Хата-читальня Прикарпаття

Ось шафа з книжками — скарбниця нашого духа...
Мову знаєте, тож ключ цієї скарбниці маєте.

Читальня Прикарпаття - online бібліотечка Даринки та Миколки Когутяків.  Включає в себе біографії авторів-літераторів та їх творчість. Всі вони вихідці землі Прикарпатської,  що лежить в межах - Карпатських гір (за виключенням Буковини та Закарпаття) та вся територія по праву сторону Дністра - аж до верхів`їв Карпат.



Нові поповнення

* Наша книгозбірня збагатилсась поетичною серією від майстра слова Петра Осадчука, тепер можна почитати його різнопланові твори. Сподіваємося, що в майбутньому ми доповнимо цю сторінку нашого ресурсу

* Ще одна літературна перлинка Прикарпаття: вона, Наталія,  сколихнула побратимів та посестер, своїм життєвим прикладом і творчо-суспільними проектами та залишила гідний слід по собі. Відтак і ми привідкриємо сторінки минувшини (19 століття) для наших читачів.

* Для вчителів та молодших школярів на заміточку: віднайдені твори Михайла Козоріза - збагатять ваш літературний світ новими враженнями про Галичину початку 20-го століття.

* Два роки ми з батьком шукали і збирали, по крупицям, інформацію про нашого краянина, який був сподвижником Івана Франка, якому останній сприяв в його творчо-літературних справах. Ось тепер ми, нарешті, можемо представити те що нам вдалося зібрати. Тож читайте і привідкривайте чергову призабуту літературну сторіночку Прикарпаття — Остап Ковбасюк (Левицький). Український педагог, письменник, перекладач, громадсько-культурний діяч, про якого в його рідному селі ніхто нічого не знає, навіть віршів не зібрали.... лише учитель історії захопився своїм односельчанином зумів хоч дещицю та зібрати інформацію про Остапа Левицького.... шкода що більше нікому вона на селі і в районі не знадобилася.

* На днях мені до рук трапилася столітньої давності книжечка написана Селянським, автором таким. Нумо, спробуймо заглибитися в мовне й побутове тогочасся.

* Нещодавно, вдалося познайомитися із цікавою і людиною, автором повчальних віршованих історій - «Гечі-печі поза плечі»

* Так уже сталося, що у віртуальному просторі майже відсутні повні зібрання творів українських класиків літератури. Схожа ситуація з прикарпатськими письменниками, ось навіть класика, Марка Черемшини, ви не зможете перечитати нігде (майже жодного твору не має). Тому ми продовжуємо поповнювати нашу колекцію доробком Марка Черемшини - отримаєте велику насолоду й зануретесь в часи 19 століття - на Покуття та Гуцулію.

* Продовжження теми, гуцульської, можете зустріти Стрітинє на сторінках книжки Марії Влад та в двох новелах Василя Портяка.

* Для наших читачів стане відкриттям, як і нам, творчість калуського автора - Ростислава Михайловського.

* А чи знає прикарпатський читач щось про коло побратимів Стефаника, Отож бо, а от завдяки таким його друзям, як Лесь Гринюк і склався подальший розголос і слава прикарпатської літератури.

* Давня традиція на Прикарпатті - родинне захоплення літературою. Ось і сім`я Колцуняків - яскравий тому приклад.

* А тепер повідаємо про чергову нашу знахідку. Забуту перчинку прикарпатського красного письменства - бойка-Градобура (якщо не знаєте що то таке - полистайте сторінки нашої книжечки).

* А Вам відомо, що зачинателем справжньої польської мови (а не латиниці) - був уродженець Прикарпаття. Той хто сполошив єзуїтський посполитий світ і заставив говорити про себе (уже через віки) - як прабатько польської  літературної мови. Ось він такий, Микола Рей - розбишака, веселун і людина свого часу.



Календар

* Мирослав Аронець (*3 березня 1941, Видинів) — український письменник, поет,  художник, мистецтвознавець.

Антін Любич Могильницький   (*3 березня 1811, Підгірки — †13 серпня 1873, Яблунька) — український письменник, греко-католицький священник та громадський діяч.

Ірина Яцура (*15 травня 1946, Надвірна —†13 березня 2004) — українська поетеса, педагог, громадський діяч.  Лауреат районної премії ім. Надії Попович (2002) та обласної премії ім. Марійки Підгірянки (2003) у галузі літератури.

Микола Дерлиця (*23 квітня 1866, Застав`є —†14 березня 1934, Тростянець) —  український священник, письменник, етнограф, громадський діяч. Сподвижник шкільництва та зачинщик Просвіти на Долинщині.

* Богдан Корвач (15 березня 1940 року, село Синява на Лемківщині — 4 березня 1984 року, Калуш) — прикарпатський, український художник, поет, культурний діяч.

