2 тиждень

ТИЖДЕНЬ 2

ДЕНЬ 1. ЩО НА ТЕРИТОРІЇ МОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ДОСТУПНО ДЛЯ ВСІХ?

1. Вітання

«Я люблю вас усіх, але особливо тих…»

Ведучий ставить стілець у центр кола і починає гру зі слів: «Я люб­лю вас усіх, але особливо тих, хто сміливий» (можна називати риси характеру, зовнішність, хобі). Ті учасники, кому притаманні названі характеристики, повинні встати зі своїх стільців і помінятися міс­цями. Завдання ведучого, який сидить у центрі: встигнути зайняти одне з місць, які звільнилися. Ведучим стає той, хто залишився.

2. Обмін інформацією. Тема дня «Що на території мого населеного пункту доступно для всіх?»

— Мабуть, кожному з вас знайома така ситуація: настає вихід­ний, і мама веде вас до цирку або театру, тато пропонує вам відві­дати разом з ним музей чи стадіон, де проходить матч з футболу; на церковне свято бабуся радить вам піти з нею до храму на службу… Взагалі місць, де людина змістовно й корисно може проводити свій час,— безліч. А об’єднує ці місця те, що в них знаходиться багато інших людей, ціла громада. Тому ми такі місця називаємо громад­ськими. Вони доступні для всіх.

Вправа «Мозковий штурм»

— Які громадські місця ви знаєте? (Театр, магазин, пошта, ри­нок, банк, музей, виставка…)

Віртуальна екскурсія

Учитель пропонує дітям, залучивши фантазію, здійснити вір­туальну екскурсію громадськими місцями їхнього міста. Під час екскурсії вчитель використовує аудіоматеріали (записи відповідної музики та тематичні слайди).

Вікторина «Я — відвідувач громадських місць»

f Назвіть заклад, у якому жінка не повинна знаходитися без го­ловного убору. (Церква.)

f У яких громадських місцях можна і потрібно аплодувати? Коли слід це робити? (Аплодують у театрі, у цирку після завершення вистави, у концертній залі після виступу артистів.)

f Чого не можна торкатися в музеї? (Експонатів.)

f Яку їжу можна брати із собою до зали театру? (Жодної, гля- дацька зала у театрі — не місце для прийому їжі. Але під час антракту можна перекусити в буфеті.)

f Чому не можна порушувати тишу в читальній залі бібліотеки?

f Назвіть громадські місця, де необхідно вимикати звук мобіль­ного телефону. (Церква, театр, цирк, кіно (під час демонстрації вистави чи фільму), музей (під час проведення екскурсії екс­курсоводом), читальна зала бібліотеки.)

f Які виставки можна побачити в художньому музеї? (Виставки картин, скульптур, ікон…)

f Коли можна залишати своє місце в театральній залі?

Фантастичні гіпотези

— Уявіть, що могло б статися, якби всі люди почали поводитися нечемно в громадських місцях?

— Які поради ви дали б цим людям?

3. Групове заняття

Моральні задачі. Робота у групах

Завдання: обіграти різні ситуації та придумати діалоги.

f Ви зайшли в автобус і побачили свого друга.

f Ви сидите в автобусі, а на зупинці до салону ввійшов дідусь.

f Тобі не видно експонату в музеї, тому що попереду стоять твої товариші.

f Під час екскурсії по музею ти відстав від свого класу.

f Ти побачив, що хтось кинув додолу зібганий папірець.

f Ти запізнився на кінофільм. Як пройти на своє місце?

4. Теми для Щоденника вражень

f Громадські місця у моєму місті.

f Бути культурним — круто!

f Тепер я знаю…

ДЕНЬ 2. ДЕ МЕЖІ МОГО ОСОБИСТОГО ПРОСТОРУ?

1. Вітання

Вправа «Дізнайся про мене більше»

Учитель пропонує учням по черзі продовжити фразу: «Привіт! Я… Мій друг сказав би про мене…» / «Моя подруга сказала б про мене…».

2. Обмін інформацією. Тема дня «Де межі мого особистого про­стору?»

Руханка «Музичні хула-хупи»

f Розкладіть хула-хупи (обручі) кімнатою (можна використати розгорнуті газети).

f Поясніть, що площа хула-хупа — це розмір особистого простору людини.

f Увімкніть музику і запропонуйте учням рухатися кімнатою, поки звучить музика.

f Щойно музика припиниться, кожен повинен знайти вільний хула-хуп і стати в нього.

f Приберіть один хула-хуп і знову ввімкніть музику.

f Коли музика призупиниться, комусь доведеться стати вдвох в один хула-хуп.

f Продовжуйте дії, щоразу забираючи 1-2 обручі.

f Невдовзі хула-хупи переповняться. Коли хоча б в одному з них стане тісно — зупиніть гру.

