Анотація: 

У статті автор розглядає виражально-змістовий етап експериментальної роботи зі студентами факультетів мистецтв. Формувальний експеримент містив п’ять етапів: на І орієнтаційно-установчому етапі було здійснено педагогічне стимулювання вектору мотиваційної спрямованості на фахове провадження музично-виконавської діяльності. ІІ аксіологічно-смисловий етап експериментальної методики скерований на формування духовно-особистісного структурного компоненту музично-виконавської комунікативності. На ІІІ когнітивно-поглиблювальному етапі експериментальної методики було проведено формування рефлексивно-конструктивного структурного компоненту музично-виконавської комунікативності. ІV виражально-змістовий етап запропонованої методики було присвячено педагогічному стимулюванню спроможності студентів факультетів мистецтв до герменевтичного осмислення важливості й пріоритетності всеосяжного, глибинного розуміння ідейно-образного змісту й характеру інструментального твору. V продуктивно-узагальнюючий етап розробленої методики присвячений формуванню художньо-творчого структурного компонента музично-виконавської комунікативності на засадах акме-герменевтичного підходу.

Ключові слова: формувальний педагогічний експеримент, виражально-змістовий етап, студенти факультетів мистецтв, герменевтичне осмислення, методи музично-теоретичного аналізу.

Список джерел:

1. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методичні поради молодим науковцям. Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця». 2008. 278 с.

2. Гринчук І., Бурська О. Проблеми музичного мислення: теорія і методика розвитку. Діалектика музичного логосу та ейдосу: Навчально-методичний посібник. Тернопіль: Підручники і посібники. 2008. 224 с.

3. Козир А. В. Акмеспрямовані стратегії формування фахової майстерності майбутнього вчителя музики. Наукова школа Г. М. Падалки. Колективна монографія. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. 2011. С. 56–91.

4. Лелеко В. В. Застосування герменевтичного підходу до вивчення тексту. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. Методика навчання і виховання. № 10. 2011. С. 142–145.

5. Ляшенко О. Д. Основні характеристики професійних якостей учителя-менеджера музичного мистецтва. Духовність особистості в системі мистецької освіти: зб. пр. наук. шк. д-ра пед. наук, проф. О. М. Олексюк. Київський ун-т ім. Б. Грінченко. К. : Київ, ун-т ім. Б. Грінченка. 2015. 192 с.

6. Мистецька освіта в Україні: теорія і практика, за ред. О. П. Рудницької Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка. 2010. 255 с.

7. Опарик Л. М. Особливості взаємодії композитора та виконавця у жанрі музики для інструмента соло (на прикладі духового музично-виконавського мистецтва). Культура і сучасність. №1. 2014. С. 14–17.

8. Тукова І. Про смисловий простір музикального твору. Музичне мистецтво й культура. Науковий вісник. Одеса. Вип. 7. Книга 2. 2006. С. 108–116.

9. Хоружа О. В. Методичні засади формування етнопедагогічного мислення майбутнього вчителя музики: дис. канд. пед. наук. Спец. 13.00.02. «Теорія та методика музичного навчання». Київ. 2010. 255 с.

10. Kozyr, A., Havrilova, L., Ishutina, O., Khvashchevska, O. & Chuhai, S. Analysis and Interpretation of Yuri Chugunov’s Suite of Moods for Saxophone and Piano. OPUS – ANPPOM’s Eletronic Journal. Vol 26, 2020. No 1. DOI: http://dx.doi.org/10.20504/opus2020a2605.

11. Tkach, M., Kozyr, A., Mymryk, M., Dubiuk, N., and Liming, W. General problems of higher music education. Ways of modernizing education and improving the research skills of young people, Youth Voice Journal Vol. II, 2023, pp. 59–70. ISBN (ONLINE): 978-1-911634-96-6, DOI: 10.13140/RG.2.2.18140.97925.