Історія Золочівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1
 Золочівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 пройшла довгтй і складний шлях свого становлення. Часом її заснування вважається 1 жовтня 1853 року, коли було відкрита трьохкласна жіноча школа, яка розташовувалась у «Будинку убогих», найстарішій будівлі міста. Тут навчалося 113 учениць. З 1866 року школа стає чотирьохкласною, а з 1893 року п’ятикласною вищого типу.  1895 р. школу перевели в нове приміщення, сьогодні це її старий корпус. На цей час школу відвідувало 555 учениць.

  У роки Першої світової війни  шкільне приміщення використовувалось російськими і австрійськими військами як штаб і лазарет. У роки боротьби за Українську державу в місті була створена 4-та Золочівська бригада УГА. Багато вчителів-українців повіту, серед них були вчителі нашої школи, записалося до її лав. Під час більшовицько-польської війни, в липні-серпні 1920 року, у приміщенні школи розташовувався штаб червоного командира  Якіра.

  Після завершення Першої світової війни та національно-визвольних змагань українців, з настанням  польського періоду, 1 вересня 1920 року школа відновила свою роботу. Визначною подією в культурному житті міста став у 1923 році концерт в актовій залі школи  видатної співачки з світовим ім’ям Соломії Крушельницької.

  У серпні 1930 року керівником школи стала Марія Осовська. З її ініціативи в листопаді 1930 року створюється перший у місті батьківський комітет, який активно працює  разом з учительським колективом. У школі з’явилися  перші мікроскопи, посвячено капличку, створено крамничку-кооператив, вздовж будинку розбито прекрасні квітники і клумби, проведено радіофікацію. З каси батьківського комітету надавалась допомога біднішим ученицям. У 1932 році у правому крилі приміщення була відкрита школа для хлопчиків, яка мала окремий вхід і окрему адміністрацію. На кінець 1938-1939 навчального року в школі нараховувалось 729 учениць.

  1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна, землі Західної України відійшли до складу УРСР. Школа змінила свій статус, отримала назву Золочівська середня школа №1. Школа поповнилася новими педагогічними кадрами зі Сходу. Серед плеяди прекрасних педагогів окремо слід згадати вчителя української мови і літератури  1939-1941 рр., письменника і поета, Романа Завадовича.  Писав він здебільшого для дітей та молоді. Постійно друкувався на сторінках львівських літературних журналів «Дажбог», «Вісник», «Дзвони», «Малі друзі». Згодом, в еміграції, редагував журнал «Веселка», працював редактором книжкових видань в Чикаго. З 1974 р. професор Українського католицького університету в Римі. Серед випускників школи 1941 року відомим є Мирослав Марусин – доктор богослов’я, архиєпископ УГКЦ, почесний доктор Українського вільного університету у Мюнхені та університету у Відні.

    Під час німецької окупації у м. Золочеві дозволено було відкрити лише початкову 4 класну школу. У 1942-1943 рр. у шкільному приміщенні функціонувала  торговельна школа. Навчання відбувалося в суворих умовах воєнного часу, німецького окупаційного режиму. З 1943 року заняття проводились нерегулярно. У вересні 1944 р. школа відновила роботу, в 1945-1946 рр. була чоловічою,  а з вересня 1947 року стає змішаною. 

 Стрімкий розвиток міста у 50-80-х рр. позитивно позначився на розвитку школи. Великого значення надавалося трудовому вихованню. Виробниче навчання старшокласники  проходили на підприємствах міста. Хлопці здобували професію апаратників для цукрового заводу , а дівчат навчали швейної справи для роботи на швейній фабриці. Значно зросла матеріально-технічна база школи. Відповідно до вимог були обладнані фізичний, хімічний, біологічний кабінети, виробничі майстерні. У школі працювали духовий оркестр та оркестр народних інструментів.

  У 1975 – 1977 роках проведено капітальний ремонт приміщень старого корпусу та добудовано новий корпус, ігровий та гімнастичний спортзали і бібліотеку. За проектомшкола розрахована на 1200 учнів. У цей час яскраво розквітає педагогічний талант вчителів: Сивак Любов Михайлівни – заслуженої вчительки України, методистів - Лісниченко Катерини Степанівни, Романюка Михайла Івановича,  Грабовецького Андрія Миколайовича,  Федьковського Ярослава Дмитровича, Задорожного Василя Івановича, Маркелової Валентини Сергіївни, Степанишина Євгена Петровича, Криницької Оксани Миколаївни та багато інших. У школі створюються вчительські династії: Лісниченко-Верби, Іваніцьких–Лепехів, Степанишин-Семеренко, Сиваків, Білих. Їхня наполеглива праця переливалася у міцні знання учнів, які ставали переможцями районних, обласних та республіканських олімпіад з математики, хімії та фізики, а команда військової гри «Зірниця» була переможцем республіканського етапу та учасником фіналу Всесоюзної гри у Бресті.

 З проголошенням Незалежності України відбуваються кардинальні зміни в системі освіти в цілому і в діяльності Золочівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 зокрема. За роки  незалежної української держави в школі навчається і виховується уже третє покоління вільних громадян.

 В сучасних умовах динамічного розвитку суспільства відбувається постійне реформування школи. У навчальний процес широко впроваджуються сучасні інформаційні технології, нові методи і прийоми навчання. З 2003 року в середніх класах запроваджено поглиблене вивчення окремих предметів, а в старших класах профільне навчання. Посилюється громадське управління школою, активніше працюють батьківський комітет, рада школи, учнівське самоврядування.  Розширилося спілкування учнів з освітніми закладами країн Європи:  Франції, Польщі, Італії, Німеччини, Іспанії і Португалії. 

 У жовтні 2003 році школа урочисто відзначила своє 150-річчя, а в жовтні 2013 року - 160-річчя.

 Протягом цього часу директорами школи були:

 1853 -1895 рр. Вільгельміна Недзовецька
 1896 -... рр.
 Стефанія Попперівна
 1930 – 1939 рр. Марія Осовська
 1939 р. Микола Величко
 1939 р. Нестор Шах
 1940-1941 рр. Антон Карпанюк
 1944 -1945 рр. Дмитро Литвин
 1945 – 1947 рр. Платон Сиваченко
 1947 – 1954 рр. Андрій Грабовецький
 1954 – 1968рр. Григорій Іваніцький
 1968 – 1985 рр. Федір Жебель
 1985 – 1987 рр. Іван  Богач
 1987 – 2008 рр. 
 Богдан  Білий
 2008 -2014 рр.
 Богдан  Кашалаба
  
 



Comments