Всеукраїнський науково-практичний інтернет-семінар «Арт-терапія в освітньому процесі: інноваційні підходи»,

12–16 березня 2018 року, м. Кропивницький.


Арт-терапія – це спосіб вільного вираження себе через мистецтво, терапевтичний ефект якого заснований на використанні творчого потенціалу для мобілізації природних способів гармонізації та самозцілення, властивих кожній людині. Мета розробки: виявлення соціального статусу учня, спонукання до творчої активності, усунення емоційних бар'єрів між членами групи; розвиток комунікативних навичок та вміння працювати в команді.
Акацатова Ольга Володимирівна, практичний психолог вищої категорії Державного навчального закладу «Олександрійський професійний ліцей», м. Олександрія Кіровоградської області


В нашому суспільстві із самого дитинства людина стикається із забороною на прояв негативних емоцій. Спочатку в родині, а потім і в навчальних закладах дитину наполегливо привчають стримувати «погані» емоції, навіть не говорити про них. Намагаючись відповідати очікуванням найближчого та особисто-значущого оточення, людина звикає утримувати негативну енергію всередині себе. Нажаль, соціально припустимим способам вивільнення цієї енергії в тих самих родинах та навчальних закладах ніхто не навчає.
Метою розробки презентації є демонстрація можливостей застосування модифікованої методики «Вулкан» в роботі практичного психолога закладу освіти.
Луценко Олена Володимирівна – практичний психолог вищої кваліфікаційної категорії; методист психологічної служби районного науково-методичного центру управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації; практичний психолог СШ № 114; арт-терапевт, член правління ВГО «Арт-терапевтична асоціація».


Театр – один з самих демократичних видів мистецтва для дітей, він дозволяє вирішити безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, перевести їх з площин дидактичності в площину всебічного розвитку дитини.Музична театралізована діяльність розкриває духовний і творчий потенціал учнів і надає реальну можливість адаптуватися їй в соціальній сфері та реалізувати свої виконавські потреби.Застосування методики в роботі з учнями дозволяє виявити причини, які заважають досягненню цілей та ресурси, які можуть допомогти у її досягненні. Маріонетки допомагають розкрити творчий потенціал учнів, вміння входити в «образ» і «утримувати» його впродовж вправи, сприяють усвідомленню своєї ролі в житті.
Мазур Тетяна Євгеніївна, соціальний педагог ІІ категорії Державного навчального закладу «Олександрійський професійний ліцей», м. Олександрія Кіровоградської області.


Арт-терапія виступає цінним засобом невербального спілкування, використовуючи мову візуальної, пластичної, аудіальної експресії. Адже творчість людини лежить поза сферою повсякденного життя та розширює особистий досвід, простір самовираження. Вона створює умови для зближення людей, стає між ними своєрідним містком та сприяє виходу зі світу «свій-чужий». Така діяльність дає можливість розглянути та дослідити власні несвідомі процеси, приховані ідеї і стани, бажані соціальні ролі й форми поведінки, які витіснені або мало проявлені в повсякденному житті. Творчий образ, який створила людина в арт-терапевтичному процесі, стає інструментом спілкування, а такі заняття активізують й збагачують комунікативні та креативні можливості людини, сприяють виробленню широкого спектру нових моделей спілкування, сприяють орієнтації на міжособистісну взаємодію.Техніка «Каракулі» має діагностичну спрямованість і сприяє дослідженню людиною власних почуттів і переживань, а також зняттю м’язових, емоційних напружень, розслабленню. Вона зачіпає сферу творчого потенціалу особистості, звільняє його і тим самим сприяє особистісному зростанню людини, підвищенні її впевненості у власних можливостях.Ми пропонуємо власну модифікацію методики для використання в груповій роботі з педагогами, які проходять курси підвищення кваліфікації в інституті післядипломної педагогічної освіти імені василя Сухомлинського м. Кропивницького. Курси підвищення кваліфікації педагогів тривають два-три тижня, тому найчастіше їх учасники незнайомі або малознайомі між собою і через високу насиченість освітнього процесу мають мало можливостей зблизитись. В такій ситуації досить ефективним є малювання способом «каракулі», який зачіпає сферу творчого потенціалу особистості, нівелює рівень тривожності, звільняє її і тим самим сприяє особистісному зростанню, підвищенню її впевненості у власних можливостях. Учасникам групи не потрібно хвилюватись про якість малюнка, його можливу оцінку іншими (що є завжди проблематичним для вчителів), з’являється можливість зняти з себе відповідальність та побути в ролі дитини.
Молчанова Оксана Миколаївна, старший викладач кафедри педагогіки, психології і корекційної роботи КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», кандидат психологічних наук, керівник відокремленого підрозділу ВГО «Арт-терапевтична асоціація» у Кіровоградській області.


