Голояд Галина (Марта Гай)


Голояд Галина псевдо Марта Гай (*30 червня 1922, Львів, — 2 січня 2003, Київ) — учасниця збройної боротьби Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії, зв'язкова і помічниця Петра Федуна, напересічна письменниця із літературним псевдонімом „Марта Гай", людина, доля якої відображає героїчні і водночас трагічні сторінки історії українського визвольного руху.

Автобіографія

 Голояд Галина Омелянівна з дому Савицька Народилася ЗО червня 1922 р. в м.Львові.
  Освіта: гімназія і математично-Фізичний ліцей в м.Тарнові (Польша) в Інтернаті при монастирі сс.Уршулянок.
     Ще за Польщі вона як і її мати були репресовані. Матері, яка була ранена під час боїв Січових Стрільців у Львові, заборонили вчите­лювати у воєвідствах з українським населенням а дочці заборонили вчитися в тих же воєвідствах.
    У 1939 році Марта Гай вступає в Організацію Українських Націоналістів, скоро переходить в Закерзоння, де проходить вишкіл. З того дня, аж до арешту 6.05.1950 р. перебуває в підпіллю ОУН-УПА. Стає організатором жіночої сітки при Краєвому проводі Львівщини і Закерзоння. Шість раз переходить в дуже важких умовах нелегально кордон. Організує і вишколює санітарні відділки для Української Повстанчої Армії. Рівночасно займається в підпіллю літературною, журналістською, виховною роботою. Редагує журнал для молоді "На чатах", пише оповідання, поезії. В УПА було три поети: Боеслав, Полтавець І Марта Гай. Залишилася живою тільки вона. Перед арештом працює в Головному штабі УПА при головному виховно-політичному відділі.
     5 травня 1950 року арештована на вулиці Львова, коли йшла на зв' язок до генерала Р.Шухевича. (Ген.Шухевич загинув того року в березні, але у виховному відділі штабу, який містився в Карпатах це ще не бу-ло відоме). Після півторарічного слідства в жахливій Лонцькій тюрмі, засуджена на 25 літ: " особенных закритих лагерей".
    Строк відбувала в Тайшетських, Мордовських, Кемеровських таборах Там була ще два рази суджена: вперше да втечу, вдруге за бунт, точніше за захист польки Стефи Ваврикович. Засуджена тоді на закриту тюрму і була перевезена у м.Владимир в центральну закритку, де зустрілась з подругами Катрусею Зарицькою, Галиною Дидик та Іншими. В тюрмі, на поодиночці, студіювала філософію, писала.
  Після звільнення повернулась на Україну до матері. Жити в більших культурних центрах не дозволили і вона прописалася в м.Бурштин, Галицького р-ну.
     Член Спілки письменників України. Нагороджена журналістською премією ім.Полтави. Нагороджена Українською Головною Визвольною Радою (УІВР) Срібним хрестом за заслуги .
    1999 р. відзначена Проводом Медаллю С.Бандери за довголітню боротьбу в ім'я Української Державності.
   Літературний доробок Марти Рай: Дилогія "Дорога", "Двобій з дияволом", Філософські праці: "Двадцять роздумів", "Філософський щоденни] "Ярослав Оемойисл, "Серце повстання", ряд збірок поезії; оповідання і численні журналістські очерки. Друкується в Україні, Лондоні, Кана-ді, Празі і т.д.
   З перших днів звільнення Марта Гай веде широку виховну, суспіль-ну працю. Організує при Палаці Культури Ляльковий театр, опісля клуб "Юний друг природи" в якому виховує не одне покоління дітей. Після "відлиги" веде "Школу молитви" а також постійно веде в школах; уроки релігії. Організує патріотичне жіноцтво а клуб "Берегиня", де посилено ведеться виховання молоді влаштовуються свята Крут, архангела Михаїла, влаштовуються при Бурштинському телебаченню для дітей релігійно-патріотичні відеозаписи. Веде по телебаченню цикл передач "Я з вами". Часте виступає п о телебаченню з доповідями в Бурштині та Івано-Франківську а також по рад і рмовленню. Ви ступа є в школах Бурштина, Галича, Галицького, Калуського районів, Львова, Івано-Франківська та Києва, де зустрічається зі студентською молоддю. Зібрала багато архівних даних про боротьбу українського народу на Східних землях, а також ОУН-УПА.

Додаткові біографічні дані
Перейду по калиновім мості
Через моє життя
Щоб прийти із минулого в гості
У нове майбуття.

Щоб перенести віночки світанків
Із нездійснених снів
І підняти кроваві підранки
Весняних солов`їв.

