Байки (Жан де Лафонтен)


Жан де Лафонтен і його байки

  Видатний французький байкар Лафонтен, який жив майже через дві з половиною тисячі років після Езопа, назвав свої перші збірки байок «Езопові байки, розказані віршами Лафонтена». Однак його байки, здавалося, були абсолютною протилежністю Езоповим: проза поступилася віршам, стислість — розгорнутим описам і навіть елементам драматизації, повчання — підкресленій відмові від моралізаторства. Тоді звідки ця дивна назва? Не віриться, що самолюбивий француз, який з дитинства вирізнявся непокірністю, через що навіть не став придворним короля Луї XIV, вирішив просто скористатися ім'ям Езопа задля «реклами» власних творів.
  А пояснення просте. Передовсім, здавна авторитет Езопа поміж байкарів був настільки великим, що будь-чия байка часто називалась «Езоповою байкою». До того ж хоча сам Лафонтен, начебто, відмовився від традиційної для байки моралі, заявивши, що «байка повинна виховувати лише тим, що знайомить читача зі світом», по суті, робив те саме, що й Езоп.

  Особливою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки. До Лафонтена письменники-класицисти вважали, що байка є «низьким» жанром, тобто непридатним для вираження серйозного змісту.
  Перші шість книг байок побачили світ 1668 року під назвою «Байки Езопа, завіршовані Лафонтеном» («Fabies d'Esope, mises en vers par M. de La Fontaine»). Остання, дванадцята, книга була надрукована 1694 p. Створювані упродовж багатьох років, байки відобразили зміни у світогляді поета, а також його творчі пошуки. Всі книги байок поєднані цілісним художнім задумом: висміяти вади сучасного суспільства, представити читачеві різні його верстви у сатиричному зображенні.


Байки де-Лафонтена в перекладі 
Любомира Селянського

  Тому не дивно, що багато письменників та поетів з різних куточків світу намагалися перекласти ці твори і наблизити їх мораль та суть для своїх народів. Одним із таких завзятців був і Любомир Селянський.
  На початку 20-го століття, в 1900-х роках, Любоми Селянський переклав чимало цих байок і видав, одним із перших, українською мовою.


На обкладинці писано:

ІВАН ДЕ-ЛЯ ФОНТЕН. 
БАЙКИ. 

На руську мову свобідно переклав 
ЛЮБОМІР СЕЛЯНСЬКИЙ. 


З чотирма образками.

Галицька накладня 

Якова Оренштайна в Коломиї. 



Передмова до руських дїточок

  Отеє даємо вам, Дїтоньки. гарну книжочку в руки: Байки Івана Ля Фонтена. А може ви цікаві знати, хто то був Ля Фонтен? Ось послухайте! Се був найславнїйший француський байкар. Він був також великим приятелем дїтий. І для їх приємности і науки написав дуже богато байок. Ба, але яких? Незвичайно цікавих, милих і принадних!
  Аж очи сьміють ся з утїхи, коли їх читає ся. А всї вони коротенькі, не мучать. Та притім такі цїкаві, що годї від них відорвати ся. І їсти відхоче ся, як зачнеш читати. Ану спробуйте! Лише не читайте їх прихапцем, анї лакомо. Бо і пиріжки та тїсточка переїдять ся, як їх лакомо їсти. А відтак не знаєш, який кожде з них мало смак.
   Але ви, Дїтоньки, читайте сї байки ось так: По кождій байцї застановіть ся, яка для нас з неї наука? Бо памятайте! Ля Фонтен був дуже дотепний і мудрий чоловік. Він буцїм то писав байки з житя зьвірят і птиць і гадів, ба навіть з житя неживих творів. Але то всьо відносить ся до нас, до людий.
   Всьо тото сьмішне, але всьо показує хиби не зьвірят, а людські хиби. Та ви се самі швидко розміркуєте. Бо хотяй у вас. здаєть ся головки маленькі, але розуму в них тай застанови богато. Може неправда?
    Тай ще се треба вам, любенькі Дїтоньки, знати, Іван Ля Фонтен родив ся в Шато Тієррі у Франциї 1621 р. а умер в Парижи І695 р. То чи знаєте, кілько то літ минуло, як він писав свої байки? Ану, вгадайте! — Майже двіста пятьдесять літ ! — Правда, як то вже давно? А прецїнь они не постаріли ся анї трошки, так само, як не постаріла ся природа, що нас окружає. Байки Ля Фонтена будуть завсїгди так сьвіжими і принадними, як сьвіжою і принадною є весна, що до нас що року вертає.
   Отже читайте їх, мої любенькі, собі на втіху та на здоровлє! Тай ще своїх товаришів і товаришки заохочуйте, щоби отсї байки Ля Фонтена купували і залюбки читали.


Спис байок.
1. Пільний коник і мурашка
2. Крук і лис
3. Вовк і пес
4. Зевс і зьвірята
5. Ластівка і малі птички
6. Віче щурів
7. Вовк і ягня
8. Лис і бузьок
9. Шершенї і пчоли
10. Дуб і тростина
11. Лилик і дві ласицї
12. Хортиця і її товаришка
13. Лев і комар
14. Осел обючений губками і осел обючений солию
15. Лев і щур
16. Пчола і голуб
17. Заяць і жаби
18. Когут і лис
19. Лев і осел на ловах
20. Мельник і його осел
21. Члени і жолудок
22. Про вовка, що удавав пастуха
23. Про жаби, що хотіли мати царя
24. Два стрільцї і медвідь
25. Про коня, що забаг пімсти на олени
26. Пава і Гера
27. Дроворуб і Меркур
28. Жайворонок і його птенцї
29. Феб і Борей
30. Окрадений скупар

Comments