Ігор Гаврилюк (*16 березня 1941, Довжці) — український письменник, сатирик, поет, публіцист та журналіст.

* Іван Борковський  (*8 вересня 1897 року, с. Чортовець, теперішнього Городенківського району — †17 березня 1976 року, Прага) — відомий чеський археолог українського походження, вчений зі світовим ім'ям дослідник Празького граду. Учасник українських визвольних змагань початку ХХ століття. січовий стрілець, писав вірші, громадський діяч українства за межами України.

* Костянтина Іванівна Малицька (*30 травня 1872, Кропивник — †17 березня 1947, Львів) — українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині, працювала під літературними псевдонімами: Віра Лебедова, Чайка Дністрова.

* Василь Андрушко (*22 березня 1953, Ланчин) — український маляр, скульптор, поет. Член Спілки художників України (з 1993). Лауреат обласної премії імені Тараса Мельничука.

* Крушельницький Остап Антонович (*26 березня 1913, Городенка — †1937, Сандармох, Карелія) — український дослідник кіно, журналіст. Член родини Крушельницьких, знищеної органами НКВД СРСР

* Левкун Ярослав   (*26 березня 1968, Незвисько, Городенківський район) — український письменник, історик-краєзнавець, журналіст, громадський діяч. Лауреат літературної премії імені Леся Мартовича.

Михайло Буджак  (*29 березня 1961, Кулачківці) — український письменник, етнограф, публіцист та журналіст.

* Марійка Підгірянка (*29 березня 1881, Білі Ослави — †20 травня 1963 Рудки, Львівська область) — українська  письменниця, поетеса і педагог.

Сильверст Яричевський (*16 січня 1871, Рогатин —†30 березня 1918, Серет) — український письменник-поет, педагог, громадський діяч, справжній народний учитель-будитель.

Катерина Мандрик-Куйбіда (*26 травня 1927, с.Сукіль — † 14 березеня 2004, Львів) — політв`язень, українська письменниця-поетеса.  Як учасницю визвольних змагань українців Галичини - зв`язкову УПА Катерину Мандрик було репресовано до сибірських таборів.

Наші проекти

*** Зачинаємо презентувати читачам творчість прихильників поезії, які згуртувалися довкола творчого проекту «Джерельні дзвони» Й далі будемо підримувати ініціативи зачинателя цього літ-проджекту - Марії Боєчко.
*** Зачинаємо нові творчі проекти «поетичні штуки»  та «візитівка» спільно з Івано-Франківським Літературним музеєм Прикарпаття, задля    підримки і розвитку літературних  процесів на теренах нашого краю і популяризації рідної української  мови.

**** Ще один наш творчий проект - «Запрошуємо на творчу гостину». На якому шануємо наших гостей із інших країв, які зазирнули на наші сторінки, і ми з ними творчо спізналися.



Афіша

 Завітайте - 
не пошкодуєте!
---------------------------------
28 жовтня
У неділю в Калуші, а саме в міській центральній бібліотеці, ХАТА-ЧИТАЛЬНЯ ПРИКАРПАТТЯ запрошує на зістріч з

Тарасом Прохаськом

В рамках всеукраїнського дня бібліотек в програмі "Ніч в бібліотеці". - нічний мікрофон та зустріч із знаним письменникуом. Початок о 20:00

Відео YouTube



---------------------------------
Сучасний культурний формат - книгарня Є
http://cs412820.vk.me/v412820648/6f91/3vZUw53PjNM.jpg


Цікаво знати

Іван Вагилевич - зачинатель "Руської трійці" з Ясеня (що на Лімниці).  Священик,  поет-початківець, філолог, фольк-лорист, етнограф, громадський діяч - чий життєвий шлях складався з різних протилежностей.
  Завдяки своїй діяльності на куль-турно-просвітницькій ниві  став ціка-вими  для  різних товариств та тогочасним літераторам, через це спізнався, передусім через листування, з найбільш прогресивними тогочасними особами, ученими-славістами і фольклористами: П. Шафариком, М. Погодіним, О. Бодянським, П. Лукашевичем, І. Срезневським та іншими - від них він черпав новітні теоретичні тенденції тих часів (що пізніше зіграло злий жарт з Вагилевичем - ці постійно різні новомодні течії і, зчаста, досить протилежні - збивали його з пантелику і він перебував під їх враженнями).
   Закінчилися всі ті його "пошуки себе та істини" - на межі банкрутства (втратою суспільного визнання та фінансового зубожіння) і переходом на реакційно пропольську позицію щодо українства.......

