До американських українців «третьої» і «четвертої» хвиль еміграції


поезія Івана Павліхи  з циклу «Нью-Йорк очима калушанина»
Гризуться українці і у США,
Хто більше любить Україну.
Проте чомусь ніхто не поспіша
До неї у лиху годину.

— Як залишити ви її змогли? —
Йде «третя» хвиля на «четверту». —
Вона ж бо вийшла вже з неволі-мли,
За це боролись ми до смерти,
За це гноїла в тюрмах нас Москва
І засилала у Сибір свій лютий...

«Четвертики» теж гострі на слова:
«А вам хто не дає вернутись?
І вас також Вітчизна вигляда.
Чому ж не йдете підсобити,
А тільки кричите: «Яка біда —
Домучать неньку паразити!»

Я теж у полум’я таких розмов
Підкину власну хмизу в’язку:
Для чого ми, братове, живемо?
Щоб із життя створити казку.

Щоб мати й діток, і авто, і дім —
Все те, що означає «благо».
А то вже другорядне, під яким
Воно примножується стягом.

Життя у Штатах, справді, — благодать,
А в Україні ще — «хренове».
Чи ж стане мудрий від добра тікать?
Так-так, ви не дурні, панове.

А ось погратися в патріотизм —
Це мож’: для шлунка нешкідливо.
Це начебто по авеню пройтись,
Де продають креветки й пиво.

Навіщо ж один одного у твань
В цій грі облудливій штовхати?..
Прохання маю із усіх прохань:
Вертайтесь, дітоньки, до хати.

Із досвідом, з умінням раздовитим.
І проведіть євроремонт у ній —
На безголов’я зайшлим паразитам,
На власне щастя в рідній стороні
Comments