Біологія 7 клас 2023-2024 н.р.

2023 - 2024 н.р. ІІ семестр

23 травня

Тема: Захист міні-проектів «Як тварини пристосовані до життя в різних умовах?»

Дом. завд. Опрацювати матеріал сайту .

20 травня

Тема: Рослини, бактерії, гриби, тварини, як свідчення єдності живої природи

Опрацювати матеріал сайту та переглянути відео.

Прокаріоти — організми, клітини яких не мають чітко оформленого ядра, а ядерна речовина зосереджена в нуклеоїді — ядерній зоні. Іноді нуклеоїд називають бактеріальною «хромосомою». Типове статеве розмноження відсутнє (наприклад, бактерії).

Еукаріоти — організми, клітини яких мають оформлене клітинне ядро, відмежоване від цитоплазми ядерною мембраною. Клітини містять мембранні органели. Характерне статеве розмноження (наприклад, рослини, тварини, гриби).

Порівняльна характеристика прокаріотичних і еукаріотичних організмів

Спільні риси:

• клітинна будова;

• живлення і виділення;

• ріст і розвиток;

• розмноження;

• поширення в усіх середовищах існування та пристосування до життя у цих середовищах.

Відмінні риси

Ознаки для Прокаріоти (бактерії) Еукаріоти (рослини, гриби, порівняння тварини)

Клітинна стінка Наявна. До складу Наявна (крім тварин), входить муреїн іншого хімічного складу

Ядро Є ядерна зона Наявне, оточене мембраною

Мембранні органели Відсутні Наявні

Спороутворення Наявне. Наявне у рослин і грибів.

Розмноження Простий поділ клітини Нестатеве, вегетативне

навпіл (бінарний поділ); і статеве

спрощена форма статевого

процесу — кон’югація

Порівняльна характеристика еукаріотичних організмів (рослин, тварин, грибів)

Спільні риси:

• єдність структури клітини — плазматична мембрана, цитоплазма і ядро;

• єдність процесів обміну речовин і енергії;

• єдність принципу збереження і передачі спадкової інформації;

• універсальна мембранна будова клітин;

• живлення і виділення;

• ріст і розвиток;

• розмноження: нестатеве, вегетативне, статеве;

• поширення в усіх середовищах існування та пристосування до життя у цих середовищах.

Відмінні риси

Ознаки для порівняння Рослини Тварини Гриби порівняння

Наявність пластид Наявні Відсутні Відсутні

Спосіб живлення Автотрофний Гетеротрофний Гетеротрофний

Запасний вуглевод Крохмаль Глікоген Глікоген

Речовина клітинної Целюлоза Стінка відсутня Хітин, целюлоза

стінки

Наявність великих Наявні Відсутні Відсутні

вакуолей

Здатність до Не здатні Здатні Не здатні

активного пересування

Висновок

1. Подібність у будові і процесах життєдіяльності рослин, тварин, грибів, бактерій свідчить про єдність живої природи, спільність походження всіх живих організмів, їх спорідненість.

2. Відмінність у будові і процесах життєдіяльності — це результат пристосування живих організмів до різних умов середовища

Дом. завд. Опрацювати матеріал сайту та конспект уроку.

4 травня

Тема: Подібність та відмінності в будові рослин, бактерій, грибів, тварин.

Опрацювати матеріал підручника с. 207-208 та сайту.

Зоологія – наука про тваринний світ, будову та процеси життєдіяльності тварин їх поширення та значення на планеті. Зоологія - комплексна біологічна наука, що всебічно досліджує тварин: індивідуальний та історичний розвиток, взаємозв’язки з навколишнім середовищем, закономірності географічного поширення та значення для людини. Зоологія є цілою системою наукових дисциплін, кожна з яких має своє завдання і свої об’єкти дослідження. Одним із давніх розділів зоології є систематика тварин, на основі якої зоологія поділяється на ряд підрозділів і окремих дисциплін:

протистологія - вивчає одноклітинних тварин

гельмінтологія - паразитичних червів

карцинологія - ракоподібних

арахнологія - павукоподібних

ентомологія - комах

малакологія - молюсків

іхтіологія - риб

батрахологія - земноводних

герпетологія - плазунів

орнітологія - птахів

мамаліологія - ссавців

Сукупність тварин тієї чи іншої території вивчає фауністика.

Морфологія вивчає будову, форму тіла тварин і закономірності формоутворення окремих органів у процесі індивідуального та історичного розвитку; включає анатомію, ембріологію, гістологію, цитологію.

Умови існування тварин і їхні взаємини з навколишнім середовищем вивчає екологія, поведінку тварин у порівняльному та еволюційному плані - етологія, закономірності поширення їх на земній кулі – зоогеографія.

