Перегляньте відео та зверніть увагу:

Бактерії, рослини, тварини й гриби є клітинними організмами — це одна з основних їхніх спільних рис. У багатоклітинних рослин і тварин із клітин утворюються тканини й органи. За допомогою регуляційних систем усі вони діють узгоджено. 

Усі вони мають спільні ознаки живих організмів. їм властиві обмін речовин (живлення, дихання, виділення), ріст, розвиток, рух, розмноження та подразливість. Усі вони характеризуються схожістю хімічного складу. У їхніх тілах за масою переважає вода, яка виконує важливі функції в кожному організмі. Ліпіди, білки, вуглеводи й нуклеїнові кислоти виконують в організмі важливі функції, вони є визначальними в життєдіяльності організму.

Перегляньте відео та зверніть увагу:

ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ - це список видів тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення на території України. Роботу вчених різних країн у цьому напрямку координує Комісія з вивчення рідкісних і зникаючих видів, яка працює при Міжнародному союзі охорони природи (МСОП).

Першу Міжнародну Червону книгу видали в 1966 році. До неї занесені рідкісні та зникаючі види, які повинні охоронятися на території усіх без винятку країн. Види, які потребують охорони в межах певної країни, включають до національної Червоної книги держави. В Україні перше видання Червоної Книги вийшло в світ у 1980 році. У 2009 році вийшло третє видання Червоної книги України. До нього занесено 542 види тварин, 826 видів рослин і грибів. До назви кожного виду організмів у Червоній книзі додається опис характерних рис їхньої будови, поширення, чисельності, а також перелік заходів їхньої охорони. Збереження рідкісних та зникаючих видів потребує участі кожного із нас.

Перегляньте відео та зверніть увагу:

ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ - це ділянки суходолу та водойм, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу цінність. У залежності від завдань, існують різні природоохоронні території: заповідники, національні природні парки, заказники, ботанічні сади, парки, пам’ятки природи тощо. 

• Національний природний парк - територія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс і може використовуватися для спілкування людини з природою. Станом на 2011 рік в Україні створено 40 таких парків: Карпатський, Шацький, Синевир, Азово-Сиваський, Вижницький, Подільські Товтри, Святі гори, Яворівський та ін. 

• Природний заповідник — територія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс і заборонено будь-яку господарську діяльність людини. В Україні є 19 природних заповідників: Кримський, Український степовий, Канівський, Луганський, Ялтинський, Поліський, Медобори та ін. Особливу категорію мають біосферні заповідники, які створюються для вивчення відносин природи й людини. Вони мають міжнародне значення і їх діяльність здійснюється відповідно до міжнародних програм. В Україні є 4 біосферних заповідники: Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський та Дунайський. 

• Заказник - природна територія, створена для збереження і відтворення природних комплексів або окремих видів організмів. На їхній території дозволено обмежену господарську діяльність за умов дотримання вимог охорони довкілля.

•  Пам’ятки природи — природні об’єкти, що мають велике наукове, культурне, історичне чи естетичне значення. Пам’ятки природи поділяються на такі типи: комплексні, ботанічні (охороняються окремі дерева чи сукупність рослин), зоологічні (охороняються місця поширення дикої фауни), гідрологічні (водойми, водоспади, джерела) та геологічні (скелі, печери, відслонення). 

Перегляньте відео та зверніть увагу:

1. Поважай дику природу як святий простір.

2. Поважай дике життя як священне.

3. Поважай волю, автономію, незалежність, природні права дикої природи та її видів.

4. Заповідай якнайбільше ділянок живої природи.

5. Не заподій шкоди дикій природі, не керуй нею, не контролюй її.

6. Люби й цінуй диких живих істот і ділянки дикої природи заради них самих.

7. Не заважай дикій природі здійснювати своє еволюційне призначення.

8. Існування дикої природи, її видів, еволюційних та екологічних процесів добре саме по собі.

9. Невикористання дикої природи — благо.

Ці принципи звучать досить радикально, але не настільки радикально, як саме знищення природи.

Отже, етичне ставлення до природи ґрунтується на розумінні рівноправності й рівноцінності всіх живих організмів та екосистем. 

