Ми змінили адресу! Запрошуємо на наш сайт-блог за посиланням https://zolocivskaprosvita.blogspot.com/

"Наша ідентичність має своє коріння. У ці вихідні з однодумцями, друзями і просто громадянами, що прагнуть змінити наше культурне життя, утвердити його патріотичне природне єство в тіло вільне, хоробре і сильне, тіло нації достойної і вартої національної незалежності, саме в ці дні побував у столиці Галицького краю, нашому "П'ємонті" ,завдяки людям, що роблять і не бояться говорити власну думку і головне творити українське сьогодення.

8 грудня - 150 років організації "Просвіта". Зараз у світі соціальних мереж, "Просвіта" історично - це соціальна мережа тоді, коли їх ще не було. Та соціальна мережа, що творила саме українське слово, українську патріотику, українське "я".

"Просвіті" сучасній бути, бо ми варті мати громадян, що стоять на варті захисту нації". - Тарас Криницький

До Дня української писемності та мови

V обласна науково-практична конференція

"Мова - основа національного єднання та безпеки України"

Львів, 8 листопада 2018 р.

Вельмишановне зібрання Шашкевичівських наукових читань -2018!

Дорога молоде, особливе звернення до вас, бо через 2-3 роки, а хтось і через трохи, розбіжитеся по великих русифікованих містах. Можливо те, що почуєте/прочитаєте/ нині на прикладі життєвого подвигу отця Маркіяна Шашкевича, додасть вам віри і сили не збитись на манівці, а плекати ідеї української мови і культури Великого земляка й Соборника України, бо не хлібом єдиним живе людина!

Шашкевич і «Просвіта»

У часі особливого пошанівку та відзначення 175-роковин від дня відходу в засвіти та 125-ліття з дня перепоховання у Львові о. Маркіяна Шашкевича додається ще одна велична дата -150-ліття від дня створення Всеукраїнського Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Саме ця найпотужніша громадська національно-культурна організація в Україні, як жодна інша, тісно переплетена з ідеями великого Маркіяна, «властиво виросла на його посіві, а коли розвинула свою працю серед широких мас, піднесла на своїх вітрилах високо прапор безсмертного Пробудителя».«Коли Галицька Руська Матиця, перше освітнє товариство в Західній Україні, враз зі ставропігійським інститутом та Народним домом у Львові потягнули на політичні манівці москвофільства, молоде покоління того часу, яке в своєму серці плекало шашкевичівські ідеали, оглянулося за новою організацією… Таке товариство постало і прибрало дуже скромну й величну назву «Просвіта», - опублікував у 1968 році у Вінніпезі Михайло Марунчак, редактор журналу «Шашкевичіяна».

Сталось це 8 грудня 1868 року у Львові. Внесення змін до першого Статуту «Просвіти» дозволило створювати осередки по всій Галичині. У 1875 році, через 7 років таке Товариство виникає у селі Бортниках, що біля Ходорова. Далі були Тернопіль, Коломия. П’ятою, у 1878 році, постала «Просвіта» в Золочеві. Відтоді і дотепер одним із основних напрямків роботи Золочівської «Просвіти» є популяризація діяльності о.Маркіяна Шашкевича- священика-патріота, поета й прозаїка, літературознавця й мовознавця, перекладача, етнографа та фольклориста, державотворця. Товариство української мови, що згодом повернуло собі назву «Просвіта», було ініціатором збору коштів для встановлення в Золочеві пам’ятника Маркіянові Шашкевичу, який у 1993 році було велично зведено.

«Пам’ятною не тільки для мешканців Золочівщини, а й для багатьох українців стала перша неділя серпня 1989 року. Від Карпатських гір, з Поділля, Волині, Полісся, з міст Лева та Івана Франка – звідусіль за стільки років потягнулися на Підлиську гору, гору Маркіяна, люди, щоб віддати шану великому синові Галицької землі…» - згадує Х. Присяжна у нарисі з історії просвітянського руху на Золочівщині «Разом к світлу…»

«Відтоді просвітяни щорічно беруть участь у вшануванні пам’яті М.Шашкевича на Підлиській горі. Тут, біля величного хреста, що височить над горою, яку поет, сповнений найсердечніших почуттів до рідної землі, так любовно оспівав у вірші «Підлисє», ми черпаємо силу і наснагу для подальшої праці», - пише п.Христина.

