Корисна інформація батькам

Консультативні пункти для батьків

Організація роботи консультативних пунктів для батьків з питань виховання дітей у багатодітних, неповних та інших дисфункційних сім’ях (на допомогу керівникам загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів)

Умови існування сім’ї та особливості сімейного виховання на сучасному етапі

Становлення сучасної української сім’ї відбувається у період значних змін у суспільно-політичному й соціально-економічному житті держави. Це зумовлює, в свою чергу, зміну пріоритетних напрямів розвитку суспільства, в тому числі й освітньої галузі. Посилюється роль сім’ї у процесах державотворення. У статті 51 Конституції України зазначено: «Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою». Тому державна сімейна політика в Україні зорієнтована на зміцнення соціального статусу сім’ї, поліпшення демографічної ситуації в країні. Підтвердженням цього є Указ Президента України від 30.12.2000 р. № 1396/2000 «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей», прийнята у 2001 році державна Програма «Українська родина», спрямована на забезпечення сприятливих умов для всебічного розвитку сім’ї як основи суспільства.

Сім’я – найперший і найважливіший чинник соціалізації дитини, своєрідна модель великого суспільства, виховний центр, що забезпечує формування особистості. Тому від неї залежить майбутнє всього суспільства й країни. Родину закономірно вважають найбільш природним середовищем, в якому можуть створюватись найкращі умови для захисту дитини, її гармонійного розвитку, становлення як людини і громадянина.

У будь-якому суспільстві сім’я є важливим соціальним інститутом, який базується на системі родинних, шлюбних, моральних, психологічних, правових та інших взаємозв’язків між людьми.

Важливим завданням сімейного виховання є формування у дітей розуміння того, що сумлінне навчання і наполеглива продуктивна праця допоможе їм у подальшій трудовій діяльності бути не просто виконавцем певної роботи, а творцем матеріальних і культурних цінностей. Сім’я – це «клітина» суспільства, а батьки – перші вихователі. Вони покликані прищеплювати дітям любов до рідної мови, землі, традицій, звичаїв, культури свого народу та повагу до історії і культури інших народів; формувати культуру поведінки, гуманне ставлення до близьких та незнайомих людей; розвивати почуття прекрасного; виховувати підростаюче покоління фізично й морально здоровим.

На жаль, сучасна сім’я переживає кризовий стан:

погіршується здоров’я всього населення, зменшується народжуваність, збільшується кількість розлучень та позашлюбних стосунків, знецінюється сімейне життя. В одних сім’ях діти виходять з-під контролю батьків, в інших – все частіше відчувають на собі свавілля останніх. Зростає кількість малозабезпечених, неповних та інших дисфункційних сімей. Все це негативно позначається на виконанні сім’єю основних функцій – репродуктивної, економічної, виховної. Батьки не можуть належним чином організовувати життєзабезпечення та виховання своїх дітей. Це призводить до негативної трансформації виховної функції сім’ї і зниження рівня відповідальності батьків за майбутню долю дитини. Знижується також і педагогічна культура членів родини, яка є свідченням певного рівня розвитку суспільства.

На сьогодні нагальною потребою є не тільки соціальна підтримка сімей, що мають певні проблеми в своїй життєдіяльності, а й особлива робота з ними.

У загальноосвітній та позашкільних навчальних

Закладах має проводитися тривала психолого – педагогічна робота з багатодітними, неповними та іншими дисфункційними сім’ями, спрямована на їх педагогізацію.

Багатодітною є сім’я, яка виховує трьох і більше дітей. У таких сім’ях зменшується можливість формування таких якостей характеру, як егоїзм, лінощі. Діти зростають працелюбними, піклуються про інших, допомагають один одному. Молодші діти швидше розвиваються, переймаючи життєвий досвід старших братів та сестер. Батьки мають однаково турбуватися про всіх дітей, що є запорукою здорової атмосфери в родині.

У сучасних умовах найбільш розповсюдженими проблемами таких сімей є неможливість житлово-матеріального забезпечення дітей, наявність у них споживацьких життєвих настанов, соціально-рольова нестабільність у сім’ї, напруженість у внутрісімейному спілкуванні.

