Біологічні наслідки Чорнобильської катастрофи

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції, що сталася в ніч із 25 на 26 квітня 1986 року, - це не тільки техногенна, але й екологічно-гуманітарна катастрофа .

Унаслідок руйнації 4-го енергоблока в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовини. Водночас перше офіційне повідомлення про Чорнобильський катастрофу в Радянському Союзі було зроблено 28 квітня під час телевізійної програми новин «Врємя»: «На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджено один із атомних реакторів. Вживаються заходи відносно ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створено Урядову комісію». Перші поради щодо самозахисту від впливу радіації населення Української РСР отримало 9 травня, коли «Правда України» розмістила інтерв'ю із тодішнім міністром охорони здоров'я.

Отже, керівництво Радянського Союзу вчасно не попередило громадян про небезпеку, не надало рекомендацій щодо зменшення впливу радіоактивного випромінювання. Це призвело до збільшення кількості постраждалих та розповсюдження радіофобії - боязні джерел радіації, що спостерігається й досі.

Ланцюгова ядерна реакція

Згадаємо, що таке радіонукліди


Радіоактивність - це перетворення нестійкого різновиду одного хімічного елементу в нестійкий різновид іншого елементу, яке супроводжується випусканням елементарних частинок або ядер.

Радіонуклід (лат. radiare — випромінювання + nucleus — ядро) — термін, який використовується для позначення речовин, що містять радіоактивні атоми.

Як відбувається ланцюгова ядерна реакція? Радіоактивний атом має нестабільне ядро, тому легко розщеплюється. Коли у простір викидається частка цього нестабільного атомного ядра, утворюється нове «дочірнє» ядро. Цей процес триває, поки не утвориться стабільне ядро. Під час розпаду радіоактивних атомів на більш стабільні утворення вивільняється енергія (радіація).

Радіонукліди бувають природного та штучного походження. Є такі радіонукліди, які рівномірно або відносно рівномірно розподілені по всьому тілу. І, навпаки, органотропні радіонукліди вибірково або переважно накопичуються в окремих органах і тканинах.

Радіонукліди, що рівномірно розподілені по всьому організму людини, - це тритій, натрій-32, рубідій-86, ніобій-95, цезій-134, цезій-137 та ін.

Приклади органотропних радіонуклідів. У щитодібній (щитовидній) залозі нако-пичуються ізотопи йоду; у кістках - фосфор-32, кальцій-45, стронцій-90, плутоній-239 та ін.; у печінці - магній-64, цезій-137 та ін.; у нирках - молібден-99, телур-121, телур-125 та ін.

Радіонуклідна діагностика: ПЕТ-томограф

Радіохірургія: кібер-ніж

Природна властивість радіонуклідів накопичуватися в окремих органах и тканинах організму використовується в медицині:

Радіонуклідна діагностика - метод візуалізації органів за допомогою введення пацієнтові спеціальних діагностичних радіофармацевтичних препаратів (РФП), тобто препаратів, мічених радіонуклідами. Існує радіонуклідна діагностика двох типів: in vitro (у пробірці) и in vivo (в тілі). Наприклад, діагностика онкозахворювань проводитися без введення РФП в організм пацієнта. Спочатку проводиться біопсія тканин патологічного осередку. Потім зразки тканин поміщаються в пробірку, де й відбувається взаємодія з радіоактивними ізотопами. При діагностиці in vivo РФП шляхом ін'єкції вводяться безпосередньо в організм людини, після чого вимірювальні прилади (гамма-камери, ПЕТ-томографи) фіксують випромінювання.

Радіонуклідна терапія - лікування відкритими ізотопами. Наприклад, вилікувати захворювання щитовидної залози допомагає радіойодотерапія, тобто опромінювання ізотопами йоду. При метастазах у кістках застосовується лікування за допомогою ізотопів фосфору, стронцію та самарію.

Радіохірургія - лікування за допомогою високотехнологічного обладнання (гамма-ніж, кібер-ніж). За допомогою точно сфокусованого потоку іонізуючого випромінювання кібер-ніж видаляє пухлини головного мозку, легень, печінки, нирки та ін. .