Проект заняття складено за матеріалами німецького семінару «Подолання травми у дeтeй і підлітків - заради Майбутнього України», доповнених авторськими методиками і сполучними елементами; всі частини заняття взаємопов'язані один з одним; існує можливість індивідуального підходу до дітей з різним психоемоційним станом; темп заняття оптимальний для дітей різних вікових груп; протягом заняття здійснюється зміна видів діяльності; використовуються різноманітні художні та побутові матеріали; самостійна робота носить творчий характер.Для тривожних дітей, дітей із заниженою самооцінкою, для дітей з установкою «я не вмію малювати» дуже важливо на початку проговорити структуру заняття, чим займатимемося, що для нас не важливо, щоб виходило «красиво», «правильно», для нас важливо тільки стан і наше завдання отримати задоволення від заняття. Цими принципами необхідно керуватися під час всього заняття, не оцінювати роботу дітей, підбадьорювати, звертати увагу на ресурсні моменти. Найголовніше - ніякої критики. Важливо зберігати спокійний темп заняття, стежити за груповою динамікою, приділяти увагу тим, хто «зависає» в роботі, даючи їм зрозуміти, що їх темп також важливий,Для тих, хто швидко справляється з роботою, мати варіанти індивідуального підходу - додаткові завдання, питання.Особливу увагу приділяти дітям, роботи яких містять ознаки травми, стресу, тривожності для подальшої корекції.Кожен елемент заняття може бути використаний як окрема вправа.
Новікова Тетяна Миколаївна, психолог, арт-терапевт, член ВГО «Всеукраїнська асоціація арт-терапії», волонтер психологічної служби ГО «Реабілітаційний центр св. Павла», м. Одеса.


Мандала – це щось більше, ніж просто малюнок, виконаний на папері, тканині, піску. Творча робота з мандалою через її концентричну структуру привносить потрібну енергію у внутрішній світ людини для відновлення рівноваги та спокою. Це вказує на велику цінність мандал як на активний арт-терапевтичний метод в психокорекційній роботі психолога. Мандала веде до відкриття й використання джерела своєї внутрішньої енергії. Однією з головних переваг роботи з мандалою є те, що кожна людина розкриває себе сама. Мандала підходить як для дорослих, так і для дітей. Так, у психокорекційній та розвивальній роботі можливості мандал застосовують:- з метою корекції емоційного стану, нормалізації поведінки (розфарбування готових мандал-розфарбовок);- з метою діагностики актуального настрою (розфарбовування білого кольору);- з метою вивчення групових взаємин (створення індивідуальних мандал у групі з подальшим створенням колективної композиції);- з метою діагностики й корекції конкретної проблеми (розфарбоване коло символізує школу, сім`ю, образ «Я», дружбу, любов, гнів тощо).Також є й інші можливості застосування мандал в актуальних напрямках психокорекційної роботи психолога з дітьми: при проблемах самооцінки; при страху, песимізмі; при психокорекції накопиченого роздратування та агресії.
Харченко Ірина Олександрівна, практичний психолог та соціальний педагог, Созонівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –дошкільний навчальний заклад», с. Созонівка Кіровоградського району Кіровоградської області


Гнів є фундаментальною (базовою) емоцією, яка включає в людині сили для самозахисту. Коли гнівається дитина, вона може кричати, плакати, кидатися предметами та іграшками, завдавати шкоди собі та оточуючим. Але, соціальна система, в якій знаходиться дитина, здебільшого схильна подавляти, забороняти прояви гніву, надавати цим проявам негативні оцінки, що приводить до накопичення невідреагованої емоції. Тому важливо навчити дитину обходитися з гнівом, а не забороняти його. Арт-терапія є чудовим способом в роботі з дитячими емоціями, Різні способи використання образотворчих матеріалів дають можливість досягати седативного ефекту і знімати емоційну напругу, відреагувати травматичний досвід і досягти над ним контроль. Важливу роль у зціленні має також можливість фізичного контакту з образотворчими матеріалами, що сприяє «оживленню» сфери фізичних почуттів.У поданому відеоматеріалі можна спостерігати уривок арт-терапевтичної сесії. Клюшанова Олександра Ігорівна, психолог, спеціаліст з раннього розвитку, член ВГО «Арт-терапевтична асоціація


Авторська арт-терапевтична методика "Квітка і паркан".
Сергієнко Ірина Маратівна,кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології, глибинної корекції і реабілітації психологічного факультету Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, керівник відокремленого осередка ВГО „Арт-терапевтична асоціація” в Черкаській області.