Перегляньте відео та зверніть увагу:

Соціальна поведінка тварин — це спільна діяльність особин, яка формує життя групи. Соціальна поведінка охоплює всі типи взаємодій тварин в угрупуванні, діапазон яких широкий. Одні тварини ведуть виключно одиночний спосіб життя, інші утворюють різноманітні за чисельністю (до багатьох особин) і рівнем складності угруповання. Багато видів протягом року переходять від одиночного до суспільного способу життя. Такі переходи притаманні багатьом видам птахів, деяким гризунам і хижим ссавцям (вовки).

Тварини можуть збиратися разом, утворюючи скупчення й угруповання. Скупчення є простою сукупністю тварин, які зібралися в одному місці. Наприклад, пуголовки можуть збиратися в одному місці ставка через те, що там багато їжі. Вони не утворюють навіть примітивної спільноти й не розрізняють «своїх» та «чужих». 

Угруповання (співтовариства, спільноти) тварин - це групи особин одного виду, які займають певну територію і поєднані та організовані проявами соціальної поведінки. Основними ознаками угруповань є: 

1) постійний обмін інформацією; 

2) постійність складу; 

3) відносно постійні взаємовідносини й розпізнавання особин; 

4) певний розподіл функцій між особинами;

 5) обмеженість доступу для інших особин.

 Усі відомі угруповання тварин один із засновників етології Конрад Лоренц (1903-1989) поділив на два типи: анонімні та персоніфіковані (індивідуалізовані).  

Перегляньте відео та зверніть увагу:

Типи поведінки — умовна класифікація численних видів поведінки тварин. Поведінка формується під дією двох основних факторів: спадкової інформації й умов зовнішнього середовища. Той чи інший тип поведінки є результатом еволюції і сприяє виживанню й розвитку біологічного виду. 

Перегляньте відео та  запам'ятайте:

• Під час орієнтування у просторі тварини використовують різноманітні подразники: зорові, звукові, нюхові тощо. Однією з найдосконаліших «навігаційних» систем є ехолокація, за якої тварина видає високочастотні звукові сигнали та виявляє предмети за відлунням, що відбивається від них. Такий самий принцип військові використовують у радіолокаторах. 

• Хомінг (від англ. хоум — дім) — інстинкт повернення додому. 

• Міграція тварин — періодичне переміщення тварин «туди і назад» між істотно відмінними середовищами існування. 

Перегляньте відео та  зверніть увагу:

ПОВЕДІНКА ТВАРИН - сукупність пристосувальних дій, спрямованих на встановлення життєво необхідних зв’язків організму з навколишнім середовищем. В основі формування поведінки тварин лежить подразливість як здатність організму реагувати на впливи довкілля. 

Етологія — наука про поведінку тварин

Термін уведений 1858 року французьким зоологом І. Жофруа Сент-Ілером. Засновником етології є лауреат Нобелівської премії Конрад Лоренц.

Методи вивчення поведінки у природі

• Спостереження.

• Кільцювання тварин.

• Моделювання.

• Експериментальні методи

Перегляньте відео та  зверніть увагу:

РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН - відтворення тваринним організмом нових особин. Початок новим організмам дають окремі клітини або групи клітин батьківських особин. У цих клітинах у ядрі є спадкова інформація про всі ознаки майбутніх нащадків. Записана така інформація на універсальних інформаційних носіях, якими є молекули ДНК. Перед розмноженням ці молекули подвоюються й «упаковуються» в хромосоми, призначені для розмноження. Ними можуть бути клітини тіла тварини або клітини, що формуються в спеціалізованих органах розмноження - яєчниках (яйцеклітина) та сім’яниках (сперматозоїди). У першому випадку клітини називаються нестатевими, у другому - статевими. Таким чином, у розмноженні беруть участь два види клітин - нестатеві й статеві, тому виділяють дві форми розмноження - нестатеву й статеву. 

Статеві клітини називають гаметами.

Чоловічі гамети - сперматозоїди.

Жіночі гамети - яйцеклітини.

Перегляньте відео та  зверніть увагу:

На організм тварин постійно діють різноманітні чинники навколишнього середовища (світло, звуки, тиск, запахи, температура, вологість та інші). Усі ці чинники можуть бути подразниками. Їх сприймають рецептори організму. Зазвичай це закінчення чутливих нервів або спеціалізовані клітини. Вони перетворюють сприйняті подразники на нервові імпульси, які від рецепторів далі передаються до відповідних нервових центрів.

Реакцію організму у відповідь на подразнення, що відбувається за участі нервової системи, називають рефлексом.

