Щорічно 23 травня у нашій країні відзначається День Героїв. Сьогодні українці вшановують пам'ять усіх людей, які боролися за свободу та незалежність України за час її існування. Це дуже значуща та актуальна для нас дата під час нової війни з росією. А також сумна, адже сьогодні також вшановують пам'ять полеглих за Батьківщину Героїв. 

Флешмоб до Дня вишиванки

Найбільше й найдорожче добро в кожного народу –

  це його мова, ота схованка людського духу,

  його багата скарбниця, у яку народ складає

  своє давнє життя і свої сподівання,

  розум, досвід, почування.

                                                                                                    Панас Мирний 

13 травня цього року виповнюється 175 років від дня народження відомого українського письменника, фольклориста, публіциста, громадського та культурного діяча Панаса Мирного, справжнє ім’я якого Рудченко Панас Якович. Відомо, що за життя письменник не бажав розкривати свого справжнього прізвища, не публікував своїх світлин, не афішував приватного життя. 

За характером Панас Рудченко був тихий, мовчазний та не любив сварок. Можливо, саме через це він обрав літературний псевдонім «Мирний». Цікавою та неординарною є постать Панаса Мирного. Він увійшов в історію української літератури як прозаїк-новатор, який порушив суспільно важливі морально-етичні питання. Літературу Панас Мирний вважав могутнім засобом боротьби із соціальним гнобленням. Його не безпідставно ставлять у ряд із корифеями української прози. А роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вважають цінним мистецьким твором, органічно пов’язаним із життям народу. 

Він добре знав народ, у всіх тонкощах засвоїв його мову, уболівав за долю України, прагнув піднести до найвищих висот Українське Слово. Власною творчістю письменник зумів розкрити неповторність, красу, мелодійність української мови. Він був дуже вимогливим до себе, до власної творчості.

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "Епічний геній...".

8 травня в Україні та у всьому світі вшановується День пам’яті та примирення. Кожне слово у назві цієї дати має глибоке значення. Пам’ять говорить нам про те, що ми маємо не забувати мільйони людей, які загинули у Другій світовій війні. Примирення – означає, що всі країни, що брали участь у кривавих діях тієї війни мали б примиритися між собою та не починати нових війн. 

Мета цього пам’ятного дня – ще раз нагадати про невинних жертв війни, про безглуздо знищених в результаті бойових дій людей, про жахливі воєнні злочини, злочини проти людяності. Народи повинні були примиритися для того, щоб не допустити повторення подібних подій знову. На жаль, наші сподівання не завжди виправдовуються і українцям знову доводиться боронити своє право на існування, яке цього разу заперечують російські нацисти. 

День пам’яті та примирення, дає змогу кожному з нас переосмислити події минулого та підсумувати ті жахливі наслідки, які отримала наша країна у тій всесвітній боротьбі.  

Найвищі цінності суспільства – це людина,

її життя і здоров’я, недоторканість і безпека.

Сьогодні, коли в Україні ведеться повномасштабна війна проти вторгнення російського агресора, коли ситуація в країні є дуже стресовою для дітей: постійні сирени, вибухи, військові зі зброєю, погіршення екологічного стану довкілля, заміновані території – як ніколи підвищується роль освіти у підготовці учасників освітнього процесу до дій в надзвичайних ситуаціях. Кожна дитина почуває себе у безпеці тоді, коли знає, як правильно діяти у певній ситуації. Сьогодні, навчаючи дітей правилам безпеки життєдіяльності, ми закладаємо надійний фундамент знань на майбутнє. 

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "Ці знання збережуть життя".

Щороку 22 березня за ініціативи ООН увесь світ відзначає Всесвітній день водних ресурсів, він же – Всесвітній день води. Цей день бере свій початок у 1992 році з Конференції з навколишнього середовища і розвитку, що проходила у Ріо-де-Жанейро. Генеральна Асамблея ООН прийняла офіційне рішення про проведення Всесвітнього дня водних ресурсів, який нагадує всім жителям планети про значення і важливість води, привертає увагу до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання.

