Іванко давно мріяв придбати гелеву ручку за 4 грн і наліпки за 2 грн. Матуся дала синові 28 грн .Скільки грошей витратив хлопчик?Чи вистачило йому грошей заплатити за покупку?
Наталка розв’язала задачу так: 28-(4+2)
Роман розв’язав задачу так:28-4-2
Марійка - так:28-2-4
Чи правильно міркували діти?Як би ви розв’язували цю задачу ?
ЦАП І БАРАН
Українська народна казка
Були собі чоловік та жінка, мали вони цàпа й баранà. І були ті цап та баран великі приятелі — куди цап, туди й баран. Цап на горîд по капусту — і баран туди, цап у сад — і баран за ним. — Ох, жінко, — каже чоловік, — проженемо ми цього барана й цапа, а то за ними ні сад, ні город не вдержаться. — А збирàйтеся, цапе й баране, собі абикуди, щоб вас і не було на моєму подвір’ї. Цап та баран те почули, хутко із двору майнули. Пошили вони собі торбу та й пішли. Ідуть та йдуть, аж посеред поля лежить вовча голова. Баран був дужий, та несміливий, а цап — сміливий, та недужий: — Бери, баране, голову, бо ти дужий. — Ох, бери ти, цапе, бо ти сміливий. Узяли вдвох і вкинули в торбу. Ідуть та й ідуть, коли бачать: горить вогонь. — Ходимо й ми туди, там переночуємо, щоб нас вовки не з’їли. Приходять туди, аж то вовки кашу варять. — А, здорові! Здорові!.. Ще каша не кипить — а м’ясо самå прийшло. Злякалися цап і баран. Тоді цап і вигадав: — А подай, баране, оту вовчу голову! От баран і приніс її. — Та не цю, а подай більшу! — каже цап. Баран знову тягне ту саму. — Та подай іще більшу! Тут уже вовки злякалися; стали вони думати-гадати, як відсіля втікати. «Бо це, — кажуть, — такі молодці, що з ними й голови збóдешся, — бач, одну за одною вовчі голови з торби тягають!». От один вовк і починає: — Славна, братці, компанія, і каша гарно кипить, та нічим долить, — піду я по воду. Як пішов вовк по воду: «Хай вам абèщо з вашою компанією!». Як почав другий того дожидати, став думати-гадати, як би й собі відтіля п’ятами накивàти: — Е, вражий сину: пішов та й сидить, нічим каші долить; ось візьму я ломаку та прижену його, як собаку! Як побіг, так і не вернувся. А третій сидів-сидів: — Ось піду я, так прижену їх! Як побіг, так і радий, що втік. Тоді цап до барана: — Брате, скоріше б нам оцю кашу поїсти та з куреня забратись. А один вовк роздумавсь і каже: — Е, щоб нам трьом та цапа й барана боятись? Ось ходімо, ми їх поїмî! Прийшли, аж ті вже з куреня прибрàлись, побігли та й на дуба забрались. Стали вовки думати-гадати, як би цапа та барана нагнати. Як стали йти і найшли їх на дубі. Цап, сміливіший, заліз аж наверх, а баран несміливий — так нижче. — От лягай, — кажуть вовки старшому вовкові, — та й ворожи, як нам їх добувати. Ліг вовк під дубом догори ногами й почав ворожити. Баран на гіллі сидить та так дрижить, як упаде, та на вовка! Цап сміливий, не став довго міркувати, та як закричить: — Подай мені ворожбита! Вовкияксхопилися,ажпилюкаподорозізакурилася. Ацаптабаранпішли,зробилисобікуріньтайживуть.
Відсіля — звідси.
П’ятами накивàти — утекти.
Курінь — легка будівля, сторожка.
Прибрàлись — тут: пішли геть.
Ворожити — тут: передбачати, вгадувати.
Ворожбит — тут: той, хто ворожить.
10 основних правил дорожнього руху для дітей
1. Ходити потрібно по тротуарах, тільки з правого боку.
2. Переходити вулицю необхідно тільки по пішохідному переходу.
3. Переходити вулицю можна тільки на зелене світло світлофора.
4. Червоний і жовтий сигнали світлофора означають, що йти заборонено.
5. Якщо збираєшся переходити дорогу, подивися, чи немає поруч машин.
6. При переході дороги спочатку дивимося наліво, доходимо до середини і дивимося направо, тільки тоді продовжуємо шлях.
7. При переході через дорогу треба міцно тримати маму (або будь-якого іншого дорослого) за руку.
8. Не можна перебігати дорогу, особливо якщо поблизу автомобіль.
9. Не можна обходити стоячий автобус – це небезпечно. Треба почекати, поки автобус від’їде від зупинки.
10. За містом потрібно йти по узбіччю, назустріч їдучим машинам (тобто по лівій стороні дороги).