Вайно Марія


Марія Вайно (*1956 року в селі Букачівці Рогатинського району) — українська письменниця, поетеса, новелістка, кінодраматург, член Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України. Лауреатка літературних преміЙ: імені Василя Стефаника (2013), імені Івана Франка (2006), лауреат Всеукраїнського конкурсу „Коронація слова" 2000 і 2001 років.

Біографічна замальовка

    Народилася Марія Вайно в 1956 році в селі Букачівці Рогатинського району, дитинство провела у місті Калуші. Закінчила філологічний факультет Чернівецького університету. Мешкає в Івано-Франківську.
  Працювала вчителем української мови та літератури, старшим викладачем Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, літредактором, а згодом - редактором першого національного телеканалу. Наразі викладає в Прикарпатському національному університеті сценічну майстерність. Працює з юними талантами у своїй творчій майстерні.
  Марія Вайно - лауреат Всеукраїнського конкурсу „Коронація слова" 2000 року в жанрі кіносценарію за кіноповість „Чоловік у кредит, або Четвертий варіант" та 2001 року в жанрі роману за роман у новелах „Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету".
  Лауреат міської премії ім. І. Франка 2002 року в галузі літератури за роман у новелах „Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету" та кіносценарії „Свекрушина".

Аналіз творчості від побратима
Якщо є рай, то він любов… (про кіноповісті Марії Вайно)

   Марія Вайно своєю літературною стезею йде терпко і самовіддано вже добрих чотири десятки літ, при тому, що залишається потенційно молодим автором. Просто свої перші твори вона надрукувала в районній газеті ще навчаючись в четвертому класі. Отакої.
   Книжковий дебют відбувся на початку 90-х. Марія Вайно відразу постала в двох іпостасях – ліричної поетеси і новелістки (книги «Терпкість» та «Паводок», обидві 1992 року). Здається, я щось про ці книги писав. Думаю, гарне. Бо ці книги залишили враження елегійного просвітлення.
   З 1999 року Марія Вайно активно виступає в літературному процесі як прозаїк і кіносценарист. На цьому поприщі здобула вагомих набутків: двічі ставала лауреатом Всеукраїнського конкурсу в номінаціях «кіносценарій» (2000) та «роман» (2001). А ще через рік була відзначена міською премією імені Івана Франка в галузі літератури. Її книги варто назвати усі: «Нитка Аріадни» (поезія і новелістика, 1999), «Чоловік у кредит, або Четвертий варіант» (кіносценарій, 2000), «Теплий двір, або рапсодія струнного квартету» (роман у новелах, 2001; 2008), «Свекрушина» (кіносценарій, 2001), «Ти мій син» (кіносценарій, 2006), «Жінка з келихом дощу» (вибране, 2006).
   Основні теми означені Марією Вайно вже з перших книг. Це теми любови, зради, людської (жіночої) самотности. Тож можна цілком говорити, що тематичне коло творчости Марії Вайно перебуває в силовому полі «вічних тем і цінностей».
   Нові кіноповісті (з авторським визначенням «кіноповість у новелах») «Кусень світу» та «Франсуаза» стверджують за Марією Вайно реноме творця добротної жіночо-сентиментальної прози. Хто, зрештою, заперечить, що справа не в жанрі, справа як завжди в авторові: немає нудних жанрів, є нудні автори.
   Марія Вайно ніколи не була нудним автором. Сентиментальна скерованість її творів є свідомим авторським ходом, і якби сьогодні ми мали українське кіно, то ці твори цілком могли би скласти основу добротного українського сімейного серіалу.
   Тема двох кіноповістей перегукується: це тема любови і зради, зради і любови, а ще старечої самотности помноженої на байдужість молодих і здорових. Видозміненим є хіба що соціально-історичний антураж: сталінська доба в «Франсуазі» та постсовітська (a’la nezaleznost’) в «Кусені світу».
   Се твори виховавчі. Не дидактичні, але етичні в своєму засновку – людина заслуговує на щастя, навіть якщо його, цього щастя, і в зародку немає. Словом, Марія Вайно переконана і переконує читача: якби любові не було, її варто вигадати; і якщо десь існує отой обітований РАЙ, то він і є ЛЮБОВ.
   Я нічого не маю проти такої авторської настанови і форми, у якій ця настанова втілюється. Марія Вайно знає закони жанру і в його рамцях є майже класичним автором. Себто, усе в неї за законами краси: любов, страждання, спокута і знову любов. Іншого варіанту вона не хоче називати. І це її, авторське, право.
   Нам залишається прочитати. Повірте, ви будете здивовані, коли ці нехитрі сюжети змусять вас розчулитися. В цьому полягає вся «хитрість» автора: якщо ви здатні любити, ви не зможете відмахнутися від здавалося би відомих історій. Тому що РАЄМ нашого існування була, є і залишається вічна ЛЮБОВ. Якщо ж хтось не вірить цьому твердженню або не вміє чи розучився любити, – прочитайте книги Марії Вайно. Сей Автор з тих, який знає, про Що пише і Що каже.
вдало підмічено Євгеном Бараном (літературознавцем, літературним критиком, митцем)


Творчі набутки

* «Шкіци на одвірках» → новели. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. - 125 с. → Варт дня, Шкіци на одвірках, Був сон, Висушу сльози, Захист, Ніч з розплющеними очима, Обніми мене міцно, Вина та борги, Перед тим, як піти..., Ретро-епоха, Рондо чуття, Неамериканський батько, Х-хромосома.
* «Жінка з келихом дощу» → вибране. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2006. - 452 с. → Жінка з келихом дощу, Подорожня.
* «Згорток на лавці» → поезії. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2006. - 63 с.
* «Теплый двор или Рапсодия струнного квартета» → роман в новеллах / пер. с укр. С. Коршуновой. - Ивано-Франковск : Місто НВ, 2006. - 176 с.
* «Свекрушина» → кіносценарії. - Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001.- 136 с.
* «Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету.» → Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. - 164 с. → Щастя в чужому букеті, Чай з малинових прутиків, Повернення, Оркестрова яма, Молитва в смерч.
* «Чоловік в кредит або Четвертий варіант» → кіносцен. психол. драми. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2000. - 88 с.
* «Нитка Аріадни» → поезія, проза. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1999. - 100 с.
* «Паводок» → образки, замальовки, новели. - Івано-Франківськ, 1992. - 30 с.
* «Терпкість» → поезії. - Коломия : Світ, 1992. - 96 с.

Корисні посилання
* Власний веб-сайт Марії Вайно.
* Про Марію Вайно в українській вікіпедії.
* Розмови-діалоги з Марією Вайно.