Мета: навчитись виготовляти водні розчини із заданими масовими частками розчинених речовин; закріпити вміння проводити обрахунки маси речовини та об’єму розчинника, необхідних для приготування розчину.

Обладнання та реактиви: мірний циліндр, хімічна склянка, колби, скляна паличка, шпатель, піпетка, терези, вода, сіль (K2Cr2O7).

ХІД РОБОТИ

(зазначений у відео)

ПОВТОРИМО

Під час роботи з розчинами важливо знати, скільки розчиненої речовини у ньому міститься, тому в хімії користуються величиною, яку називають «масовою часткою розчиненої речовини» і позначають (подібно до масової частки елемента у складній речовині) w.

Масова частка розчиненої речовини — це відношення маси розчиненої речовини до маси розчину:

Повторіть § 15- 21, виконайте контрольну роботу №2 за посиланням:

7 - А https://forms.gle/9ReatPyGMKFp91C99 

7 - Б https://forms.gle/koSMPycxTq6tMz4Z8 

7 - В https://forms.gle/Bt5vSKvpPiKkzwDHA 

Зверніть увагу! Роботу можна виконати лише з корпоративного акаунта.

Взаємодія кисню зі складними речовинами 

Велика кількість складних речовин також здатна горіти в кисні. Під час горіння складної речовини утворюються оксиди всіх елементів, з яких складається ця речовина. 

Окиснення

1. Горіння — швидкий процес взаємодії речовини з киснем повітря, що  супроводжується виділенням теплоти й утворенням полум’я. Для виникнення горіння необхідні доступ повітря і нагрівання речовини до температури займання. 

2. Повільне окиснення — це процес повільної взаємодії речовини з киснем. Воно відбувається з повільним виділенням теплоти і без полум’я. За певних умов повільне окиснення може переходити в горіння і навпаки. 

3. Вибух — також реакція окиснення. На відміну від горіння, він відбувається дуже швидко, а теплота (енергія), що виділяється, спричиняє руйнування. 

4. Для припинення горіння необхідно, щоб не було хоча б однієї з умов його виникнення. Для цього необхідно або охолодити палаючу речовину, або припинити доступ повітря. 

Взаємодія кисню з простими речовинами

Взаємодія з вуглецем

Якщо розжарити на вогні спиртівки вуглинку і внести її до наповненої киснем колби, вуглинка швидко згорить не утворюючи кіптяви і диму. Якщо у колбу налити вапняної води, вона помутніє, що доводить утворення у колбі вуглекислого газу.

C+O2=CO2 — вуглекислий газ, або карбон(IV) оксид.

Взаємодія з воднем

Якщо до наповненої воднем сухої пробірки піднести запалений сірник, ми почуємо приглушений хлопок, що свідчить про те, що водень дуже інтенсивно взаємодіє з киснем. На стінках пробірки появляться крапельки води — це результат взаємодії:

2H2+O2=2H2O — вода, або гідроген оксид.

Взаємодія з металами

Багато хто з вас запалюючи "бенгальські вогні", не здогадувався, що таким чином проводив хімічну реакцію — окиснення металів киснем.

Деякі метали реагують бурхливо, з виділенням тепла і світла:

2Mg+O2=2MgO — магній оксид.

Для протікання деяких потрібні роки. Наприклад, мідь, яка має жовто-червоне забарвлення, повільно окиснюючись набуває зеленого забарвлення:

2Cu+O2=2CuO — купрум(II) оксид.

ХІД РОБОТИ 

(хід роботи не переписуйте зазначайте у зошиті тільки  номер досліду та відповіді на завдання,  доповнити речення)

Дослід I. Добування кисню каталітичним розкладанням гідроген пероксиду з використанням  дріжджів та його збирання методом витіснення води.

1. У закріплену в штативі колбу насипаємо дріжджі. Після чого наливаємо 3% розчин гідроген пероксиду. 

Спостереження

У колбі спостерігаємо

____________________________________

Рівняння реакції

Добування кисню з гідроген пероксиду каталітичним розкладанням

_______________________________

 Тип реакції _________________________________

Висновок

Про перебіг хімічної реакції свідчить

_____________________________________

2. Закриваємо колбу корком із газовідвідною трубкою, кінець якої занурюємо у пробірку заздалегідь заповнену водою. Коли газ повністю витіснить воду із пробірки, її отвір закривають і лише після цього виймають з води і перевертають. 

Дослід IІ. Добування кисню каталітичним розкладанням гідроген пероксиду з використанням  дріжджів та його збирання методом витіснення повітря.

Закриваємо колбу корком із газовідвідною трубкою, кінець якої опускаємо на дно пробірки. Чекаємо декілька секунд. Закриваємо пробірку корком. 

 Дослід IІІ. Доведення наявності кисню

Піднесіть до отвору пробірки тліючу скіпку. 

