Острівчик українства


поезія Івана Павліхи  з циклу «Нью-Йорк очима калушанина»
Неначе запах рути-м’яти,
Для мене цей Нью-Йорку магазин.
До нього гріх не завітати,
Якщо ти України вірний син.

Тут в рушниках Франко й Шевченко,
Тут рідна мова — наче з потічка.
А звідси ой як далеченько
До тих джерел, із котрих витіка!

Зате Собор Святого Юра —
Навпроти, лиш дорогу перейти.
Мої духовність і культура
Завезені в Колумбові світи.

В столиці величі і дійства,
В якій зійшлося сто культур і мов,
Є і острівчик українства:
Зайшов до склепу — мов себе знайшов.

Ці глеки, вишивки, сопілки,
Пучки калини — для душі оплот.
Пишаюся, що не безликий
І неповторний, як і мій народ.

Тижневики на рідній мові...
О, скільки нас тут, українці, є!
Тож будьмо дужі і здорові,
Не зраджуймо і бережім своє!

Тим єсьмо й будемо цікаві
Для тих, хто теж плекає власний зміст.
...іду зі склепу, як у славі:
В руці часописи «Свобода» й «Міст».

Comments