Каллістемон

6. - Володіння зброєю :

*Два парних кинджали 3-го рівня. 

-Ремесло :

*Міністрель 2-го рівня. 

Добре володіє трьома музичними інструментами а саме :  Струнна лютня, маленька духова дудочка і великий, громіздкий інструмент під назвою - хендпан. 

Знається на вокалі і танцях. Типових для заходу Велорії. А також декілька екзотичних рухів із традиційних ритуальних танців Інфернії. 

Вміє читати, розмовляти і писати інфернальними знаками, а також на загальній. 

Має добрі навички для налаштування інструментів та базові для лагодження одягу. 

Володіє інструментами для гриму. 

*Мисливець 1-го рівня. 

Вміє орієнтуватися у дикій місцевості.

Розпізнавати деякі сліди тварин. 

Встановлювати легкі пастки. Свіжувати дрібних та середніх тварин. 

Майструвати вудки та рибалити. 

Розводити вогонь.  

Знаходити укриття в дикій місцевості. 

*Знає базові правила загального етикету. 

*Має поверхневі знання з історії та культури Велорії, зокрема Таваїну. 

*Орієнтується по картах і приладах для визначення напрямку.

*Вміє їздити верхи. 

*Приготування їжі 

7.  Піромантія: Майстер

8.  - Зброя : Два парні кинджали. ( Сталеве лезо із суцільною гардою. Ефес обтягнутий шкірою для зручності. заг довжина одного -50 см. Лезо - 39 см. Вага одного -1150 гр.) 

- Інструменти : Одна дерев'яна дудочка.

Хендпан у полотняному чохлі з лямкою.

- Гроші : мішечок з 1 золотою монетою і 20 срібних монет. 

- Одяг :  Основний комплект одягу за останньою модою Таваїну. 

Змінний сценічний одяг. 

Суцільна полотняна маска на зав'язках, що покриває обличчя, шию і голову. 

Золотий кулон на цепочці і сережки. 

Чоботи і рукавички зі шкіри. 

Щільна верхня мантія із цупкої тканини. 

- Сумка зі шкіри: Бурдюк для води ємністю на 3 літри. Мішечок в'яленого м'яса ( 1.5 кг) 

Сушені плоди, коріння і гриби (1кг). Металева ємність для приготування їжі об'ємом на 1 літр. 

Мисливський ніж. 

Набір для гриму ( фарби бля обличчя і волосся). 

Набір для шиття ( голка і три котушки ниток трьох кольорів). 

Карта місцевості Таваїну. 

Мотузка на 10 м. 

Пергамент, перо і банка чорнил. 

Записник в твердій обкладинці. 

9.  Каллістемон створіння досить суперечливе. Притаманна його походженню амбітність, анархічність, самовпевненість, заздрість, жадібність, цілеспрямованість та гнучка мораль  якимось чином уживається із нехарактерною емпатичністю, миролюбністю та широким світобаченням. 

Цей демон, як й усі з його народу, прагне підкорити собі Велорію. Проте, замість диктатури і кривавих бань його більше цікавлять народна слава і звичайні бані з дівчатами чи хлопцями...

Часом він достатньо марнославний. Любить увагу й нудьгує від самотності.  Норми людської моралі для нього не є чимось сталим, беззаперечним. Тим що дано всім місцевим істотам від народження. Тож, Каллістемон достатньо самобутній. Він не визнає влади за правом паперу, крові чи слів. Тож єдиним аргументом може стати повага чи велика сила.

Народжений щоб стати митцем -  такий лейтмотив він несе за собою. Віддаючи усі свої сили і потенціал для вивчення магії і музики. Часом його гнітить погана слава його народу, через що він і сам вимушений ховати свою особистість. Та, якщо розпоряджатися наявними даними правильно.. 

Не любить вимазувати рук, хоча й має неабиякий дух авантюризму. Легкий на підйом. 

Зазвичай напрочуд товариський. Проте, у всього на світі є темна сторона. І не варто глядіти в темряву, якщо не хочете щоб вона поглянула на вас... 

10.  Вкрай вразливий перед світлою магією. 

Не рідко стикається з непривітною реакцію з боку будь-яких рас Велорії. Через що ховається за сценічним образом під час своєї театральної діяльності. 

Не вміє плавати. 

11.  Вперше у Велорії про Каллістемона почули на землях Таваїну. Західний континент, сповнений найрізноманітніших істот зустрів демона з осудом і спробами насилля. Нічого нового для виходця з аду, але всеодно неприємно..