Неповна сім’я може складатися з одного дорослого члена родини (батька чи матері) та одного чи кількох дітей. Така родина може утворитися внаслідок розпаду шлюбу, позашлюбного народження дитини, окремого проживання батьків, смерті одного з них тощо. Останнім часом такий тип сім’ї зустрічається все частіше. Існування неповних сімей породжує проблеми однобічного виховання дітей через відсутність одного з батьків, низького рівня життя (поганих матеріальних умов), складної адаптації дітей до нового статусу сім’ї, можливого розвитку у батьків та дітей девіантної поведінки, що характеризується нерозвиненістю батьківських почуттів, емоційним відчуженням, виникненням комплексу неповноцінності тощо.

Існують також сім’ї, у яких порушуються права їхніх членів, не дотримуються юридичні норми, встановлені в суспільстві або просто наявні серйозні педагогічні прорахунки. Основними причинами цих явищ можуть бути алкоголізм, наркоманія та інші захворювання, психолого-педагогічна і правова неграмотність членів сім’ї, насильство щодо останніх, політичні та економічні чинники тощо. На позначення таких категорій сімей вживають терміни-синоніми: «функціонально неспроможна сім’я», «сім’я, де наявні серйозні помилки й прорахунки у вихованні дітей», «конфліктна, або проблемна, сім’я», «сім’я у кризовій ситуації».

Специфіка роботи консультативного пункту

для батьків у закладах освіти

З метою підвищення рівня педагогічної допомоги в навчанні й вихованні дітей та здійснення психолого-педагогічної роботи із зазначеними категоріями сімей рекомендуємо створювати у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах консультативні пункти для батьків. Організовуються такі пункти, як правило, на громадських засадах. Роботою консультпункту в загальноосвітньому навчальному закладі керує заступник директора з виховної роботи, а в позашкільному – заступник директора – (психолог, методист). Вони залучають до проведення консультацій досвідчених учителів, вихователів, діячів науки і культури, працівників правоохоронних органів, установ охорони здоров’я та інших фахівців, можуть організовувати вивчення запитів та інтересів батьків щодо питань сімейного виховання.

Перш ніж розпочати роботу зі створення консультпунктів, слід провести анкетування серед батьків та дітей. Важливо окреслити коло проблем, що найбільше турбують сім’ї. це доцільно зробити для визначення відповідних фахівців та спеціалістів, які будуть надавати необхідні консультації.

До участі у створенні та подальшій роботі консультпункту можна залучати весь педагогічний колектив загальноосвітнього, позашкільного навчального закладу і, в першу чергу, психолога, який може вивчити мотивацію поведінку дитини, виявити причини, що ускладнюють спілкування між батьками і дитиною, а також здійснити психолого-педагогічну діагностику і корекцію.

Необхідним є налагодження тісної співпраці консультпункту з соціальними службами (соціальними педагогами), які є посередниками між освітніми установами та сім’єю. Зауважимо, що соціальний педагог, як ніхто інший, може виявляти внутрісімейні труднощі та конфлікти, здійснювати профілактику правопорушень.

Консультативні пункти, які створюються у сільській школі, можуть співпрацювати із сільською (селищною) радою.

Консультпункт має організовувати і проводити індивідуальні, групові та колективні консультації для батьків з питань виховання свідомих громадян, патріотів своєї країни, зміцнення здоров’я дітей, врахування вікових, фізіологічних і психологічних особливостей їхнього розвитку в процесі виховання, допомоги дітям і навчанні, профілактики шкідливих звичок, безоглядності та правопорушень серед дітей, створення належного мікроклімату в сім'ї, впливу особистого прикладу батьків і сімейних стосунків на виховання дітей, сімейних конфліктів і шляхів їх розв’язання тощо.

Консультації можуть надаватися одночасно всім членам родини, окремо батькам, а також тільки матерям, татам, бабусям, дідусям, опікунам. У процесі консультування доцільно налагодити з ними гуманні та довірливі стосунки, частіше спиратися на їхній власний позитивний досвід, стимулювати їхній природний потяг до самовдосконалення.

Консультативний пункт працює згідно з планом та графіком. План роботи складається на семестр керівником пункту разом із психологом, соціальним педагогом і узгоджується з адміністрацією навчального закладу. Консультації бажано проводити один раз на тиждень у зручний для батьків час. У графіку доцільно вказати дату та години проведення, тему (напрям) консультацій, прізвище, ім'я, по батькові консультанта. Графік консультацій необхідно розміщувати на помітному місці, щоб батьки могли своєчасно з ним ознайомитись. Важливою для батьків буде додаткова інформація про місце розташування консультативного пункту, зміст, мету, завдання його роботи, а також про те, що консультацію можна одержати анонімно.

