Поради класному керівникові «Успішні батьківські збори»

• Вчитель (класний керівник) має налагоджувати відносини з батьками учнів на підставі систематичних спостережень та організації педагогічного всеобучу для них.

• Під час аналізу своєї роботи з батьками згадайте, чи продумуєте ви роботу з ними, наскільки ваші зустрічі та бесіди корисні для них. Чи проводите ви на початку навчального року батьківські збори з порядком денним «Як батьки мають допомагати дітям у навчанні?». Який зміст ви вкладаєте у свої поради? Чи викликає у батьків ваших вихованців бажання звертатись до вас за порадами і приходити на батьківські збори?

• Під час підготовки батьківських зборів, варто продумати порядок денний, зміст інформації та настанов, з якими виступите перед батьками. Економте час свій і батьків.

• Перш ніж розпочати батьківські збори чи бесіду, намагайтеся добрими жартами створити атмосферу взаємної довіри.

• Не намагайтеся виправдати себе, учителів, школу, критикуючи учнів та їх батьків. Пошук розумних заходів впливу і ваша доброзичливість допоможуть вам знайти спільну мову з батьками та позитивно вплинути на навчання і виховання їхніх дітей.

• Зв’язок із батьками учнів має бути постійним, а не від випадку до випадку і не лише тоді, коли у класі трапилася надзвичайна подія.

• Перш ніж звернутись до впливу батьків, з’ясуйте, наскільки і в чому вони авторитетні для учня, що самі учні знають про своїх батьків і як ставляться до них.

• У разі запрошення батьків до школи повідомте їм причини виклику, це позбавить їх зайвих хвилювань і дозволить підготуватися до бесіди з вами.

• Частіше запрошуйте батьків для того, щоб похвалити учня, це дає хороший виховний ефект. Нехай запрошення до школи не викликає в батьків думку «Що він там знову накоїв?».

• Інколи бесіду з батьками доцільно проводити у присутності учня. А як робите ви? У яких випадках і чому?

• Не надавайте великого значення і не дорікайте батькам за незначні порушення учнями дисципліни на уроках. Придивіться уважніше до дій і методів педагогічного впливу своїх колег на уроках і виробіть єдині вимоги з урахуванням індивідуальних особливостей учнів свого класу.

• На зборах батьків може йтися про роль особистого впливу батька в сім’ї, про створення нової традиції в школі, традиції виховання дітей на прикладі батьків.

Як успішно провести зустріч із батьками

Щоб створити комфортну, невимушену атмосферу, використовуйте нетрадиційні методи привітання учасників. Наприклад, запропонуйте батькам відрекомендуватись, називаючи своє повне ім’я та пригадуючи, як їх називали в дитинстві, розповідаючи про свої улюблені справи або про те, що сказала їм дитина, коли вони виходили з дому. Виявляйте творчість у пошуках методів привітання та намагайтесь урізноманітнювати їх.

• Доповідь робіть короткою. У дорослих невелика тривалість концентрації уваги після робочого дня.

• Ураховуйте інтереси та потреби родин під час вибору тематики зустрічі.

• Обговорюючи неприємні ситуації, не називайте прізвищ учнів!

• Обов’язково включайте до свого виступу розважальні ігрові моменти.

• Використовуйте наочність, відео, роздавальний матеріал для підкріплення свого виступу.

• Якщо ви розповідаєте про життя класу, використовуйте фотографії, записи (аудіо, відео) дітей свого класу.

• Заохочуйте батьків до активного обговорення. Цього можна досягти, ставлячи запитання, які вимагають розгорнутої відповіді, або розподілом учасників на пари чи невеличкі групи, в яких батьки почуватимуться вільніше і їм легше буде висловити свою точку зору.

• Проводьте зустріч із батьками у затишному та зручному приміщенні.

• Якщо є така можливість, поставте стільці колом, щоб усі бачили одне одного і почувалися залученими до обговорення.

