Анотація: 

Вивчення взаємозв’язків між текстами у танцювальних практиках дозволяє глибше зрозуміти механізми формування хореографічної мови, принципи композиційного та смислового конструювання танцювальних номерів, а також способи передачі художніх ідей через тіло та рух. Крім того, у контексті глобалізації мистецтва та інтенсивного культурного обміну інтертекстуальні зв’язки стають не лише засобом художньої виразності, а й способом включення локальних та традиційних танцювальних форм у сучасні практики, забезпечуючи їхню актуальність і впізнаваність. Дослідження інтертекстуальності в хореографії дозволяє створити цілісну наукову картину того, як танець функціонує як текст, як він взаємодіє з іншими мистецькими формами, і яким чином ця взаємодія збагачує художню практику, сприяє розвитку креативності та відкриває нові горизонти для міждисциплінарних досліджень у сфері мистецтва.

Ключові слова: інтертекстуальність, хореографічна лексика, танцювальні практики, культурний концепт, міжтекстові зв’язки, композиційні структури, сучасне хореографічне мистецтво.

Список джерел:

1. Дегтяр Д. О. Інтертекстуальні аспекти постановок української народно-сценічної хореографії / Д. О. Дегтяр // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. № 4. С. 22–30.

2. Зінченко В. М. Український балет доби Незалежності: тенденції розвитку, жанрово-інтонаційна специфіка: дис. … канд. мистецтвознав. Київ, 2024. 178 с.

3. Лань О. Б. Тенденції розвитку сучасної української національної балетної вистави: дис. … канд. мистецтвознав. Львів, 2024. 145 с.

4. Бойко О. С. Інтегративні дослідження народно-сценічного танцю: методологічні підходи / О. С. Бойко // Університетські наукові праці молодих вчених. 2022. № 28. С. 102–110.

5. Герега М. Етнохарактерна та візуальна інтертекстуальність у фортепіанному циклі І. Шамо «Гуцульські акварелі» / М. Герега // Музикознавчий універсум. 2017. № 41. С. 60–65.

6. Переломова О. С. Лінгвокультурні коди інтертекстуальності у українському художньому дискурсі: діахронічний аспект / О. С. Переломова // Наукові праці Сумського національного аграрного університету. 2015. № 3056. С. 1–15.

7. Біловус О. Інтертекстуальність як епістемологічна стратегія дослідження «діалогу» В. Стуса та Л. Костенко: дис. … канд. філол. наук. Запоріжжя, 2016. 178 с.

8. Семенова Н. М. Національна балетна вистава в українській хореографічній культурі ХХ – початку ХХІ ст.: дис. … канд. мистецтвознав. Харків, 2019. 182 с.

9. Пешкова А. В. Інтертекстуальність у літературному дискурсі: теоретичні аспекти: дис. … канд. філол. наук. Запоріжжя, 2019. 154 с.

10. Клочек Г. Інтертекстуальність як чинник художньої енергії літературного твору (вірш В. Голобородька «Кривий танець») / Г. Клочек // Слово і Час. 2019. № 1. С. 12–18.

11. Скорина Л. В. «Гомін і відгомін»: дискурс інтертекстуальності в українській літературі 1920-х років / Л. В. Скорина. Черкаси : БрамаУкраїна, 2019. 224 с.

12. Данченко М. Л. Інтертекстуальність в культурі рококо: пародія, пастіш та сиквел у французькій літературі XVIII століття: дис. … канд. мистецтвознав. Київ, 2021. 164 с.

13. Мельник О. В. Інтертекстуальність у сучасному українському театрі: теоретичні та практичні аспекти / О. В. Мельник // Культура і сучасність. 2018. № 1. С. 45–52.

14. Голубкова М. Хореографічне мистецтво постмодерну та еклектизм як його характерна ознака / М. Голубкова. Academia.edu, 2018. 34 с.

15. Герасименко І. Бальний танець: новітні рефлексії українських дослідників / І. Герасименко // Dance Studios. 2017. № 2. С. 56–63.