Використання маппет-ляльок – унікальний метод психотерапії, який полягає в тому, що дитина сама створює іграшку, припрацьовуючи тим самим відношення до свого тіла, те, як вона взаємодіє зі світом, як позиціонує себе в ньому. Одягаючи її на руку, дитина фізично бере участь в процесі, тим самим відбувається більш повне проживання ситуації. Моделювання за їх допомогою ігрового простору для казок та ігрових сюжетів із свого життя, формують бажання змінюватись, розвиватись та творити. Використовуючи посередницьку роль іграшки, дитина може ефективно працювати з проблемними психічними станами і особистісними особливостями.Іграшка може виступати засобом, який сприяє спілкуванню; засобом діагностики психічних та особистісних особливостей; засобом психологічного супроводу, розвитку, корекції та терапії. Дитина може використовувати маппет-ляльок для рішення конфліктних ситуацій в сім’ї та школі, вираження ставлення до свого тіла (в тому числі з проблемами ваги), усунення страху публічних виступів, можливості заявити про свої потреби, створення казки та свого лялькового театру, покращення вимови складних звуків, подолання заїкання. Вікторія Герштенцвейг, медичний, перинатальний психолог,тренер, член Харківського відділення УСП, член ВГО «Арт-терапевтична асоціація»,м. Харків


Лялькотерапія є визнаним різновидом арт-терапії, що застосовується для роботи з «Я-образом», коли засобом зцілення є образотворче мистецтво.Маріонетка – один із поширених видів ляльки в психотерапії – є різновидом театральних ляльок. Визначна характеристика маріонетки – анатомічна подібність до людини.Рухи маріонетки не копіюють рухи людей, а є їх метафорою, синтезом, і мають бути виразними на фоні стану спокою маріонетки, усі кінцівки ляльки не повинні рухатися одночасно.В арт-терапії маріонетка застосовується як метафора образу «Я», який можна трансформувати, яким можна керувати, який можна спрямовувати. У представленому відеоматеріалі ми застосовували в якості матеріалів для створення маріонетки пластилін, тонкі дроти та нитки. Завдання учасників полягало в тому, щоб створити маріонетку максимально подібну до себе. В даному випадку маріонетка втілює фізичне тіло клієнтів. Ця технологія є процесом створення «себе, що сам собою керує»: тобто недостатньо створити ляльку, що подібна клієнтові – треба, щоб вона рухалася. Отже, клієнти створюють маріонетку максимально схожу на себе, керуючись при цьому формулою: «Я створюю себе; Я себе змінюю; Я собою володію; Я собою керую». Момент керування уже створеною власноруч маріонеткою є досить значимим, оскільки важливо не тільки «створити» та усвідомити себе, свої недоліки або гідності, – важливо навчитись володіти собою, керувати своїм тілом, усвідомити можливість направлення та самореалізації себе.Робота з маріонеткою є трансформацією підструктур «Я-образу» як на рівні усвідомленому, так і не рівні несвідомого. Основні потужні процеси відбуваються на рівні підсвідомого.
Вознесенська Олена Леонідівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, президент ВГО «Арт-терапевтична асоціація», м. Київ


У всьому світі діти починають малювати однаково: у ранньому віці (до трьох років) малюють «каракулі» посередині аркуша паперу. Найчастіше малюк малює, а потім придумує, на що це може бути схоже. Після трьох років з’являються кола, спіралі, пізніше в чотири роки з‘являються осмислені малюнки – промінці сонця, які перетворюються в людину – голову з ногами. Обличчя з’являються пізніше. Чим більше дитина взнає світ, тим більше знань намагається відобразити у малюнку.
Черкашина Діана Миколаївна, практичний психолог ДНЗ № 74 «Золотий півник», м. Кропивницький


