Даяна Ліліендель

Волосся Даяна зазвичай не ховає, вона пишається його рідкісним кольором, та інколи все ж може зібрати пасма у високий хвостик задля зручності.  

Тендітні губи та прямий носик додають їй шарму та гостих ліній, які притаманні ельфам. Вона мала білу, неначе форфор шкіру, але,  це змінилося коли дельфійка вирушила у пригоду,. Ласкаві сонячні промінчики додали її шкірі ледь помітну засмагу та приємний румянець.  

Її осанка видає доволі високе походження, ельфійка неначе пливе, а не ходить. Спина рівна як струна, а хода легка й помірно швидка.  

Голос Даяни описують як чарівний, магічний, немов пісня конвалії яка дзеленчить від тендітного доторку вітру. 

Вона має слабо розвинену мускулатуру тіла, тому що ніколи не мала змоги розвивати її як слід у тому середовищі, де зростала.   

На плечі Даяна має глибокий шрам, який отримала як «прощальний подарунок» від батька. А на долонях багато тонких шрамів від батога. 

В одязі Даяна віддає перевагу зручним сорочкам із натуральних матеріалів, шкіряним чоботям та штанам із цупкої тканини. На спині у неї тряпчана сумка з шкіряним ременем для припасів. Вона занадто виснажується у важкій броні, тому воліє використовувати як захист свою магію, або атакувати здалечку, а на крайній випадок просто втікає. 

6. Фізичні навички та ремесло.  

Даяна спритно бігає, але доволі швидко втомлюється. Зазвичай цього вистачає щоб зайняти вигідну позицію, та атакувати здалеку.  Дівчина гарно співає, але погано танцює. Вона вміє їздити верхи не тільки на конях, але і на всіх тваринах які мають підходящий розмір та дозволили осідлати їх. 

На самозахист вона має невеликий кинжал з гравіюванням, який носить пристебнутим в ножнах до бедра. 

 Рівень володінням кинжалу 1 рівень. Він застосовується лише в випадку самозахисту.  

Завдяки своїй магії та любові до рослин, Даяна гарний травник. Вона спеціалізується на зборі різноманітних трав, починаючи з лікувальних, закінчуючи отруйними ( але лиш для використання в добрих намірах ). В її книзі описано більше 230 видів цілющих рослин, 100 отруйних та 412 марних, або погано вивчених).  

Травництво в неї на 2 рівні, вона може змішувати декілька видів трав щоб подвоїти їх ефект, який допоможе при сильних отруєннях, середніх ранах, шкірних захворюваннях тощо. 

Лікарська справа – 1 рівень.  

Ельфійка грамотна, вона вміє писати, читати, креслити та розшифрорувати давні писання ельфів на базовому рівні. Дівчина гарно знає етикет ( якого не дотримується) та ладнає з дітьми.

7. Магічні навички 

Єльфіка з самого маличку гарно розвивала навички друїдизму та змогла досягти рівня адепту коли покинула дім. 

 8. Інвентар 

• Скляний амулет захисту

• Цукерка Переливний Вітер

* Рукописна книга в яку ельфійка вносить закляття та описує вивчені види тварин та рослин. Деколи він слугує як щоденник.  

* сушені фрукти (курага, груша, яблука, родзинки та трошки горішків) 

* сушені квіти з цілющими властивостями, які допоможуть при невеликих ранах. 

* сушені трави від отруєнь  

* сушені корінці від кашлю, нежиттю та температурі. 

* тепла мантія 

* посох з дерева, яке колись поглинула лава. На кінчику посоха вирізаний метелик, в знак того, що це була перша тварина мову якої зрозуміла Даяна.  

* 40 срібних монет в чоботі 

* нижня білизна 

* ступка з пестиком із каменю 

 9. Характер персонажа (Не менше 100 слів)  

Як всім відомо, ельфи горда та примхлива нація. Зростаючи під тиском дорослих, Даяна будучи доброю та світлою дитиною, все ж перейняла деякі звички від батьків. Наприклад, це: впертість та деяку зверхність, які вона не соромиться проявляти під час суперечок, нагадуючи опоненту про своє походження (якого в звичайному житті навіть цурається). Але з плином часу поза домівкою, ельфійка навчилася більше розуміти та приймати інші раси. В неї весела вдача та дзвінкий сміх. Поклоняючись Ніранен, дівчина вірить, що кожне життя в цьому світі важливе і цінне та його потрібно берегти. Після того, як батьки буквально вигнали її з домівки залишивши лише шрам на плечі, ельфійка дещо замкнулась в собі, вона не любить розповідати про своє минуле, батьків та дитинство, але вона легко підтримає розмову на теми, які їй цікаві.  Вона не дуже прямолінійна, та інколи її язик може не слухатись та образити когось ненароком, про що вона дуже жалкуватиме вподальшому. 

Даяна не використовує свою силу, як спосіб для вбивства чи каліцтва, зазвичай дівчина захищається, або нападає задля того, щоб мати можливість зникнути з поля зору опонента.  

  Вона дуже любить яблучний сидр, що не раз заводило її в дивні ситуації, або в чуже ліжко.  

