Анатолій Гай. „Чорна рота“

Біографічна довідка

Народився 15 жовтня 1952 року у селі Бірки Другі (нині Бірки) Олександрівського району Кіровоградсько області.

Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету (1974). Служив в Афганістані. Працював кореспондентом газет «Радянська Житомирщина» та «Київська правда».

3 1989 року — голова правління Білоцерківського ВАТ «Афганець» (об'єднання воїнів-інтернаціоналістів і воїнів запасу), яке спорудило колишнім учасникам афганської війни — жителям Білої Церкви 320 упорядкованих квартир. З 1991 р. очолює на громадських засадах Київське обласне творче об'єднання «Культура», яке займається питаннями життєдіяльності обласних відділень творчих спілок та людей творчої праці столичної області.

Був депутатом чотирьох скликань Білоцерківської міської ради, де обирався головою постійної депутатської комісії з питань культури, та двох скликань Київської обласної ради, де очолював постійну депутатську комісію з питань розвитку культури, мов, національних та інтернаціональних традицій, охорони історичної спадщини.

Голова Київської обласної організаці НСПУ. У 2005–2010 роках призначався керівником Всеукраїнських нарад молодих літераторів у Коктебелі та в Ірпені, був упорядником альманахів творів учасників нарад.

Очолює комісію з присудження Київської обласної літературної премії ім. Григорія Косинки. Понад 10 років очолював комісію з присудження Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І. С. Нечуя-Левицького.

Член громадської ради Департаменту Державної прикордонної служби України, Гуманітарної ради при голові Київської обласної державної адміністрації та Комітету з присудження літературно-мистецької премії ім. Богдана Хмельницького Міністерства оборони України.

Проживає в м. Біла Церква Кивсько області.

Творчий доробок

Автор художніх та документальних книг для дітей і дорослих: «Зажинки» (1979), «Хамаль — місяць весняний» (1984), «Сім струн райдуги» (1985), «Тиша над полігоном»(1986), «На тих афганських рубежах»(1991), «Біла Церква. Шлях крізь віки» (у співавторстві, 1994), «Чорна рота» (1995), «Вужик» (1998), «Палаючий перевал» (1999), «У нас „афганцями“ їх звуть» (1999), «Блаженна Марія» (2002), «Дивізія гвардійського гарту» (2002), «Золото колосся і зірок» (2003), «Біла Церква — Афганістан — Вічність» (2004), «Т. Г. Шевченко і Київщина: історія трьох поезій» (2004), «Київщина в творчості Т. Г. Шевченка» (у співавторстві, 2004), «Мальовнича Київщина Т. Г. Шевченка» (укр., рос., англ., 2004), «Там, за Гіндукушем» (2006, 2009), «Розхристане буття» (2007), «Іменна гільза» (2009, 2012), «Відлуння двох воєн» (2010), «Далекі гарнізони» (2011), «Вірність гвардійському знамену» (2012).

Упорядник антології поетів Київщини «…Ота стежина в нашім краю» (2007), Київського обласного тому Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років (2008), двохтомника «Сльоза пекучої пам'яті» (2009), антології письменників Київщини до 65-річчя Перемоги над гітлерівською Німеччиною «З глибини всенародного подвигу» (2010), антології письменників — членів білоцерківської міської організації НСПУ «Літературна Білоцерківщина» (2008).

Нагороди, відзнаки

Відзначений орденом «За заслуги» 3-го ступеня, медаллю «Захиснику Вітчизни» і багатьма іншими державними нагородами України, колишнього СРСР та іноземних держав, Почесними відзнаками Національної спілки письменників України та Міністерства культури і туризму України, багатьма Почесними грамотами голови Київської обласної державної адміністрації, почесними грамотами і подяками Білоцерківської міської ради та Білоцерківського міського голови, почесним знаком «За заслуги перед містом». Член «Золотого фонду» Білої Церкви.

Лауреат обласної літературної премії ім. Григорія Косинки (2007), міської літературно-мистецької премії ім. І. С. Нечуя-Левицького, Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2012), Літературно-мистецької премії ім. Богдана Хмельницького Міністерства оборони України, Міжнародної літературно-мистецької премії імені Миколи Сингаївського (2015).

Збірка оповідань присвячена усім, хто ціною тяжкої праці, крові й життя свого наближав розгром гітлерівського фашизму.

Автор