Embedded Files
У 70-х роках XVIII століття, після першого поділу Речі Посполитої, Галичина опинилася в складі Австрійської імперії. Разом з частиною польських земель, вона утворила Королівство Галичини та Лодомерії. Хоча Лодомерія пізніше відійшла Росії, Східна Галичина не була самотньою землею з українським населенням у складі Австрійської імперії. Ще з XVII століття там перебувало Закарпаття у складі Угорського королівства. А в кінці XVIII століття у складі окремого округу до Галичини та Лодомерії приєднали Північну Буковину з містом Чернівці.
Західноукраїнські землі були строкатими етнічно: хоча більшість населення становили українці, у Східній Галичині значною була частка поляків та євреїв; у Північній Буковині — румунів; а на Закарпатті - угорців, румунів та поляків. З приходом австрійської адміністрації, у статусі чиновників на управлінців, на західноукраїнські землі переїздили також німці.
Суспільство продовжувало ділитися на стани: шляхту, духовенство, міщан та селян. Більшість українців проживала у селах. Лише незначна кількість належала до інших, більш привілейованих станів. Тому до соціальних відмінностей, значною мірою додавалися й національні. Найбільші міста — Львів, Броди, Ужгород, Чернівці, Тернопіль — були переважно не українськими.
Будителі
Будителі
Українське населення західноукраїнських земель перебувало у не завидному становищі. Йому було складно долучатися до всіх передових тенденцій ХІХ століття. На відміну від Наддніпрянщини, тут не міг сформуватися свій прошарок інтелігенції. Тому прапор діячів українського національного відродження несподівано перейняли греко-католицькі священики. В межах освітніх та релігійних реформ Марії-Терезії та Йосипа ІІ, греко-католицькі священики отримали можливість здобувати вищу духовну освіту у семінаріях Європи на рівні з католиками. І ця деталь відіграла роль.
Діячів національного відродження на західноукраїнських землях ми називаємо «будителями».
Першим осередком «будительства» стало Закарпаття, а саме Мукачівська семінарія наприкінці ХVIII століття.У середині ХІХ століття сп раву підхопив священик Олександр Духнович. Він почав писати власні твори народною мовою жителів Закарпаття, називав себе «русином», а також видав цією мовою буквар. По той бік Карпат, у 1816 році у місті Перемишль виникло Товариство галицьких греко-католицьких священиків. Воно поставило собі завдання поширювати освіту серед простолюду та здобути право навчатися народною мовою. Член товариства Іван Могильницький першим почав проголошувати проповіді українською та обґрунтував, чому її не можна вважати мішаниною польської та російської.
Домашнє завдання
Дайте відповіді на запитання
перейдіть за посиланням)
Домашнє завдання
Дайте відповіді на запитання
перейдіть за посиланням)
Page updated
Google Sites
Report abuse