5 тиждень

ТИЖДЕНЬ 1

ДЕНЬ 1. ЩО ТАКЕ ТЕРИТОРІЯ?

1. Вітання

Діти і вчитель утворюють коло.

Доброго ранку! — ми друзям бажаєм.

Доброго ранку! — всіх друзів вітаєм.

Доброго ранку тобі і мені —

Щирі слова нехай линуть рясні!

Вправа «Я щасливий, коли…»

Діти висувають припущення, коли вони почуваються щасливими.

Станьмо всі в широке коло, Не образимо нікого!

Будем друзів за ручки тримати, Коли ми щасливі, розповідати.

2. Обмін інформацією. Тема дня «Що таке територія?» — Діти, що означає слово територія?

Тлумачний словник

Територія — це частина земної кулі (суходіл, води й повітряний простір над ними), що належить певній державі або входить до складу якої-небудь частини світу.

— Як ви гадаєте, яку назву має територія, на якій ми прожива­ємо? (Ми живемо в Україні.)

— У кожної людини в житті є щось найрідніше, без чого вона не може уявити свого життя. Це батьківський край, де вперше дитиною побачила світ. Це та земля, по якій ми зробили свої перші кроки, земля наших батьків, дідів і прадідів, і вона — найдорожча в світі.

Читання й обговорення вірша «Земля моя»

Земля моя, земля найкраща в світі! Я твій маленький, тонкий пагінець, Без тебе я ніде не зможу жити, Для мене ти і ненька, і мудрець.

Земля моя, прекрасна Україно,

Твоєю піснею я серденько живлю, Для мене ти і вічна, і єдина, І я тебе всім серденьком люблю!

Н. Красоткіна

— Яку землю Н. Красоткіна називає найкращою в світі? Чому?

Слухання й обговорення легенди «Наша Земля».

Колись давно Бог створив народи і кожний народ наділив зем­лею. Наші ж предки прийшли на розподіл пізніше, тому землі їм вже не дісталось. От вони пішли до Бога, а Він у цей час молився, і вони не сміли Йому щось сказати. Почали чекати. Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до Нього, запропонував їм чорну землю. «Ні,— відповіли наші предки, там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте: якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні — ворога». Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною.

За матеріалами: Барна М. М., Волощенко О. В., Козак О. П.

— Як ви гадаєте, чому Бог обрав для себе саме Україну?

— Чому він вирішив віддати її нашому народові?

— Яке місто є нашим обласним центром?

— У самому центрі України, на берегах Дніпра, що поділяє нав­піл наш край, розкинулися зелені луки, безкраї поля, сади й ліси Черкаської області. Черкащина — серце України. Численні яскраві історичні події та видатні особистості творять історію нашого краю. Черкащина багата на таланти. Це край, який уславили своїми іменами гетьман України Богдан Хмельницький, геніальний поет Тарас Шевченко, творець першої української опери «Запорожець за Дунаєм» С. С. Гулак-Артемовський, учений Л. П. Симиренко, поет Василь Симоненко та інші… Край, де одні лише назви збуджують уяву про славне минуле нашого народу — Чигирин, Корсунь, Канів, Суботів, Холодний Яр.

Краса Черкаської землі знайшла відтворення на полотнах ху­дожників, на сторінках відомих літературних творів, у стрічках кінематографістів.

3. Групове заняття

Гра «Що віддаси Землі рідній?»

Діти утворюють пари, беруться за руки, шикуються ланцюжком одне за одним. Один учень — ведучий. Перша пара звертається до нього зі словами: «Якщо хочеш бути зі мною, що віддаси Землі рідній?». Ведучий повинен сказати, що він зробить для Вітчизни, коли виросте, наприклад: посадить сад, збудує гарний будинок, буде пекти смачний хліб, намалює багато чудових картин тощо. Після його відповіді всі піднімають руки, а ведучий проходить під піднятими руками. Проходячи, він обирає кого-небудь із будь-якої пари і веде його за собою. У кінці ланцюжка вони утворюють нову пару. Той, хто залишився без пари, стає ведучим, і гра триває далі.

