Назва та історія заснування

Точної дати заснування Босівки (саме так, а не Басівки, як зараз) не встановлено.

У Федоренка (одного з авторів рукопису про Сумщину) є такі свідчення:

«Разом із заснуванням м. Суми почали заселятися береги р. Локні. На руїнах давнього Локнянського городища відродилося с. Локня, що в 1662 р. уже було відоме як значний населений пункт з церковним приходом.

Трохи пізніше з боку Локні, вниз по течії річки розселялися поодинокі втікачі. Через їх бідність, обшарпаний одяг та босі ноги село одержало назву Босівка».

В народі ще й по цей час держиться ця назва, але поступово вона переродилася на Басівку.

Зміна літер "о" на "а", треба вважати, сталася внаслідок писарських помилок.

Проте ми вважаємо, що назвали село самі переселенці за назвою свого рідного, з якого прибули, втікаючи від наруги. Підтвердженням можна вважати існування Босівки в Роменському районі Сумської обл., Босовки у Воронезькій області Росії, Босівки у Лисичанському районі Черкаської області.

Дослідження назв сіл - побратимів триває.

Наказом № 299 від 15 серпня 1984 р. призначені вчителі:

- Данилевська Наталія Михайлівна

- Данилевський Павло Іванович

- Вовченко Людмила Павлівна

Наказом № 327 від 3 вересня 1984 р.:

- Дроздов Анатолій Іванович

- Хижняков Віктор Петрович

Наказом № 14 від 25 березня 1985 р. :

- Монастирьов Володимир Миколайович

- Монастирьова Світлана Валентинівна

Наказом № 10 від 15 серпня 1985 р. Басівську восьмирічку реорганізовано в середню.

В серпні 1985 р. на роботу до середньої школи прибули:

- Зелена Світлана Миколаївна

- Петренко Зінаїда Дмитрівна

- Кисла Надія Іванівна

Наказом № 84 §2 від 04.08.1986 р. директором школи призначено Пхенду І.П.

10.08.1986 р. видано наказ № 85 про призначення на посаду вчителя математики та фізики Гончаренка Олександра Дмитровича, наказом № 87 від 28.08.86 р. майстром виробничого навчання – Олійника Юрія Олексійовича, наказом № 89 від 30.08.1986 р. бібліотекарем – Король Тетяну Григорівну, вчителем історії – Бутрима Миколу Сергійовича, вчителя англійської мови Новикова Анатолія Трохимовича.

Протягом 1989-2008 працювали вчителями Басівської школи:

- Черненко Ольга Михайлівна

- Дьяченко Любов Федорівна

- Крамаренко Людмила Андріївна

- Лебідь Валентина Андріївна

- Стриж Сергій Володимирович

- Мироненко Тетяна Григорівна

- Федченко Валентина Іванівна

- Гонтар Валентина Вікторівна

- Янкова Ганна Петрівна

- Шомін Віталій Володимирович

- Попова Алла Олександрівна

- Жинжир Юрій Іванович

- Колесниченко Віктор Борисович

- Колесниченко Юлія Дмитрівна

- Білоусенко Тетяна Валеріївна

- Колодченко Сергій Миколайович

- Бурик Галина Іванівна

- Ковтуненко Наталія Володимирівна

- Єфименко Наталія В’ячеславівна

- Івах Владислав Миколайович

- Столярова Наталія Миколаївна

- Михайленко Ірина Анатоліївна

- Жинжир Ірина Юріївна

- Голишевська Людмила Валентинівна

- Клименко Тетяна Василівна

- Одинцова Людмила Іллівна

- Каптілова Ольга Вікторівна

- Котова Людмила Петрівна

- Коропченко Наталія Михайлівна

- Бондаряка Олександр Сергійович

- Дьяченко Поліна Анатоліївна

СВЯТО-КАЗАНСЬКИЙ ХРАМ

Всі дороги до нашого села ведуть до храму. У самому центрі села височить купол церкви Казанської Божої матері. Величний, майже зруйнований, один з найдивовижніших храмів нашої Сумщини. Споруда хрестово-купольна, збудована у візантійському стилі.

Відкриваємо важкі дерев’яні двері і входимо до Храму. Крізь товщу пилу, бите скло, ступаємо по кахельній підлозі, яка витримала все: і постріли фашистів, і страшну вагу бульдозерів, і бруд десятирічних лихоліть.

Здіймаємо очі вгору і… вражено зупиняємося! З височини сферичної бані вдивляється в наші серця Бог Отець, осяваючи все навколо золотавим світлом.

Центральний купол символізує небо. Бог Саваоф благословляє увесь прийдешній і майбутній світ зі своїм сином Ісусом Христом і Духом Святим у вигляді голуба в оточенні яскравого сяйва .

Під куполом – композиції з життя і діяння Ісуса Христа, розділені складним декоративним орнаментом у народних традиціях. На вітрилах - Євангелісти, на стовпах – опорах – святі, які тримають біблійні тексти. Майстерністю відрізняються фрески на теми: «Моління про чашу в Гетсиманському саду», «Чудове ловіння риби», «Нагорна проповідь».

На стінах притвору написи, що свідчать про священика Георгія Стуканьова та басівчан, зусиллями та на кошти яких збудовано церкву, а також дати закладення (1906р.) та освячення храму (1912р.)

На іншому – вшанування воїнів-односельців, які загинули в російсько – японській війні при Порт-Артурі.

Будували храм на совість, усім селом, а на 1903 рік – це 3,5 тисячі чоловік. Цегла своя, майстри вправні. Зображення Святої Трійці є копією розпису храму Хреста Спасителя в місті Москві. В розписах храму відчувається рука майстра високого класу академічної школи.

В музейній кімнаті нашої школи зберігається престольна ікона Божої Матері Казанської, цілительки та покровительки життєвого шляху кожної людини, створена в той же час, коли був збудований храм.

У цьому образі відбилися риси, притаманні пізній Слобожанській іконописній школі. Зосереджені лики Богоматері та Отрока – Христа зберігають велич і спокій внутрішнього молитовного стану. Страждання та духовні чесноти святих уособлюють кольори червоного мафорію Богоматері та білого хітону Христа, перед якими схиляється весь православний світ. Ікону Казанської Божої матері зберегла і передала до музею родина вчителя укр. мови та літератури Михайленко Ірини Анатоліївни.