Але сьогодні про «Просвіту» кінця ХІХ – початку ХХ століть.

«Вже взаранні своєї історії Товариство “Просвіта” пов’язувало свою працю та свої великі річниці з великим датами прослави Маркіяна. Коли в 1887 році велася підготовка відсвяткування річниці появи “Русалки Дністрової”, то Матірне Товариство “Просвіти” на чолі зі своїм заслуженим головою д-ром О. Огоновським перше заговорило в цій справі. Появилися статті в часописах та в календарі “Просвіти”, а вкінці окрема монографія О. Огоновського під назвою «Маркіян Шашкевич, про єго життя і письма», - подає Михайло Марунчак.

Тому очевидно, що святкування 25-літнього ювілею «Просвіти» у 1893 році пов’язали з 50-ми роковинами від дня смерті о. Маркіяна і з цієї нагоди було організовано перепоховання поета з Новосілок до Львова. Філія «Просвіти» в Камінці Струміловій на чолі з о. Михайлом Цегельським подбала про підготовку святкування на місці, а Головний відділ Товариства «Просвіти» – про святкування у Львові.

«Перевезення тлінних останків Маркіяна обернулось в тріумфальний похід Пробудителя та його ідеї. Тоді теж появилася праця під назвою «М. Шашкевич, його життя і значення». Не тільки город Льва вшанував пам’ять Маркіяна, піднесли ці святкування міста і села, в читальнях і церквах плили слова хвали тому, що воскресив їх із національних мертвих.

Через 13 років після побідного маршу Пробудителя взнісся на його гробі мосяжний пам’ятник і знову сталося це старанням «Просвіти», - констатує М.Марунчак.

Коли в 1908 році «Просвіта» святкувала своє 40-річчя, то в тому часі старанням представниками Товариства було зорганізовано перепоховання сина Маркіянового – Володимира Шашкевича, великого просвітянина, до гробниці Батька.

Сторіччя від дня народження Маркіяна в 1911 році проходило в Львові, Підлиссі, у всіх філіях та читальнях в цілому краї і це було ще величавіше, аніж у 1893 році.

«Ідеї Маркіяна та праця «Просвіти» приносила свої багаті плоди. Тисячні маси маніфестували свою національну зрілість, а на Білій Горі станув могутній Маркіянів Хрест, який на хвилях вітру перегукувався з Каневом Батька Тараса. Вже до того часу побачило світ при помочі “Просвіти” перше видання творів Маркіяна Шашкевича (1906), яке зредагував голова “Просвіти” Юліян Романчук, щоб в 1913 році появитися в більшому другому виданні.

Побідним походом просвітної праці та шашкевичівської ідеї йшла “Просвіта” тоді, коли польська окупаційна влада переводила на читальнях “Просвіти” нечуваний в історії культури “пацифікаційний” розвал. З понищених бібліотек та будинків взносилися нові, а поліційні побої на просвітянських діячах гартували народного духа», - подає М. Марунчак.

А далі прийшов «золотий вересень» 1939-го. Совєтська/радянська влада знищили 84 філії «Просвіти», 3208 читалень, було пограбовано 2997 бібліотек разом із центральною бібліотекою у Львові. За наказом комуністичної чуми перестали існувати 2065 театральних гуртків, 1105 хорів, 104 оркестри, 845 гуртків любителів книжки, 533 гуртки Молодої Просвіти, 439 самоосвітні гуртки.

У 1941-му фашистсько-німецький окупант теж не дав дозволу на існування Товариства «Просвіти» і заборонив масові шашкевичівські святкування на Підлиссі.

