В 1981 році закінчила з відзнакою Харківський державний університет імені О.М.Горького (нині Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна) за спеціальністю "біологія".

 У 1985-1989 р.р. навчалась в аспірантурі за спеціальністю "Біохімія" і у 1989 році захистила дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук на тему "Ферментативна утилізація ліпопероксидів в нормі та при атеросклерозі". 

Неодноразово проходила курси підвищення кваліфікації в Академії післядипломної освіти і має сертифікат лікаря-спеціаліста з клінічної біохімії.

З 1981 до 1985 р. працювала старшим лаборантом кафедри госпітальної терапії Харківського медінституту. У травні 1985 р. була прийнята на посаду молодшого співробітника лабораторії біохімії Харківського філіалу Київського НДІ кардіології імені акад.Н.Д. Стражеска (нині ДУ "Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України). З жовтня 1985 року протягом 3 років навчалась в очній аспірантурі.

У листопаді 1988 р. була прийнята на посаду молодшого наукового співробітника лабораторії аналітичної біохімії Інституту терапії АМН України. З травня 1989 р. – старший науковий співробітник лабораторії імунології; з лютого 1990 р. – завідуюча групою радіоізотопних досліджень. З жовтня 1993 р. до теперішнього часу працює старшим науковим співробітником лабораторії біохімічних та імуноферментних методів досліджень ( у 2018 році у зв’язку з розширенням напрямків досліджень назву лабораторії змінено на лабораторію імуно-біохімічних і молекулярно-генетичних досліджень).

Наукова діяльність протягом роботи в інституті пов`язана з дослідженням нейрогуморальної регуляції функцій серцево-судинної системи, ролі перекисного окислення ліпідів та антиоксидантних ферментних систем у патогенезі атеросклерозу. У 1989 - 1997 рр. Т.М.Бондар була виконавцем біохімічних фрагментів НДР, пов’язаних з дослідженням механізмів виникнення та хронізації серцево-судинних, бронхо-легеневих захворювань. З 1998 р. займалась вивченням порушень метаболізму оксиду азоту за умов серцево-судинної патології, розробкою біохімічних критеріїв прогнозування та оцінки ефективності антитромбоцитарної терапії, що проводиться. З 2011 року долучилась до вивчення генетичних аспектів біохімічної та агрегаційної толерантності до антитромбоцитарних препаратів, зокрема поліморфізму генів ЦОГ-1 та тромбоцитарних рецепторів ГП IIIа, ITGA2, рецепторів тромбоксану. 

Основним напрямком наукової діяльності на теперішній час є впровадження широкого спектру молекулярно-генетичних методів дослідження, які ґрунтуються на використанні можливостей методології кількісної ПЛР у режимі реального часу (визначення поліморфізму багатьох цільових генів; визначення експресії мРНК у клітинах крові; визначення відносного вмісту мікро-РНК; визначення відносної та абсолютної довжини теломер; визначення відносного та кількісного складу мікробіоти кишківника).

За багаторічну сумлінну працю і активну життєву позицію неодноразово нагороджувалася грамотами адміністрації Інституту та Харківської міської Ради. 

Автор та співавтор більше 290 друкованих робіт, в тому числі 72 статті в наукових журналах, з них 12, що індексуються в базах Scopus  та Web of Sciences, 2 методичні рекомендації, 20 патентів та 2 свідоцтв  про реєстрацію авторського права на твір. 

• Scopus

• Web of Science

• ORCID

• Google Scholar