Тварини живуть на Землі на всіх материках і всіх середовищах існування, займають території від крайньої півночі до півдня - жаркі пустелі, посушливі степи та вологі ліси, населяють моря та океани, гори та болота, без багатьох з них ми не уявляємо своє життя, про них складено вірші або пісні, вони є героями оповідань та кінофільмів.

Спільні риси рослин, грибів і тварин: мають клітинну будову, еукаріоти, спільні життєві процеси - розмноження, обмін речовин, ріст, розвиток, рух, дихання, живлення, мають спільне середовище життя.

Відмінності тварин від рослин: в клітинах тварин відсутні хлоропласти й вакуоля, клітинна оболонка, більшість здатні до активного руху, мають обмежений ріст і складну поведінку, гетеротрофний спосіб живлення.

Спільні риси грибів і тварин: мають органічні речовини – хітин, сечовину, запасають глікоген, гетеротрофний спосіб живлення, хлорофіл відсутній.

Відмінності тварин від грибів: мають тонку еластичну оболонку поверх клітинної стінки – глікокалікс, обмежений ріст, активний рух.

Дом. завд. Опрацювати с. 207-208 та матеріал сайту.

13 травня

Тема: Основи охорони природи. Тварини, людина і довкілля. Природоохоронні території. Червона книга України.

Опрацювати матеріал підручника п. 53 та сайту, переглянути відео.

Напевно, немає жодної людини, яка б вважала, що цього робити не потрібно. Надзвичайно важливо розуміти, чому треба берегти природу. Адже без її благ ми не зможемо існувати. Коли ми представляємо ліс, ми малюємо в своїй уяві високі дерева із зеленими кронами, соковиті трави, які колишуться під легким вітерцем, ми чуємо щебет птахів, нам здається, що по гілках дерев стрибає білка. Ми знаємо, що десь у гущавині лісу живуть ведмеді, зайці, лисиці, інші тварини.

А тепер уявіть, що немає ні птахів, ні звірів. Тоді не буде і ліси, адже все в природі взаємопов'язане. Бережіть тварин, адже вони важлива частина живої природи. Людина звикла користуватися дарами природи в своє задоволення: люди вбивають звірів заради цінного хутра, а іноді й просто заради власної примхи. На щастя, є й небайдужі люди, які створюють заповідники, заказники, національні парки.

Заказники створюються для збереження або відтворення промислових тварин. Це ділянки суші чи акваторії, на території яких тимчасово заборонена господарська діяльність людини. Усього в Україні нараховують 259 заказників.

Національні парки — це заповідні ділянки ландшафту, на території яких поєднуються туризм і охорона природи. В Україні існує декілька таких парків. Серед них Карпатський, Азово-Сиваський, «Святі гори», Вижницький, Шатський та інші.

Дом. завд. Вивчити пар. 53.

9 травня

Тема: Взаємозв’язок компонентів екосистеми. Співіснування організмів в угрупуваннях.

Опрацювати матеріал підручника п. 52 та сайту.

В екосистемах спостерігаються різні види симбіозу (форми співіснування двох різних видів). До них належать мутуалізм, паразитизм, коменсалізм. Також формами взаємодії живих організмів є хижацтво й конкуренція.

Мутуалізм — взаємовигідне співіснування двох видів (найпростіші, що здатні перетравлювати клітковину, і рослиноїдні тварини, у кишечнику яких вони живуть). Прикладом мутуалізму є відносини термітів та мікроорганізмів їх кишечника, які забезпечують розщеплення целюлози в травному тракті термітів.

Паразитизм — співіснування двох видів (людина й стьожкові черви), за якого один вид використовує інший як середовище існування і джерело харчування. Прикладів паразитизму можна навести багато. Найзручніше згадати паразитів людини, як зовнішніх (воші, клопи), так і внутрішніх (аскарида, гострик, ціп’як, ехінокок).

Коменсалізм — співіснування двох видів, за якого один вид використовує інший вид або житло іншого виду як середовище існування, але не завдає йому шкоди, а харчується відходами його життєдіяльності. Прикладом таких співвідносин є кліщі, які харчуються шерстю, що випала, у норах гризунів.

Конкуренція — співіснування особин одного (внутрішньовидова конкуренція) або різних (міжвидова конкуренція) видів, за якого вони змагаються за ресурси середовища існування. Слід відзначити, що внутрішньовидова конкуренція є більш жорсткою, ніж міжвидова. Це спричинено тим, що ресурси, за які конкурують особини одного виду, повністю ідентичні.

Хижацтво — тип відносин між популяціями двох видів організмів (хижака і жертви), за якого організми-хижаки харчуються організмами-жертва- ми, нападаючи на живу жертву.