Такі святкування були зорганізовані діаспорою по всьому світі.

У багатьох осередках діаспорної «Просвіти» відзначали її 100-літній ювілей, увіковічнюючи й ідеї Маркіяна Шашкевича, який був духовним лідером Товариства, бо кріпив дух кожного просвітянина в усі часи існування «Просвіти», був тим дороговказом чи прапором, завдяки духовній присутності якого творилась і твориться Україна.

Літературні зустрічі із шашкевичезнавцями, мистецькі атракції та постановки, Шашкевичівські конференції та читання, інтерактивні просвітянські зустрічі та вечори пам’яті – це лише невеликий перелік того, що робить Золочівська «Просвіта» в часі своєї новітньої історії задля популяризації та увіковічнення пам’яті першого соборника краю о.Маркіяна Шашкевича.

Єдине, до чого маємо прагнути нині, то це лучити, єднати молодь до Маркіянових джерел, до просвітницьких ідей, до лідерських амбітно-відповідальних дій задля побудови української України.

Ярина Сухецька,

голова Золочівського об’єднання

Товариства «Просвіта»

28 жовтня 2018 року, у неділю, відбулось засідання Ради Львівського об'єднання Товариства "Просвіта" .

Працювали за таким планом-порядком денним:

• 1. Відзначення 150-ліття із дня створення "Просвіти" - найпотужнішої громадської організації України - 8 грудня 2018 року.
• 2. Історія "Просвіти" та ілюстрована історія "Просвіти".
• 3. Мова - основа національної єдності і безпеки.
• 4. Передплата "Слова Просвіти".
• 5. Сайти районних осередків Товариств.
• 6. Про нагородження просвітян.
• 7. Різне.

14 вересня 2018 року -Золочів - "Просвіта" - родина Галини та Володимира Новосадів і поціновувачі українського художнього слова!

Незабутня презентація нового роману харизматичного Andriy Lyubka "Твій погляд, Чіо-Чіо-сан" у товаристві метра сучасної української літератури п. Ю. Винничука.

Було атмосферно!

«КРОВ СВЯТА»,

АБО «ПРАГНЕМО В ЦІЙ СИСТЕМІ ПОРЯТУВАТИ МОВУ!»

Все ж я вірую:

Слово рідне

Не полишить в біді

Мене!

(І. Низовий)

На подорож до так вподобаного мною міста Золочева я очікувала давно. Насамперед скучила за Мирославою Бабінською, Яриною Сухецькою, Оксаною Патрик і Галиною Мельник, які роблять усе, що від них залежить (і навіть те, що не завжди залежить), для популяризації творчої спадщини мого батька на теренах свого рідного краю, а Мирослава Бабінська – на теренах усієї Львівщини.

І ось така нагода припала на 30 березня 2018 року – день масштабного відзначення в місті Золочеві Українського Слова. Книжковий форум, організований відділом освіти Золочівської РДА на чолі з Володимиром Бартошиком, зібрав сотні поціновувачів української книги, а головне – прихильників провідного в Україні видавництва «Український пріоритет», котрі щодня і за своїм фахом, і за покликом серця плекають рідне слово й не тільки виховують у дусі любові та поваги до української мови, української історії та надбань українського народу молоде покоління українців, а й запалюють цією любов’ю всіх краян.

Отже, на запрошення взірцевого, на моє переконання, голови ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Золочівщини Ярини Сухецької і надзвичайно близького з народом і відданого справі служіння йому депутата Львівської обласної ради Мирослави Бабінської – палкої шанувальниці творчості Івана Низового, а також, безперечно, на запрошення побратима Івана Низового – «батька» «народження» сучасних і довгоочікуваних видань вибраних творів Поета – Володимира Шовкошитного, котрий незмінно опікується мною, я отримала унікальну можливість презентувати життєвий і творчий шлях тата на такому велелюдному заході, а якщо точніше – «запросити» учасників і гостей форуму в його неповторний поетичний світ.

