Отже, дивосвіт поліщуків зосереджений не тільки у їхній працелюбності, а і у їхній пісенності, талантах, великих здібностях. Полісся - це не тільки сухі рядки з наукової літератури, а і люди, і природа, осяяні сонячним промінням, обрамлені бурштиновими розсипами...
Поліська пісня, звичаї, традиції і досі живуть серед нас.
Немовичани колядують у Рівному
Свято Івана Купала на річці Случ
Храмове свято в селі на Поліссі
Не тільки здатні поліщуки до відпочинку, до пісні, а і є прекрасними майстринями, майстрами, неперевершені умільці і в даний час.
Учасниці колективу - збирають, виконують та передають старовинні поліські пісні.
Один із найдавніших видів народного мистецтва, який був поширений по всій Україні, популяризують поліські майстрині. А саме ткацтво килимів. Жителька Сарненщини займається цим ремеслом ще з юності.
Українські жінки обов’язково вміли готувати їсти і ткати серпанок. Рушники, полотно на одежу складали дівочий посаг за яким свекруха оцінювала невістку. Всі жінки вміли виготовляти з льону волокно, з волокна прясти нитки, а з ниток ткати полотно.