Форма співжиття двох різних видів, коли жоден з них не відчуває впливу іншого, називається нейтралізмом. Також екологи виділяють такий тип взаємодії різних видів, як аменсалізм. У цьому випадку один з видів пригнічує інший без користі для себе і зворотної негативної дії. Прикладом аменсалізму може бути взаємодія ціанобактерій, які насичують водне середовище киснем, і анаеробних сапрофітних бактерій, чий розвиток розчинений кисень пригнічує.

Зі взаєминами різних видів пов’язано багато міфів і помилкових уявлень, утілення яких у життя інколи призводило до негативних наслідків. Наприклад, багато хто вважає, що кількість дрібних тварин визначається винятково активністю хижаків. Саме ці надмірно спрощені «екологічні уявлення» не раз були причиною шкідливих наслідків для довкілля в тих країнах, де вирішували його «поліпшити» й досягти підвищення зиску з природних екосистем.

Дом. завд. Вивчити пар. 52.

22 квітня - 6 травня

Тема: Екосистема. Ланцюги живлення та потік енергії.

Опрацювати матеріал підручника п. 51 та сайту.

Кожний вид організмів пристосований до певних умов середовища життя і взаємодіє з популяціями інших видів. Таким чином кожен вид займає в екосистемі свою екологічну нішу – просторове положення популяції певного виду в екосистемі, що визначається його пристосуванням до чинників неживої природи, а також взаємозв’язками з популяціями інших видів.

Компоненти екосистем взаємопов’язані між собою різними типами зв’язків, які називають харчовими, або трофічними – це форма біотичних зв’язків, за яких організми одного виду є об’єктом живлення для іншого.

Кожен вид організмів становить окрему ланку, або трофічний рівень – місце, яке займають особини певного виду в ланцюзі живлення.

У природі не існує такого виду, який би не був пов’язаний з іншим. Живлячись за рахунок інших істот, організми дістають енергію. Унаслідок цього в природі виникають ланцюги живлення.

Харчовий ланцюг (ланцюг живлення) – це послідовності у якому особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для представників іншого виду (учні фіксують визначення в ейдос-конспекті).

Термін «ланцюг живлення» запропонував Чарльз Елтон, англійський еколог та зоолог у 1934 р.

Будь-який харчовий ланцюг включає три типи організмів

Автотрофи (організми, які утворюють органічну речовину) продуценти

Гетеротрофи (організми, які споживають органічну речовину) консументи

Сапротрофи (організми, які розкладають рештки) редуценти

1. Продуценти — автотрофні організми, які здатні синтезувати органічні речовини за рахунок неорганічного середовища.
2. Консументи — гетеротрофні організми, які споживають органічні речовини продуцентів або інших консументів. На долю цих організмів припадає 10% від усіх гетеротрофних організмів планети. Розрізняють консументи першого порядку (фітофаги) та другого порядку (м'ясоїди).
3. Редуценти — організми, які розкладають органічні речовини до неорганічних, тобто живуть за рахунок мертвих організмів. Вони забезпечують розклад органічних речовин на планеті й перетворюють їх на неорганічні сполуки, беручи участь у колообігу речовин. Це бактерії, гриби, водорості. На їх долю припадає 90% від усіх гетеротрофів планети.

Запам’ятай!!!
На першому місці – завжди рослина.
На другому – той, хто її споживає.
На третім - хижак, що на здобич чекає.

Дом. завд. Вивчити пар. 51.

15-18 квітня

Тема: Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища.

Опрацювати матеріал підручника п. 50 та сайту, переглянути відео.

· Середовище існування – це та частина природи, яка оточує живі організми і взаємодіє з ними.

· Екологічні чинники (повідомлення учнів про чинники середовища та заповнення таблиці) - це умови середовища існування, що прямо чи опосередковано впливають на організм протягом його розвитку.

Розрізняють абіотичні, біотичні та антропогенні екологічні чинники.

Абіотичними називаються чинники неживої природи з їх хімічними і фізичними властивостями. Це температура, світло, вологість повітря, вітер, атмосферний тиск, іонізуюче випромінювання, рельєф місцевості, сольовий склад води, склад ґрунту тощо.

Без води, повітря й гірських порід неможливе існування живого. Так, вода є речовиною, що забезпечує перебіг таких процесів життєдіяльності, як перенесення поживних речовин у живих організмах. Цю функцію вона виконує завдяки властивостям текучості й здатності розчиняти інші речовини.

Повітря містить кисень, необхідний для дихання, і вуглекислий газ, потрібний рослинам для утворення органічних речовин.

Біотичні - це чинники живої природи, обумовлені взаємодією організмів між собою. Кожен організм відчуває на собі вплив інших живих істот, сам впливає на них, вступає у взаємозв’язки з представниками свого та інших видів.

Антропогенні чинники виникають унаслідок діяльності людини. Вони можуть спричиняти зміни середовища життя організмів або прямо впливають на них.