Вода – це безцінний дар, а не просто обов’язковий атрибут, який усі звикли сприймати як належне. Ми повинні пам’ятати про це, тому що від вчинків та ставлення до води кожного з нас залежить, яку воду в майбутньому будемо пити ми всі.

Сьогодні, 19 березня, святкує свій День народження українська поетеса, письменниця та громадська діячка Ліна Костенко, їй виповнилося 94 роки. 

Ліну Костенко вважають генієм слова, залізною жінкою та живою легендою, а її біографія є прикладом для мільйонів українців та невичерпним джерелом мудрості. Її вислови надихають на зміни і змушують замислитися над вічними темами.

Твори Ліни Костенко на історичну тематику підносять ідею патріотизму, любові до Батьківщини, рідної мови, рідного народу, прищеплюють почуття причетності до своєї історії, культури, вчать на подіях минулого проводити аналогії до нашого сьогодення і приймати доленосні рішення з урахуванням історичного досвіду.

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "І щось мене таке болить, що це і  є напевно Україна..."

«До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься.

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється»

Леся Українка 

25-го лютого відзначають 153-ю річницю від дня народження Лесі Українки (справжнє ім'я -  Лариса Петрівна Косач-Квітка).

   Славетна Леся Українка була не лише видатною поетесою, перекладачем, драматургом, громадської діячкою, вона боролася за права жінок і справедливо може бути названа феміністкою свого часу. Її постать стала однією з найбільш видатних представниць української літератури – “королевою українського слова”. Своєю винятковістю і своєю звичайністю, своїм великим ім’ям, вона нам і досі прокладає стежки до самих себе: до мови, до родини, до рідного дому, до України.

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "Ні! Я жива! Я буду жити вічно!"

6 січня 2024 року виповнюється 86 років від дня народження Василя Стуса (1938-1985).

Василь Стус – український поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, правозахисник, борець за незалежність України, член Української Гельсінської Групи, Лауреат  Державної премії ім. Т. Шевченка, Герой України (посмертно). Із 47 років життя щонайменше 13 років Василь Стус провів у слідчих ізоляторах, камерах-одиночках, карцерах та на каторжній роботі. За переконання в необхідності збереження й розвитку української культури, творчість Василя Стуса була заборонена. Любов до України, нетерпимість до фальші і зла — сенс життя Василя Стуса. Перебуваючи у неволі, він, попри заборону та підірване здоров’я, знаходив сили й можливість писати вірші, перекладати Ґете, Рільке. Усамітнення в камері давало йому ще один привід для творчості й саморозвитку.  Василь Стус для українців є символом непохитності переконань. Саме за захист української мови і культури та боротьбу за права людини його двічі засуджувала радянська влада, а його творчість була заборонена. «Людина без шкіри»,—називали вразливого Стуса друзі, бо не вмів пристосовуватись до життєвих обставин і завжди бив правдою прямо в обличчя, якою б гіркою вона б не була. 

У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в одному з таборів ГУЛАГу в пермській області його життя обірвалося. Але ідея Стуса—нетерпимість до зла і байдужості, прагнення свободи—жива і досі.

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "На цвинтарі розстріляних поезій".

1 січня 2024 року відзначаємо 110 річницю від дня народження Юрія Збанацького (1914-1994). 

Талановитий письменник, обдарований педагог, відомий громадський діяч Юрій Збанацький вніс вагомий вклад у захист і розбудову рідної України. Ті, кому пощастило спілкуватися з Юрієм Збанацьким, запам’ятали його як людину легендарної  біографії, кумиром покоління. 

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "Він трепетно живе у кожному рядку".

Сьогодні ми відзначаємо 190 років з дня народження видатної української письменниці, перекладачки та видавниці – Марка Вовчка!

Марко Вовчок збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного та баладного оповідання, соціальної повісті, психологічного оповідання й повісті, соціальної казки, художнього нарису. Літературний доробок Марка Вовчка став поштовхом до подальшого розвитку вітчизняної прози. Під впливом її творів з’являлися нові й нові твори молодої генерації письменників.