Свято відчувалось у всьому: майстерно оформлена зала Народного дому імені Ігоря Білозіра, де проходив власне книжковий ярмарок – яскраве й багатогранне представлення досягнень «Українського пріоритету»; бурхливе й радісне обговорення як новинок видавництва, так і видань, які вже припали до душі багатьом золочів’янам; чисельні інтерв’ю місцевим виданням і медіа-компаніям; фотосесії з маленькими й дорослими обожнювачами української книги; автограф-сесії; душевні розмови; і знайомства…знайомства, супроводжувані новими приємними емоціями.

Усі ці дійства проходили як з ініціативи самих їх учасників, так і за ініціативи й допомогою дуже гостинних працівників Народного дому імені Ігоря Білозіра, працівників відділу освіти Золочівської РДА, ентузіастів ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Золочівщини, представників культури й мистецтва Золочівщини, талановитих дітей краю, кращих представників місцевих ЗМІ.

Найбільшу увагу, природньо, було приділено почесним гостям (та й винуватцям) форуму – засновникові «Українського пріоритету» письменникові Володимиру Шовкошитному й авторці багатьох прозових і поетичних книг, і зокрема презентованого цього дня роману «Я і мій Дон Жуан», Марії Ткачівській, а також і мені, а точніше – Іванові Низовому й презентованим на форумі його чудовим книгам.

У великій сценічній залі Народного дому імені Ігоря Білозіра на всіх присутніх очікувало тепле й вельми цікаве спілкування – саме спілкування, оскільки виступи і Марії Ткачівської, і мій, а особливо Володимира Шовкошитного супроводжувалися надзвичайно позитивною й емоційною реакцією слухачів, і це зворотнє тепло їх сердець додавало наснаги нам, тим, хто натхненно й не без хвилювання звертався до громади Золочівщини зі сцени. Так, виступ Марії Ткачівської був вельми цікавий, щемкий і водночас захоплюючий. Ми мали змогу почути як її розповідь про власне задум роману «Я і мій Дон Жуан», так і корисні життєві поради і щирі побажання.

Як завжди, Володимир Шовкошитний із любов’ю і неприхованою гордістю презентував своїх авторів та їх новинки, приділивши достойну увагу кожному, наголошуючи щоразу на духовній цінності того чи іншого видання. Виступ Володимира Федоровича незмінно проходив наповнено й урізноманітнено: суттєва розповідь про кожне видання «Українського пріоритету», акцентування на важливих моментах і речах у житті кожного, хто відданий своїй справі, наголошення на значущих подіях і знакових постатях як в історії України, так і зокрема у вітчизняній літературі, декламування поезій, побажання всім і поради, дотепні добрі жарти тощо.

Символічно й душевно завершив зустріч у концертній залі керівник відділу освіти Золочівської РДА Володимир Бартошик, тримаючи в руках унікальний роман Володимира Шовкошитного «Кров свята» і наголошуючи на тому, що доки є люди, які дбають про збереження і примноження скарбниці українського письменства зокрема, наша мова невмируща.

…Затим усі ми разом повернулися у виставкову залу, де продовжили наше книжкове свято…

Дякую за світлини Галині Новосад, Мирославі Бабінській, Ользі Чепак, Ярині Сухецькій. Дякую журналістам «Золочів. нет» за відео-сюжет і спілкування. Дякую також Мирославі Бабінській за турботу про мене протягом мого перебування в Золочеві.

Дякую громаді Золочівщини, моїм друзям і всім, хто подарував мені цей день.

Леся Низова

Воскресаймо…

Спитай себе – чи ти для України

Душі вогонь готовий дати весь?

Хоч жити легше тим, хто на колінах,

Забувши, що таке сумління й честь,..