Екологічні чинники впливають на організми як подразники, зумовлюючи пристосувальні зміни у будові і процесах життєдіяльності організму.

Усі екологічні чинники, що забезпечують життя на Землі, тісно пов’язані між собою. Рослини не можуть існувати без сонячного тепла і світла, води, повітря, мінеральних речовин у ґрунті.

Пристосувальні властивості організмів залежать від інтенсивності впливу на них екологічних чинників. Один і той самий чинник середовища неоднаково впливає на різні організми, що співіснують разом. Наприклад, сильний вітер може завдати шкоди високим деревам, особливо тим, що ростуть на відкритому місці, і не впливає на трав’янисту рослинність.

· Популяція — це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе

протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи й розвиваючись в одному або ряді біоценозів.

· Екологічна структура популяції — це її стан на певний момент (кількість та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп за статтю й віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості).

Структура популяції являє собою форми адаптації до умов її існування, є своєрідним віддзеркаленням природних сил, які на неї впливають. Нинішня структура тієї чи іншої популяції відбиває водночас як минуле, так і потенційне майбутнє угруповання.

· Екосистема — це сукупність угруповань живих організмів та середовища їх існування, які пов’язані між собою численними зв’язками й утворюють єдину систему, до складу якої входять як живі, так і неживі компоненти.

Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, зокрема з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу — екологічну нішу.

· Екологічна ніша — положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування.

На відміну від ареалу, екологічна ніша є не лише просторовим поняттям. Вона містить у собі й сукупність умов життя всередині екосистеми, прийнятні для виду, і харчові взаємини виду з іншими видами угруповання.

Дом. завд. Вивчити пар. 50.

11 квітня 2024 р.

Тема: Практична робота № 7 «Визначення форм поведінки (або типів угрупувань) тварин (за відео матеріалами, або описом)»

Виконати практичну роботу у підручнику с. 221.

8 квітня 2024 р.

Тема: Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення

Опрацюйте матеріал підручника параграф 49, матеріал сайту.

1. Ви вже знаєте, що поведінка тварин має дві взаємопов’язані складові — вроджену і набуту. Вроджена поведінка передається у спадок нащадкам від батьків і переважає у тварин простішої організації, таких як кишковопорожнинні, кільчасті черви та інші. До такої поведінки належить захисна реакція гідри, коли її тіло різко скорочується під дією подразника.

2.У багатьох тварин відзначено поведінку, пов’язану з використанням знарядь. Зазвичай подібну діяльність пов’язують із ссавцями, але це можна спостерігати навіть у членистоногих. Наприклад, краб лібія захищається від ворога за допомогою отруйних актиній, яких хапає клешнями і тримає прямо перед собою.

Поведінку, пов’язану з використанням знарядь, відмічено й у птахів. Так, галапагоський дятловий в’юрок може діставати комах зі щілин у корі дерева за допомогою шипа, який він тримає у дзьобі. Стерв’ятник розбиває товсту шкаралупу яйця страуса камінцем

У поведінці тварин, які використовують знаряддя, часто проявляється так звана елементарна розумова діяльність. Вона відрізняється від научіння тим, що тварина, зіткнувшись із новою для себе ситуацією, зазвичай з першої спроби будує правильну модель поведінки.

Ритуалізацією (від лат. ритуаліз - обрядовий) поведінки називають поступову зміну деяких її видів (агресія, зміщена поведінка тощо) на прояв стереотипних демонстрацій, які виконують сигнальну функцію. Приклади ритуалізованої демонстрації можна бачити в ритуалі залицяння багатьох видів птахів.

Еволюція поведінки в різних груп тварин відбувалася незалежно. Її напрями визначаються необхідністю пристосовуватися до змін умов середовища життя. На рівень складності поведінки впливають особливості не тільки будови нервової системи, а й способу життя.

Отже, кожна тварина здатна до поведінки такої складності й доцільності, яка потрібна саме для цього виду. І якщо ту чи ту тварину називають «примітивною», це означає, що або вона ще мало вивчена, або ви недостатньо знайомі з інформацією про неї.

Домашнє завдання Опрацювати пар. 49 та матеріал сайту.

4 квітня 2024 р.

Тема: Типи угрупувань тварин

Опрацюйте матеріал підручника параграф 48, матеріал сайту.

Соціальна поведінка – поведінка, яка включає всі типи взаємодій тварин в угрупованнях.

Повністю ізольоване існування організмів у природі не трапляється, оскільки було б неможливим здійснення основної життєвої функції – розмноження.