Марко Вовчок – псевдонім, під яким приховувалася унікальна та неповторна жінка, єдина жінка-письменниця наприкінці 50-х років ХІХ століття в українській літературі. Її твори відрізняються особливим мінорним настроєм та головними темами є трагізм життя селянства за часів кріпаччини. 

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "Чарівниця слова".

Більшість із нас не уявляють своє життя без ароматного чаю. Цей напій може як розслабити, так і надати бадьорості та заряду нових сил. Чорний, зелений, білий, фруктовий чи асорті – чай став невід’ємною частиною життя людства. Чи відомо Вам, що цей напій має своє свято? Міжнародний день чаю (International Tea Day) відзначають 15 грудня.

Це свято досить молоде: воно було засноване 2005 року. Створення Міжнародного дня чаю неодноразово обговорювалося на Всесвітньому громадському форумі (World Social Forum), що проходив у 2004 році в індійському Мумбаї, та у 2005 році у бразильському Порті Аллегрі. Після таких обговорень було вирішено встановити свято 15 грудня. Зазначимо, що цього дня також було оприлюднено Світову Декларацію Прав працівників чайної індустрії.

Загалом, Міжнародний день чаю проводиться для привернення уваги суспільства та політичного середовища до проблем продажу чаю, складнощів працівників чайних виробництв, ситуації, коли дрібні виробники змушені конкурувати з великими корпораціями, а також до популяризації чаю в усьому світі. Найбільш активно це свято відзначають у таких країнах, як Індія, Китай, Бангладеш, Шрі-Ланка, В’єтнам, Непал, Кенія, Малайзія, Уганда, Індонезія, Танзанія. Це з тим, що там чайна галузь відіграє найважливішу роль економіки. Європейські держави, зокрема й Україна, також можуть відзначати Міжнародний день чаю, висловлюючи свою любов до цього витонченого напою.

Цікаво, що питні риси чаю відкрив другий імператор Китаю Шен Нунг приблизно в третьому тисячолітті до н.е. Імператор просто опустив листочки чайного дерева у гарячу воду. У Японії чай набув популярності у другій половині XVII століття, а Європу напій прийшов у першій половині XVII століття. У наш час чимало чайних гурманів крім чайних листочків додають у напій спеції, шматочки фруктів, імбир та багато іншого. Дехто варить чай на молоці, готує чайний глінтвейн або чай-лимонад. Способів приготування чаю існує безліч. Ясно одне — цей напій був і залишається одним із найпопулярніших напоїв у світі.

Традиції чайних церемоній

Кожний народ по-своєму проводить чайну церемонію. Як саме? Ми розповімо вам про найпопулярніші традиції цінителів цього прекрасного напою у різних країнах світу.

Японія

Чайна церемонія по-японськи називається «Тя-но ю». Вона зародилася у XVI столітті. Зазвичай її проводять в чайному будиночку під керівництвом майстра. Господар дому витрачає цілісінький день, аби гідно підготуватися до цього дійства. Спершу він прикрашає кімнату, в якій походитиме процес, написами з мудрими висловлюваннями на різні теми, в тому числі і про чай.

Лише після того, як кімнату повністю підготують, запрошують гостей. Кожен із прибулих сідає на місце, яке йому підготував господар. Потім гості починають всіляко вихваляти посуд. Опісля вони пригощаються тим, що пропонує власник дому. Наситившись, гості йдуть на прогулянку до саду. Як тільки чай буде подано, господар вдарить у гонг, якщо це день, або у дзвін, якщо вечір, і всі повернуться до столу, аби отримати свою чашечку запашного чаю.

Таїнство заварювання японського чаю розпочинається з того, що воду наливають у глиняний посуд. Господар приносить чайну мисочку, ложечку для розмішування напою, бамбуковий совок, серветку та все це кладе поруч з горням, в якому вже є вода.

Потім він висипає совочком в мисочку чай з розрахунку три совочки на людину, ковшиком з гарячою водою заливає чай, розмішує і знову доливає воду до утворення напою, консистенція якого близька до консистенції горохового супу.  Чай готовий.  Мисочка передається головному гостю, він відпиває і передає іншим гостям.

У Японії надають перевагу зеленому та жовтому чаю. Напій п‘ють без цукру, маленькими ковточками.

