Фея моря розташована на музеї історії міста Бердянська. Вона уособлює Танай - дівчину-чайку.
За красивою легендою в оповіданні Валентина Ізотова «Танай» розповідається про сміливу дівчину – наїзницю на ім'я Танай, що належала до давніх жителів узбережжя Азовського моря – «санайців».
В Танай закохався старий ватажок кочівників – Берди. В нього не було нащадків, яким би він міг передати в подальшому владу.
Берди був зачарований красою дівчини, він прагнув одружитись з нею і наказав привести Танай до нього, та дівчина втекла, кинувшись в море. В їхньому поселені плавати вміла лише вона, тому жоден з воїнів не наважився зайти у море.
Тоді Берди наказав зробити насип-дорогу у морі щоб наздогнати Танай, дівчина ж відпливала все далі і далі, та врешті решт зникла з обрію.
За легендою Танай не потонула. Вона перетворилася на білокрилу чайку, яка і тепер літає над Азовським морем.
Легенда про Танай і старого вождя Берди подобається бердянцям. Ця історія сталася на березі Азовського моря, і свідчить про утворення Бердянської піщаної коси. Можливо, в ті далекі часи вона була не така велика, але здається, що сама природа подовжувала її, намиваючи щороку піщані метри, немов душа старого Берди тягнулася до молодої Танай. Річка, яка протікає поруч отримала ім'я старого вождя Берди, назва річки дала ім'я нашому місту Бердянську, що з тюркської означає «багатий, богом даний».
Тому фігуру дівчини-чайки Танай встановлено біля музею історії міста Бердянська, в якому представлена історія заселення нашого краю та заснування міста. Чайка вважається одним із символів приморського міста Бердянськ.