Н.Крісман, Р.Лесюк

Наталія Крісман - патріотка, громадська діячка і знаний адвокат із 1989 року виступає перед тисячними аудиторіями, підтримуючи своїм словом національний дух у боротьбі за Україну. Надзвичайно працьовита і вдумлива галичанка перенесла отой дух бунтарства і на свою професійну діяльність – має понад 20 років стажу правозахисника. Вірші Наталії лунали на Майдані у Києві, а також на багатьох майданах по всій Україні, лягали в основу відеокліпів, які транслювалися по телебаченню, друкувалися в численних колективних збірках, виливалися в десятки пісень, що нині звучать по радіо, на вічах, у школах.

Івано-Франківський поет, доброволець, воїн, учасник війни на сході України Роман Лесюк є саме тим справжнім патріотом, хто за велінням свого серця в числі перших прибув до військкомату. Освячений вогнями Революції Гідності, Роман разом з іншими нескореними синами України боровся з найнебезпечнішим ворогом - путінською Росією, заради майбутнього країни, своїх дітей, заради нас з Вами. Глибокі авторські думки бійця Романа Лесюка вкладалися поетичними рядками, чітко відображаючи наше реальне сьогодення. Багато творів присвячені синочкові Матвійкові, який надихав батька забувати про страх і ставати прикладом, бо інші потребували його захисту.

Наталія разом зі своїм чоловіком Романом Лесюком є автором відомої книги віршів про Майдан та війну «Рабство у генах лікують повстаннями», а також книги «Пуповина», яка нещодавно побачила світ та вже розлетілась по всій Україні і за її межі.

Вірші цього подружжя - стрімка карпатська вода, в якій душа нашого народу. Вони як ватра, що запалює серця надією та великою любов’ю до України.

Оксана Патрик

09 березня 2018 року у РНД імені Ігоря Білозора, у день народження нашого Пророка Тараса Шевченка, відбулась урочиста академія - історично-мистецько дійство

"Світло "Просвіти"

Просвітяни завжди стояли на сторожі МОВИ.Сотні акцій, мітингів, звернень до президента про скасування закону Ківалова-Колісниченка.. 28 лютого 2018 року ганебний закон скасовано. На черзі прийняття нового націєтворчого мовного закону. Пильнуємо!

Інформаційний російськомовний телевізійний контент.Пишемо. Вболіваємо. Переконуємо.

Українська книга. Щорічно є учасниками Львівського книжкового форуму. Організовуємо зустрічі із українськими сучасними письменниками. Підтримуємо. Рекламуємо. Просвічуємо.

Міжнародна співпраця. Виходимо за межі, розширюємо просвітницький простір. Співпрацюємл з діаспорою Америки, Канади, Італії та Польщі.

Об’єднавчий аспект. Гуртуємо навколо себе молодь. Заохочуємо, братаємо, надихаємо.

Ідемо в ногу з часом, тримаємо руку на пульсі – осучаснюємо й створюємо інформаційний просвітницький простір у соцмережах.

Тому дякую Раді Товариства, усім головам 29-ьох первинних осередків на Золочівщині, у яких понад 440 просвітян за небайдужість та ініціативу.

У дні відзначення 150-літнього ювілею, дорогі просвітяни, наша молоде, творімо, плекаймо і обороняймо свою мову, свою культуру, свою ідентичність, свої християнські цінності!!!

Віддаймо поклін Матері-Просвіті, її велику працю приймімо за приклад у нашій громадській роботі задля розбудови української України.

Митрополит Андрей Шептицький у 1938 році, коли 70-літній ювілей «Просвіти» відзначали у чотирьох мурах малої каплиці, сказав: «Просвіта» у хвилинах радості і смутку горнеться до Церкви, в ній шукає помочі і цим дає одиноку, але сильну запоруку кращої майбутності…» Нехай так буде!

Ярина Сухецька

У рік 150-ліття «Просвіти» зичимо невичерпного натхнення

задля великої місії - творення української України!

Нехай новонароджене Дитя принесе радість

у наші серця, злагоду в сім’ї та подарує мир Україні!

Христос ся рождає!