За допомогою рефлексів організм тварини дуже швидко реагує на відповідні зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища.

Рецептори можуть бути розташовані поодиноко в певних тканинах тіла тварини або входити до складу спеціалізованих органів чуття: зору, слуху, рівноваги, нюху, смаку, дотику тощо. 

Перегляньте відео та  запам'ятайте:

Нервова система — це система органів та структур, які здійснюють регуляцію всіх життєвих процесів організму, здійснюють координацію діяльності всіх інших його систем та органів, забезпечують взаємодію, зв’язок із зовнішнім середовищем.

Значення нервової системи:

•  регулює роботу різних органів;

•  погоджує між собою діяльність різних органів і систем органів;

•  забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем і здійснює пристосування організму до змінних умов цього середовища.

Тип нервової системи

Дифузна

Вузлова

  Розкидано-вузлова 

Трубчаста

Перегляньте відео та  запам'ятайте:

ПОКРИВИ ТІЛА - це зовнішні утвори на поверхні тіла, які є бар’єром між навколишнім та внутрішнім середовищем. Особливості будови покривів у тварин визначаються способом життя й тими функціями, що вони виконують.

Кровоносна система риб є замкнутою. Серце — двокамерне, складається з одного передсердя і одного шлуночка. Через серце проходить венозна кров (містить вуглекислий газ). Кров насичується киснем і стає артеріальною в зябрах. 

У риб одне коло кровообігу: 

• венозна кров від шлуночка серця через черевну аорту по вхідним зябровим артеріям надходить у зябра, де кров стає артеріальною (віддає вуглекислий газ і збагачується киснем);

• артеріальна кров по вихідним зябровим артеріям надходить у спинну аорту та постачає кров до внутрішніх органів. В органах і тканинах кров віддає кисень, насичується вуглекислим газом (стає венозною) і по венах надходить у передсердя серця.

Перегляньте відео та  зверніть увагу:

Живлення, травлення й дихання забезпечують надходження в організм поживних речовин і кисню, що необхідні для життєдіяльності й мають бути доставлені до клітин. В організмі таких тварин, як губки, кишковопорожнинні, плоскі черви, цю доставку здійснює дифузія, у круглих червів - рідина первинної порожнини тіла, а в кільчастих червів, молюсків, членистоногих, хордових - транспортна система. 

Загальною функцією транспорту речовин є швидке перенесення важливих або шкідливих сполук із однієї частини тіла в іншу. Для того, щоб транспорт речовин здійснювався швидко й ефективно, до складу транспортної системи входять:

 а) рідина, у якій речовини розчиняються (гідролімфа в медуз, гемолімфа в членистоногих, кров у молюсків, хребетних); 

б) скоротливий орган, який забезпечує рух рідини по всьому тілу (серце або видозмінені кровоносні судини); 

в) кровоносні судини (артерії, вени, капіляри). Судини, якими кров рухається від серця, називають артеріями, а ті, якими вона прямує до серця, — венами. Найдрібніші кровоносні судини мають назву капіляри. 

 Транспорт речовин відіграє важливу роль у життєдіяльності всього організму, тому що забезпечує обмін речовин та енергії в клітинах, регуляцію функцій за допомогою гормонів, терморегуляцію, захист організму, підтримку постійності внутрішнього середовища та ін. 

Гемолімфа. У членистоногих, молюсків і деяких інших безхребетних транспортна система незамкнена, і рідина, що по ній рухається, називається гемолімфою. У комах гемолімфа (звичайно безбарвна) переносить поживні речовини та продукти обміну. У молюсків і деяких членистоногих гемолімфа, крім того, переносить гази й може містити дихальні пігменти. У такому разі вона має блакитний або зелений колір (зумовлений тим, що ці пігменти містять атом Купруму). 

 Гемолімфа комах може містити речовини, що роблять її гіркою, їдкою або навіть отруйною. Якщо ви візьмете в руки сонечко, воно виділить із суглобів кінцівок краплі гіркої гемолімфи. Саме для того, щоб попередити можливих хижаків про її неприємний смак, сонечко має яскраве забарвлення. Подібний захист має й колорадський жук. Отрута малорухливого жука олійниці, якого можна побачити в травні, набагато небезпечніша. Якщо вона потрапить на шкіру, то може спричинити подразнення й нариви.