Панфілович Вячеслав Олександрович випускник групи Т-21 за професією “Моторист (машиніст), судноводій малотоннажного судна” 2020 року.
Усім привіт. Я – випускник “КИЇВСЬКОГО ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО УЧИЛИЩА ВОДНОГО ТРАНСПОРТУ”. Я пишаюся тим, що навчався в цьому прекрасному закладі, який знаходиться в самому серці старого і славетного міста КИЇВ, за професією “Моторист (машиніст), судноводій малотоннажного судна”. Ця професія стала невід’ємною частиною мого життя. З початку навчання я отримав змістовні теоретичні знання, а практичні навики відточував у чудовій компанії ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АДМІНІСТРАЦІЯ РІЧКОВИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ», де здобув безцінний досвід роботи на судні, починаючи від матроса і закінчуючи ІІІ помічником капітана-механіка. Назавжди закарбувалися в пам’яті навички керування теплоходом «ЯКІВ ЗАДОРОЖНИЙ». Це двопалубний пасажирський теплохід, проєкт Д-055.
Згодом пішов працювати до АСК « УКРРІЧФЛОТ» на судно «ДНІПРОВЕЦЬ- 5», далі працював у Польщі, в порту міста ГДАНЬСК, на судні, що заводити і виводить великогабаритні судна в порт та допомагає пройти важкі ділянки в порту. Потім працював у ПРАТ «КИЇВСЬКИЙ РІЧКОВИЙ ПОРТ» та компанії ТОВ «РІВЕРЕСТ-ТУР». Крайній раз працював на теплоході «ПОЗИТИВ». Побував я не тільки на річці, а й на морі. Усі судна були різні: прогулянкові, пасажирські, вантажні, контейнеровози, буксири і нафтоналивні, а звідси і досвід, розмаїтий і корисний. Та скрізь я згадував викладачів, які ділилися своїм життєвим досвідом і віддавали мені саме цінне: знання. Мої улюблені предмети: «Суднові енергетичні установки» – викладач Железняков В.А, «Судноводіння і судноводіння на внутрішніх водних шляхах суднобудування» , «Лоція» та «Навігація» – викладач Яцишин О.В., «Основи електротехніки «Читання креслення» – викладач Доценко В.К. Я впевнений, що зараз викладачі продовжують свою справу і навчають нашу зміну.
Зараз я бороню нашу велику і незламну УКРАЇНУ. З перших днів повномасштабного вторгнення я перебував в найгарячіших точках. Був контужений чотири рази. Брав участь у боях за визволення Сумської, Чернігівської області ( у тому числі обороні Чернігова). Ну і, звичайно, звільнення Київської області, у бойових діях на сході України. Я впевнений, що ви чули про «трасу життя», яку тримали ми з побратимами під Лисичанськом.
Разом зі своїми побратимами я боронив незламне місто Бахмут, на жаль, я сьогодні не у бойовому стані, бо перебуваю у шпиталі, але всім серцем я там, де мої побратими борються за нашу з вами свободу і майбутнє.
Я хочу донести до вас те, що я став таким завдяки усьому колективу ДПТНЗ «КВПУВТ» І З ГОРДІСТЮ І ВПЕВНЕНІСТЮ СКАЖУ ВАМ, що для мене ЧЕСТЬ БОРОНИТИ І БОРОТИСЯ ЗА ВАС УСІХ ТА НАШУ НЕНЬКУ УКРАЇНУ!
Вадим Самусенко випускник групи Т-21 за професією “Моторист (машиніст), судноводій малотоннажного судна” 2018 року.
В квітні 2018 року був призваний до лав Збройних сил України. Закінчив навчальний центр у м. Миколаїв. Потім служив на малому десантному кораблі «Коростень» та буксирі «Яни Капу». Після закінчення строкової служби служив в поліції. З початку війни знову в ЗСУ. Пишаємося Вами! Чекаємо в стінах рідного училища з Перемогою!!!