• Надсилайте батькам запрошення та звертайтеся в них до кожного персонально.

• Завжди передбачайте час для того, щоб родини могли поспілкуватися між собою.

Методична порада

Етапи підготовки до батьківських зборів

• Вибір теми зборів.

• Визначення цілей батьківських зборів.

• Вивчення класним керівником та іншими організаторами зборів науково-методичної літератури з розглянутої проблеми.

• Проведення мікродослідження в співтоваристві дітей і батьків (анкетування, бесіди, тестування).

• Визначення виду, форми й етапів батьківських зборів, способів і прийомів спільної роботи його учасників.

• Запрошення батьків та інших учасників зборів.

• Розробляння рішення зборів, його рекомендацій, пам’яток для батьків.

• Обладнання й оформлення місця проведення батьківських зборів.

Вправи для роботи з батьками

«Шапка запитань»

Ідея «шапки запитань» полягає в тому, що батьки складають одне одному запитання-записки, кладуть їх у шапку, потім витягують — кому яка дістанеться. Як відповідати — радяться парами (хоча, нагадуємо, трійки стабільніше: якщо раптом «коса найде на камінь», то тут потрібний третій).

Щоб усе йшло добре, бажано дотримувати соціоігрової режисури. Вона нехитра — давати завдання маленькими кроками: «Розберіть аркуші. Готово? Тоді приготуйте ручки. Тепер записку в шапку». І так далі.

Типи запитань — класичні.

Перший тип— запитання формальне. Воно на взаємну перевірку батьками свого знання шкільного життя та порядків: «Коли востаннє був диктант?», «Коли ваша дитина була черговою в класі?», «Скільки…?», «Де…?», «Куди…?» тощо.

Із другим типом запитань учителю краще не поспішати. Коли майже всі батьки пройдуться класом до першої парти, щоб покласти свої записки в шапку — ось тоді можна і перейти до пояснення другого запитання. Його потрібно побудувати за такою конструкцією: «Я думаю ось-що і так-то, а ви?».

Третій тип— «я не знаю»: «Я не знаю, як мені вкласти сина вчасно спати» тощо.

Ще раз нагадуємо, якщо вчитель все звалить в одну кучу (в одне завдання): зараз, мовляв, ви візьмете, потім напишете, а після покладете і почнете відповідати,— то в результаті всі будуть сидіти, склавши руки. Якщо ж просуватися маленькими кроками, то режисура спрацює: батьки потихеньку і розворушаться, і розбалакаються. Головне — вчителю запастися співчуттям, терпінням і мужністю їх не перебивати.

«Шапка запитань» зручна тим, що батьки бачать, що до «мікрофона» може бути допущено кожного. Цим вони і керуються.

Узагалі більшість соціоігрових вигадок можуть допомогти батькам якось згуртуватись, знайти спільну мову і одне з одним, і з учителем. А в результаті — виграють діти!

• Вікторина

Майже кожний класний керівник — ще й предметник. І йому, як правило, доводиться перевіряти зошити зі свого предмета, або хоча б контрольні роботи.

Ось уявіть, приходить вчитель на батьківські збори і викладає на свій стіл аркуші зі шкільних зошитів (краще старих). Завдання батькам: знайти за почерком аркуш своєї дитини.

Тут потрібні певні режисерські коментарі. Всі аркуші вчителю заздалегідь пронумерувати і скласти для себе їхнє розшифрування, щоб оперативніше допомагати батькам і вирішувати суперечливі питання.

Аркуші зі старих зошитів краще вибирати, де найменше (або навіть немає) помилок. Інакше деяким батькам буде здаватися, що вікторину створено для того, щоб осоромити їхню дитину.

• Розповідь за малюнком

Напередодні зборів учні зображують свої літні канікули у декількох малюнках. На батьківських зборах ці малюнки роздають батькам.