Запитання для обговорення

— Що вам більше сподобалося — мати власний хула-хуп чи ді­лити його з іншими? Чому?

— Як ви почувалися, коли вас було багато в одному хула-хупі?

— Як ви вважаєте, що таке особистий простір?

— Що належить до особистого простору?

— Як ви розумієте вислів «втручання в особистий простір»?

— Іноді хочеться тільки одного — тиші та спокою. Але, на жаль, не завжди виходить — мати свою територію комфорту, де ніхто б не смикав, не ставив набридливих запитань і не розповідав несмішні анекдоти.

Зона комфорту — це не тільки власний куточок у будинку, а ще й можливість побути наодинці із собою, нехай навіть довкола повно людей.

Потреба в особистому просторі універсальна, як потреба в лю­бові та спілкуванні — вона є у кожного. Якщо людина постійно «на виду», повсякчас змушена спілкуватися з оточуючими, її особистими речами без обмежень користуються інші, то це може призвести до небажаних наслідків, навіть нервового зриву. Тому слід поважати особистий простір інших.

3. Групове заняття

Гра «Відгадай, хто я»

Завдання: на окремих аркушах паперу записати 2-3 факти, що діти знають про сусіда по парті (улюблений колір, гра, книга, число, тваринка, дата народження, адреса і т. ін.). Скласти вчетверо ар­куш і покласти в загальну коробочку.

Витягуючи по черзі аркуші, діти читають і намагаються здога­датися, про кого йдеться. Дітям пропонують кожен аркуш складати в один з кошиків: приватна та публічна інформація.

— Що вам допомогло відгадати, про кого йдеться?

— Яку інформацію про себе не слід повідомляти іншим?

4. Теми для Щоденника вражень

f Межі мого особистого простору.

f Я дуже не хотів(ла) би, щоб…

f Мені буде приємно, якщо…

ДЕНЬ 3. ЧОМУ ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР — НЕДОТОРКАННА ТЕРИТОРІЯ?

1. Вітання

До тебе я звертаюсь, друг!

Утворюй швидше з нами круг! Відчуй радість і тепло, І від друзів всіх добро!

Нехай наша добра посмішка Зігріє всіх своїм теплом, Нагадає нам, як важливо в житті Ділитися щастям і добром.

2. Обмін інформацією. Тема дня «Чому особистий простір — недо­торканна територія?»

— Діти, пригадаймо казку «Маша і ведмідь». Дівчинка заблукала в лісі та потрапила до хатинки, де жили ведмеді.

— Що засмутило господарів? (Те, що хтось брав їхні речі. Зга­дайте, як нервував ведмідь-тато: «Хто сидів на моєму стільці? Хто їв з моєї тарілки?».)

— Чи сподобалося б вам і вашим батькам, якби така Маша заві­тала до вас в оселю за вашої відсутності?

— Дівчинка Маша вторглася в особистий простір трьох ведме­дів, і все мало не закінчилося погано. А все тому, що кожен намага­ється оберігати межі особистого простору так, як може.

Напевно, у кожного є знайомі, які під час бесіди люблять хапати за руки, щоб краще донести свою думку; сідати за вашу парту на перерві; брати ваші речі без вашого дозволу. Здебільшого така по­ведінка дратує, тому що люди втручаються у ваш особистий простір. А він є недоторканним, виняток роблять хіба що для найближчих людей.

►► Візуальна інструкція «Circles of relationships» — кола відносин (може допомогти запобігти сексуальному, фізичному, психологічному насильству)

Червоне — незнайомці

Помаранчеве — служби допомоги

Жовте — знайомі

Зелене — друзі

Синє — сім’я

Фіолетове — я

f Фіолетове коло = Я, мій особистий простір

Отже, фіолетове, перше і найголовніше коло,— це ми самі. Наше тіло належить тільки нам, тому тільки ми самі можемо вирішувати, хто може біля нас перебувати близько, торкатися нас. І ніхто не повинен робити це без дозволу. Якщо хто-небудь, з будь-якого ото­чення, заподіює нам дискомфорт (неважливо, дідусь посадив на коліна або мамина подруга вимагає «поцілувати тітку в щічку»), ми не повинні соромитися сказати про це і маємо сказати «ні», «стоп».

