Корвач Богдан


Богдан Корвач (15 березня 1940 року, село Синява на Лемківщині — 4 березня 1984 року, Калуш) — прикарпатський, український художник, поет, культурний діяч.

Коротка біографія

    Народився Богдан Корвач на Лемківщині 15 березня 1940 року в селі Синяві. В 1945 був в часі спецоперації "Вісла" був переселений разом з батьками на Тернопільщину, а саме в Білокриницю, де закінчив восьмирічну школу і технікум.
   Здібний юнак, невдовзі, вступив до Львівського національного університету ім. І. Франка на філологічний факультет. А в 1967 році він переїхав до Калуша, де й одружився. Саме тут він творив до кінця свого життя. Працюючи художником, викладачем ПТУ №7, директором кінофікації, Богдан Корвач був ще й членом літературних студій «Карпатські акорди» та «Підгір’я», що існували при редакції міськрайонної газети «Зоря Прикарпаття».
  Поета, художника, члена Калуської міськрайонної спілки «Підгір’я» не стало 4 березня 1984 року. По собі він залишив трьох синів — Андрія, Тараса й Петра і прекрасну творчу спадщину (вірші, картини). Богдан Корвач, за споминами друзів, мав веселу, дотепну вдачу, і, водночас, був дуже вимогливий до самого себе, тому й так вміло поєднував «пензель і перо». Це була неординарна і дуже талановита людина, справжній патріот своєї держави, який так і не пристосовувався до тогочасної (совіцько-бюрократичної) системи.

Творчі набутки

   На жаль, за життя письменника його лірика не друкувалися. І лише у 80-х роках 20-го століття вірші пБогдана Корвача почали активно друкувати різноманітні альманахи та газети. Причому, навіть — закордонні, зокрема польські. А вже через 22 роки після його смерті, світ побачила збірка віршів Богдана Корвача — «Горнятко води».
     Наразі, репрезентуємо кілька віршів Богдана Корвача:
«Я малюю для тебе квіти чорні і білі...», «Груди наповнює...», «Квітку сонячну, розквітлу...», «Ранок», «Спадкоємці», «Дві весни шлеш в листах...», «Я сивію...», «Балтійське море», «Пливти б у цім безкраїм морі...», «Жадана постать у вічній темноті...», «Широка та дорога...», «Благословен той край, де зріє льон...», «Ти жінку підкоряєш, як вершину...», «Струни», «Пісня», «Вітерець колише жито...», «Гей, далі бездорожні, я вас бачу!..»

Радимо перечитати
* Вшанування поета й художника Богдана Корвача в Калуші.
* Веб-сайт присвячений Богдану Корвачу.