Із шаною - Ярина Сухецька

та Рада Товариства «Просвіта»

ЗУСТРІЧ ІЗ БОГДАНОМ КОЛОМІЙЧУКОМ

Мали сьогодні надзвичайно емоційну зустріч з чудовим письменником, автором історико-авантюрних романів та ретро детективів - Богданом Коломійчуком Bogdan Kolomiychuk. Золочів тепло прийняв гостя. Каміна зала замку Собєзьких була переповнена. Тепло каміна огортало присутніх. Хоча тепло було не тільки від полум'я, але від емоцій, що переповнювали присутніх в залі. Письменник зумів завоювати увагу публіки і отримав натомість величезну вдячність від своїх читачів.

Сподіваюся, Богдану сподобалося у нашому місті і незабаром ми зустрічатимемо його з новим романом про Золочів.

Щира подяку голові товариства "Просвіта" - Ярина Сухецька за сприяння в проведенні зустрічі.

Галина Новасад/Із фейсбука/

Ідемо в майбутнє з пам’яттю про минуле

Напередодні Великодня за сприяння Золочівського об’єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса

ВЕЛИКА РАДА "ПРОСВІТИ" - 02 березня 2017 року

Інститути громадянського суспільства все більше набирають ваги. Нещодавно в читальній залі районної бібліотеки ім. І. Франка відбулося засідання Великої Ради Золочівського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Говорили про різне: про установчі документи «Просвіти» відповідно до Податкового кодексу України та заходи Товариства за 2016 рік звітувала Ярина Сухецька, про політичну ситуацію в Україні доповідав Володимир Зубар, мовне питання та позицію просвітян вивчала Оксана Криницька, думками про святкування 150-літнього ювілею Товариства «Просвіта» у 2018 році ділилась Олександра Юськевич, про роль «Просвіти» у становленні нової України прогнозувала Людмила Бохна. Як завершальний акорд - Звернення до громадськості Золочівщини.

Звернення

Великої ради

Золочівського об’єднання

Всеукраїнського товариства «Просвіта»

імені Тараса Шевченка

від 15 березня 2017 року

Упродовж усього періоду своєї новітньої історії Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка було на сторожі правди і віри у світле українське завтра. Період, що переживаємо нині, є надважливим, адже триває війна, а політики знову спекулюють мовним питанням.

Мова – найважливіший ідентифікатор нації. Три роки українські вояки тримають оборону українських земель. І тримають її, бо на Донбасі про бій під Крутами, про Холодноярську республіку, про героїв УПА знали лише поодинокі особистості. Цього не навчали, цим не пишалися.

Допоки українська в Україні не є обов'язковою, матимемо вічну війну. Саме тому потрібен закон, який поверне українську мову в суспільне життя й зробить її потрібною та доступною. Вимагаємо у новому мовному законі зняти питання про квоти для української мови, у державних ЗНЗ, вищих НЗ навчання провадити українською, спілкуватись та вести документообіг українською всім державним службовцям, працівникам усіх державних установ.

Тільки демонструючи свої культурні надбання, ми по-справжньому з’явимося на мапі світу. Бо за культуру люблять і шанують, а нас поки що не знають, побоюються і жаліють. У 2018 році відзначатимемо 150-літній ювілей «Просвіти» - найповажнішої громадської організації України. Просимо голів осередків, активних просвітян долучитись до створення живої історії «Просвіти»- укласти розвідки просвітянського руху своїх сіл, міст чи долучитись до пошанування особистостей, що жили ідеями просвітництва.

Нехай гаслом ювілейного року для «Просвіти» стануть слова світлої пам’яті Романа Іваничука, лауреата Шевченківської премії, Героя України, Почесного голови «Просвіти»: «Просвіта» має жити вічно. Україні ніколи не буде забагато світла цивілізації: в нових умовах нашого буття — в центрі просвіченої Європи — той смолоскип і та зоря хай запалають новим могутнім світлом — не для засліплення сусідів, а для того, щоб вони побачили нас, зацікавились нами і визнали собі рівними».