Тварини

Поодинокі Соціальні

контакти між особинами підтримуються утворюють постійні групи,

лише в шлюбний період в яких існує система

«підпорядкування – домінування»

Інформацію, яка виділена червоним кольором запишіть у зошит ( 4 бала)

Чинники, що формують поведінку у групах:

Соціальний інстинкт
Внутрішньовидова агресивність

Класифікація тваринних угруповань (за К. Лоренцом)

Угруповання тварин

Анонімні Особистісні

- відсутня постійна структура - постійна структура;

- комунікація безадресна - розподіл ролей;

- ієрархія домінування

Відкриті Закриті

не проявляють агресії не відрізняють один одного «персонально»,

один до одного але відчувають «чужинців»

Приклади особистісних угруповань

Колонія – група з кількох або великого кількості організмів, що живуть або проводять велику частину часу близько один до одного, найчастіше для взаємної вигоди, наприклад, для захисту від хижаків або полювання за жертвою (корали, вольвокс, діатомові водорості; на час розмноження формуються колонії чайок, граків, гагар; бабаки, лемінги).

Зграя – це тимчасове об’єднання тварин, які полегшують виконання будь-яких життєвих функцій виду, таких як: міграції, добування їжі, захист від ворогів (риби, ссавці родини Собачих (переглянути відео «Зграя вовків» за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=rO6E1or3lYg).
Стадо (табун) – це тривале об’єднання ссавців. Основу групової поведінки тварин в стадах становлять взаємовідносини домінування-підлеглості. Стадо підкоряється лідеру, як найдосвідченішому члену і діє як єдине ціле. Біологічне значення лідерства полягає в тому, що індивідуальний досвід окремих особин може бути використаний усією групою. Діяльність лідера не спрямована безпосередньо на підлеглість інших особин.

Ієрархія домінування – це система «підпорядкування-домінування» в угрупованні соціальних тварин:

α-особина – лідер угруповання;
ω-особина – особина, яка займає останнє місце в ієрархії.

Види ієрархій :

лінійна;
паралельна;
рольова.

Домашнє завдання Опрацювати пар. 48 та матеріал сайту.

1 квітня 2024 р.

Тема: Соціальна поведінка тварин.

Опрацюйте матеріал підручника параграф 47, матеріал сайту.

Поведінка тварин у природі.

Під поведінкою організмів розуміють їхню здатність змінювати свої дії, реагувати на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.

Наука про поведінку тварин називається етологією. Термін «етологія» уведений в 1859 році французьким зоологом І. Жоффруа Сент-Ілером.

Етологія займається такими проблеми, як, наприклад, скільки часу й як тварини сплять, як вони будують нори чи гнізда, яким чином спілкуються між собою, здобувають їжу, і т. п.

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуттів і нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.

Вчені намагаються знайти відповіді і на такі питання, як, наприклад, чому деяким тваринам є притаманний сильно розвинений материнський інстинкт, а інші залишають своїх дитинчат невдовзі після народження; чому частина тварин занурюється у зимову сплячку, а інші – ні, та інше.

Тварини переміщаються у різні способи – вони можуть бігати, плазувати, стрибати, плавати чи літати.

Діяльність спрямовується пізнавальною потребою та потребою в спілкуванні. У тварин не існує суспільства.

У тваринному світі ми також на кожному кроці зустрічаємо будівельників, діяльність яких викликає захоплення.

Давши відповідь на ті чи інші запитання, ми краще дізнаємося про тварин і краще будемо їх розуміти.

Методи вивчення поведінки тварин у природі

· Спостереження
· Мічення
· Метод порівняння
· Експеримент.

1. Спостереження в етології полягає в цілеспрямованому сприйнятті та описі поведінки тварини. Ви також спостерігаєте за домашніми улюбленцями (собаками, кішками, хом’ячками, папугами і т.д.), щоб краще зрозуміти їхні потреби. Учені під час спостереження використовують різноманітні оптичні та цифрові прилади: біноклі, телескопи, фото- та відео-камери.

Стрімкий розвиток технологій в останні десятиліття зробив можливим використання в етології нових методів, наприклад дистанційне спостереження. На тварину чіпляють мініатюрний радіопередавач і за допомогою спеціальних приймачів одержують від нього сигнали. Так, наприклад, можна знайти тварину, яку випустили в дику природу.

Для дослідження міграцій співочих птахів над відкритим океаном учені використовують радари. Окремих особин тварин мітять.

2. Метод мічення

Які види міток використовують під час спостереження за поведінкою тварин? Наведіть приклади (див. мал. ).

Більшість птахів і кажанів мітять кільцями (на ногу тварини надягають легке кільце з металу чи пластику).

Копитних і хижаків мітять вушними мітками у вигляді затискача, затискача, кільця або сережки.

Морських черепах мітять спеціальними кнопками, що надягають зазвичай на ласт.

Дельфінів мітять спеціальними кнопками, що надягають зазвичай на спинний плавець.

Молюсків мітять написами на мушлі.

Комах мітять мітками з найтоншої кольорової фольги.

Мешканців ґрунту мітять мітками з радіоактивними речовинами.

