Анотація: 

Сукупність зовнішніх та внутрішніх якостей людини, формується протягом усього її життя на основі моральних задатків природи; головною ж соціально-психологічною рисою людини є активний процес, тобто людська самоорганізація (самоорганізація). Самоорганізація особистості виявляється у двох фундаментальних системотвірних процесах соціалізації: а) цілеспрямованого, соціалізувального впливу (виховання, навчання, соціальні, емоційні та моральні взаємини (спільна діяльність, комунікація, громадська думка тощо) ), та б) стихійного соціалізувального впливу (засоби масової інформації, культура, випадкове спілкування тощо); особистісного самотворення, тобто власного внеску у формування, розвиток та становлення особливих людських якостей (особистість, суб’єкт діяльності, індивідуальність особистості), що вноситься соціотвірними діями людини.

Ключові слова: Особистість, самоорганізація, культура, соціальна зрілість, соціальна ситуація, професійна діяльність, професійна культура, самореалізація, відповідальність, культура взаємодії особистості.

Список джерел:

1. Москаленко В. В. Соціалізація особистості: монографія. Київ: Фенікс. 2013. 540 с.

2. Радул В. В. Соціальна зрілість особистості. Монографія. Харків: Мачулін. 2017. 442 с.

3. Радул В. В. Соціально-професійні проблеми сучасної педагогічної науки: монографія. Харків: Мачулін, 2019. 332 с.

4. Радул В. В., Радул О. С. Соціально-професійні явища та процеси життєдіяльності особистості: монографія. Дніпро: Середняк Т. К.2025. 403 с.