У самому пункті бажано мати відомості про консультантів (посаду, вчений ступінь, місце роботи тощо) та журнал реєстрації консультацій, в якому зазначаються дати їх проведення, теми, прізвища консультантів.

Ефективність роботи консультативного пункту залежить не тільки від складу спеціалістів-консультантів, які в ньому працюють, та їхньої кваліфікації, але й від того, як організована його робота, де він розташований, як обладнаний. Приміщення, меблі, обладнання виділяє адміністрація школи чи позашкільного навчального закладу. У випадку, коли окремого приміщення немає, консультації можна проводити в бібліотеці, методичному кабінеті тощо. У приміщенні консультативного пункту рекомендуємо встановити робочий стіл для консультанта та робочі місця для батьків, обладнати невеличку бібліотеку з питань навчання й виховання дітей. Вона може включати: Конституцію України, Закони України про освіту, шлюб і сім'ю, Укази Президента України, постанови Уряду нашої держави, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, педагогів, а також періодичні видання для батьків із зазначених питань. Можна підготувати пам’ятки-поради батькам та списки рекомендованої літератури щодо сімейного виховання дітей. Бажано встановити скриньку для письмових запитань і пропозицій батьків.

Консультативний пункт може бути обладнаний технічними засобами (аудіо-, відеоапаратурою), стендами, тематичними папками з питань виховання дітей у проблемних сім'ях.

У разі, якщо навчальний заклад має невелику кількість учнів (вихованців, слухачів) або відсутня відповідна матеріально-технічна база тощо, доцільно організувати один консультпункт для декількох навчальних закладів. Особливість роботи такого пункту полягає у координації діяльності загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів щодо організації виховання дітей у багатодітних, неповних та інших дисфункційних сім'ях.

Наприкінці кожного семестру відповідальний за роботу консультативного пункту інформує педагогічну раду навчального закладу про підсумки проведеної роботи.

Організація роботи консультативного пункту, залучення до проведення консультацій досвідчених фахівців надасть педагогам можливість ефективніше допомагати батькам у нелегкій справі виховання дітей, сприяти підвищенню рівня педагогічної культури населення.

Положення про батьківський комітет загальноосвітньої установи

Дане положення регламентує діяльність батьківського комітету загальноосвітньої установи, що є органом самоврядування загальноосвітньої установи

1. Загальні положення

1.1. Положення про батьківський комітет приймається на загальношкільних батьківських зборах, затверджується та вводиться в дію наказом по загальноосвітній установі. Зміни та доповнення в дійсне положення вносяться в такому ж порядку.

1.2. Батьківський комітет (далі за текстом - комітет) очолює голова. Комітет підкоряється й підзвітний загальношкільним батьківським зборам.

Термін повноважень комітету - один рік (або ротація складу комітету проводиться щорічно на третину).

1.3. Для координації роботи до складу комітету входить заступник керівника загальноосвітньої установи з виховної роботи.

1.4. Діяльність комітету здійснюється відповідно до Конвенції ООН про права дитини, чинного законодавства держави в галузі освіти, Типових положень про загальноосвітню установу, статуту загальноосвітньої установи та даного положення.

1.5. Рішення комітету є рекомендаційними.

Обов'язковими є тільки ті рішення комітету, з метою реалізації яких видається наказ по загальноосвітній установі.

2. Основні задачі

Основними задачами комітету є:

2.1. Сприяння керівництву загальноосвітньої установи:

в удосконалюванні умов для здійснення освітнього процесу, в охороні життя та здоров'я учнів;
у захисті законних прав та інтересів учнів;
в організації та проведенні загальношкільних заходів.

2.2. Організація роботи з батьками (законними представниками) загальноосвітньої установи, учнями з роз'яснення їхніх прав та обов'язків, значення всебічного виховання дитини в родині.

3. Функції загальношкільного батьківського комітету

3.1. Сприяє забезпеченню оптимальних умов для організації освітнього процесу (надає допомогу у придбанні підручників, у підготовці наочного методичного приладдя).

3.2. Координує діяльність класних батьківських комітетів.

3.3. Проводить роз'яснювальну й консультативну роботу серед батьків (законних представників) учнів про їхні права й обов'язки.

3.4. Сприяє у проведенні загальношкільних заходів.

3.5. Бере участь у підготовці загальноосвітньої установи до нового навчального року.