Під час чаювання всі спілкуються між собою на теми, заявлені у вивішених на стіні написах.

Великобританія

Відомо, що англійці – одні з найзапекліших любителів чаю. Близько 59 млн мешканців Британії щоденно випивають 165 млн чашок цього напою, це кожен третій британець. У рік до країни імпортують 144 000 т чаю.

Тричі на день англійці в обов’язковому порядку випивають цей напій в суворо визначений час: вранці під час сніданку, о першій дня за ланчем та о 17:00. Останній називають «п‘ятигодинним» чаюванням. У цей час у кожного англійця вдома збираються приятелі. Їм пропонують на вибір п’ять сортів чаю: Earl Grey, Lapsang Souchong, Assam, Darjeeling.

Заварений напій ставлять на спеціальний столик, окремо – чайник із кип’ятком, молочник, цукорницю та солодощі.

Поки чай настоюється, у добре розігріті чашки додають некип’ячене молоко – по 2–3 ч. л., а лише потім наливають сам напій.

В Україні спеціальних традицій щодо чаювань немає. Проте ніхто не заважає влаштувати у себе вдома щось на кшталт Дня чаю у вигляді вечірки а-ля англійці чи японці. Якщо ви не хочете мати клопіт з приготуваннями чайної церемонії, можна просто запросити до себе гостей та потеревенити за чашечкою смачного напою про буденні справи.

Сьогодні – 13 грудня – виповнюється 130 років від дня народження письменника Миколи Хвильового (справжнє ім’я  — Микола Григорович Фітільов, 1893—1933). 

Неперевершений майстер малої прозової форми М. Хвильовий витворив у нашому письменстві власний стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. На середину двадцятих років він став визнаним лідером цілого літературного покоління. 

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "Талант, що прагнув до зірок".

9 грудня виповнилося 160 років від дня народження Бориса Грінченка (1863-1910). 

Борис Дмитрович Грінченко – одне з тих імен, що непогасно осявають нелегкий шлях духовного становлення української нації. Борис Грінченко, палкий громадсько-культурний діяч і відданий вчений, є автором фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, художніх перекладів. 

Як прозаїк він відомий кількома повістями та низкою оповідань, які наскрізь сповнені патріотичним чуттям та гострим болем за поневолення України. Його «Граматка», «Квітка», «Проліски», «Думка», «Рідне слово» – перші підручники з української мови й літератури, безцінний досвід вітчизняної педагогіки початкової школи; саме Борис Грінченко чи не вперше обґрунтовано підійшов до проблеми дитячого читання та комплектування бібліотек для широкого загалу. Недарма його називали Великим Просвітителем – він побачив, що тогочасній Україні катастрофічно бракує освічених людей, і поклав життя на те, щоб зробити знання доступними кожному.  

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "І знаю я: є чари в тихім слові..."

3 грудня світ відзначає 301-у річницю від дня народження Григорія Сковороди, що став символом мудрості українського народу.

Видатний мислитель, письменник й музикант, якого називали «людина-університет», мав вплив на всю українську культуру   Григорій Сковорода - волелюбний, впевнений у своєму погляді на світ і непідлеглий нікому. Він був не прихильним до офіційної на той час московської церкви та влади. Водночас любив Україну і завжди до неї повертався, в яких світах би не мандрував. Видатний мислитель залишив нащадкам філософські, літературні й музичні твори. А також урок свого життя, сповненого глибокого змісту. 

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "Світ Сковороди".

Сьогодні, 29 листопада, відзначається 245 років від дня народження письменника, громадського та культурного діяча, засновника жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі Григорія Квітки-Основ'яненка. 

Його вважають основоположником художньої прози. Завдяки Квітці-Основ'яненку українська нація отримала повноцінну літературну прозу, що створила фундамент для класичної української літератури, на якому згодом виросли твори Тараса Шевченка, Івана Нечуя-Левицького, Марка Вовчка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського.

У творчості видатного українця особливе місце посідає Харківщина. Для україномовних творів Григорій Квітка обрав псевдонім Основ’яненко, що походить від назви старовинного села, а зараз району Харкова – Основи.

Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист він виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови. У своїх творах порушував питання про високоморальні та етичні якості людини, акцентував на особливостях національного характеру, специфіці мислення, вірувань, звичаях, побуту, на цінностях та ідеалах українців.

 Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку - пам'ять: "Автор людської повісті".

Сьогодні, 27 листопада, на державному рівні відзначається 160 років від дня народження культової письменниці Ольги Кобилянської. 

Вона зробила значний вклад в розвиток української культури, а її творчий почерк можна впізнати з тисячі. Сам Михайло Старицький називав Кобилянську "пишною трояндною в саду української літератури".  Ольга Кобилянська відома завдяки таким своїм творам, як "Земля", "Людина", "Через кладку", "Царівна", "У неділю рано зілля копала", "Valse melancolique", "Некультурна" та "Аристократка". У творчості відома письменниця просувала ідеї фемінізму, зображаючи жінку, як освічену та сильну особистість.  Громадська діячка часто називала себе "робітницею свого народу". Вона ніколи не забувала про своє походження, тому в її роботах зустрічається лінія життя буковинського селянства. 

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку - пам'ять: "Не щасливий едельвейс"

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим прагне знову вчинити на українській землі геноцид.

Голодомор здійснило керівництво ВКП(б) та уряд СРСР у 1932–1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці.

Україна внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації.

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "Зламаний колос... Зламане життя".

25 листопада 1838 року народився Нечуй – Левицький- письменник. етнограф, фольклорист, педагог.

Легенда української літератури, один з творців мови, якою писали майже усі українські письменники 20 століття.

Автор «Кайдашевої сім'ї», перекладач разом з П. Кулішем та І. Пулюєм здійснив перший україномовний переклад Біблії. Написав близько 50 романів, повістей, п'єс, казок, нарисів, гуморесок.

Твори Івана Семеновича найкращі про українське село, найдетальнішої найбільш поетичні. Письменник першим почав говорити про проблему русифікації літератури. Тотальну русифікацію описує в романі «Хмара».

Пропонуємо Вашому перегляду книжкову виставку: "Мова народу є тілом нації..."  

14 листопада виповнюється 111 років з дня народження видатного українського поета Андрія Малишка (14.11.1912-17.02.1970) український поет, перекладач, літературний критик.

 Постать Андрія Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю.
Андрій Малишко – поет могутнього ліричного обдарування. Його з упевненістю можна назвати ліриком від Бога.
Малишко любив рідну мову, плекав рідне слово і пісню. Цією любов’ю осяяна поезія останніх літ, де він якось по – новому осягнув суть і призначення поезії.
За своє життя поет видав близько 40 збірок. Не всі вони мають однакову художню вартість. Але найголовніше те, що в українську літературу він увійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші вже давно сприймаються як народні.

На слова А. Малишка композиторами П. Майбородою, Л. Ревуцьким, О. Білашем та іншими створено багато пісень («Київський вальс», «Пісня про рушник», «Стежина», «Вчителька» та ін.).  

Для поціновувачів творчості Андрія Малишка, фахівці бібліотеки ВХПТУ№5 презентують книжкову виставку: "Не забутній київський вальс"

Історія свята

Європейське відділення Міжнародного товариства сонячної енергії (МТСЕ) в 1994 році вирішило створити це свято. Це було зроблено з метою привернення уваги суспільства до можливостей використання поновлюваних джерел енергії. Цього дня в Європі організовуються заходи, спрямовані на демонстрацію можливостей сонячної енергії. Сонце дає людям відновлювану енергію, яку легко використовувати. Крім того, вона не утворює токсичних і радіоактивних відходів.

Дуже важливо, щоб забираючи частину сонячної енергії, ми не принесли серйозних змін в енергетичний баланс планети. Останнім часом використання сонячної енергії стає все більш популярним. Це пов'язано з подорожчанням інших видів енергії. Сьогодні виробляється велика кількість різних товарів, що працюють на сонячних батареях. Адже цей вид енергії є дешевим і екологічним, дозволяє уникнути видобутку і спалювання отруйної палива.

Цікаві факти про Сонце

День Сонця сприяє поширенню інформації про цю зорю, тому пропонуємо Вам трохи цікавих фактів.

• Якого кольору Сонце? Сонце — це всі кольори, змішані разом, тому воно здається білим для наших очей.

• Сонце складається з водню (70%) та гелію (28%).

• Сонце — зірка G2V основної послідовності (або Жовтий гном).

• Сонце в 109 разів ширше за Землю і в 330 000 разів масивніше.

• Площа поверхні Сонця в 11 990 разів перевищує площу Землі.

• Відстань між Землею та Сонцем — це астрономічна одиниця (AU).

• Сонце рухається зі швидкістю 220 кілометрів на секунду.

Ідею про те, що Сонце є центром, навколо якого обертаються планети, вперше висловили Аристарх Самоський і давньоіндійські вчені. У 16 столітті ця теорія була відроджена знаменитим Коперником. Виміряти відстань від Землі до Сонця першим намагався Аристарх Самоський. Але, звичайно, зробити це в ті часи не було ніякої можливості.

Сучасні вчені мають у своєму розпорядженні велику кількість устаткування і знань для всебічного вивчення Сонця. Сьогодні спостереження за зіркою та її зйомки проводять з аеростатів, супутників, ракет і космічних станцій.

Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 

8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.

Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР.  У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.Цього року Україна відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної збройної агресії росії.

Сучасна війна також супроводжується жахливими воєнними злочинами з боку російської армії та політично-військового керівництва рф. 

З 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

День пам’яті та примирення символізує не тріумф переможців над переможеними, а застереження – диктатори завжди прагнуть задовольнити імперські амбіції збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами.

Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини. 

Все буде Україна!

9 березня 2023 року, виповнюється 209 років від дня народження національного і світового генія, поета, художника, громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Його ім’я, увібрало в себе душу народу, стало часткою його життя.

Тарас став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність. І сьогодні захищає, надає сили і надихає українців на боротьбу за свободу у війні з росією. «Борітеся – поборите! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!», – пророчі слова стали символом протистояння загарбницькій навалі.

Шевченко залишив по собі величезну творчу спадщину. З-під пера поета вийшли чудові твори і, звісно ж, знаменита збірка поезій “Кобзар”- настанова від великого мислителя, повчання від Батька нації, біль та крик душі українця з чистою та щирою душею. Його творчість мала вирішальне значення у становленні й розвитку нової української літератури та стала джерелом натхнення для багатьох сучасних митців.

Його думи, пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю народу були і залишаються думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Він буде жити вічно.

Фахівці бібліотеки ВХПТУ №5 презентують книжкову виставку "Палахкотить як свічка праведна душа Кобзаря"

Василь Стус—український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, правозахисник. Активний представник українського культурного руху шістдесятників. Він був одним із найактивніших дисидентів. У 1990 році Василь Стус отримав звання Лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка, а у 2005-му посмертно став Героєм України.  Із 47 років життя щонайменше 13 років Василь Стус провів у слідчих ізоляторах, камерах-одиночках, карцерах та на каторжній роботі. За переконання в необхідності збереження й розвитку української культури, творчість Василя Стуса була заборонена. Любов до України, нетерпимість до фальші і зла — сенс життя Василя Стуса. Перебуваючи у неволі, він, попри заборону та підірване здоров’я, знаходив сили й можливість писати вірші, перекладати Ґете, Рільке. Усамітнення в камері давало йому ще один привід для творчості й саморозвитку.  Василь Стус для українців є символом непохитності переконань. Саме за захист української мови і культури та боротьбу за права людини його двічі засуджувала радянська влада, а його творчість була заборонена. «Людина без шкіри»,—називали вразливого Стуса друзі, бо не вмів пристосовуватись до життєвих обставин і завжди бив правдою прямо в обличчя, якою б гіркою вона б не була.У ніч з 3 на 4 вересня 1985 року в одному з таборів ГУЛАГу в Пермській області його життя обірвалося. Але ідея Стуса—нетерпимість до зла і байдужості, прагнення свободи—жива і досі.