Ігри з маскою користуються незмінною любов`ю. Дуже важливо, щоб у дитини закріплювалася ситуація успіху. Успіх у творчості в його психіці несвідомо переноситься і на звичайне життя. І тоді діти із задоволенням включаються в гру: відповідають на питання масок, виконують їхні прохання, дають поради, перевтілюються в той чи інший спосіб.
Перевагами маскотерапї перед іншими формами арттерапії є: • кожна дитина з порушенням зору незалежно від свого віку може брати участь в грі, яка не вимагає від неї будь-яких здібностей до ізодіятельності, вмінню музикувати, рухатися; • маска яскрава, дуже мобільна, естетична, легка і доступна , не вимагає окремого приміщення для зберігання; • маска дозволяє подолати комплекси, приховати збентеження, невпевненість, невміння працювати з мімікою; маска є потужним засобом зближення дітей і дорослих.• маска - це спосіб вільного самовираження,вона підтримує бажання експериментувати, розкривати здібності дитини, проявляти особисту ініціативу творчості;• маска викликає позитивні емоції, гарний настрій у дітей з порушенням зору, яке корисне для очей більше ніж звичайним дітям;• маски можуть все або майже все. Вони творять чудеса: веселять, навчають, розвивають творчі здібності дошкільнят з порушенням зору, корегують їх поведінку.

Абрамович Юлія Олександрівна, практичний психолог І категорії ДНЗ № 29 «Червона Шапочка», м. Кропивницький Кіровоградської області


Пісочна терапія, пісочні ігри - це спосіб спілкування зі світом і з самим собою, спосіб зняття напруги, який дає дитині впевненість, можливість зібрати свій образ, картину світу.Отож, пісок - символ життя Всесвіту, а наші діти - це піщинки, без якого Всесвіт неможливий.Названі вище функціональні особливості казки та роботи з піском визначають провідні напрями в роботі здітьми: пізнавальний розвиток, соціальний розвиток, фізичний розвиток, розвиток творчої уяви, форми організації. В своїй роботі ми використовуємо наступні форми організації роботи з казкою на піску: ігрові заняття; комплексні заняття; самостійна ігрова діяльність дітей; самостійна продуктивна діяльність дітей.На своїх заняттях я використовую основні методи і прийоми: елементи: проблемні ситуації і питання; ігрові завдання; ігри-експериментування з предметами і матеріалами; моделювання казкових сюжетів; творчі завдання; пластичні ігри і вправи; елементи драматизації.
Немикіна Ольга Анатоліївна, практичний психолог ДНЗ (ясла-садок) № 61 «Гніздечко» комбінованого типу


Використовуючи терапевтичні казки практичний психолог допомагає дитині побороти власні страхи, тривожність, виправити такі негативні риси характеру, як заздрість, жадібність, упертість, хвалькуватість, допомогти дітям засвоювати загальноприйняті морально-етичні норми і усвідомити соціально прийнятні способи виявлення власних емоцій, адже занурюючись у казковий світ, дитина занурюється в глибини своєї душі, учиться оволодівати цим підсвідомим простором. Повернувшись ізказкової подорожі до реального світу, вона почувається впевненіше, починає усвідомлювати власну спроможність упоратися з очікуваними труднощами. Знаючи про особливість дитячої психіки, за допомогою спеціально створеної казки легко подолати певні проблеми її розвитку та соціалізації.Казкотерапія є ефективним інструментом, що допомагає скоригувати поведінку дитини, пояснити їй основні закони світу, прищепити суспільні цінності та розкрити творчий та особистісний потенціал.
Кваша Тетяна Іванівна, практичний психолог спеціального дошкільного навчального закладу № 46, м. Кропивницький.


Музикотерапія – вид терапії, коли засобом зцілення є музика, спів та звуки; лікувальний та психокорекційний вплив на психічний та фізичний стан людини здійснюється засобами музичного мистецтва, вибір яких визначається вже конкретними завданнями. Як показує досвід нашої роботи, використання музикотерапії в корекційно-реабілітаційному процесі сприяє посиленню активності дітей, емоційному залученню в гру, поліпшенню емоційного фону, сприяє зниженню тривожності, страху, особливо на початкових етапах спілкування музикотерапевта з дитиною. Слід зазначити, що музикотерапія, арт-терапія, ігрова терапія та інші методи являють собою лише способи психологічного впливу, тобто психокорекційні технології. У свою чергу, складність, різноманіття і специфіка емоційних проблем у дітей з аутизмом вимагають системного підходу до розробки психокорекційних програм з використанням цих та інших технологій.Представлений відеоматеріал презентує результати річного досвіду роботи в КЗ «Центр соціальної реабілітації (денного догляду) дітей з інвалідністю» м. Кропивницького.
Гельбак Анжела Миколаївна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки, психології і корекційної освіти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського».