Арчерон Рейчел

Інвентар: Воронячий плащ, два кинджала (один з яких її улюблений «Той-що-говорить-правду»)(приблизна маса: 65 г.. Довжина: 20 сантиметрів. Матеріал: сталь), маска що приховує половину обличчя нірійки, сагайдак з кількома стрілами (10 стрілами з залізним наконечником, довжина сагайдака 150 см), лук, кобила, 10 золотих та 5 срібних монет, карта, книжка, торба для всіх цих речей.

• Кинджал, благословенний світлом

Характер персонажа: Наївна, добра та щира дівчина. Єдиний мінус якої – нестримна лють, кори її часа терпіння переповниться. Спочатку знайомства вона може й справді здатись янголом, але згодом коли вони потоваришують. Вона може показати й негативні сторони своєї особистості. Лицемірство не притаманне її виду, холодність, байдужість та навіть пиха. Однак попри це, вона ніколи не буде обговорювати своїх друзів, вона вірна і готова до останку прикривати собою своїх друзів. Вона будь коли готова прийти на допомогу, якщо її потребуватимуть. Попри такі негативні риси характеру, можна зауважити невимовну любов до дітей. Вона здатна терпіти їх в той час як на дорослого зможе огризнутись. 

На відміну від своєї раси, нірійка обожнюю словесні сутички, найбільше обожнює спорити з неосвіченими людьми. Коли вони хочуть доказати те – що насправді це повною вигадкою. Те як вони підносять матеріал. Невимовно тішить нірійку. 

Слабкість персонажа: На відміну від інших нірійців, дівчина до жаху боїться скупчення людей, замкнутих маленьких приміщень, які сковують рух, море ті різні озера. Ці речі здатні довести її до паніки, через що дівчина старається не розголошувати такі інформацію. Але найбільшою слабкістю є її гнів, хоч він й вивільняє її магію, однак він дуже виснажує тіло дівчини. Якщо вона не зможе швидко себе опанувати, у неї може вичерпатися вся мана. Відновлення якої займає у дівчини три дня безпробудного сну. Чималим мінусом є ще її нюх, через дитячу травму вона не може відчувати запахів навколо себе, однак на противагу цьому має гарний слух.

Біографія: Народилась нірійка на одному з гірських хребтів у Нірії, у маленькому селищі Веларіс. Мати була звичайною швачкою, а батько мандрівником. Батько через свої мандри був освіченим Нірійцем, його людський друг маг навчив його читанню та письму. Через що той навіть писав власні поеми присвячені для коханої дружини. Батько привозив книжечки та навчав доньку читанню та письму, згодом та почала писати власні маленькі оповідання. Нірійка жила безтурботним життям, однак в один момент все змінилось. Мати померла, всі гроші які були залшеними були використані на ліки, а батько зник. Залишивши за собою всього лиш бібліотеку з книжок. Невеличка хатина батьків, що залишилась дівчині в спадок. Кілька прекрасних суконь, зшитих матір'ю. В їх домі завжди був новий та вишуканий одяг, однак після смерті . Рей продала майже всі сукні, залишивши тільки дві. Одну мамину та одну яку та зшила для доньки, для ритуалу її повноліття.

Однак коли та залишилась на самоті, вона зрозуміла що – віра в добро та в саму богиню стала нічим. Вона розчарувалась в вірі. Тому пішла полювати на диких тварин. Спочатку кролів, а потім перейшла й на диких тварин що чинили шкоду селищу. Тим самим ставши в лави мисливців. А ті й не туди проти її компанії. Там вона й навчилась стрільбі з лука та мистецтву боїв використовуючи холодну зброю. У 16-ти річчя, найстаріший мисливець передав дарунок від батька. Якого всі вважали померлим. Цей кинджал був викуваний він був ковалем магом. Він зачаклував цей кинджал таким чином, щоб той завжди попадав в ціль. Вона не вірила, однак зберігала дарунок. І використавши на полюванні побачила те як кинджал й справді попадав чітко в ціль. «Той-що-говорить-правду». Так я назвала цей кинджал, Рей тренувалась із іншими кинджалами. Однак часто вони промазували, не потрапляли в ціль. Однак жодного разу Той-що-говорить-правду не хибив. Завжди чітко в ціль, тому його вона перестала використовувати, вона тренувалась із звичайними доки не набралась такої точності – щоб самій вирішувати куди має втілити її зброя. 

Одного дня вона покинула селище, покинула островів нічого не сказавши. Перепливши на беріг материку вона почала блукати. Мандрувала для себе вбиваючи диких звірів що насмілювались нападати, а тоді продавала на ринку шкури, м'ясо, кістки, ікла для прикрас та кігті. Одного разу проходячи повз один маєток вона побачила як чоловік знущався з одної кобили. Тому вона вирішила викупити її. Однак ціна була надто велика, тому вона погодилась працювати. Через п'ять місяців вона змогла відпрацювати її ціну. Вона планувала відпустити кобилу, даючи їй змогу бути на волі, однак та вирішила прямувати з Рей. Тому тепер вони подорожували разом. В пошуках кращого життя.

Мета персонажа: Знайти себе, зрозуміти чого справді їй не вистачає для щастя і загоїти рани минулого.