Вирощування ірги
Посадка й догляд за іргою
· Посадка: можлива як весняна, так і осіння посадка, але перевага віддається осінній.
· Освітлення: яскраве сонячне світло.
· Ґрунт: суглинний або супіщаний, родючий, із глибоким заляганням ґрунтових вод.
· Полив: тільки в сильну посуху.
· Підживлення: з четвертого-п'ятого року життя щорічно ґрунт у пристовбурних колах перекопують із перегноєм і мінеральними добривами, а з весни до середини літа кизильник по попередньо зволоженому ґрунту підживлюють розчинами рідкої органіки з розрахунку 5 л під кожен кущ.
· Обрізування: із третього року життя після падолисту в санітарних цілях.
· Шкідники: насіннєїд, молі-пістрянки, павутинні кліщі, попелиці.
· Хвороби: септоріоз, філостиктоз, туберкуляріоз.
Коли саджати іргу
Посадка ірги здійснюється і навесні, і восени, хоча багато фахівців рекомендують осінню посадку. Знайдіть для ірги світле місце, щоб її пагони не витягувалися в пошуках світла і плодоносили на повну силу. Ґрунт для ірги найкраще підходить супіщаний або суглинний, і хоча в цьому питанні ірга непримхлива, ґрунт повинен бути родючим, щоб навколо чагарнику утворювалося менше кореневої парості, адже якщо корінню буде достатньо живлення, воно не стане «нишпорити» по сторонах. І ягід на кущі буде більше, ніж листя, якщо ірга зростатиме в багатому на гумус ґрунті. Кислотність ґрунту для ірги особливої ролі не грає, але на ділянках з високо залягаючими ґрунтовими водами цю рослину краще не висаджувати – її коренева система йде вглиб на 2-3 метри. Готувати ділянку для осінньої посадки починають ще з весни – очищають її від бур'янів і тримають під чорним паром до самої осені. Перед посадкою ділянку перекопують із фосфорними і калійними добривами з розрахунку по 40 г кожного на м². Глибина перекопування – 10-15 см.
Як посадити іргу
У цьому питанні теж немає ніяких складнощів. Саджанці ірги потрібно висаджувати одно- або дворічні. Розташовують їх на ділянці в шаховому порядку (якщо ви вирішили посадити кілька кущів), відстань між екземплярами витримується від півметра до півтора метрів. Розмір ями приблизно 60х60х50 см. Посадку ірги здійснюють за тим самим принципом, що і посадку таких ягідних кущів, як аґрус, смородина, малина, ожина, лохина, актинідія та жимолость: вийнятий з ями верхній, орний шар ґрунту змішують із піском і перепрілим компостом у пропорції 3:1:1, засипають в яму відро-два перегною, додають 150 г калійного добрива, 400 г фосфату. Потім на дні ями формують із підготовленого ґрунту пагорбок, розміщують на ньому саджанець ірги, розправляють коріння рослини і засипають яму змішаним із компостом і піском ґрунтом, злегка його ущільнюючи. Коренева шийка саджанця не повинна бути заглиблена. Після посадки кущик поливають великою кількістю води – 8-10 літрами, а коли ґрунт осяде, досипають у ямку землю, щоб місце посадки зрівнялося із поверхнею ділянки. Ґрунт навколо куща мульчують торфом, перегноєм або сухою землею. Після посадки наземну частину куща обрізають до 15 см, залишаючи по 4-5 добре розвинених бруньок на кожному пагоні.
Удобрення ірги
Із чотири-п'ятирічного віку щороку в пристовбурні кола під перекопування, відступивши 20-30 см від кореневої шийки, вносять 300 г суперфосфату, 200 г калійного добрива, що не містить хлору, і 1-2 відра перегною. З весни до середини літа іргу підживлюють рідкою органікою – п'ятьма літрами десятивідсоткового розчину курячого посліду під кожен кущ. Рідкі добрива вносяться на ніч після рясного поливання або дощу, а сухі розкидають по пристовбурному колу, відступивши 30 см від куща, закладають їх у ґрунт, а потім поливають ділянку. У міру зростання ірги кількість добрив збільшують.