f Синє коло = сім’я

Це коло нашої сім’ї та тих, кого ми любимо. Повага, довіра і лю­бов — ось за цими ознаками ми визначаємо, хто належить до цього кола, хто найбільш близький нам. Але потрібно пам’ятати, що навіть із тими, кого ми любимо, ми не повинні нехтувати своїм особисті- сним простором, але також і самі повинні поважати простір наших близьких.

f Зелене коло = друзі

Це оточення — коло наших друзів і тих, з ким нам подобається спілкуватися. Дружба дуже важлива і включає багато речей — наприклад, спільні ігри, розмови, веселощі, іноді дружні обійми. Дружба завжди ґрунтується на довірі та повазі. І такі прояви, як обійми, повинні бути засновані на взаємній згоді. Важливо розуміти, що не всі діти в класі можуть поводитись як твої друзі.

f Жовте коло = знайомі

Це коло знайомих, тобто ті, кому ми махаємо рукою під час зу­стрічі, з ким знайомі поверхово і не дуже близькі. Це можуть бути діти в шкільному автобусі, у дворі, спортивній команді, це можуть бути друзі батьків, сусіди.

f Помаранчеве коло = люди, від яких ми очікуємо професійної допомоги

Ці люди — фахівці — можуть за необхідності допомогти нам, але вони не наші друзі. Це вчителі, вихователі, поліцейські, пожежники, медичні працівники. У цих людей є розпізнавальні знаки, уніформа, посвідчення, вони допомагають у разі небезпеки.

f Червоне коло = незнайомці

Ми не знаємо цих людей. (Навіть якщо вони говорять, що зна­ють нас, це не важливо.) Не всі чужі люди погані, але оскільки ми не знайомі, то не знаємо, погана людина перед нами або хороша. Ми не довіряємо незнайомцям. Ми не розмовляємо з ними, не розпові­даємо нічого про себе або близьких. Не відповідаємо на запитання. Ніколи не йдемо з ними нікуди і не сідаємо до них у машину. Ми не беремо цукерки, не йдемо «шукати собачку» і не допомагаємо знайти вулицю, адже дорослі ніколи не повинні просити допомоги у тих, хто молодший і слабший за них.

Якщо тобі некомфортно, ти повинен сказати СТОП, НІ. Якщо хтось поводиться неправильно, на вашу думку, ви повинні розпові­сти іншим дорослим — батькам, учителям. Ніхто не може торкатися до вас без вашої згоди. Ви теж не маєте права вторгатися в чужий особистий простір без дозволу. І якщо вас не зрозуміли з першого разу, ви повинні повторювати і повторювати, поки вас не почують, поки вас не зрозуміють і не допоможуть. Ви не повинні шукати рі­шення самі, ви не повинні приховувати, ви не повинні соромитися. Не бійтеся говорити. Не бійтеся запитувати.

— Кого ви б розмістили у зеленому колі, колі друзів?

— Хто належав би до жовтого кола — знайомих?

— Хто займе місце біля вас, у синьому колі?

— До кого ви звернетесь по допомогу?

— Коли потрібно сказати «Ні», «Стоп»?

— Чому важливо не втручатися в особистий простір інших людей?

3. Групове заняття

Робота в парах. «Продовж речення»

f Мені подобається, коли ти…

f Мені не хотілося б…

f Я бажаю тобі…

f Я хочу разом із тобою…

f Я дякую тобі за…

Робота в групах

Складання правил спілкування, що допоможуть товаришувати одне з одним без втручання в особистий простір.

4. Теми для Щоденника вражень

f Недоторканна територія.

f Коли я скажу «Ні!»?

f Що радує мене?

ДЕНЬ 4. ЯК ЗРОБИТИ ТЕРИТОРІЮ КОМФОРТНОЮ ДЛЯ СЕБЕ?

1. Вітання

Вправа «Подаруймо одне одному посмішку»

Мета: поліпшити емоційний стан учнів.

Учитель ставить запитання: «Чи можна сумувати, коли посміха­єшся?» і пропонує, подумавши про сумне, посміхнутися. Діти роб­лять висновок: посмішка може управляти нашим настроєм.

Усі утворюють коло, посміхаються. Під музику діти підходять одне до одного, обнімаються, прикладаючи серце до серця. По­тім кожен шукає іншу пару. І так доти, доки лунає музика. Кожен намагається обійняти якомога більше учасників та із закінченням музичного фрагмента швидше повернутися на своє місце.

2. Обмін інформацією. Тема дня «Як зробити територію комфорт­ною для себе?»

