Яновський Микола


Микола Яновський (*19 грудня 1938, с. Брустури, Косівщина — 12 грудня 2000, м. Івано-Франківськ) — поет і прозаїк, тривалий час працював журналістом. Член Спілки письменників України, у 1999 році став лауреатом обласної премії імені Василя Стефаника за новели, опубліковані в журналі «Перевал».

Коротка біографія

   Микола Яновський народився 19 грудня 1938 р. у с. Брустури Косівського району. Середню освіту здобував на рідній Косівщині, згодом закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка. Тривалий час працював журналістом у районних газетах, в обласній молодіжні „Комсомольський прапор". Був кореспондентом Івано-Франківського комітету з радіомовлення і телебачення, редактором обласного науково-методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи.
  В 1972 році вийшла в світ книга Миколи Яновського „Там, де хмари ночують". Автор стає членом Національної спілки письменників України. Згодом закінчує літературний інститут в Москві. З часом виходять книжка повістей і оповідань „Весільної грали музики", художньо-документальні розповіді про народних митців Прикарпаття „Срібна пряжка", збірка „Гірське серце". Саме вона, на думку літературознавців, вважається найкращою в творчості письменника. До неї увійшли однойменна повість і низка оповідань, дія яких відбувається в Карпатських лісах і гірських селищах Гуцульщини.   Із 1992 року Микола Яновський був завідувачем відділом критики і публіцистики Всеукраїнського літературно-художнього і громадсько-політичного журналу „Перевал” в м. Івано-Франківську.
  Микола Яновський наполегливо вивчав культуру рідного краю. На Прикарпатті не було такого закутка, де б не ступала його нога. Розмовляв із лісорубами, бувалими людьми, учасниками Першої світової війни, національно-визвольних змагань.
    Із кожної поїздки письменник привозив незабутні враження від зустрічей з людьми. Його душа виповнювалася мудрістю і любов’ю.
    Микола Яновський як людина неповторного творчого таланту, вродженої інтелігентності, патріотичного духу, – вартий справжнього пошанування нашими сучасниками і нащадками. Як творець художнього слова, він зробив свій гідний внесок у довічне процвітання самобутньої української мови.
    Ще б жити і жити Миколі і приходити до людей з новими високохудожніми творами, та жорстока рука бандита-вбивці обірвала його життя 12 грудня 2000 року на 62-му році за кілька днів до його дня народження - 19 грудня (на святого Миколая). Поховали Миколу на околиці Івано-Франківська в с. Микитинцях, де він мешкав останнім часом. Багато друзів і знайомих з його родичами і близькими прийшли на цей печальний відхід письменника, громадянина, батька двох синів..

Творчі набутки

   Багато доріг і стежинок зверстав Микола по нашій області як журналіст. Але найбільш цікаво описував свою рідну Гуцульщину і це стало потім основним джерелом для написання новел, в яких діючими особами виступали полонинські пастухи-вівчарі та бовгарі, плотогони, лісоруби, майстри народної творчості, уроджені музиканти та співаки, оповідачі народних легенд та переказів. Переплетення непростих людських доль, які протікали на тлі чудової природи Гуцульщини, лягали небуденними рядками на папір, захоплення і хвилювання автора передавалось читачам цих високохудожніх творів, викликало вдячні відгуки і схвалення.
   У своїй творчості Микола Яновський прибічник реалістичного письма. Його твори утверджують людську гідність, кличуть цінувати на світі справжнє. Його стиль суворий, мова барвиста і стисла. Після проголошення суверенності України письменник прийшов працювати в літеретурно-художпій журнал „Перевал". За опубліковані тут новели „Далеке сяйво", „Срібляста куля", „Міна" та інші автор стає в 1999 році лауреатом обласної премії ім. В. Стефаника.

Видання-збірки Миколи Яновського:
Яновський М. «Весільної грали музики» повість та оповід. / Микола Яновський. - К. : Молодь, 1979. - 200 с.
Яновський М. «Гірське серце» повість, оповід. / Микола Яновський. - К. : Рад. письм., 1987. - 360 с.
Яновський М. «Срібна пряжка» / Микола Яновський. - Ужгород : Карпати, 1980. - 216 с. : іл.
Яновський М. «Там, де хмари ночують» / Микола Яновський. - Ужгород : Карпати, 1972. - 48 с.
Яновський М. «Танець дараби»/Микола Яновський. - К : Молодь, 1972. - 104 с.
Яновський М. «Гірське серце» / 2008 рік - посмертне видання (під редакцією Д. Юсипа та Є. Барана)
Окремі публікації творів Миколи Яновського:
Яновський М. Золото для тітки Докії / М. Яновський // Оповідання-87: 3б. - К., 1988. - С. 414-426; Жовтень. - 1987. - № 6. - С. 56-60.
Яновський М. Коляда : оповід. / М. Яновський // Перевал. - 1997. - № 3. - С.41-48.
Яновський М. Лісна : новела / М. Яновський // Перевал. - 1998. - № 4. - С.73-75.
Яновський М. Наймолодший син; Кара : новели / М. Яновський // Перевал. - 1996. - № 1.- С 134-139.
Яновський М. Хрещення; Кара; Устами книги : новели / М. Яновський // Жито на камені. - Коломия, 1996. - С. 247-261.
Яновський М. Далеке сяйво; Срібляста куля; Міна; Зубач; Хрещення : новели / М. Яновський // Перевал. – 1999. – № 4. – С. 10–42.

Наразі, презентуємо добірку новел та оповідань Миколи Яновського:
* «Дума сивого пістоля»
* «Кара»
* «Скарб Наталії Дмитрівни»
* «Клич трембіти»
* «Срібляста куля»