4. Теми для Щоденника вражень

f Місце, де я хотів(ла) би жити.

f Територія моїх предків.

f Я мрію побачити…

ДЕНЬ 2. ЯК УПІЗНАТИ ТЕРИТОРІЮ СВОЄЇ КРАЇНИ?

1. Вітання

Добрий день, малята —                         Кажуть у нас в Україні:

Хлопчики й дівчата!                                Здоровенькі були!

З давніх пір і понині

Діти вітаються, подаючи руку та обнімаючи одне одного.

2. Обмін інформацією. Тема дня «Як упізнати територію своєї кра­їни?»

Вправа «Продовж речення»

f Територія моєї країни — це…

Слухання й обговорення вірша «Про Україну»

Я тримаю у руці, Кольорові олівці, Хочу я намалювати Кримські гори і Карпати, Степ і пагорби Дніпрові,

— Що хоче намалювати дитина?

І озера, і діброви,

І веселку, і калину, Чорне море і Дунай — Все це наша Україна, Наш чудовий рідний край!

Наталія Зарічна

f Найбільшу річку України. f Кримські та Карпатські гори.Гра «Покажіть на карті» f Кордони нашої держави. f Столицю України.

f Моря України.

f Місто (село), у якому ми живемо.

— Україна — це отча земля, рідний край, де ти народився. Ши­рокі й чарівні простори, прекрасні села й міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України — Дніпро.

Буйною зеленню шумлять по його берегах сади, ліси. Золоти­стим морем розливається по безкраїх нивах жито-пшениця, всяка пашниця. Працьовиті й волелюбні люди здавна живуть в Україні.

Простір землі, заселений українцями, такий великий, що аби його перейти, необхідно пішки йти із заходу на схід 90 днів, дола­ючи щоденно по 30 кілометрів. Загальна територія займає площу близько 1 мільйона квадратних кілометрів. Україна — одна з най­більших країн світу.

Прорекламуй Україну!

— Чим ми, українці, можемо пишатися?

— Прорекламуй Україну!

Перегляд мультфільму (Це — наше і це — твоє. Очима дітей — Мультсеріали — ПЛЮСПЛЮС «Неймовірні археологічні знахідки — наші!», «Мапа», «Унікальний козацький човен чайка — наш!» (http://plus-plus.tv/)) — Що найбільше сподобалося?

— Про що розповіси друзям?

3. Групове заняття

Гра «Поле чудес»

Умови гри: у змаганні беруть участь 3 «трійки» («четвірки», «п’ятірки») учнів.

Гра проводиться у три тури, четвертий — фінальний. Під час проведення кожного туру визначають одного переможця. Троє пере­можців у фіналі виборюють звання «переможець гри».

Гравці по черзі обертають круг із секторами, на яких зображено знаки:

«0» — перехід ходу;

«+» — право відкрити будь-яку букву;

«В» — розповісти вірш, цікаву історію;

«Б» — банкрот;

«П» — приз;

«цифри» — бали.

Гравець може назвати слово відразу. Якщо слово названо непра­вильно, учасник залишає гру. Порядок участі переможців у фіналі визначають за кількістю набраних балів.

Обладнання: круг-барабан зі стрілкою та відповідними секто­рами: «0», «+», «П», «Б», «В», «цифри»; картки з буквами для слів.

Тема гри: «Моя Батьківщина — Україна».

Завдання:

І тур. Річка, що протікає територією України. (Десна.)

ІІ тур. Перша столиця України. (Харків.)

ІІІ тур. Цю рослину дівчата вплітали у вінок як символ пам’яті та вірності. (Барвінок.)

Фінал. Цей птах є символом щастя і любові. (Лелека.)

4. Теми для Щоденника вражень

f Я впізнаю свою державу…

f Я пишаюся тим, що живу в Україні, тому що…

f Надзвичайні знахідки.

f Я хочу дослідити…

ДЕНЬ 3. ГОСПОДАРІ СВОЄЇ ТЕРИТОРІЇ

1. Вітання

В цьому класі друзі всі:                          Посміхнись тому, хто справа.

