Тисячолітні традиції української державності

Україна успадкувала від попередніх епох традиції державотворення. Перш за все, у IX ст. на берегах Дніпра виникла величезна Київська держава. За часи Середьовіччя вона простяглася від Балтики та Льодовитого океану на півночі до Чорного моря на півдні, від Карпат на заході до р. Волги на сході. У вітчизняних та іношемних писемних джерелах ця держава називається "Руською землею" або "Руссю". Державою  правили мудрі та хоробрі правителі: княгиня Ольга, її син  Святослав, хреститель Русі  Володимир Великий, Ярослав Мудрий, який уклав першу збірку законів - "Руську правду". 

Сучасна Україна успадкувала від Київської держави:

• цивілізаційний вибір, який визначився із прийняттям християнства у 988 році;

• тризуб, родовий знак Рюриковичів, що став державний гербом сучасної України;

•  Київ – столицю, політичний і культурний центр українських земель упродовж понад тисячу років; 

• гривню – назву грошової одиниці; 

•  назву Україна, що вперше згадується в Київському літописі в складі Іпатіївського літописного зводу під 1187 роком у розповіді про смерть Переяславського князя Володимира Глібовича.

Наприкінці ХІІІ ст., коли князівські міжусобиці та набіги войовничих сусідів-кочовиків послабили Київську державу, правонаступницею Русі стало Галицько-Волинське князівство. Найславетнішим правителем князівства був Данило Романович Галицький, який заради боротьби з монгольською Золотою Ордою прийняв від папи римського королівську корону. У 1256 р. Данило, перший король України, заснував місто Львів. Герб міста - золотий лев на синьому щиті. 

Сучасна Україна успадкувала від Галицько-Волинської держави: 

• синьо-жовті барви національного прапора, що походять від кольорової гами герба Галицько-Волинського князівства; 

•  утвердження європейського вектора розвитку.

У середиі ХІV ст., після смерті останнього галицько-волинського князя Юрія ІІ Болеслава, українські землі ввійшли до складу Великого князівства Литовського. Видатний історик Михайло Грушевський називав його Литовсько-Руською державою, оскільки тривалий час литовські князі правили за принципом "старого не змінюємо, нового не вводимо". Вони надали українським містам право на самоврядування, і містами почали управляти магістрати, обрані самими мешканцями. Розвивалися національна культура. Зокрема, у 1556-1561 рр. було здійснено один із перших перекладів Біблії на староукраїнську літературну мову - створено Пересопницьке Євангеліє. 

Сучасна Україна успадкувала від Великого Князівства Литовського: 

• європейську традицію місцевого самоврядування – Магдебурзьке право; 

• Пересопницьке Євангеліє – видатну рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти України.

Символом мужності та незламності волі українського народу в боротьбі за свободу стало козацтво. Уперше про українських козаків згадують іноземні джерела кінця ХV cт. Згодом, у середині - другій половині ХVI ст., на півдні України була заснована Запорозька Січ - військовий та адміністративний центр козацтва. Демократичні засади управління (вища влада належала раді, право участі в якій мали всі без винятку козаки) дали підстави дослідникам вважати Запорозьку Січ козацькою республікою. У 1648 р. із Запорозькою Січі почалася національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, яка привела до створення Української козацької держави - Гетьманщини. 

Сучасна Україна успадкувала від козацької доби:  

• республіканські традиції народовладдя; 

• військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та українського визвольного руху; 

• одну із перших європейських конституцій нового часу в сучасному її розумінні, укладену Пилипом Орликом 1710 року. 

Сьогодні ми пишаємося військовими перемогами козаків над іноземними поневолювачами українського народу. Згадуємо про морські походи запорожців на турецько-татарські фортеці, відчайдушні бої війська Петра Сагайдачного під Хотином. Ми пам'ятаємо, як війська Речі Посполитої були переможені козками на чолі з Богданом Хмельницьким під Жовтими Водами та Корсунем, Пілявцями та Батогом. Але не слід забувати, що українські козаки не тільки воювали, але й розбудовували державу та господарство. Однією з перших конституцій у світі стали "Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького" - договір, укладний між обраним гетьманом Пилипом Орликом та козацькою старшиною. За цим документом свавілля можновладців було обмежено  парламентом - Генеральною радою, яку мали обирати козаки. "

У ході Української революції 1917–1921 років вперше у ХХ сторіччі українці створили незалежну національну державу, яка мала кілька форм. Спочатку на території Наддніпрянської України, що на початку ХХ ст. входила до складу Російської імперії, була утворена Центральна Рада. Вона намагалася забезпечити демократичні законодавчі підвалини державного будівництва: затвердила принципи судової системи, закон про вибори, сформувала уряд, розпочала формування війська тощо. Ці принципи були реалізовані в Українській Народній Республіці. 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки (УНР).  За часів УНР у 1918 році затверджено герб, основним елементом якого був тризуб – знак  Володимира Великого. Тоді ж пісню Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького почали виконувати як національний гімн. Державним прапором став синьо-жовтий стяг.  Окремим законом було запроваджено гривню як грошову одиницю.

Помітний слід в історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Вона мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА).

22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.

Попри те, що УНР і ЗУНР зазнали поразки від зовнішніх агресорів і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної незалежності стала визначальною для національного визвольного руху ХХ століття. При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу.

Сучасна Україна успадкувала від української державності початку ХХ століття (УНР, ЗУНР, Українська Держава на чолі із гетьманом Павлом Скоропадським):

• демократичні засади державного будівництва;   

• перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року;   

• перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради з червня 1917-го року;

• державні символи: герб, гімн “Ще не вмерла Україна”, прапор;

• соборність – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі;

• Українську Академію Наук, що була заснована Павлом Скоропадським у листопаді 1918 року.