Мал. Приклади міток тварин: 1 – мітка на крилі метелика монарха; 2 – гусак із шийною міткою і супутниковим передавачем; 3 – кільцювання пташеняти кулика; 4 – мічений лосось; 5 – шкіряста черепаха із супутниковим передавачем; 6 – рись із вушною міткою і радіонашийником.

3. Експеримент в етології – це метод дослідження поведінки тварин у керованих умовах.

Експеримент використовують для розуміння знакових стимулів, використовуючи моделі (штучні об'єкти, що мають характерні ознаки стимулів). Проводять у природних умовах; наближених до природних (у великих вольєрах); штучних (лабораторіях, проблемних ящиках – тварину поміщають у замкнену клітку, вийти з якої або отримати їжу можна тільки, виконавши певну дію – натиснути на важіль або педаль).

Експеримент відрізняється від спостереження активнішою взаємодією дослідника з твариною.

Форми поведінки тварин

Харчова поведінка притаманна всім тваринам і характеризується великою різноманітністю. Вона нерозривно пов’язана з різними видами активності: пошук, запасання їжі та обмін речовин. Пошукова поведінка запускається процесами збудження, що викликаються відсутністю їжі.

Пошукова поведінка і здобування їжі. Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразників. Тварини виявляють вибірковість стосовно їжі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону.

Серед тварин, які харчуються живою їжею, спостерігаються дві основні стратегії здобування їжі – полювання й випасання.

Одні хижаки, наприклад богомоли, чатують на жертву в засідці, інші будують пастки. Добре відомі пастки павуків. Комахи також будують пастки – прикладом може служити мурашиний лев. Швидкі хижаки, наприклад кальмари, використовують особливу стратегію – переслідування. Полювання на малорухому здобич, що ховається, вимагає розвинених аналізаторів і спеціальних пристосувань для її розкриття і вбивства (така здобич часто має міцний панцир). Нерухома і численна здобич позбавляє необхідності вистежувати і вбивати її. Харчування такою здобиччю – випасання – полягає в поїданні частин або окремих органів кормових організмів. Класичним прикладом пасовищного типу тварин можуть служити великі хребетні рослиноїдні тварини, такі як вівці та кози. Забирання здобичі в інших організмів – клептопаразитизм – також поширений у тваринному світі. Для одних видів він є підмогою в несприятливих умовах, для інших, наприклад багатьох чайок, він є звичайним джерелом поживи. Такі види здатні активно й наполегливо переслідувати жертву, щоб відібрати здобич. Далеко не завжди це явище викликає агресію у відповідь.

Запасання їжі. Серед комах поширене запасання корму для личинок. Наприклад, жуки-гнойовики відкладають яйця в заготовлені гнойові кульки. Багато перетинчастокрилих і деякі двокрилі відкладають яйця в тіла інших тварин (переважно комах). Своєрідність цієї форми запасання корму дозволила виділити їх в окрему екологічну категорію – паразитоїди. У деяких гризунів, до яких належать хом’яки та бурундуки, запасання корму набуло характеру пристосування до несприятливих періодів року. У них запасання корму збігається з періодом дозрівання злаків. За сезон звичайний хом’як запасає до 16 кг рослинного корму.

Оборонна поведінка. До оборонної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки. Оборонні реакції виникають у відповідь на зовнішні стимули і можуть бути активними, аж до нападу, або пасивними. Класичним прикладом оборонної реакції є реакція уникнення, що спостерігається у виводкових птахів у відповідь на появу силуету хижака.

Комфортна поведінка спрямована на догляд за тілом, є невід’ємною частиною життєдіяльності здорової тварини. Порушення комфортної поведінки свідчить про неблагополуччя тварини (хворобу, голод або низький соціальний статус у суспільних тварин). Тварини можуть чистити тіло за допомогою кінцівок, тертися об субстрат, струшуватися, купатися у воді або піску. Прийняття пози для сну, також належать до комфортної поведінки.

Репродуктивна поведінка. З двох основних типів розмноження – статевого і нестатевого – перше характеризується винятковою різноманітністю форм поведінки, націлених на пошук партнера, утворення пар, упізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Нестатеве розмноження не вимагає таких адаптацій.

Батьківська поведінка тварин включає в себе всі типи поведінки, спрямовані на турботу і вирощування своїх дитинчат або дитинчат близьких родичів. Хоча часто вважають, що батьківська поведінка починається в момент народження або вилуплення дитинчати, насправді вона може починатися в момент запліднення або навіть ще раніше.

Агресивна поведінка спрямована проти іншої особини. До неї відносять загрозливі демонстрації, напад та нанесення травм. Агресія служить для встановлення ієрархічних відносин у соціальних тварин, розподілу території, їжі та інших ресурсів. Агресивна поведінка запускається при сприйнятті специфічного подразника, у ролі якого зазвичай виступають запах, звукові сигнали та елементи забарвлення іншої особини. У більшості тварин агресія спостерігається в період розмноження.