     Галина Голод народилася 30 червня 1922 року у Львові в сім`ї українських інтелігентів. Навчалася у гімназії й ліцеї. З 1939 року юнка вступила до лав ОУН і вже невдовзі очолює жіночу сітку ОУН при крайовому проводі у Львівської області. За завданням організації зачинає Український Червоний Хрест на Закерзонні. В 1949 році була переведена до начальника політично-виховного відділу Головного Військового Штабу УПА, головного ідеолога збройного підпілля Петра Федуна-Потави. З ним вона співпрацювала як літератор у законспірованому таборі в Карпатах всю зиму 1949-1950 років, аж до травневого дня 1950 року, коли Ретро Полтава відправив Марту Гай до «Тараса Чупринки».
    Марта Гай везла генерал-хорунжому, Головнокомандувачу УПА статті Полтави, пошту і свої літературні твори. Повстанці, засипані в горах снігами, без зв`язків, не знали про трагічну загибель Романа Шухевича. 5 березня 1950 року Марта Гай мала зустрітися з його зв’язковою у Львові, але зустрілася з кагебістами і не встигла застрелитися.
Відбула важке слідство у тюрмі. Засуджена на 25 років, з них відбула 15 в більшовицьких концлагерях. А 5 років у стінах Володимирської тюрми – «Централки». У підпіллі, в тюрмі і таборах Марта писала. В її літературному доробку – вірші, поеми та прозові твори. Частина з них ще до тепер лежить під замками в архівах КДБ.
     Галина Голод повернулась в Україну в 1964 році. Замешкала в містечку Бурштин на Івано-Франківщині (у Львові їй було заборонено поселятися). Та вона продовжувала писати від зловісного ока зрадників та кегебістів. Коли почалися часи Національного Відродження (встановлення Незалежності України), її вірші. Поеми, публіцистичні статті, оповідання для дітей, її спомини стали друкуватися у журналах і газетах. В 1992 році у видавництві «Просвіта» в Івано-Франківську вийшов з друку автобіографічний роман у двох томах «Дорога». А 1995 року Галину Голод прийняли у члени Національної спілки письменників України. А до свого 80-річчя стала лауреатом премії імені Петра Полтави. Остання її книжка вийшла «Антологія Духа» вийшла друком в 2001 році.
   Марта Гай була дуже мужньою людиною. Боролася зі своєю важкою. Невиліковною недугою без нарікань та скарг. Перебуваючи у дуже скрутному матеріальному становищі та в самотності у Бурштині. А в останні місяці свого життя вона виїхала до свого пізно народженого сина у Київ, де він живе й працює художником. Просила допомоги у громадських організауців і багатих «патріротів» та мало хто відгукнувся. Тільки голова Київського Братства ОУН-УПА та кілька його однодумців підтримували українську патріотку.
    А 2 січня 2003 року на 81 році життя після тяжкої та довготривалої недуги Галина Голояд (Марта Гай) – померла. Поховали її у Києві.

Перейду по калиновім мості,
Перейду, перейду!
Перейду на вершин високості
На гору кам`яну

Й подивлюся з гори кам`яної,
Як дивився Мойсей,
На призначення долі гіркої
Мільйонів людей.

Й помолюся, як буду конати.
І крізь муки свої
Буду край свій з біди проводжати
В обітовані дні.

Творчі набутки

        Писати Галина Голояд зачала ще в юначі роки, і навіть 2-а Світова війна не завадила її творчим поривам. А ще більше розкрився талан українки і будучи уже в підпіллі - про неї, поетку-патріотку, дізнавалися все більше і більше вояків та українців. Її патріотична поезія підтримувала вояків УПА у підпіллі та надихала українців в лихі часи сталінського поневолення.
  Незважаючи на важке таборове життя полонянки-підпільниці в пересильних тюрмах, таборах ГУЛАГу - Голояд продовжувала писати. А вернувшись на волю - вона ще більше заглибилася в творчість. Радянській владі не вдалося її скорити ні фізично, ні духовно.
      Літературний доробок Марти Рай: Дилогія (романи) «Дорога» і "Двобій з дияволом», Філософські праці: «Двадцять роздумів» - Філософський щоденник» «Ярослав Осмомисл», «Серце повстання», ряд збірок поезії; оповідання і численні журналістські очерки. Друкується в Україні, Лондоні, Кана-ді, Празі...
Наразі презентуємо читачам добірку творів Марти Гай (Галини Голояд):
* Поетична добірка Марти Гай
* «Люди підпілля»
::«Доля»
::«Розвідувальниця»
::«Ішла зима»
::«Хрест  Заслуги»
* «Богородчани» - легенда