Слухання й обговорення вірша «Стояла собі хатка»

А потім сто цеглинок Вони принесли вмить, І склали з них будинок, І стали в ньому жить. А потім сто зернинок Поклали в землю в ряд. І виросли з них квіти, І став квітучий сад!

А якби та бабуся Не мала сто діток, Була б і досі хатка — Дірявий чобіток!

Наталя Забіла

— Де жила бабуся з дітками?

— Чому бабусі було важко впоратися з родиною?

— Що зробили дітки, аби допомогти бабусі?

— Де вони тепер живуть?

— Які комфорті умови вони створили для себе?

— У чому полягає їхній секрет успіху?

Коли всі дружно беруться за роботу, то можна навіть діряву ха­тинку перетворити на чудовий будиночок з квітучим садом!

Поміркуйте!

— Поміркуйте, які комфортні умови створюють для вас ваші батьки? школа?

— Від чого залежить комфорт у класі?

— Що потрібно людині, аби почуватися комфортно?

Фантастичні перетворення

— Уявіть, що ви отримали чарівну паличку. Що ви зробили б для того, аби людям, які поруч з вами, було комфортно?

3. Групове заняття

Дітям пропонують обвести на аркуші паперу свою долоньку.

— Ця маленька долонька може принести вашим батькам велику радість. Напишіть на кожному пальчику, що ви можете зробити для своїх батьків. (Помити посуд, обійняти, допомогти готувати вечерю, прибрати свою постіль, витерти пил тощо.)

— Назвіть одну справу із записаних на долоньці, що ви зробите сьогодні.

4. Теми для Щоденника вражень

f Моя зона комфорту.

f Справи, що поліпшують життя мені та моїм близьким.

f Мене може засмутити, якщо…

ДЕНЬ 5. ЯК ЗБЕРЕГТИ КОРДОНИ СВОГО ПРОСТОРУ В СТОСУНКАХ З ІНШИМИ?

1. Вітання

Вправа «По секрету»

Діти утворюють коло, по черзі передають одне одному сердечко зі словами: «Я — Олеся. Мені легко кататися на велосипеді, але складно спілкуватися з продавцем у магазині», «Я — Сергійко. Я із задоволенням граю у шахи, але зовсім не вмію кататися на роли­ках».

2. Обмін інформацією. Тема дня «Як зберегти кордони вашого про­стору в стосунках з іншими?»

— Щодня ви приходите до школи і спілкуєтеся зі своїми од­нокласниками. Усі ви різні. Одні мають здібності до математики, інші — гарно співають, танцюють, малюють, займаються спортом або вміють виготовляти чудові речі власноруч.

Вправа «Однодумці»

Мета: сприяти пошуку спільних інтересів.

У кожної дитини — аркуш паперу, поділений на чотири квадрати. Діти мають записати у першому рядку кожного квадрата одне своє захоплення, а нижче — імена однокласників, які мають те саме за­хоплення, що й вони. Під час виконання вправи діти вільно ходять класом.

— У кого однодумців більше ніж 3 особи? 5 осіб? Ще більше?

Вчимося відмовляти

— Серед ваших однолітків є такі, що полюбляють командувати іншими і не терплять, якщо їм відмовляють. Вони наполегливо ви­магають свого, можуть тиснути: умовляти, канючити, лестити, навіть погрожувати. Але ви не мусите їм підкорюватися і робити те, чого вам не хочеться. Щоб відстояти себе, навчіться твердо відмовля­тися.

Інсценізація

— Надягнеш завтра джинси?

— Ні.

— Чому?

— Це не мій стиль.

— Без джинсів я з тобою не дружитиму.

— Знаєш, я не люблю погроз.

Перегляд мультфільму «Корисні підказки. Вчимося відмов­ляти» (https://plus-plus.tv/1plus1video/poleznye-podskazki) — Про що цей мультфільм?

— Коли необхідно відмовитися?

— Як можна правильно відмовити?

3. Групове заняття

Робота в парах

Завдання: потренуватися відмовлятися від пропозиції.

1. Нумо прогуляємо уроки.

2. Візьми у мами в гаманці гроші.

3. Не дружитиму з тобою, бо у тебе немає планшету.

Висновок:

f Мати відмінності у смаках, інтересах і захопленнях — цілком природно для людей.

f Не варто сперечатися про відмінності, краще шукати те, що об’єднує людей, а не роз’єднує їх.

f Спільні інтереси — важлива складова дружби.

f Умійте відстоювати кордони свого особистого простору.

4. Теми для Щоденника вражень

f Як відмовитися?

f Спільні інтереси зближують.

f Я маю свою позицію.