Спостереження

У пробірці тліюча скіпка __________________________

Висновок: Кисень у лабораторії можна добути із ___________________________________ , використовуючи біологічні каталізатори — ____________________________________________________________ . Кисень збирають двома способами:  _________________________________. Ці способи  базуються на ________________________________________________.  Щоб довести наявність кисню, необхідно _______________________________________________________________________________________________________. Кисень розпізнають завдяки його здатності підтримувати _____________________________________________________.

Продовжуємо говорити про добування кисню. Сьогодні зупинимо нашу увагу на методах збирання кисню та доведення його наявності.

Розгляньте способи отримання кисню та запишіть рівняння реакцій у зошиті (маюнки не перемальовуйте)

Фізичні властивості кисню

 • за звичайних умов газоподібний; 

• безбарвний;

 • запах і смак відсутній;

 • температура кипіння (або зрідження) – 183˚С (блакитна рідина); 

• температура кристалізації (або плавлення) – 219 ˚С (сині кристали); 

• неелектропровідний; 

• трохи важчий за повітря; 

• погано розчинний у воді. 

Поняття про оксиди

 Сполуки, які окрім Оксигену містять лише один інший хімічний елемент, називають оксидами. 

Оксиди — це бінарні сполуки хімічних елементів з Оксигеном. 

Щоб розрізняти оксиди, їм присвоюють назви. Назви оксидів складаються з двох слів: назви хімічного елемента (у називному відмінку) та слова «оксид». 

Алгоритм складання формули

1. Написати поряд знаки елементів.

2. Поставити валентність над знаками елементів.

3. Знайти найменше спільне кратне.

4. Розділити кратне на валентність і отримати індекс.

5. Зробити перевірку: добуток валентності на індекс одного елемента дорівнює такому ж добутку другого елемента.

За фізичними властивостями метали — електропровідні, теплопровідні, мають металічний блиск і високі температури плавлення, нелеткі, пластичні, ковкі. 

За фізичними властивостями неметали — неелектропровідні, нетеплопровідні, не мають металічного блиску, мають низькі температури плавлення, крихкі, леткі, деякі з них мають характерні запахи. 

Назви простих речовин часто збігаються з назвами тих елементів, якими вони утворені. Слід пам’ятати, що назва елемента пишеться з великої літери, а назва простої речовини – з малої. Проста речовина цинк (цинкова пластина, шматочок цинку) складається з атомів елементу Цинку; проста газувата речовина хлор – з атомів елементу Хлору. Інколи назва простої речовини і назва елементів, що утворили цю речовину – різні. 

Метали: Меркурій - ртуть, Плюмбум - свинець, Ферум - залізо, Купрум - мідь, Аурум - золото, Аргентум - срібло, Станум - олово.

Неметали: Гідроген - водень Н2 ,Карбон - вуглець С, Нітроген - азот N2,Оксиген - кисень О2, Флуор - фтор F2 ,Сульфур - сірка S8.

Лабораторний дослід №4 "Ознайомлення зі зразками простих та складних речовин"

ПРИГАДАЄМО:

Відносні атомні маси хімічних елементів наведені у періодичній таблиці. У розрахунках зазвичай використовують їх значення, округлені до цілих. 

Відносна атомна маса позначається - Ar

Одиниці вимірювання - відсутні

Приклад:

У періодичній таблиці наведено значення відносної атомної маси Магнію — 24,305. Округлене значення — 24. Значення відносної атомної маси Карбону — 12,011, а її округлене значення — 12. Виняток — відносна атомна маса Хлору: Ar(Cl)=35,5.

Відносна молекулярна маса (відносну формульну масу ) Mr  — дорівнює сумі відносних атомних мас усіх хімічних елементів з урахуванням індексів у формулі речовини. 

Приклад:

відносна молекулярна маса вуглекислого газу CO2: 

Mr (CO2)=Ar(C)+2⋅Ar(O)=12+2⋅16=44.

Відносна молекулярна маса натрій ортофосфату Na3PO4: 

Mr(Na3PO4)=3⋅Ar(Na)+Ar(P)+4⋅Ar(O)=3⋅23+31+4⋅16=164.

Відносна молекулярна маса алюміній сульфату Al2(SO4)3 :

Mr(Al2(SO4)3)=2⋅Ar(Al)+3⋅(Ar(S)+4⋅Ar(O))=2⋅27+3⋅(32+4⋅16)=342.

Пройдіть за посиланням свого класу та виконайте завдання:

7 - А https://forms.gle/NntjHQxMsSTittoA9

7 - Б  https://forms.gle/f2JF1w6kYoBMvCyZ7

7 - В  https://forms.gle/LyTMG51n9MMBsLNY6

ПОВТОРИМО ВИВЧЕНИЙ МАТЕРІАЛ:

• Чисті речовини та суміші (однорідні та неоднорідні)

• Розділення сумішей: неоднорідних (відстоювання, фільтрування, дія магніту) та однорідних (випаровування, кристалізація, дистиляція)

• Будова атома : ядро (протони "+" та нейтрони "0") плюс електрони "-"

• Порядковий номер хімічного елемента = заряду ядра атома (кількості протонів ) = кількості електронів в атомі.