По-перше, їм пропонують розповісти про те, що хотіла показати їхня дитина своїм малюнком. Тут для деяких батьків і вчителів можуть виникати різні повчальні несподіванки.

По-друге, батькам пропонують прокоментувати, як виконання малюнка співвідноситься з особливостями характеру їхньої дитини.

Перше та друге завдання краще проводити не у вигляді горезвісного фронтального опитування, а парами.

Звісно, учитель тоді буде не в курсі багатьох тем, обговорюваних батьківськими парами. Проте самі батьки перебуватимуть у виграшному становищі.

Як утіху радимо класному керівнику режисерський прийом, який би задовольнив і вчительську цікавість, і батьківське прагнення до впорядкованої завершеності. Кожен із присутніх (або кожен охочий — залежно від того, скільки часу залишилося в запасі) розповідає про два найцікавіших (або повчальних) моменти в розповіді-коментарі свого співрозмовника.

Після такої соціоігрової розминки доброзичливість і активність батьківського комітету, як правило, перестають потребувати додаткової стимуляції.

• Чарівна паличка

Батьківський варіант естафети «Чарівна паличка» полягає в такому. «Чарівну паличку» — олівець, лінійку або парасольку — батьки передаватимуть одне одному по рядах. При цьому їм потрібно буде називати (без повторень) будь-яку якість особистості або рису характеру (добрий або злий, слухняний або невихований тощо).

Перший тур — батьки називають будь-яку позитивну якість. Якщо хтось забарився або забув, то сусідам дозволяється підказувати. Як правило, на другому-третьому колі відкривається друге дихання. Тому вчителю не потрібно поспішати: нехай «чарівна паличка» пройде декілька кіл. У присутніх від цього інтерес тільки зросте.

Другий тур— тепер називають риси негативні (декілька кіл).

Третій тур— замість «чарівної палички» в руки дають шматочок крейди. Кожен із батьків підходить до дошки і ліворуч записує на ній одну негативну рису, що пролунала, а праворуч — одну позитивну.

Коли естафета з крейдою закінчиться, розпочинається четвертий тур класної режисури.

Тепер потрібно поміркувати, яку з негативних якостей (з тих, що на дошці ліворуч) можна переробити («…здається, я знаю як») в одну із записаних праворуч позитивних. Після міркування потрібно підійти до дошки і стрілкою з’єднати ці риси, ставлячи поруч зі стрілкою свої ініціали. Наприклад, хтось обрав лінь і зрозумів, що із перерахованих рис знає, як переробити її у вихованість, і з’єднує стрілкою. Інший із батьків, вподобавши, скажімо, ту саму лінь, з’єднує її новою стрілкою з кмітливістю тощо.

Потім будь-хто з батьків, для кого ця негативна риса їхньої дитини завдає чимало клопоту і прикростей, може звернутися до авторів стрілок за допомогою, поясненнями та консультаціями.

Зміст п’ятого туру — взаємні консультації батьків із проблем виховання. Учителю лише залишається нахвалювати ініціативних і записувати проблеми, які зайшли в безвихідь, щоб потім у бібліотеці пошукати відповідну літературу і для себе, і для зацікавлених батьків.

• Слова вдячності (бліц-опитування)

Суть цього бліц-опитування полягає у тому, що його можна проводити і під час спільної зустрічі батьків та дітей, і почергово: спочатку з учнями, а потім із батьками, знайомлячи їх з відповідями для зіставлення, порівняння й ознайомлення.

Для дітей

Завдання №1. Швидко подумати і продовжити таке речення: «Я поважаю батьків за те, що...».

Завдання №2. Продовжити речення: «Я люблю своїх батьків, бо...».

Для батьків (1-й варіант)

Завдання №1. Швидко подумати і продовжити таке речення: «Я поважаю свою дитину за те, що...».

Завдання №2. Продовжити речення: «Я люблю свою дитину, бо...».