Я і ти, і ми, і ви.                                        Ми усі — одна сім’я.

Посміхнись тому, хто зліва.

Гра «Побажання»

Учні утворюють коло і, кидаючи м’ячик одне одному, висловлю­ють добрі побажання. («Бажаю здоров’я, радості!»)

2. Обмін інформацією. Тема дня «Господарі своєї території»

Слухання та обговорення казки «Як собака знайшов собі господаря»

Довго жили собаки самі по собі так, як і досі ще живуть вовки, аж поки не народився такий собака, якому не сподобалося вільне собаче життя. Набридло йому блукати самому, шукаючи для себе їжу, й повсякчас боятися дужчих від себе.

Довго він думав, як йому своє життя змінити, й надумав стати за наймита до найдужчого звіра. Надумав ото так та й іде собі. Коли зустрічає свого найближчого родича — великого, дужого, злого вовка.

— Куди йдеш, собако? — питає вовк.

— Та оце шукаю собі господаря, може, ти наймеш?

Вовк згодився, й собака пішов за ним.

Йшли вони, йшли, аж дивиться собака: підняв вовк носа, поню­хав повітря й швиденько звернув зі стежки в кущі, серед яких почав потихеньку пролазити далі.

— Що з тобою, господарю? Чого ти злякався?

— Хіба не бачиш? Он ведмідь стоїть, а він і тебе, й мене з’їсти може!

Побачив собака, що ведмідь дужчий за вовка, та й вирішив іти прохатися у найми до ведмедя. Кинув вовка й пішов. Ведмідь охоче прийняв собаку за наймита та й каже:

— Ходім до череди, візьму я собі корову; обидва добре наїмося!

Коли тільки почали вони до череди підходити, аж там страшен­ний заколот; корови ревуть і тікають хто куди… Глянув ведмідь з-за дерева — та мерщій і собі тікати далі в ліс.

— Ох, невчасно я сюди прийшов! — каже він до собаки.— Тут уже лев господарює.

— А хто ж то такий лев?

— Хіба не знаєш? Та це ж найдужчий звір у світі!

— Коли він найдужчий за всіх звірів, то бувай здоров! Коли вже бути наймитом, то тільки в найдужчого звіря.

Промовивши це, пішов собака прохатися в найми до лева. Лев прийняв. І почав собака служити левові.

Довго, дуже довго був собака наймитом у лева, й жилося йому добре, бо не було дужчого за лева звіра в лісі, тому ніхто собаку не насмілювався образити.

Та одного разу йдуть удвох серед голих скель, коли це лев зу­пинився… Заревів на весь голос та щосили як рвоне лапою землю, так зразу яму й вирив, а сам потихеньку-потихеньку — та назад.

— Що таке, господарю? — запитав здивований собака.

— Людина сюди йде… Треба тікати швидше, бо лихо буде!

— Ну, бувай здоров, леве! Коли вже мені служити в наймах, то в того, хто за тебе дужчий!

І пішов собака до людини. Відтоді служить собака в людей.

Давно, давно це було, а собака все служить людині, й дужчого від неї господаря він так-таки й не знайшов.

— Яких господарів зустрічав собака під час своєї подорожі?

— Із ким залишився жити собака?

— Як ви вважаєте, хто господарі на нашій землі?

— Як називають, людей, які проживають на території України?

Проблемне питання

— Яку людину можна назвати хорошим господарем своєї землі?

3. Групове заняття

Судове засідання

— Людина — господар. Але що людина без природи? Немож­ливо уявити життя без повітря, води, співу птахів, шелесту листя.

Усе це нам щедро дає природа, а замість цього просить тільки дбайливого ставлення до неї. На жаль, ані рослини, ані тварини не можуть говорити. А якби могли? Пофантазуймо!

Прошу уваги! Судове розслідування починається! Стан нав­колишнього середовища України на сьогоднішній день уважають критичним. За тривалістю життя населення України посідає 52 місце у світі. Найбільше забруднені повітря, водойми. Люди часто зрива­ють красиві рослини, а тварин винищують заради м’яса або хутра, а інколи просто так, заради розваги.

