Відзначаємо День Гідності та Свободи

Згідно з Указом Президента України від 13 листопада 2014 року № 872/2014 щорічно 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи. У цей день ми віддаємо належну шану патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та в листопаді 2013 року – лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. Пропонуємо для опрацювання матеріали інтенсив-курсу "Молодь обирає свободу", який працівники КПНЗ "Донецька обласна Мала академія наук учнівської молоді" організували у 2022 році для здобувачів освіти.

Революція на граніті – це масова акція голодування українських студентів 2—17 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) у м. Київ. Головними вимогами були:

–недопущення підписання нового союзного договору;

–перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року;

–повернення на територію УРСР українських солдатів, а також забезпечення проходження військової служби юнаками-українцями винятково на території республіки;

–націоналізація майна Компартії України та ЛКСМУ;

–відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Наслідком Революції на граніті була відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. Ця акція відіграла важливу роль у становленні незалежності України.

Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року відкрило новий етап в історії українського державотворення. Паралельно з формуванням державних інституцій відбувалося становлення громадянського суспільства в Україні. Модель громадянського суспільства, що існувала у 90-х рр. ХХ ст. була транзитивною: поряд з політичними партіями та громадськими організаціями, що дісталися у спадок від радянського минулого, діяли нові політичні сили, зокрема Народний Рух України на чолі з В.Чорноволом, об'днання "Нова Україна" на чолі з В. Гриньовим. у цей час була високою не тільки активність національно-демократичних сил. Соціально-економічні перетворення, руйнування командно-адміністративної радянської системи, ринкові реформи викликали спалах соціального (робітничого) руху. Під впливом загальнонаціонального шахтарського страйку у 1993 р. Верховна Рада призначила на 1994 р. проведення дострокових президентських і парламентських виборів. Іноді чиновники часів президентства Л.Кучми - бюрократи та корупціонери - намагалися прилушити робочий рух. Зокрема, у 1998 р. був здійснений силовий розгін шахтарів-мітингувальників у Луганську. Проте тільки покращення економічної ситуації на початку 2000-х рр. спонукало шахтарів перейти від страйків і маршів на Київ до інших методів боротьби за свої права. Про достатній рівень зрілості українського суспільства свідчила поразка на президентських виборах 1999 р. лідера комуністів П.Симоненка. Переможців виборчої кампанії того року став Л.Кучма. Проте це не означало, що суспільство буде миритися з порушеннями прав і свобод людей його чиновниками.

«Помаранчева революція» – це акції протесту українських громадян, викликані масовими фальсифікаціями президентських виборів 2004 року на користь провладного кандидата Віктора Януковича. Зазначені події отримали назву за кольором, який використовували прибічники кандидата в президенти Віктора Ющенка й опозиційної партії «Наша Україна». Після оголошення сфальсифікованих результатів другого туру виборів 21 листопада 2004 року прибічники Віктора Ющенка почали облаштовувати на майдані Незалежності в Києві наметове містечко. Кількість мітингувальників, що зібралися біля нього, наступного дня сягнула 100 тисяч осіб. через 12 днів Верховний суд України оголосив провести повторне голосування другого туру президентських виборів. 26 грудня 2004 року новим президентом було обрано Віктора Ющенка.

Значення Помаранчевої революції для розвитку українського суспільства та держави:

-закріплення права українців на свободу вибору, на зміну влади демократичним шляхом;

-активізація після Помаранчевої революції процесів відродження історичної пам'яті українського народу, зокрема пам'яті про трагедію Голодомору 1932-1933 рр., і на цій основі – формування української національної ідентичності.

Революція Гідності була викликана спротивом народу проти відходу політичного керівництва України на чолі з Віктором Януковичем від законодавчо затвердженого курсу країни на євроінтеграцію, а також проти надмірного зосередження влади в руках президента (що явно суперечило Конституційній реформі 8 грудня 2004 року). У першій фазі Революція Гідності мала мирний, ненасильницький характер. Навіть після спроби силового розгону Євромайдану 30 листопада 2013 року протестувальники майже два місяці обмежувалися мітингами та демонстраціями. І тільки після прийняття «диктаторських законів» 16 січня 2014 року мирний протест переріс у відкрите силове протистояння з численними людськими жертвами. Події 20 лютого 2014 року на вулиці інститутській увійшли в новітню історію України, як «кривавий четвер», коли переважно від куль снайперів загинуло багато людей («Небесна Сотня»). 21 лютого 2014 року на переговорах з опозицією за участю представників Франції, Німеччини й Польщі В. Янукович погодився негайно відновити дію Конституції 2004 року й восени провести дострокові президентські вибори. Проте вранці 22 лютого стало відомо, що В. Янукович квапливо втік з України. Тоді ж Росія розпочала спецоперацію з анексії Криму, яка надалі переросла у збройну агресію сусідньої держави проти України та війну на сході України.

Вплив подій Революції Гідності на подальший розвиток українського суспільства:

- вихід України із зони впливу Росії в економічній та політичній сферах;

- скасування позаблокового статусу України;

- початок масштабної реформи Збройних сил України

За допомогою віртуальної дошки padlet обговорюємо питання

https://padlet.com/vnv1/prqxbb5v635y2hby