Дичка Надія


Дичка Надія (*13 червня 1964 року, село Підмихайля Калуського району Івано-Франківської області) — українська письменниця, поетеса, публіцист. Член Національної спілки письменників України (з 1997 року). Переможець Міжнародних літературних конкурсів «Смолоскип-95» та «Гранослов-96» (поезія), лауреат літературної премії імені В. Стефаника.

Коротка біографія

   Надійка Дичка народилася 13 червня 1964 року у вчительській родині в селі Підмихайля Калуського району що на Івано-Франківщині. В юнацькі роки захопилася журналістикою, працювала юнкором, позаштатним, а згодом штатним коресподентом районної газети «Червона Долина». З дитячих років друкувалася в районній та обласній пресі. Як літератор друкується з 1985 року.
    Переможець Міжнародних літературних конкурсів «Смолоскип-95» та «Гранослов-96» (поезія). Лауреат конкурсу на краще оповідання в м.Філадельфії (США) до 40-річчя Української Бібліотеки. Прозові твори увійшли до збірника кращих творів «Гранослов-98».
       Друкувалася у Всеукраїнських літературних журналах «Перевал» (Івано-Франківськ), «Бористен» (Дніпропетровськ), «Світо-Вид» (Київ-Нью-Йорк), «Дзвіночок» (Рогатин Івано-Франківської обл.), в релігійному журналі «Милосердний самарянин» (Львів), а також в колективних літературних збірниках «Антологія краю», «Від Опілля до Карпат» та інших, в газетах «Літературна Україна», «Молодь України» та інших.
    Авторка текстів до відомих пісень, які виконують провідні артисти України, зокрема, народні артисти України Василь Зінкевич, Світлана та Віталій Білоножки, Ніна Шестакова, Михайло Кривень та ін. А першим виконавцем пісень на вірші Надії Дички був незабутній народний артист України Назарій Яремчук.
        У 2001 році Надія Дичка стала лауреатом премії ім. В. Стефаника в галузі літератури, мистецтва й архітектури (номінація «літературна творчість») за збірку віршів «Тебе любити піснею небес», вміщену в журналі «Перевал» (2000р., №4).
      У 2002 році вийшла перша збірка поетеси «Пора півоній», яку надзвичайно схвально оцінили читачі. Наступними були такі збірки, як «Між злом і світлом» (2003), «Золота хмаринка» (2004), «За годинником серця» (2008), «Абетка та казки» (2008), «Перехрестя» (2010).
    Живе і працює поетеса в м. Долині на Прикарпатті. Прекрасні твори поетеси, зібрані в її збірках, засвідчують, що авторка не зупиняється на досягнутому, а перебуває в постійному творчому пошуку, працює над новими поетичними формами.

Творчі набутки

   «Працюй за двох...» - життєве кредо цієї талановитої і наполегливої поетеси. Страждання і натхнення поєднуються у творах поетеси, з важкої праці з'являється чисте джерело, яке наповнює світ, що з одного боку злий, жорстокий, хворий, а з іншого - прекрасний, розмаїтий, неповторний, і кому, як не поетові, благословляти його любов'ю.
        Відтак, з-під пера пані Надії вийшли такі збірки:
* «Пора півоній» — поезії / Н. Дичка. – Дрогобич : Відродження, 2002. – 96 с.
* «Між злом і світлом» — поезії / Н. Дичка. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2003. – 336 с.
* «Золота хмаринка» — збірка віршів для дітей / Н. Дичка. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2005. – 30 с.
* «Абетка та казки» — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2008. – 55 с.
* «За годинником серця» — поезії / Н. Дичка. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2008. – 120 с.
* «Перехрестя» — поезії, проза, драматургія / Н. Дичка. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2010. – 171 с.

     Наразі, наводимо кілька взірців творчості Надії Дички:
Віршована абетка і оповідання зі збірочки «Абетка та казки» → виданої в 2008 році.
 
 * «Абетка  Прикарпаття»       (добірка віршиків)
 * «Христинчині айстри»     (оповідка)
 * «Казка, що наснилась Христинці» (оповідка)
 * «Христинка малює весну» 
 
 * «Про що знають дерева»      (казочка)
 * «Три серця»  (казочка)
 * «Казка про зірку голубинку»     (казочка)
 * «В гості до Сивулі»    (казочка)
 * «Джерельце» (оповідка)

«Розірвати це коло» → цикл віршів.

«Дорога» → збірка віршів видана в 1996 році у Києві.
 * «Не буде спокою…»
 * «Іду снігами… Життя – не казка…»
 * «Молоді лелечата…» 
 * «На білому снігу – сліди минулих днів…»
 * «Дощі – кислотні…»
 * «Дме ураган – мов пробує терпіння…»
* «Стара стіна. Фортечні мури. Тісно…»
 * «Засніжені віти бузку…»  
 * «Незалежна від себе. Від доріг і хрестів…»
 * «Ще не зав’язані ранети…»
 * «Ну як тобі…»
 * «Весна торкнеться свіжості рядка…»
* «До Святої вечері – кілька довгих годин…»
 * «Юрба глуха, хоча й рече, що вірить…»  
 * «Так Великодні дзвони…»
 * «Мелодія травня (триптих)»
 * «Дерево…»
 * «Відтанула б…»
* «Подих весни…»
 * «Холодна…»  
 * «Двері зачинені…»
 * «Золото – слово…»

 --- ЦИКЛ ДИТЯЧИХ ВІРШІВ ---
* «Мізерні ми людські створіння...»
 * «Перехожому»  
 * «Ти інакше не міг»
 * «Чую, як втихомирює осінь...»
 * «До неба»
 * «Акварелі невчасності»
* «Мізерні ми людські створіння...»
 * «Перехожому»  
 * «Ти інакше не міг»
 * «Чую, як втихомирює осінь...»
 * «До неба»
 * «Акварелі невчасності»
* «Мізерні ми людські створіння...»
 * «Перехожому»  
 --- ЦИКЛ «Пролюдії осені» ---

 * «Осінь – пора натхнення.…»  
 * «Мов птахи, яким не дано відлітати…»
 * «Ну, не стій же, не стій же – іди»
 * «Стоїш мала й невинна, мов дитина…»
 * «І так на серці щемко і тривожно…»
* «Душа вбирає всі недуги світу…»
 * «Іще зелені падають горіхи…»  
 * «Холодна осене…»
 * «Вітри осінні совами кричать…»
 * «Між кольорами тінь…»
 * «Мов довгі змії…»
* «Воркує голуб…»
 * «Тихо. Сумні дороги…»  
 * «Полю чорнобривці…»
 * «Переоре – переборе…»
 * «Ріки рвуть серед повені греблі…»
 * «Кмин дозріває. Яре літо. Спека…»
* «Ти – не Бог…»
 * «Заснуть вітри холодні, безголосі…»  
 * «Легенький дотик поцілунку…»
 * «Я дуже хочу, щоб тебе…»
 * «За краплями краплі – збігають дощі…»
 * «Чи це ти? Усміх твій і не твій…»
* «Той чоловік – сумний собі невдаха…»
 * «Ти вже чернець…»  
 * «Таке життя коротке…»
 * «Мої долоні...»
 * «Стіл – німий…»
 * «Не даруй мені нічого…»
* «Три ряди осик…»
 * «Старезна шафа…»  
 * «Ніде нікого…»
 * «Око ромашки…»
 * «Згоряю свічею у травах ранкових…»
 * «Товчемося над прірвою без світла…»
* «Промінням зачинаю віще слово…»
 * «…Я обриваю…»  


Підсторінки (81): Переглянути всі
Comments