Діти об’єднуються у групи. Кожна група отримує картки із зо­браженням.

Завдання: кожна група від імені тих, хто зображений на картці, придумує діалог чи розповідь про свою Батьківщину.

1-ша група — небесні мешканці: Сонце, зорі, Місяць, хмари, ве­селка, дощ тощо;

2-га група — мешканці Землі;

3-тя група — мешканці підводного світу.

4. Теми для Щоденника вражень

f Я — господар на своїй землі.

f Гарний господар дбає…

f Моя турбота про…

 ДЕНЬ 4. ЯК ТЕРИТОРІЯ МОЖЕ СТАТИ ДОМІВКОЮ?

1. Вітання

Привіт, мій добрий друже!

Привіт, мій милий друже! Руку мені дай, і я тобі дам! І буде разом весело нам.

(Кивок голови одному сусідові.)

(Кивок голови іншому сусідові.) (Простягає руку одному й іншому.)

Крикнемо ми дружно на весь білий світ:

Сонце, привіт!

Небо, привіт!

Друже, привіт!

Привіт, увесь світ!

2. Обмін інформацією. Тема дня «Як територія може стати домів­кою?»

Слухання й обговорення вірша «Усе моє, все зветься Україна»

…Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,— оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є — дорога, явори, усе моє, все зветься Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори…

Ліна Костенко

— До якого настрою вас спонукав вірш?

— Що ви уявили?

— Як ви вважаєте, чому український народ так пишається сво­їми землями?

— У кожної людини є свій рідний куточок на землі — це край, де вона народилася, живе. І називається він Батьківщина.

Наша мала батьківщина — це місто Сміла. Наш рідний край — Черкащина. Нам є чим пишатися і є що берегти.

Гра «Фотозагадка»

Учитель демонструє фотоальбом з краєвидами рідного міста, спорудами, а діти називають ці об’єкти.

Проблемне питання

— Чи впливає місце, де народилася і виросла людина, на її звички, характер, душу? Обґрунтуйте свою відповідь.

— Чи обов’язково людина повинна жити там, де народилася?

— Де може бути домівка людини? Від чого це залежить?

3. Групове заняття

Діти об’єднуються у групи, вибираючи ілюстрації куточків Укра­їни, де б вони хотіли жити.

Завдання: описати красу вибраного місця і розповісти, чому саме там вони бажають жити.

Створення малюнка «Улюблене місце»

Завдання: намалювати своє улюблене місце на землі, розказати про нього.

Виставка робіт.

4. Теми для Щоденника вражень

f Місце, де я хотів(ла) би жити.

f Мене вражає краса…

f Я з родиною подорожував (подорожувала)…

f Я мрію побачити…

ДЕНЬ 5. АТРИБУТИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

1. Вітання

Усміхніться всім навколо:                     І тоді обов’язково

Небу, сонцю, квітам, людям,                День для вас веселим буде!

Вправа «Дружба розпочинається з усмішки»

Утворюючи коло, діти беруться за руки і всміхаються одне од­ному.

2. Обмін інформацією. Тема дня «Атрибути Української держави» Загадка

T На землі великій є одна країна: Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті І скажу, до речі, ще й талановиті. Землю засівають і пісні співають, На бандурі грають і вірші складають Про ліси і гори, і про синє море, Про людей і квіти. То скажіть же, діти, Що це за країна?.. (Наша славна Україна!)

— Україна — це Батьківщина для всіх людей, які живуть на її території. Що таке Батьківщина? Батьківщина — це найкраще і найдорожче місце у світі. Усі ми любимо українську співучу мову, прекрасних наших людей, чарівну природу, щедру землю. Усе це — наша Батьківщина.

Робота в парах. Гра «Розсипанка» Завдання: із поданих слів зібрати слово. И С М О В Л И

— Щоб краще свій край пізнати, необхідно символи держави знати.

