" Музичне мистецтво" 72-4

Урок №31 "Повернення додому, в Україну

Дорогі друзі! Рада вітати на уроках " Музичного мистецтва".

Запрошую Вас до співпраці! Сподіваюсь, тут ви знайдете цікаву інформацію для вашого розвитку.


Тема №31 Повернення додому, в Україну



Повертаймося додому в обійми рідної України!

Одними з характерних рис українців, які відносяться до східнослов’янських народів, є музичність та співучість.

Наша музична культура має багату історію, а народній пісні притаманне жанрове розмаїття.

Однією з улюблених пісень нашого народу є «Реве та стогне Дніпр широкий».

Текстом цієї пісні стали перші строфи з балади Тараса Шевченка «Причинна».

Пісня стала народною, а згодом музику до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський.

Ця пісня стала своєрідним гімном українців.

У композиції оспівується український пейзаж: буря на Дніпрі, місяць на небі і передсвітанковий стан природи.

Ця пісня — музична візитівка нашої країни, адже її мелодія звучала як позивний на українському радіо під час Другої світової війни (радіостанція «Дніпро»).

А нині ця пісня прикрашає ефіри Першої програми Національного радіо та Всесвітньої служби «Радіо Україна».

Слухання .

Українська народна пісня на вірші Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». (у виконанні

Національного заслуженого академічного народного хору України ім. Г. Вірьовки та

Національного симфонічного оркестру України)

• Поділіться своїми враженнями від твору.

• Хто виконував пісню? •

У чому особливість цього виконання?

• Охарактеризуйте засоби музичної виразності та мелодію пісні.

• Як ви вважаєте, чому ця пісня стала народною?

• Розгляньте картину, яку створив художник М. Бурачек.

• Як вона, на вашу думку, пов’язана з піснею? Виконання творчого завдання. Запрошую вас до картинної галереї. На всіх полотнах зображено Дніпро.

• Яка з картин, на вашу думку, може бути ілюстрацією до прослуханої пісні? Перегляд і аналіз репродукцій картин: А. Куїнджі. «Місячна ніч на Дніпрі»; М. Бурачек. «Реве та стогне Дніпр широкий»; І. Труш. «Дніпро біля Києва»; А. Куїнджі. «Дніпро вранці».

Сьогодні ми продовжимо розмову про спорідненість народних пісень, про вплив народної пісні на творчість композиторів.

М. Глінка багато подорожував країнами світу.

Бував він і в Україні, де шукав нових співаків для Придворної співочої капели, а Україна завжди славилась прекрасними голосами.

Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу.

„Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор.

Одним із учнів М. Глінки був С. Гулак-Артемовський, майбутній знаменитий співак-бас і автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм».

М. Глінка мріяв ближче познайомитися з багатішою пісенною культурою українського народу.

Згодом він написав кілька пісень в народному дусі, найвідомішими з яких є «Гуде вітер вельми в полі» і «Не щебечи, соловейку» на вірші українського поета Віктора Забіли.

Спроби виявилися настільки вдалими, що багато хто вважав ці мелодії справжніми народними мелодіями.

• Прослухайте текст та скажіть, якою має бути пісня: веселою чи сумною, швидкою чи повільною?

Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає. Плаче козак молоденький, Долю проклинає.

Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає, Козак нудиться, сердешний, Що робить — не знає.

2. Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає. Козак стогне, бідолаха, Сам собі гадає: «Ревеш, вітре, та не плачеш, Бо тобі не тяжко, Ти не знаєш в світі горя. То тобі й не важко»

. • Який характер пісні?

• Чи вдалося композиторові створити пісню, подібну до українських народних пісень?

Можна відмітити її схожість з українською народною піснею: мелодія, характер звучання, образний зміст близькі до народних.

Душевний стан людини порівнюється з образами природи, буря в природі відображує бурю в душі козака. Так .

Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована.

Для неї характерний помірний темп, широке легато.

Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.

Вокально-хорова робота.

Розспівування «https://www.youtube.com/watch?v=47huY4tjqEY

«Гуде вітер вельми в полі» Вірші В. Забіли Музика М. Глинки (розучування)

Гуде вітер вельми в полі,

Реве, ліс ламає.

Плаче козак молоденький,

Долю проклинає.

Гуде вітер вельми в полі,

Реве, ліс ламає.

Козак нудиться сердешний,

Що робить не знає.

Гуде вітер вельми в полі,

Реве, ліс ламає.

Козак стогне, бідолаха,

Сам собі гадає.

Ревеш,вітре, та не плачеш,

Бо тобі не тяжко,

Ти не знаєш в світі горя,

Та тобі й не важко.

Одірви ж од серця тугу,

Рознеси по полю,

Щоб не плакався я, бідний,

На нещасну долю!

А коли цього не зробиш,

Кинь мене у море –

Нехай зо мною потоне

Моє люте горе!..

Мінус зі словами пісні " Гуде вітер вельми в полі"

VI.Фізкультхвилинка. https://www.youtube.com/watch?v=xM8D4LDvKlw

Вправа-гра "Знайди пару" https://learningapps.org/display?v=pmcmhjznk20

Урок підготувала вчитель "Музичного мистецтва" Галина Анатоліївна