Громадська організація не може мати іншої місії, аніж досягнення мети суспільства — добробуту, свободи і захищеності життя громадян. Ніхто не може змусити громадянина взірцево дотримуватися Конституції, законів. Кожен повинен робити це добровільно, особисто для себе і водночас для всіх, якщо хоче мати змогу заробити на ресурс якісного добробуту, бути духовно вільним, щасливим і захищеним.

Наше майбутнє сьогодні однаково рівно залежить як від мужності й витривалості наших вояків на передовій, так і від наших спільних просвітницько-просвітянських дій.

Будьмо разом у дусі і слові!

Ярина Сухецька, голова товариства «Просвіта»

ХІІ звітно-виборна конференція

Львівського об’єднання

Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

05 лютого 2017 р. в актовій залі Львівського інституту фізкультури відбулась ХІІ звітно-виборній конференції Львівського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Ярослав Пітко – продовжуватиме очолювати «Просвіту» Львівщини. Вітаємо! Зичимо творчих звершень, розширення інформаційного простору, адже наступальна битва за свідомість українця триває.

Основні меседжі виступу Павла Мовчана, голови Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта»:

Партії активізуються від виборів до виборів, а «Просвіта» працює щоденно. Найважливіше, вже котрий вік і рік, - мовна проблема.

Делегація Золочівщини на ХІІ звітно-виборна конференція Львівського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.05 лютого 2017 р. в актовій залі Львівського інституту фізкультури відбулась ХІІ звітно-виборна конференція Львівського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

Ярослав Пітко – продовжуватиме очолювати «Просвіту» Львівщини. Вітаємо! Зичимо творчих звершень, розширення інформаційного простору, адже наступальна битва за свідомість українця триває.

Основні меседжі виступу Павла Мовчана, голови Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта»:

Партії активізуються від виборів до виборів, а «Просвіта» працює щоденно. Найважливіше, вже котрий вік і рік, - мовна проблема.

Делегація Золочівщини на ХІІ звітно-виборна конференція Львівського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

НАШ ФРАНКО, ВЕЛИКІ РОКОВИНИ

Я для геніїв грядущих поле дикеє орав...

Іван Франко

Докорінні історичні, культурні, освітні зміни, які відбулися в Україні за останнє десятиліття, а також тенденції світового розвитку вимагають не менш серйозних змін у підходах до формування ціннісної, етичної, патріотичної вихованості молодого покоління, від якого залежить інтенсивність конструктивних змін у ставленні особистості до історії нашого народу, вихід його на нову, прогресивну, стратегію життя. На покоління молодих українських патріотів, для того, щоб забезпечити своє майбутнє, чекає зміна моральних принципів така ж глибока, як і та, що відбулась на зорі становлення людства, коли норми поведінки в племенах неоантропів замінилися людською мораллю.

З огляду на цю обставину виникає необхідність у просвітницькій діяльності, яка б була орієнтована на формування почуття гідності, гордості, поваги та шанобливого ставлення до геніїв землі української. «Народ, що не шанує своїх великих людей, не варт зватися освіченим народом», – ці Франкові слова, є визначальним для кожного з нас, адже знати свій рід, відстоювати власну честь і незалежність – це найперший обов’язок кожного свідомого громадянина.

Саме тому у Рік Івана Франка громадою Золочівщини відзначено ще один ювілей – 105-ліття від часу прочитання Франком знаменитого «Мойсея» у нашому місті. У неділю, 27 листопада 2016 року, у актовій залі Золочівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 відбувся мистецький захід «Наш Франко. Великі роковини». Дійство організували Золочівське об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Франкові поезії лунали із уст учнів (Гаврачинського Антона, Петрика Владислава, Сухецького Дмитра, Бабика Дам’яна, Микитенка Максима) і педагогів (Гарматюка Михайла, Сипка Ігоря, Гошко Надії, Горготи Наталії, Дудар Христини) Золочівського НВК «Школа радості» – ДНЗ», учителя історії Гологірського НВК Криницького Тараса. Франкові «Каменярі» декламували учні Золочівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 під керівництвом Бурик Іванни, Ясіновської Христини, Рибахи Ірини.

