Харків засновано 1654 року як фортецю для стримування набігів кримських татар і ногайців. Місто стало полковим центром Харківського слобідського козацького полку. Від 1765 року внаслідок скасування козачого устрою Слобожанщини Харків став губернським містом. На початку ХХ століття місто було великим промисловим, культурним, торговим та освітніми Слобідської України в Російській імперії. Після Лютневої революції 1917 року місто почало розвиватися в напрямку індустріалізації. Почали будуватися великі заводи, паралельно розвивається наука та культура. У Харкові вперше в СРСР було розщеплене атомне ядро.

Під час ІІ Світової війни німецька армія вступила до Харкова в жовтні 1941 року. За час дворічної окупації населення міста зменшилося більш ніж утричі. За оцінками експертів, Харків був одним з найбільш зруйнованих міст ІІ Світової війни в Європі.

За часів радянської влади місто було великим промисловим, науковим, освітнім, транспортним центром України. Харків у ті часи був відомий своїми  заводами:  ХТЗ,  Турбоатом та заводом  ім. Малишева. Також Харків відомий будівлею Держпрому, найбільшою площею Європи (зараз майдан Свободи), зоологічним парком, Харківським національним університетом імені Каразіна та іншими університетами. Значну роль в економіці СРСР Харків відіграв в авіаційному, тракторному та військовому машинобудуванні, електроніці. 1975 року в Харкові відкрито першу лінію метрополітену.

З початком Незалежності України Харків, як і вся країна, опинився в ситуації перебудови економіки. У березні й квітні 2014 року сили безпеки завадили сепаратистським намірам створення в Харківській області автономії за сценарієм Донбасу. В останні роки перед війною економіка Харкова переорієнтувалася на міжнародні ринки. Місто розквітало, проводилися масштабні реконструкції парків, будували нові станції метро. На жаль, війна завадила подальшому розвитку міста.