за продовженням - клацайте сюди

Чайка Дністрова, а мо` Віра Лебе-дова, а це насправді - Костянтина Малицька, родом з-під Калуша - українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств. Відома численинними дитячими і, релігійної тематики, творами: «Малий гуцулик», «Коза Гаїза». Але, передусім, знана як поетеса авторка стрілецьких та патріотичних пісень-віршів: «Поставали козаченьки»,  «В Січ ставай», «У Січі, у Січі гуртуймось брати».  А ось, всім відомі  піснопіви - «Чом, чом, земле моя» та «Взяв би я бандуру». які вважаються народною творчістю - мають свого автора і ним виявилася саме ця тендітна але дієва й моторна галичанка.......

за продовженням - клацайте сюди

Алоїз Шарловський  - шляхетний литвак, родом з-під Каунуса - досліджувач історії Станиславова, Кракова та польсько-російських відносин 19 століття.  Відомий своїми розвідками - «Станиславів і Станиславський повіт з погляду історичного та географічно-статистичного»,  «Rys historyczny miasta Stanisławowa»,  «Ze wspomnień Alojzego Szarłowskiego o powstaniu 1863 roku na Litwie»

за продовженням - клацайте сюди

Ян Лам  - німець-моравець, родом з Станиславова - літератор-сатирик, журналіст, який нарік себе поляком-імігрантом. В своїх реалістично-сатиричних творах висвітлював тогочасні (19 століття) суспільні відносини поміж різними етнічними та класовими станами на Галичині. Найгучніші його твори - «Панна Емі-лія: Великий світ Цапович», «Поль-ське щастя»,   «Дивні кар`єри»,  «Koroniarz w Galicji». Цікавою для дослідників та істориків стала його робота - «Хронікі львівські» зібрана на основі його дописів в місцеву львівську пресу.

за продовженням - клацайте сюди





Пропонуємо почитати

Прикарпатські віршованці купаються у ріднім слові, але й світові поетичні експерименти їм не чужі - ось так:

Поет - ювіляр...

Слова найкращі

йому дають друзі.

А він як художник

стоїть у кольорах своїх образів.

(танка від Мирослава Аронця)


ми не знали Бога

ми молились

нашим проводирям

а тому

спершу

віддали чужинцям

своїх дружин

потім

віддали

своїх синів

а після

ми віддали

свою мову

(верлібр від Михайла Батога)



"За межу" ---- Лесь Мартович

— Били-сте Иваниху? — запитав суддя Грицька, що стояв босий, з одною ногавицею підкоченою, в сардаці наопашки, з розкуйовданим чупром........

— Бив, ой, бив мене, кілько сам хотів! Сапою. По голові, по крижах, по руках, по ногах, де засяг... От прошу, які синці...

— Тихо, бабо! Я Грицька питаю!........

— Прошу сендзі... він брехатиме, буде казати, що то його грунт, що я розчала сварню. А я зараз отут присягаю гола й боса...

— Тихо, бабо, кажу!.........

за продовженням - клацайте сюди


"Koroniarz w Galicji" ---- Ян Лам

 Mój Koroniarz - czas bowiem przystąpić raz do niego - nazywa się Artur Kukielski, jest młody, średniego wzrostu, brunet, ubiera się ile możności najwytworniej i używa ciemnoszafirowego pincenez, który odejmuje od oczu tylko wtenczas, gdy chce naprawdę zobaczyć jaki przedmiot. Ruchy i maniery jego pełne są przesadnej, afektowanej elegancji.......

 .......Chwilę trwała owa niema scena, podczas której niepomny swoich rycerskich przodków książę stał tak blisko pani Podborskiej, jak tylko to być mogło tez obrażenia przyzwoitości, a Ukrainiec ściskał w rękach motykę i drgającymi konwulsyjnie ustami usiłował bezskutecznie wymówić, co miał w myśli i w sercu.

Milczenie przerwała pani Podborska......


за продовженням - клацайте сюди


"Мадей" ---- Іван Вагилевич

На високій чорногорѣ

Буйні вѣтри вѣют,

По зеленій полонинѣ

Сѣри воўки виют;

.......

Вилетѣла зазуленька

Сѣла на тополи —

Заковала жялібненько

Мадей у неволи. —

за продовженням - клацайте сюди


"Ze wspomnień ... o powstaniu 1863 roku ..." ---- Алоїз Шарловський

 W pierwszym dniu piękniejszym, zniecierpliwieni oczekiwaniem, zrobiliśmy małą demonstrację w mieście, aby napsuć trochę krwi Moskalom. My, uczestnicy tajnej organizacji, odbyliśmy po głównych ulicach Kowna rodzaj zbiorowej przechadzki, aby się przekonać, jakie wywrze na nich wrażenie ukazanie się młodzieży w większej liczbie, albowiem liczniejsze zgromadzenia na ulicach i placach były surowo zakazane........

 .......„Hromada — cziłowik" — powiada Rusin. Otóż większa ilość powstańców, nagromadzonych w jednym obozie i pod jednym dowództwem, ośmieliła nas do wychylenia się z lasów.......


за продовженням - клацайте сюди






Підсторінки (1): Рараговський Дмитро
Comments