Для батьків (2-й варіант)

Завдання №1. Швидко подумати і продовжити таке речення: «Мене поважає дитина як батька (матір) за те, що...».

Завдання №2. Продовжити речення: «Мене любить дитина як свого батька (свою матір), бо...».

• Сімейна гра «Чи знаю я тебе?»

Умови проведення гри аналогічні до бліц-опитування

Правила гри: і діти, і батьки відповідають на всі запитання письмово, а потім звіряють записане, якщо відповіді батьків і дітей співпадають, прекрасно. Якщо ні — є над чим замислитися.

Отже, перевіримо, наскільки батьки знають своїх дітей:

• Що проситиме ваша дитина того дня, коли їй ні в чому не буде відмовлено? (Дозволяється написати два бажання.)

• Чим ваша дитина, одержавши повну свободу, почне займатися насамперед? (Дозволяється вказати дві улюблених справи.)

• Чи знаєте ви друзів ваших дітей? Назвіть імена або прізвища трьох найближчих.

• Який предмет у школі для вашої дитини найцікавіший? (Дозволяється назвати два предмети.)

А зараз перевіримо, наскільки діти знають своїх батьків:

• Якого кольору очі у твоєї мами? Батька?

• Який улюблений колір мами? Батька? (Вказувати по два кольори.)

• Яка найулюбленіша квітка твоєї мами?

• Яку пісню любить слухати мама? Батько?

• Чи можеш ти відразу, нікуди не глянувши, назвати дати народження батьків? Запишіть ці дати.

Поради психолога

ПАМЯТКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ (адаптація учнів 5-го класу)

Шкільне життя п’ятикласників ускладнюється часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів. Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

— уповільнюється темп діяльності учнів, тоді як виконання певних видів робіт потребує більше часу;

— зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення. У п’ятикласників же воно тільки формується; вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами;

— високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини.

Дорослі очікують від підлітків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності. Але у п’ятикласників ці властивості тільки починають формуватись, і їх розвиток вимагає терпіння, обережності, діалогового навчання, створення ситуацій, в яких підлітки навчаються враховувати різні точки зору. За цих обставин важливо, щоб учитель-предметник не переносив механічно методи навчання й форми взаємодії зі старшими школярами на учнів 5-го класу. Необхідно поступово вводити новий зміст і нові форми навчальної діяльності.

Методичні поради для вчителів основної школи

1. Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї.

2. Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.

3. До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.

4. Забезпечити єдність вимог до учнів.

5. Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.

6. Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.

7. Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.

8. Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.

9. Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.

10. Забезпечити міжпредметні зв’язки.

11. Постійно підтримувати зв’язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.

12. Підтримувати зв’язки з учителями початкових класів.

13. Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.

14. Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.

15. Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

ПАМ’ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ 5-го КЛАСУ

— Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи.

— Спрямовуйте свої зусилля на формування позитивного ставлення кожного учня до себе, своїх можливостей засвоєння норм взаємин із однокласниками і педагогами.

— Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах).

— Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення).

— Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість.

— Пам’ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи.

— Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність.

— Співпрацюйте з шкільним психологом з метою вирішення питань формування класного колективу та виявлення особливостей психічного стану школярів.

— Застосовуйте різні види, форми та стратегії для залучення до співпраці батьків: анкетування, індивідуальні консультації, відкриті уроки, тематичні лекторії, родинний клуб та інше. Обговорюйте взаємні очікування для вироблення однакових поглядів на процес розвитку, виховання та навчання учнів.

— Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

ПОРАДИ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ

5-го класу щодо успішної адаптації учнів:

• проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;

• реалізовувати демократичний стиль керівництва;

• не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;

• намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального предмету;

• орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;

• допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі:

• проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;

• залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;

• на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;

• звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить.

ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАССАХ

— Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів. Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.

— Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.

— Пам’ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру.

— Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам’ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.

— Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.

— Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.

— Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.

— Забезпечуйте систематичне повторення.

— Уникайте перевантаження дітей.

— Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.