А між іншим вибратися із Інфернії на землі Велорії не така вже й легка справа! Звісно, місцеві закриваються так само небезпричинно, однак усюди є свої ходи. 

Наприклад, ті самі жадібні люди, що часом самі кличуть демонів у цей світ. Кумедні. 

Нікого більш самовпевненого, пафосного і дуууже лицемірного Каллістемон не бачив у житті. А він між іншим і сам -  втілення найгірших пороків і найстрашніших гріхів. До того ж ще й артист. 

Надуривши не надто обачного мага, і прихопивши із собою декілька книженцій і сувоїв з магії вогню, вперше в житті він здобув свободу. 

Цілий світ лежав перед ним на долоні. Прекрасний, світлий, але разом з тим ворожий і хижий. Його тільки чекало підкорення. І демон взявся за це. Спершу вдавалося кепсько і магія вогню, і людська сталь були йому невідомі. Та наполеглива праця і необхідність в частій практиці подарували йому відмінні навички з ближнього бою на двох довгих кинжалах. Що в свій час добре лягли йому у руку. 

Інша зброя була демону не до смаку, або значно заважала його місії. Все ж, великий дворучний меч чи бойову сокиру важко сховати. А зі зброєю наперевіс тяжко довести що ти пацифіст. 

Тож, замість щита чи молоту, дуже скоро за спиною у демона з'вилося дещо інше. Загадкова металева штука, що звичайному люду більше скидається на казан чи таз, насправді є неймовірним за красою звучання хендпаном, чи як ще його звуть хангі. Інструмент цей, інфернал завжди тримає в саморобному чохлі на зручній лямці, так що часом це скидається на панцир черепахи чи броненосця, але вартує взяти ту дивовижну штуку до рук - усі навколо зомліють від неймовірно ніжної, майже загадкової мелодії що виривається з під вправних пальців майстра. 

Ніхто не вчив Каллістемона грати на цьому інструменті, на відміну від досвіду з лютнями і сопілками, який він отримав пізніше зв'язавшись із бродячою трупою. Хангі легкий у використанні. Базові отвори-ноти, вартує зачепити будь-яку і музика вже підхоплює твої наступні рухи. 

В той час він навіть не знав нот.. Проте зовсім скоро збагнув. Це воно. Його шлях забов'язаний мати ритм та рими! Він має стати бардом! 

У демона Червоної пустелі було чимало роботи над пошуком себе , а ще для того щоб вижити. Безкінечні ліси, лани, поля, болота і міста. Все це вплинуло на нього.

Та все ж, мирного співіснування не варто чекати, видавати свою сутність було небезпечно.. Настільки, що бува навіть місцевий люд  наймав тренованих вбивць і мисливців на чудовиськ, щоб ті безчинно завалювалися у його прихисток з оголеною зброєю посеред ночі. Та чи то хитра вдача, чи то особисті таланти завжди залишали його неушкодженим.

Хіба за вийнятком однієї ночі...  

В той раз він гадав що в безпеці. З дахом над головою і компанією в ліжку, що взагалі-то виявилося простіше, ніж він звик, оскільки охочих до незабутнього досвіду партнерства з демоном виявилося чимало. Однак, вартувало все ж таки залицятися обережно. 

І попри це все, щось тоді пішло не так. 

Минув деякий час перш ніж він повноцінно асимілював у соціум і почав перші кволі спроби на шляху артиста. До того його життя скидалося на довгу подорож у вивченні всього і одразу. Починаючи основ виживання в лісі і закінчуючи морально-етичних норм людства.

Хоча, етика часом поступається істинні: не тільки демони сповнені ненависті й жаги до крові. 

Це Каллістемон теж засвоїв на досвіді. Її звали Хоуп. Світлоока надія, колись стати своїм. Вона встромила ніж йому у спину. В прямому сенсі цього слова.. А потім облишила по собі великий шрам. 

Він же убив її власними руками. Облишив тіло Хоуп у кімнаті. І вщент спалив той клятий трактир.. А за ним і місто. 

Це було ненавмисне. Лишень самооборона, тохи нетерпимості. І один демон з магією вогню. 

Майже уся робота тоді пішла прахом.

Надія згоріла, облишивши по собі присмак гіркоти і злості. 

А ще нове ім'я. Виявилося що люди доволі швидко поширюють чутки. Тож вже за тиждень усі округи чули страшенну байку про Вогняний шторм... 

12.  Каллістемон прагне війти до історії. Бажано доброї, але тут вже як виходить.