Даяну не можна назвати невинною душею, до якої вона прагне. Вона любить веселитися та досліджувати чужі культури, знайомитися з новим та інколи небезпечним ( поки це небезпечне не почне її наздоганяти). Весь світ відкрився перед дівчиною коли вона змогла вирватись, тому вона інколи буває занадто емоційна та галасна.  

10. Слабкості персонажа. У кожного вони є, так?  

Головна слабкість ельфійки, це слабка фізична підготовка та вразливість у ближньому бою. Вона надасть перевагу втекти, аніж вступати в ближній бій. 

Якщо ельфійку загнати в місце без єдиної рослини та тварини, вона не зможе чаклувати.

11. Біографія (Не менше 500 слів)  

Одного сонячного дня, в красивій ельфійській хатині закричало немовля, це і був світлий день народження Даяни. Вона народилася в поважній сім’ї ельфійського воїна, та прекрасної цілительки. Дитинство у дівчини було світле та сповнене радощів. Оскільки її сім’я була поважна, то вона мала шану, власну няню та красивий будинок. Але це продовжувалося лише до її статевої зрілості. Після того, як батько дізнався про те, що він, можливо,  може бути нащадком древніх ельфів, то неначе збожеволів. В його голові посилилася ідея, продовжити «святий» рід будь – якою ціною, і він почав підготовку своєї доньки на роль «ідеальної дружини та матері нащадка». Мати була занадто слабохарактерною та байдужою, щоб противитися волі ельфа – воїна, тому тільки спостерігала.  

«Підготовка» була жорстокою, ельфи почали пускати плітки чуючи кожного дня плач дівчини з будинку її батьків. Але ніхто нічого не намагався навіть зробити, адже боялися батька Даяни.  

Він не цурався бити її по долоням батогом за погане навчання та погане засвоювання матеріалу. Саме в цей проміжок часу ельфійка здобула всі ті навички які має зараз. В той період, лише самотній дідусь ельф, який жив глибоко в лісі, був добрим до неї та навчав друїдизму, яким володів сам на найвищому рівні. А коли вона вперше змогла почути шепотіння метелика біля вуха то навіть заплакала від щастя.  Але навіть ці короткі прогулянки батько присік, коли знайшов «достойну» пару Даяні. Це був парубок, якого вона ніколи не бачила, але він виявився також  можливим потомком древніх ельфів.  

Всі ці роки, нещасна дівчина терпіла, та боялася хоча-б слово сказати батьку наперекір, він був одержимий ідеєю «досконалого» ельфа, а Даяна була лиш інструментом його ідей. Так продовжувалось 12 років, допоки дівчина таємно вивчала друїдизм по книзі, яку їй позичив дідусь. Вона таємно навідувалась до старого раз в тиждень, але на цей раз знайшла лише холодне мертве тіло, яке лежало обличчям на столі, його сиве волосся відблискувало в місячному сяйві, здавалося, що старий заснув над роботою, але крапельки крові стікаючи по його обвислій руці додолу говорили про інше… 

 І ось зараз Даяна направила посох дідуся на батька стоячи лиш в нічній сорочці на порозі кімнати. Місяць який був високо над землею освітлював лише її силует приховуючи шрами, але він не міг приховати люті в очах. «Вбивця» ¬- пронеслось у неї в голові. Це був єдиний раз, коли вона хотіла когось так сильно вбити. На жаль, сили подолати вмілого воїна в неї не було, Даяна лиш залишила батьку шрам на обличчі, а він у відповідь залишив відмітину їй на плечі, глибоку і болючу, але не болючішу ніж втрата наставника.  

 На наступний ранок її з ганьбою прогнали с поселення, в слід кидали каміння, ягоди та принижували, але гострі вуха не чули цього, вона намагалася стримати сльози горюючи по дідусю. Коли Даяна покинула ельфів, першим ділом вона поховала старого написав на його могилці: «Арвандріл, найкращий наставник та вірний друг» та покинула ліси ельфів вирушивши у пригоду.  Смуток та розчарування в своїх батьках перенесли свій слід і на її віру. Вона все частіше замислювалась чи дійсно вона вірить в те, що вірили інші? Під час роздумів дівчина в одному невеликому селі знайшла книгу, яка описувала Ніранен, те що проповідувала ця віра було близьким до її серця.

  Всі ці події залишили неабиякий слід на душі молодої ельфійки, і вона, не маючи за душею ні крихти хліб, почала заробляти на життя травництвом . Здебільшого це була допомога лікарям в невеличких селах у зборі трав, вирощуванні їх та іншого. Все це вона робила за пару мідяків, яких вистачало тільки на їжу та дешеве житло, а на друге далеко не завжди. Коли її навички виросли до достойного рівня, ельфійці почали платити більше, вона спілкувалась зі свійськими тваринами та допомагала на фермах у людей, так їй вдалося накопичити деякі заощадження і мати змогу вечеряти кожного дня.  

12. Мета персонажа. Кожен герой мусить мати мету, так? 

Даяна хоче більше дізнатися про світ та знайти в ньому своє місце, нехай це буде лиш маленький куточок, але цей куточок буде її.