3.6. Разом із керівництвом загальноосвітньої установи контролює організацію якості харчування учнів, медичного обслуговування.

3.7. Надає допомогу керівництву загальноосвітньої установи в організації та проведенні загальношкільних батьківських зборів.

3.8. Розглядає звертання на свою адресу, а також звертання з питань, віднесених дійсним положенням до компетенції комітету, за дорученням керівника загальноосвітньої установи.

3.9. Обговорює локальні акти загальноосвітньої установи з питань, що входять у компетенцію комітету.

3.10. Бере участь в організації безпечних умов здійснення освітнього процесу, виконання санітарно-гігієнічних правил і норм.

3.11. Взаємодіє з громадськими організаціями з питання пропаганди шкільних традицій, укладу шкільного життя.

3.12. Взаємодіє з педагогічним колективом загальноосвітньої установи з питань профілактики правопорушень, бездоглядності та безпритульності серед неповнолітніх учнів.

3.13. Взаємодіє з іншими органами самоврядування загальноосвітньої установи з питань проведення загальношкільних заходів та всього іншого, що стосується компетенції комітету.

4. Права батьківського комітету

Відповідно до компетенції, установленої дійсним положенням, комітет має право:

4.1. Вносити пропозиції керівництву та іншим органам самоврядування загальноосвітньої установи й одержувати інформацію про результати їх розгляду.

4.2. Звертатися за роз'ясненнями в установи й організації.

4.3. Заслуховувати й одержувати інформацію від керівництва загальноосвітньої установи, інших органів самоврядування.

4.4. Викликати на свої засідання батьків (законних представників) учнів за представленням (рішенням) класних батьківських комітетів.

4.5. Брати участь в обговоренні локальних актів загальноосвітньої установи.

4.6. Давати роз'яснення та вживати заходи з розглянутих звертань.

4.7. Виносити громадський осуд батькам, які ухиляються від виховання дітей у родині.

4.8. Заохочувати батьків (законних представників) учнів за активну роботу в комітеті, надання допомоги у проведенні загальношкільних заходів тощо.

4.9. Організовувати постійні чи тимчасові комісії під керівництвом членів комітету для виконання своїх функцій.

4.10. Розробляти та приймати локальні акти (про класний батьківський комітет, про постійні й тимчасові комісії комітету).

4.11. Голова комітету може бути присутнім (з наступним інформуванням комітету) на окремих засіданнях педагогічної ради, інших органів самоврядування з питань, що відносяться до компетенції комітету.

5. Відповідальність батьківського комітету

Комітет відповідає за:

5.1. Виконання плану роботи.

5.2. Виконання рішень, рекомендацій комітету.

5.3. Установлення взаєморозуміння між керівництвом загальноосвітньої установи та батьками (законними представниками) в питаннях сімейного та громадського виховання учнів.

5.4. Прийняття рішень відповідно до діючого законодавства.

5.5. Бездіяльність окремих членів комітету чи всього комітету.

5.6. Члени комітету, не приймаючої участі в його роботі, за представленням голови комітету можуть бути відкликані виборцями.

6. Організація роботи

6.1. До складу комітету входять представники батьків (законних представників) учнів по одному від кожного класу (у залежності від кількості класів у загальноосвітній установі можуть входити по одному представнику від паралелі, по два представники від класу і т. п.).

Представники в комітет обираються щорічно на класних батьківських зборах на початку навчального року.

6.2. Чисельний склад комітету загальноосвітня установа визначає самостійно.

6.3. Зі свого складу комітет обирає голову (у залежності від чисельного складу можуть обиратися заступники голови, секретар).

6.4. Комітет працює за планом і регламентом, що узгоджені з директором школи.

6.5. Про свою роботу комітет звітує перед загальношкільними батьківськими зборами не рідше двох разів на рік.

6.6. Комітет правомочний виносити рішення при наявності на засіданні не менше половини свого складу. Рішення приймаються простою більшістю голосів.

6.7. Листування комітету з питань, що відносяться до його компетенції, ведеться від імені загальноосвітньої установи, документи підписують керівник загальноосвітньої установи та голова комітету.

7. Діловодство

7.1. Комітет веде протоколи своїх засідань і загальношкільних батьківських зборів відповідно до інструкції про ведення діловодства загальноосвітньої установи.

7.2. Протоколи зберігаються в канцелярії загальноосвітньої установи.

7.3. Відповідальність за діловодство в комітеті покладається на голову комітету або секретаря.