Перефарбований лис


байка Івана Павліхи з циклу гумору «Езопівські вправи»
Франкову казку знамениту
Про лиса хитрого Микиту
В дитинстві хто з нас не читав?
Та він, перефарбувавшись у зелений колір,
Царем для звірів сав
І мав, як цар, всього доволі.
А я про того
Хитруна рудого
Ще й байку розповім.

Отож в однім
Районі лісовім
Жив лис,
що звався теж Микита.
Коли частина шоста світу
Повсюдно кумачами зацвіла,
Наш Лис подався до села
І плигонув з розгону
В казан, що фарбу зберігав червону.
Відтак у лісі, світячись, мов жар,
На пень трибуну скочив
І звірам заторочив:
— Я — більшовик! Я — комісар!
Віднині
Мене ви слухати повинні,
Як маємо комуну будувати.
І став він лісом керувати.
Проводив збори. Виступав. Повчав.
Давав нагінку, а точніш — гарчав,
І мав за це якщо не курку, то курча.

Але було так до пори...
Над світом загули нові вітри,
І згасли в них червоні прапори.
Натомість синьо-жовтий колір
Замайорів на волі.
Микита стрімголов
В село подався знов
І повернувся звідти синьо-жовтим,
І звірам став таке молоти:
— Панове, я люблю наш ліс.
Я — патріот! Націоналіст!
Брат в мене був — його за синьо-жовті мислі
Вовки-більшовики загризли...

А що ж на теє лісовий народ?
Хто геть пішов,
Хто дивувався,
Хто їдко усміхався:
"Курожер ти, а не патріот".
Даремно Лис
Божився аж до сліз
І ладен був аж вилізти зі шкіри...
* * * * *
Перефарбованим хто знов повірить?!

Comments