• Маса атома. Відносні атомні маси хімічних елементів наведені у періодичній таблиці. У розрахунках, як правило, використовують значення, округлені до цілих. Виняток — Ar(Cl)= 35,5. 

• Речовини поділяють на прості та складні.

Простими називаються речовини, утворені атомами одного хімічного елемента.

Складними називаються речовини, до складу яких входять атоми різних хімічних елементів.

Атоми — надзвичайно маленькі частинки. Їхня маса настільки мала, що виражати її в грамах або кілограмах дуже незручно. Маса навіть найважчих атомів становить 

 0,0000000000000000000001 г. 

Використовувати такі числа незручно. Тому в хімії застосовується відносна атомна маса Ar. 

Відносна атомна маса   Аr — це відношення маси атома до атомної одиниці маси. 

Запам'ятай!

Відносні атомні маси хімічних елементів наведені у періодичній таблиці. У розрахунках, як правило, використовують значення, округлені до цілих. Виняток — Ar(Cl)= 35,5. 

Хімічна формула — це умовний запис складу речовини за допомогою символів хімічних елементів та індексів. 

Індекс — цифра у хімічній формулі, яка ставиться справа внизу від хімічного символу і позначає число атомів даного елемента. 

Зверни увагу!

Індекс «1» у хімічній формулі не пишеться.

Якщо у формулі записано знак хімічного елемента без індексу, значить, у частинці речовини міститься один атом даного елемента.

Порядковий номер хімічного елемента = заряду ядра атома (кількості протонів ) = кількості електронів в атомі.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ 

Періоди — горизонтальні ряди хімічних елементів, розташованих у порядку зростання їхніх зарядів ядер

У таблиці сім періодів. Вони поділяються на малі і великі.

Малі періоди:

1-й період — 2 елементи,

2-й період — 8 елементів,

3-й період — 8 елементів.

Великі періоди:

4-й період — 18 елементів,

5-й період — 18 елементів,

6-й період — 32 елементи (18+14),

7-й період — 32 елементи (18+14).

Елементи з порядковими номерами 

58–71 (лантаноїди) та 90–103 (актиноїди) винесені з таблиці і розташовані під нею. Лантаноїди відносяться до шостого періоду, а актиноїди — до сьомого.

Восьмий період з'явиться у періодичній таблиці, коли будуть відкриті нові елементи.

Групи — вертикальні стовпчики хімічних елементів. 

Вони вміщають елементи подібні за будовою та властивостями.  

Кожна група містить 2 стовпчики — головні і побічні підгрупи.

Головні підгрупи (А) вміщують елементи малих і великих періодів.

Побічні підгрупи (Б) вміщують елементи лише великих періодів.

Кожен елемент, розташовується у певному періоді і певній групі.  Щоб вказати "адресу" хімічного елемента зазначаємо :

• період (1 - 7)

• Групу (І - VІІІ)

• Підгрупу ( А головна, Б побічна)

Наприклад, хімічний елемент розташовується в 3 періоді , ІІІ групі, головній підгрупі (А) - "адреса" Алюмінію Al

Атом — найдрібніша хімічно неподільна частинка речовини.

«Атом» у перекладі — «неподільний». 

 Атом не має заряду (кількість протонів=кількості електронів).

Маса атома зосереджена в ядрі. 

Атом може віддавати свої електрони чи приймати їх. Під час таких процесів кількість електронів уже не дорівнює заряду ядра, атом перетворюється на заряджену частинку — йон.

Йони бувають позитивні та негативні.

Практична робота №2. Розділення сумішей

Мета: розділити суміш кухонної солі та піску

Обладнання та реактиви: лабораторний штатив, хімічна склянка, шпатель, скляна паличка, лійка, фільтрувальний папір спиртівка, порцелянова чашка, сірники, кухонна сіль, пісок, вода.

Розділення суміші піску і кухонної солі 

• Правила безпеки: 

• пригадайте правила роботи з нагрівальними приладами; 

• пригадайте правила безпеки при нагріванні. 

• Уважно розглянемо суміш солі та піску  та подумаємо як її розділити

Завдання 3.  Висновки: дайте відповіді на запитання (у зошиті зазначте тільки відповідь)

1. Які методи розділення сумішей ви використали в цій роботі?

 2. Які властивості солі й піску дозволяють використовувати саме ці методи для розділення суміші? 

У природі речовини зазвичай зустрічаються у вигляді сумішей. Щоб отримати чисту речовину, її треба виділити з суміші.

Розділення сумішей роблять для виділення в чистому вигляді усіх її складових частин. При очищенні відділяють одну речовину, а домішки видаляють.

У складі сумішей речовини зберігають свої властивості. Способи розділення і очищення речовин засновані на їх відмінностях.

Розділення неоднорідних сумішей