Пересадка ірги
Дорослу іргу пересаджувати важко – занадто глибоко її корені сягають у ґрунт, тому відповідально ставтеся до вибору ділянки для рослини, щоб потім не довелося її пересаджувати. Але якщо потреба в пересадці все ж виникне, врахуйте при викопуванні рослини, що коренева система ірги середнього віку розростається в глибину і в ширину приблизно на 2 метри. У куща семи-восьмирічного віку діаметр земляної грудки, необхідний для безболісного вкорінення куща на новому місці, повинен бути 1-1,25 м, а глибина близько 70 см – інше периферійне коріння можна залишити в землі, ірга на новому місці швидко його наростить. Що старший кущ, то більшим має бути діаметр земляної грудки при витяганні рослини з ґрунту. Викопайте кущ, перенесіть його на нове місце разом із земляною грудкою, опустіть у підготовлену яму, додайте в яму ґрунту й ущільніть його. Не забудьте рясно полити пересаджений кущ і замульчувати пристовбурні кола.
Ірга восени
Восени, після того як плодоношення завершиться, проведіть санітарне і проріджуюче обрізування ірги, пересадіть кущі, якщо в цьому є необхідність, внесіть добрива, перекопавши ділянку і видаливши з неї опале листя – ось, мабуть, і все, що ви можете зробити для рослини в кінці вегетації. Зимує рослина без укриття, оскільки з легкістю витримує сорокаградусні морози.
Обрізування ірги
Коли обрізати іргу
Незважаючи на гадану легкість, з якою ірга зносить обрізування, цю процедуру краще проводити тільки за необхідності. І щоб така необхідність виникала якомога рідше, запам'ятайте декілька правил:
· саджайте іргу на сонячному місці, щоб світло проникало у саму гущавину куща;
· є сенс займатися обрізуванням тільки невисоких сортів ірги, оскільки кущ високого ґатунку, коли він виросте, ви не пострижете навіть із драбини;
· обрізування починають робити через рік-два після посадки куща ранньою весною до початку сокоруху.
Як обрізувати іргу
Перші роки зростання ірги залишайте тільки кілька найсильніших нульових пагонів із кореневої парості, решту видаляйте. Коли у чагарнику буде достатня кількість стовбурців, щорічно видаляйте два найстаріших і залишайте натомість таку саму кількість із кореневого приросту – це дозволить щороку омолоджувати кущ без зниження врожаю. У молодих кущів усі вертикальні пагони вкорочують на чверть тогорічного приросту. У наступні роки обрізайте бічні гілки, щоб стимулювати розростання крони вшир, інакше незабаром ви не зможете зняти врожай навіть із драбиною. Зрізи на однорічних пагонах можна не обробляти, але зрізи більш дорослих гілок обробіть олійною фарбою на натуральній оліфі – садовий вар не застосовується на холоді. Крім формуючої, обрізування ірги виконує санітарну функцію: видаліть зламані, сухі і загущуючі кущ пагони, тобто ті, які ростуть усередину куща. Не забувайте боротися з кореневою паростю. Якщо вам потрібно омолодити старий чагарник, обріжте його, що називається, «на пень».
Шкідники і хвороби ірги
Загалом ірга досить стійка до хвороб і шкідників, але іноді вона хворіє на туберкуляріоз (всиханням гілок), септоріоз (сірою гниллю) і філостиктозну плямистість листя. Туберкуляріоз проявляється спочатку побурінням і всиханням листя, потім в'януть гілки, і на них утворюються червоні горбки. Хворі пагони обрізають і спалюють, а рослину обприскують навесні мідним купоросом або бордоською рідиною. Філостиктозну плямистість можна діагностувати по буро-коричневих плямах на листі, що засихає і опадає. Пошкоджене плямистістю листя видаляють, а кущ обробляють до і після цвітіння бордоською рідиною. Сіра гниль теж проявляється бурими плямами на листках, які поступово розпливаються, листя жовтіє, вкривається сірою пухнастою цвіллю й опадає. Захворює на септоріоз рослина, яка потерпає від надлишку вологи в корінні, тому, поки рослина не загинула, нормалізуйте полив ірги або пересадіть її туди, де ґрунтові води залягають глибше. Як лікування і профілактика рослину обробляють усе тією ж бордоською рідиною, а також топазом, оксіхомом, купроксатом.
Головними шкідниками ірги є іргові насінняїд і міль-пістрянка. Насінняїд пошкоджує плоди, харчуючись насінням ірги, в плодах він і заляльковується. А гусениці молі-пістрянки мінують листя рослини, від чого воно сохне і кришиться. У боротьбі з цими шкідниками використовується обробка ірги актеліком, карбофосом або фуфаноном.