День 26 квітня 1986 року знають по всій планеті як дату наймасштабнішої аварії, яку будь-коли спричиняв мирний атом. За наслідками Чорнобильській катастрофі немає рівних, вона оповила радіоактивним шлейфом значну частину планети та перетворила квітучу місцевість на зону відчуження. Через тридцять років після катастрофи 26 квітня було проголошена ООН Міжнародним днем пам’яті Чорнобиля, а в Україні цей день почали відзначати значно раніше. Він є нагадуванням про те, якою небезпечною може бути атомна енергетика, про героїзм ліквідаторів аварії та про довгострокові наслідки цієї події для людей і довкілля.

Станом на весну 1986 року четвертий енергоблок на Чорнобильській АЕС пропрацював уже більше двох років і на 25 квітня була запланована його зупинка для планового технічного обслуговування. Зазвичай такі ситуації на станції використовувалися для випробування обладнання, не став винятком і цей день. Цього разу мали визначити, наскільки вистачить енергії турбогенератора в режимі вибігу, тобто без подачі пари в турбіну. 

• 1986 року 14 травня Генеральним секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим вперше здійснено телезвернення до народу щодо Чорнобильської аварії.

• 1988 року 25-29 серпня Міжнародна агенція з атомної енергії на своїй конференції визначає причинами аварії на ЧАЕС конструктивні недоліки реактора, порушення регламенту робіт та людський фактор.

• 1990 року 26 квітня проголошено Днем Чорнобильської трагедії в Українській РСР.

• 2006 року ВООЗ оприлюднено матеріали досліджень під назвою «Чорнобиль: істинні масштаби аварії». Згідно з ними, загальна кількість втрачених людських життів внаслідок катастрофи становила 4 тисячі.

• 2009 року за ініціативою ООН відкрився інтернет-сайт під назвою «Міжнародна науково-інформаційна мережа з питань Чорнобилю».

• 2016 року 8 грудня 26 квітня проголошено ООН Міжнародним днем пам’яті Чорнобиля.

Щорічно 26 квітня в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку відбувається засідання, присвячене роковинам Чорнобильської катастрофи. Таким чином організація закликає світ пам’ятати уроки цієї трагедії, бути готовими до нових викликів, а також підкреслює необхідність продовження міжнародного співробітництва в сферах охорони здоров’я, захисту довкілля, ядерної безпеки та інформування в розрізі аварії на ЧАЕС.

В Україні цього дня і в великих містах, і в маленьких селах проходять мітинги-реквієми пам’яті Чорнобиля, до меморіалів ліквідаторам катастрофи люди приносять квіти. Для школярів організовують зустрічі з ліквідаторами та очевидцями тих подій, бібліотеки влаштовують тематичні книжкові виставки.

До теми Чорнобиля не раз зверталися режисери художнього кіно, тому 26 квітня варто обрати для перегляду цікавий фільм, наприклад, «В суботу», «Земля забуття» чи міні-серіал «Чорнобиль». Також можна прочитати одну з книг, які надають більше фактів та подробиць. Серед них — «Чорнобильська молитва» Світлани Алексієвич, «Чорнобильський зошит» Григорія Мєдвєдєва, «Чорнобиль. Історія катастрофи» Адама Хіггінгботама.

Цей день не тільки нагадує нам історію катастрофи, яка відбулася 35 років тому, але й викликає бажання схилити голову перед пам’яттю про людей, які не зупинилися перед смертельною небезпекою, щоб подолати спільну біду. Герої тієї битви — пожежники, військовослужбовці, інженери, лікарі, рядові робітники, які зробили все можливе для того, щоб максимально запобігти ще більшим негативним наслідкам. Також ми згадуємо про тисячі людей, які вимушено покинули свої оселі, бо вони разом з полями, лісами та річками, засипаними радіоактивним попелом, стали непридатними для життя. 

Останнім часом все більше країн відмовляються від використання атомної енергетики. Проте в сьогоднішній ситуації при безаварійній роботі АЕС є набагато безпечнішими для довкілля, ніж теплові або гідроелектростанції — вони не забруднюють повітря продуктами згоряння палива та не шкодять водоймам. Головне — пам’ятати про досвід Чорнобиля, тобто ставитися до таких об’єктів дуже серйозно, мати високопрофесійний персонал та чіткі інструкції дій у подібних екстремальних ситуаціях.

Єдиний позитив, який виніс світ з Чорнобильської катастрофи — це неоцінений досвід того, як правильно діяти в разі техногенної катастрофи, а чого робити не слід. Ці знання стали в пригоді вже не раз, зокрема, під час аварії на АЕС Фукусіми в 2011 році. До того ж математичний аналіз закономірностей подібних подій, здійснений спеціалістами з Швейцарії й Данії, надає невтішний висновок — можливість аварії, схожої на Чорнобильську, становить 50% на протязі найближчих десятиліть.