Кір’тас Ша’аріс

6.1. Навички

Читання і письмо

Акробатика (лазіння по стінах і скелях)

Тихе пересування, скрадання

Виживання (орієнтування у темряві, пошук безпечних місць для відпочинку, знаходження та очищення води, розпізнавання їстівних і отруйних грибів/рослин, уникнення пасток та небезпечних істот, базові навички мисливства: розпізнавання слідів, примітивне полювання, виготовлення простих знарядь)

Основи приготування їжі

Плавання (на короткі дистанції)

Володіння зброєю:

Легкий одноручний меч — 3 рівень

6.2. Магічні навички

Антимагія — 3 рівень

6.3. Ремесла

Лікарська справа — 2 рівень

Мисливство — 1 рівень

7. 

- Легкий одноручний меч - сталевий клинок, довжина 80 см, вага 1,2 кг. Руків’я та гарда оздоблені обсидіановими вставками (декор). Обсидіан використано лише як декоративний елемент, не в структурі леза.

- Легка шкіряна броня

- Поясний мішечок лікаря: 3 скляні колби (для зберігання зілля/відварів), Ступка з товкачем (дерево). 

- Кільце з павутини - срібне кільце, оздоблене тонкою інкрустацією з павутиння, що залите прозорою смолою. Символ вірності богині.

- 5 золотих, 15 срібних монет

- Фляга з водою

- 3 сухих пайки

- Мотузка (10 метрів)

- Кремінь та кресало

- Одяг для подорожей - лляна сорочка, штани з міцної тканини, жилет із додатковими кишенями, плащ із каптуром (захист від негоди), шкіряні черевики, вовняні шкарпетки.

- Поясний ремінь із підвісками - служить для кріплення мішечка лікаря, фляги, ножен для меча.

- Шкіряний рюкзак (середній) - для перенесення запасів (сухі пайки, мотузка, щоденник, запасні речі), має кілька внутрішніх відділень для колб і трав.

- Поясний мішечок - окремо для дрібних предметів (монети, кресало, кільце, сушені трави).

- 9 світлоплодів

8.  

Кір’тас — особистість складна і багатогранна. Його вирізняє обережність у кожному кроці: він не довіряє незнайомцям і завжди тримає дистанцію, аналізуючи мотиви співрозмовників. Спостережливий, здатний помічати дрібниці, які інші ігнорують. Амбітний — прагне вирватися з тіні матері й довести свою цінність у світі, де чоловіки дроу мають другорядну роль. Часто схильний до саморефлексії, розмірковує над власними діями й виборами, шукає баланс між покорою матріархату та особистими амбіціями. Водночас у ньому живе жага знань і прагнення самовдосконалення. Кір’тас цінує дисципліну, але не позбавлений співчуття до слабких, хоч і приховує це під маскою холодної відстороненості. Його внутрішній світ сповнений сумнівів, але саме вони штовхають його до нових звершень.

9. 

Стара травма лівої ноги: Після поранення під час одного з рейдів на поверхню персонаж часто відчуває ниючий біль у лівій нозі. Біль посилюється при тривалих переходах, у холодну чи вологу погоду, що суттєво знижує витривалість під час далеких походів і може змусити зупинятися частіше за інших.

Хронічне безсоння через нічні кошмари: Після пережитих боїв персонаж страждає на періодичне, але важке безсоння, викликане яскравими нічними кошмарами. Це призводить до втоми, зниження концентрації, погіршення пам’яті та уповільнення реакції. Іноді для сну він змушений вживати снодійні відвари, що може викликати залежність.

10.

«Кір» Ша’аріс народився у підземному граді Шадра’Ксіс — одному з найдавніших і найлютіших осередків Абісалійського краю. Рід його, хоч і не належав до найвищої касти, проте славився древністю служіння богині Араліс та був знаним своєю суворою дисципліною і вірністю матріархату. Від малолітства Кір’тас відав своє місце: мужі у світі дроу — це оборонці, виконавці, тіні при владарках, і жодних ілюзій щодо власної ролі не дозволяли йому плекати ані мати, ані старші сестри.

Виховання Кіра було суворе і немилосердне. Мати, офіцерка міської сторожі, власною рукою наглядала за його наукою: він опановував ратне ремесло, акробатику, хитрість пересування та виживання у підземних лабіринтах. Від нього жадали досконалої дисципліни, покори та вміння не ставити під сумнів веління жінок роду. З ранніх літ Кір’тас навчився не лише коритися, а й проникати у наміри старших, вчитися на їхніх рішеннях та хибах.

Дитинство його минуло в тіні родових звичаїв, у студених залах підземного дому, де кожен крок був під доглядом, а прояви ініціативи суворо приборкувалися. Водночас Кір’тас рано збагнув: у світі дроу виживає той, хто здатен діяти непомітно, мислити прудко й не довіряти навіть найближчим. Він хутко навчився читати між рядків, приховувати власні почування, носити личину слухняного сина і вірного слуги, а в серці — берегти жагу до самостійності.

Юність Кір’таса була позначена невпинними вправами та службою у міській піхоті. Саме тут, у дружині, він опанував мистецтво акробатики, лазіння по мурах і скелях, а також основи ловецтва та виживання у суворих підземеллях. Кір’тас швидко зарекомендував себе як виконавчий і пильний вояк, здатен діяти в гурті, але не втрачати пильності до власної безпеки. Під час одного з набігів на поверхню він зазнав тяжкої рани ноги, що згодом стала його вічною слабістю — біль нагадує про себе під час довгих мандрів і в холоднечу.

Він не шукав слави чи влади — у світі дроу це доля жінок. Амбіції його були інші: довести власну вартість перед родом і богинею, здобути пошану старших, показати, що навіть у другорядній ролі можна стати незамінним. Саме тому Кір’тас із молодих літ прагнув опанувати якнайбільше корисних умінь: читання й письмо, основи лікарської справи, куховарство, орієнтацію у пітьмі, розпізнавання їстівних і отруйних трав, плавання, а згодом — антимагію, що стала його особливою гордістю.

Попри суворість і жорстокість підземного життя, він не став бездушним. Кір’тас навчився приховувати співчуття до слабших, бо у світі дроу це — ознака слабкості, яка може коштувати життя. Проте у глибині душі він не раз допомагав тим, хто потрапляв у біду — завше так, аби те зосталося непоміченим для старших жінок роду. Ця подвійність — зовнішня холодність і внутрішнє співчуття — стала джерелом його постійних вагань і внутрішньої боротьби.

Зіткнення з жорстокістю під час набігів, нічні кошмари, що переслідують його по боях, поволі змінили його погляди. Він став замислюватися, чи є у світі місце для іншого шляху — не лише сліпої покори чи бездумної жорстокости. Бажання вирватися з тіні матері, довести свою вартість і заслужити ласку богині стали рушіями його особистісного зростання.

Нині Кір’тас — це вояк, лікар і ловчий, що вміє виживати у найскрутніших обставинах, але не втрачає здатності до саморефлексії. Його путь — це пошук рівноваги між покорою і власними амбіціями, між суворістю і співчуттям, між тінню й світлом. Він прагне не лише вижити, а й знайти своє істинне місце у світі, де навіть тінь може залишити слід.

11.  

Довести цінність у суспільстві, де чоловіки мають другорядну роль; заслужити прихильність богині та матері.