Соціальна поведінка. До соціальної поведінки належать прояви психічної діяльності, безпосередньо пов’язані із взаємодією між окремими особинами та їхніми угрупованнями. Виділяють два основні типи соціальної поведінки – групова, для якої характерна наявність взаємного потягу між особинами, і територіальна, при якій такого потягу немає. Відповідно перший тип передбачає спільне використання просторових ресурсів, другий – виключає його.

Територіальна поведінка пов’язана з поділом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини і вигризання на корі дерев або, у більшості випадків, поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мітять дерева сечею, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

Дослідницька поведінка спрямована на вивчення навколишнього середовища, не пов’язаного з пошуком їжі або статевого партнера. Вищі тварини, опинившись у незнайомій обстановці, починають активно переміщуватися, оглядати, обмацувати й обнюхувати навколишні предмети. Дослідницька поведінка придушується голодом, реакцією страху і статевим збудженням.

Домашнє завдання Опрацювати пар. 48 та матеріал сайту.

21 березня 2024 р.

Тема: Форми поведінки тварин.

Опрацюйте матеріал підручника параграф 46, матеріал сайту.

Етологія – наука про поведінку

Форми поведінки – групи поведінкових реакцій тварин за спрямуванням, які проявляються у відповідь на певну коректну потребу організму або зовнішній подразник.

Типи поведінки:

Індивідуальна – сукупність поведінкових реакцій окремих особин на виживання і пристосування до умов середовища.

Суспільна – взаємовідносини особин одного виду між собою.

Усі форми поведінки пов’язані між собою.

Типи поведінки:

Індивідуальна

Рухова
Терморегуляційна
Харчова
Пошукова
Захисна
Дослідницька

Суспільна

Територіальна
Групова
Репродуктивна
Батьківська
Агресивна

Дослідницька Поведінка

Поведінка, що спрямована на вивчення навколишнього середовища та не пов’зана з пошуком корму або особин протилежної статі.

Орієнтовні реакції:

Тварина залишається нерухомою і спостерігає
Тварина активно досліджує

Пересування та дослідження території вовками

Харчова поведінка

Поведінка, що пов’язана з різними видами активності: пошуком, вистежуванням, ловінням, захопленням, запасанням корму тощо.

Клептопаразитизм – забирання здобичі в інших організмів

Для одних видів він є підмогою в несприятливих умовах. Для інших, наприклад чайок, він є звичайним джерелом прожитку.

Захисна поведінка

Проявляється для захисту як особин, так і потомства, уникнення небезпеки.

У захисній поведінці розрізняють агресивну поведінку (напад, попередження)
Агресія служить для встановлення ієрархічних відносин у соціальних тварин, розподілу території, їжі та інших ресурсів.

Соціальна поведінка

Елементи соціальної поведінки характерні для всіх форм поведінки тварин. Їх можна виявити в харчовій, захисній, репродуктивній, територіальній і навіть в гігієнічній поведінці. Якщо тварини тримаються разом, прояв соціальної форми поведінки неминучий, оскільки ефективне функціонування групи без неї неможливе. Найскладніша соціальна поведінка у суспільних (гуртових) комах: бджіл,мурах.

Гігієнічна поведінка

Це поведінкові акти, спрямовані на догляд за тілом. Тварини можуть чистити тіло за допомогою кінцівок, тертися об нерухомий предмет, струшуватися, купатися у воді або піску.

Гігієнічна поведінка є неодмінною частиною життєдіяльності здорової тварини

Порушення гігієнічної поведінки свідчить про негаразди у тварин (хворобу, голод, або низький соціальний статус у суцільних тварин).
Грумінг – очищення поверхні тіла.

Репродуктивна поведінка

Це пошук партнерів, батьківська поведінка та турбота про потомство.

Територіальна поведінка

Це поведінка пов’язана з розподілом доступної території на індивідуальні ділянки.

Послідовні поведінкові акти:

Виділення ділянки
Маркування її меж
Охорона від інших особин

Домашнє завдання Опрацювати пар. 46 та матеріал сайту.

18 березня 2024 р.

Тема: Орієнтування та міграції тварин.

Опрацюйте матеріал підручника параграф 45, матеріал сайту.

Орієнтування тварин (біоорієнтація) – здатність тварин визначати своє положення в просторі, через особин того ж виду тощо.

Способи орієнтування тварин:

Таксис - спрямований рух організму стосовно якогось чинника(подразнення) без участі нервової системи.

Таксис може бути позитивним (рух до чинника) і негативним (рух від нього).

