Стефурак Неоніла


Неоніла Стефурак (*10 листопада 1951 року в м. Коломия) — поетеса Прикарпаття, відома журналістка і письменниця, лауреат міської премії ім. І. Франка, член Національної спілки письменників України.

Коротка біографія

   Народилася 10 листопада 1951 року в м. Коломиї на Івано-Франківщині.
  Закінчила Львівський медичний інститут і Літературний інститут імені М. Горького в Москві. Протягом 10 років очолювала обласне літературне об'єднання «Іскри юності». Працювала в редакції Івано-Франківської молодіжної газети, кореспондентом обласної газети «Галичина». Входила до складу редколегії львівських релігійних журналістів «Місіонер», «Милосердний самарянин», «Діти Непорочної». У її перекладах із польської побачили світ книжки реколекцій з католицькими святими, інші духовні твори. До 2000-річчя Різдва Христового нагороджена срібною медаллю УГКЦ.

Творчі набутки

   У творчому доробку письменниці є поетичні та прозові твори, п'єси, вірші для дітей. У співдружності з композиторами Павлом Дворським, Остапом Гавришем, Володимиром Домшинським, Зоєю Слободян, Лесею Малько створила низку пісень, які неодноразово ставали лауреатами різних пісенних конкурсів і фестивалів.
   Авторка поетичних збірок «Мелодія краплин», «За плугом сонця», «Голуби і леви», «Дикі яблука», «Кольорові гусенята», «Спалах»
Наразі репрезентуємо частину поезії Неоніли Стефурак:
* Поетична добірка Неоніли Стефурак.

«Дикі яблука» → видана в 199о році → збірка поезій 
 * «Нас називають втраченим поколінням…»
 * «Мабуть, була обережна…»
 * «В казці все приходить вчасно…»
 * «Ти досі світишся…»
 * «Все рідше друзі дивляться услід…»
 * «Нас вже немає, але ми танцюєм…»
 * «Перебивання з дня на день…»
 * «Чи й досі віриш в те, що слово віще…»
 * «Ця містечкова замкнутість утіх…»
 * «Зів'ялий цвіт нагадує про смерть…»
 * «Не буває двозначності слів — тільки так…»
 * «"Останній день Помпеї" на стіні…»
 * «Покличуть іменем твоїм…»
 * «Королівська галера і троє козацьких старшин…»
 * «Царі небесні і земні…»
 * «Передчуття свободи і вини…»
 * «Як ви живете, і чим ви дихаєте?..»
 * «Вогні неонові над стійбищем машин…»
 * «Все рідше думаю про тебе…»
 * «Діти божі — земні поетки…»
 * «Чи винні яничари у боргах?..»
 * «Часто хворіють друзі…»
 * «Скільки нас, задивлених у себе…»
 * «Якби не легенда, ким би ти стала, Дзвінко?..»
 * «Живу як у вигнанні — звідусюди…»
 * «Руїни вежі. Замчище. Вали…»
 * «Їсти сніг, запивати сльозою…»
 * «Роздаш себе. По крихті, по краплині…»
 * «Природа… земля… людина… всесвіт…»
 * «Далекі телефонні голоси…»
 * «Грає жінка на акордеоні…»
 * «Цей хліб такий глевкий…»
 * «Ще тільки ім'я твоє, батьку…»
 * «Такі яскраві сни перед світанком…»
 * «Спаскудився світ. Застороги…»
 * «Було це в травні. Я дивилась вгору…»
 * «Дорога вже, братове, нічия…»
 * «Все, що я можу для тебе зробити…»
 * «Є приказка, літами непоборна…»
 * «Примкнути повіки, важкі від безсоння і втоми…»
 * «Випадкові люди, випадкові…»
 * «Ті босі ноги в покоях панських…»
 * «Є стан душі…»
 * «І стане холодно. І листя опаде…»
 * «Що зміниться…»
 * «Ковток повітря. Ще один ковток…»
 * «В приміщенні вокзалу залізничного…»
 * «Воду струсити з долоні і довго дивитись…»
 * «Я знаю — це безвихідь. Це сніги…»
 * «Що ж, напевне, можна жити…»
 * «Ворожиш на каві…»
 * «Манява»
 * «Саркофаг єгипетської жриці…»
 * «Тюрінгія. Ландграфи і князі…»
 * «Перестраховуємось… Перестраховуємо…»
 * «Хвилі які! І вода солона…»
 * «Ця гра небезпечна. В чотири руки…»
 * «У горах дощ. У мами приступ астми…»
 * «Нас п'ятеро…»
 * «Вибачте за відвертість, Ірино Теодорівно…»
 * «Майже за Блоком...»
 * «Містерія… Це таїнство життя?..»
 * «В призахідному сонці — тятива…»
 * «Філістим'янку звали Даліла…»
 * «Трембіти довго квилили…»
 * «Дощ іде. Субота. Суєта…»
 * «Леве, сину Данилів, зникай потаємно, борше…»
 * «Небіжко Гафіє…»
 * «Тягучий час. Як мушки в бурштині…»
 * «Коли людина потрібна всім…»
 * «Так мало слів і так багато світла…»
 * «Усе в генетичному коді є…»
 * «Буває хліб гіркіший полину…»
 * «Вікно і напливаючі вогні…»
 * «Грає флейта. Лампа гасне…»
 * «Мовчи… мовчи…»
 * «Неправда, не лікує час…»
 * «Листки паперу пахнуть тютюном…»
 * «Гадаєш — це легко…»
 * «Вже тільки снишся… Згадую ім'я…»
 * «Старий учитель. Все обличчя в шрамах…»
 * «Ну хто б збагнув, чому ти гірко плачеш...»
 * «Горнятко пахло лісом. Ми пили…»
 * «Сухе стебельце деревію…»
 * «Хлопчику сивий…»
 * «Сюркочуть коники в траві…»
 * «Сотворена з ребра твого, Адаме…»
 * «Тоненька стежечка — струна…»
 * «Я себе обманюю, заспокоюю…»
 * «Паяц чіпляється за нитку…»
 * «І в тебе — кола під очима…»
 * «На будинки, трамваї, мости, ліхтарі…»
 * «Ніч на хвилях любові коротка-коротка…»
 * «Все правильно. Все так і має бути…»
 * «Я так люблю твої листи…»
 * «День-пустоцвіт схилився і погас…»
 * «Кроки твої, Симоно, на сходах родинного дому стихають…»
 * «Яблуні цвітуть серед могил…»
 * «Ні, не спалять слова папір…»
 * «Дванадцята, чуєш?..»
 * «Перемовчати у собі…»

«Кольорові гусенята» → видана в 199о році → збірка поезій для дітей

* Іще добірка поезій від Неоніли Стефурак

Підсторінки (124): Переглянути всі
Comments