Ми часто кажемо: «Сильний, як ведмідь; гарна, як квітка; хи­трий, як лис». У цьому випадку ведмідь є символом сили, квітка — краси, лис — хитрості. Завдяки символам одним словом чи одним знаком можна сказати дуже багато.

— Так що ж таке символ? (Умовне позначення будь-якого пред­мета.)

— Озирніться довкола — і побачите безліч символів. Вони про щось повідомляють, застерігають, закликають. Це — дорожні знаки, знаки різних професій, герби міст, держав. Україна, як і будь-яка країна, має свої державні символи. Які?

Гра «Впізнай за описом»

f Це офіційна емблема держави. Вона має вигляд тризуба й означає триєдність життя: батько, мати, дитя, що символізують силу, мудрість, любов. Цю емблему держави зображують на прапо­рах, грошових знаках, печатках, офіційних документах. (Герб.)

Герб — символічний знак, ключ до історії роду, міста, держави. Герби бувають різні: на них зображують рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її могут­ність. Яким є наш Герб, розкаже… (ім’я дитини).

Наш Герб — тризуб.                                   Де тато, мама і дитина

Це воля, слава й сила.                               Живуть у мирі і любові

Тризуб — немов одна сім’я єдина, На Україні вільній, новій!

— Число «три» завжди вважали чарівним, казковим.

Зображення тризуба на території нашої держави має дуже давню історію. За часів Київської Русі (Х-ХІ ст.) бачимо тризуб на золотих і срібних монетах Ярослава Мудрого. Тризуб означає триєд­ність життя — батько, мати і дитя, які символізують силу, мудрість, любов. Якщо придивитись уважно до Герба, то можна ще скласти слово з його частин — «воля». Адже до волі завжди прагнув укра­їнський народ.

Тризуб широко шанують в Індії, Ірані та в інших народів. Ми повинні пишатися нашим гербом як символом загальнолюдських цінностей, що мають історичні корені.

f Це — офіційна емблема держави, її символ. Вона являє собою синьо-жовте полотнище із двох смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого. Жовтий колір — це колір сонця та хліба. Синій колір — це колір життєдайної сили води і мирного неба. Емблему піднімають під час офіційних церемоній, урочистостей. (Прапор.)

Прапор має доволі давнє походження. Жовтий колір — це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір — це ще й колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб.

Синій колір — це колір ясного, чистого, мирного неба. А невже без живлющої матері-води визрів би, заколосився хліб? От вам і ще один блакитний колір — колір цариці-води.

f Цей державний символ — урочиста пісня, символ нашої дер­жавної єдності. Ця пісня звучить на ознаменування сили, слави та могутності держави. Слухати її потрібно стоячи, з гордо піднятою головою. Вона є обов’язковою під час урочистих заходів, відзна­чення державних свят. (Гімн.)

Гімн — грецьке слово, що означає урочисту, похвальну пісню на честь богів і героїв.

Слова палкі, мелодія врочиста…

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста — Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують наші друзі й вороги, Що Україна вічна, незнищенна, Від неї ясне світло навкруги.

— Хто написав слова Гімну? (Павло Чубинський. 1863 р.)

— Як називається Гімн України? («Ще не вмерла України…»)

— Під час звучання Гімну слід пам’ятати, що присутні повинні припинити будь-який рух, підвестися і віддати належне головній пісні України.

— Отже, як необхідно поводитися під час звучання Гімну?

Слухання Державного Гімну України.

3. Групове заняття

Дидактична гра «Священні символи»

Діти об’єднуються в групи.

Завдання: скласти із пазлів герб та прапор України, розповісти, що вони означають.

Дидактична вправа «Додайте слівце — прочитайте прислів’я»

Діти працюють у групах. Кожна група отримує прислів’я без кінцівки. Діти добирають слово за змістом та пояснюють прислів’я.

f Рідний край — земний… (рай).

f Кожному мила своя… (сторона).

f Що країна, то… (родина).

f Людина без Вітчизни, як соловей без… (пісні).

f Добре тому, хто у своєму… (дому).

4. Теми для Щоденника вражень

f Державні символи.

f Воля народу — це…

f Я пишаюся своєю Вітчизною!