По-особливому звучали слова Генія у піснях, які виконали Галай Ярина і Курченко Вікторія із музичним супроводом Гарматюка Михайла та тріо вокалісток: Чуха Марія, Чуха Марта, Чуха Катерина.

Натхненну, піднесену атмосферу вечора підтримали музичні композиції ансамблю "Три настрої" Золочівської музичної школи (Смерека Ірина, Сембай Наталя, Коваль Віта) та тріо бандуристок – викладачів школи (Варянко Ірина, Бойко Леся, Кульба Ірина).

Дійство доповнили хореографічні композиції «Отсе тая стежечка» у виконанні учениць 7 класу й «Чого являєшся мені у сні» у модерній інтерпретації дівчаток 9 класу та педагогів Дьоміної Г. й Гарматюка М. Золочівського НВК «Школа радості» –ДНЗ» /керівник Дьоміна Галина/

Кожен із номерів був присвятою величному, натхненному, патріотичному, самовідданому життєвому і творчому шляхові Івана Франка. Автор сценарію та режисер заходу –Сухецька Ярина, голова Товариства «Просвіта», технічний дизайн –Бучинська Наталія, декорації й оформлення свята –Захарчук Ольга, Заяць Леся та колектив ЗОШ №1.

Становлення українця-патріота нової доби повинно відбуватись через переосмислення та усвідомлення великих істин геніїв свого народу. Іван Франко - це великий Пролог до нової доби нашої національної історії, явлення національного інтелекту, речник національної ідеї, як і його герой Мойсей. Переконані, що сила духу Франкова, як і 105 років тому, додасть золочів’янам наснаги і віри в переможне завтра!

Oлeнa Tpoцькa

Думки вголос

Демократія, свобода, толерантність, гендер… Це поняття, які зараз усі активно обговорюють, хоча не розуміють достоту про що йдеться. Через мас-медіа отримуємо цілий потік інформації, проте беремо з нього лише краплину: заголовки, виділені речення, лозунги, дозволяючи маніпулювати своєю свідомістю. Зупинитись, застановитись та проаналізувати те, що бачимо й чуємо, закликав професор Францисканського університету Стюбенвілю Олександр Січ.

Виступ, а радше дискусія пана Олександра відбулась у читальній залі Золочівської районної бібліотеки 29 червня, зініційована Золочівським об’єднанням товариства «Просвіта» та проведена за підтримки п.Іванни Марчак та п.В.Бартошика. Розмовляли про демократію. Яка вона є...

Професор підняв тему викликів, які постають перед громадянами демократичного суспільства: про їхні обов’язки та відповідальність. «Демократія не означає спокій. Навпаки, демократія вимагає від людини віддавати усі свої «соки», всі сили; брати кожного дня участь у тих співбесідах, які відбуваються у суспільстві», - зауважив Олександр Січ. Закцентував на питанні так званого гендеризму. Пан Олександр розповів про зародження такого руху в Америці, про основні принципи та небезпеки, які він несе як для окремої людини, що потрапляє під його вплив, так і для інституту сім’ї, а відтак і цілого суспільства загалом.

Професором було також наголошено на особливій ролі освіти й духовенства у час становлення демократичного суспільства. Найважливішим покликанням є не стільки навчати, як «виховувати у дусі формації». Формувати повноцінну особистість, формувати свідомого громадянина. Саме від людей, які беруть участь у вихованні молодого покоління – насамперед батьків, а також учителів – залежить майбутнє нашої держави. Тож хай нам не забракне сил і наснаги!

Ольга Захарчук,

від Ради товариства «Просвіта»

Стежками Івана Франка — Jun 20, 2016 4:09:58 PM

Запис без заголовка — Jun 6, 2016 8:41:46 AM

Портрет-роздум «Наш Іван Франко» — Jun 1, 2016 9:21:21 AM