Однак вплив радіації на організм людини залежить від виду, дози, тривалості опромінення та може мати руйнівний характер.

І. Зовнішнє радіоактивне опромінення

Природний радіаційній фон формується за рахунок природних радіонуклідів, розсіяних у земній корі, повітрі та воді, а також космічного випромінювання. У більшості країн природний радіаційній фон в середньому складає 8-9 мкР / год (мікрорентген на годину).

Проте у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. радіаційній фон помітно підвищився - до 10-15 мкР/год через вплив техногенних джерел радіоактивності:

- випробування і застосування ядерної зброї;

- викиди радіонуклідів при згоранні органічного палива;

- видобуток із надр мінералів, що містять радіоактивні речовини (уран);

- викиди АЕС та інших підприємств ядерно-паливного циклу, зокрема при аваріях (Чорнобильська катастрофа 1986 року та ін.).

Більш детально: http://energetika.in.ua/ua/books/book-5/part-3/section-3/3-3/3-3-1

При зовнішньому опроміненні може виникнути променева хвороба, яка вражає радіочутливі органи та тканини організму людини. Зокрема, променева хвороба може привести до спустошення кісткового мозком; ерозії, пухирів и некрозу шкіри, глибокого враження системи крові, пригнічення імунітету та ін. При дозі 150 - 400 рад розвивається променева хвороба легкої та середньої тяжкості, при дозі в 400 - 600 рад - важка променева хвороба; опромінення понад 600 рад є смертельним.

Після аварії на Чорнобильській АЕС було зареєстровано 134 випадки гострої променевої хвороби. Протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 осіб.

Лікування ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобільській АЕС

ІІ. Внутрішнє радіоактивне опромінення

В організмі людини постійно присутні природні радіонукліди, які спочатку містилися в земній корі, повітрі та воді, а потім потрапили до організму через органи дихання й травлення. Найбільший вплив на формування дози внутрішнього опромінення мають калій-40, рубідій-87, уран-238 і торій-232. Середня доза внутрішнього опромінення складає 1,35 мЗв / рік.

Проти серйозною проблемою стає, коли до організму людини проникають радіонукліди, які утворилися під час техногенних аварій, подібних на Чорнобильську катастрофу.

Наприклад, радіоактивний стронцій-90, викид якого відбувався під час аварії на Чорнобильській АЕС, замінює стабільний кальцій в організмі, а цезій-137 - стабільний калій. Ці радіонукліди відкладаються в кістках і м'язах відповідно та опромінюють людину зсередини впродовж тривалого часу.

Внутрішнє опромінювання є не менш небезпечним, ніж зовнішнє опромінення через тривалий період впливу. До того ж людина знаходиться наприкінці харчового ланцюга, а науковці довели зростання концентрації радіонуклідів від початкових до кінцевих ланок харчових ланцюгів (біоакумуляція).

Усе про здоров'я щитоподібної залози. Підкаст Інтернет-видання "Українська правда"


За даними Екодії медичними наслідками аварії на Чорнобильській АЕС є:

-поширення синдрому хронічної втоми та імунної дисфункції (СХВІД);

-зростання кількості випадків захворювань щитоподібної (щитовидної) залози;

-порушення в роботі серцево-судинної системи у ліквідаторів та мешканців забруднення територій.

Діти, які проживали на забруднених територіях, страждали від зменшення дихального об'єму легень (пов'язано з концентрацією в організмі радіоактивного цезію).

Також у доповіді Міжнародної комісії з радіаційного захисту «Спадщина Чорнобиля: медичні, екологічні та соціально-економічні Наслідки» (2005 рік) говориться про виявлення біля 4 000 випадків раку щитовидної залози, які є наслідками радіоактивного забруднення в результате аварії на Чорнобильській АЕС . Детальніше тут.


Відеоінтерв'ю генерального директора Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України, професора Дмитра Базикі

авт. - Радіо Свобода