Народні свята весняного циклу

«Весняний день рік годує»

Весняний цикл календарних свят спрямовувався на закладання майбутнього врожаю, тому важливими були ритуально-магічні дії, пов’язані із закликанням весни, тепла, птахів, дощу (Стрітення, Обретіння, Явдохи, Теплого Олекси, Благовіщення). Умовним початком весни вважають день Явдохи (14 березня), який збігається з початком нового року у слов’ян. Головним же весняним святом у народі завжди вважався Великдень (Воскресіння Христове), який поєднав давні язичницькі та церковні ритуали. Свято Великодня припадає на весняне рівнодення та символізує перемогу Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Тепла над Холодом. Великодній обрядовий цикл складається зі: Страсного тижня з Вербною неділею і Чистим четвергом; Великодня (Паски) та Світлого (Великоднього) тижня з Радуницею (шанування предків) і Світлим (Волочильним) понеділком.

Весна – також період пробудження людських почуттів, тому обрядовість спрямовувалася й на розваги молоді, ворожіння, оберегові дії, ритуальні співи веснянок, гаївок, водіння хороводів, обдаровування дівчатами хлопців писанками. Поряд із хліборобськими та іншими мотивами у ритуальних співах, хороводах, іграх («Просо», «Воротарі», «Володарі», «Зельман», «Навчу я, навчу», «Зося-чорнуся») простежуються й любовно-шлюбні мотиви – залицяння, сватання, заклики одружуватися, «переспівування» пар, – які відображають надії дівчат на вдале заміжжя.