Термолокація – сприйняття на відстані теплового випромінювання (інфрачервоні промені). Наприклад, самки комарів, які вночі знаходять теплокровних
Ехолокація – це випромінювання і сприйняття відбитих, як правило, високочастотних звукових сигналів. Розвинена у кажанів, дельфінів, землерийок, деяких птахів.
Електричні і магнітні поля. Це спосіб орієнтування за допомогою геомагнітного геомагнітного поля Землі
Хімічні речовини дозволяють орієнтуватися тим тваринам, у яких добре розвинений нюх і смак.

Хо́мінг – здатність тварини за певних умов повертатися зі значної відстані на свою ділянку проживання, до гнізда, лігва тощо

Міграція тварин – періодичне переміщення тварин «туди й назад» між суттєво відмінними середовищами життя, що просторово віддалені одне від одного.

Міграції можуть бути сезонними та добовими (протягом одного дня).

Домашнє завдання Опрацювати пар. 45 та матеріал сайту.

14 березня 2024 р.

Тема: Вроджена та набута поведінка тварин.

Опрацюйте матеріал підручника параграф 44, матеріал сайту.

Вроджена поведінка – передається в спадок нащадкам від батьків.

Набута поведінка – формується як результат індивідуального досвіду тварини під час научіння.

Вроджена поведінка базується на безумовних рефлексах та інстинктах.

Безумовні рефлекси – відносно постійні, стереотипні, вроджені реакції організму на внутрішні і зовнішні подразники. Наприклад, виділення слини під час потрапляння їжі до рота, відсмикування кінцівки від гострого предмета.

Інстинкт – це сукупність складних спадково зумовлених стереотипних дій. Вони характерні для особин даного виду і здійснюються у відповідь на зовнішні або внутрішні подразники для задоволення основних потреб тварин. Наприклад, батьківський інстинкт, інстинкт продовження роду, харчовий інстинкт, будівельний та інші.

Інстинкти специфічні для кожного виду, тому їх ще називають видовими. Наприклад, багато видів птахів будує гнізда, але ви ніколи не сплутаєте гніздо солов’я і ластівки міської.

Перевага вродженої поведінки, наприклад, відсмикування лапки від гарячого або гострого предмета, полягає в тому, що ця дія відбувається дуже швидко й зазвичай безпомилково. Це істотно знижує імовірність фатальних помилок, які могла б допустити тварина, якби їй доводилося вчитися уникати вогню або затаюватися від хижака. Крім того, вроджена поведінка зменшує затрати часу та енергії на научіння.

Вроджена поведінка сприяє виживанню виду одразу після народження.

Набута поведінка забезпечує пристосування кожної особини до змінних умов середовища впродовж індивідуального розвитку. Прояви набутої поведінки не передаються з покоління в покоління й не закріплюються у спадковості.

Научіння – зміна індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду, тобто взаємодії тварини з навколишнім світом. Воно може бути як короткочасним, так і постійним, а його стійкість залежить від пам’яті – здатності зберігати та використовувати інформацію з попереднього досвіду. Без пам’яті научіння неможливе.

Світ, який оточує тварину, постійно змінюється, і научіння дає можливість пристосуватися до нових умов.

Научіння в певні мірі властиве всім тваринам.

Так, в інфузорій і гідр спостерігають реакцію «переляку» на вібрацію навколишнього середовища. Якщо вібрація діє на них тривалий час, ці тварини перестають на неї реагувати.

Особливим типом научіння є імпринтинг – фіксація в пам’яті ознак об’єктів під час формування або корегування вроджених поведінкових дій. Найбільш відомим прикладом імпринтингу є вироблення реакції слідування у виводкових птахів. Наприклад, у гусенят після вилуплення формується прив’язаність до першого побаченого об’єкта, що рухається. У природних умовах цим об’єктом стає мати, і гусенята відразу після вилуплення всюди слідують за нею. Якщо першим об’єктом, що рухається, виявляється людина або навіть неживий предмет (м’яч), то гусенята прямуватимуть саме за ними.

Ще одним типом научіння є метод проб і помилок. Він полягає в тому, що тварина в разі виникнення потреби робить безліч різних дій (проб), більшість з них виявляється марними (помилки). Але деякі допомагають досягти мети, і тоді вони закріплюються.

У природних умовах метод проб і помилок не завжди ефективний. Помилка може виявитися останньою: зайцю не бажано помилятися у своїй поведінці, побачивши вовка.

Наслідування – форма научіння, при якій відбувається повторення певних дій за більш дорослою або досвідченою особиною. Наприклад, хижаки демонструють дитинчатам як слід полювати, птахи – співати.

Домашнє завдання Опрацювати пар. 44 та матеріал сайту.

11 березня 2024 р.

Тема: Поведінка тварин у природі та методи її вивчення.

Опрацюйте матеріал підручника параграф 43, матеріал сайту.