українська мова


З  досвіду  роботи 

вчителя  української  мови  і  літератури

Цимбал Ольги Миколаївни

Урок.  ПРИЙМЕННИК  ЯК СЛУЖБОВА  ЧАСТИНА  МОВИ. ПРИЙМЕННИК  ЯК  ЗАСІБ  ЗВЯЗКУ  В  СЛОВОСПОЛУЧЕННІ……………………………………….…...8

2.  Урок.   НЕПОХІДНІ  ТА  ПОХІДНІ  ПРИЙМЕННИКИ……………………………........13

3.  Урок.   НАПИСАННЯ  ПОХІДНИХ  ПРИЙМЕННИКІВ  РАЗОМ,  ОКРЕМО  ТА  ЧЕРЕЗ  ДЕФІС……………………………………………………………………………17

4.  Урок.  УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО  ПРО  ПРИЙМЕННИК………………………………………………………………………….20

5.  Урок.  СПОЛУЧНИК  ЯК  СЛУЖБОВА  ЧАСТИНА  МОВИ.  СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ  Й  ПІДРЯДНОСТІ,  ЇХ  ВИДИ………………………………………...24

6.  Урок.     НАПИСАННЯ  СПОЛУЧНИКІВ………………………………………………...29

7.  Урок.   УЗАГАЛЬНЕННЯ  І  СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО  ПРО    СПОЛУЧНИК……

Урок 1.

Тема. ПРИЙМЕННИК  ЯК СЛУЖБОВА  ЧАСТИНА  МОВИ. ПРИЙМЕННИК  ЯК  ЗАСІБ  ЗВЯЗКУ  В  СЛОВОСПОЛУЧЕННІ

На матеріалі творів Т.Г.Шевченка

 

Мета: засвоїти відомості про прийменник як службову частину мови, показати роль прийменника як засобу звязку слів у словосполученні й реченні, застосовувати в усному й писемному мовленні; навчити школярів користуватися всіма бармами мовних засобів, сприяти постійному збагаченню їхнього словникового запасу. Розвивати навички звязного усного й писемного мовлення, мислення, память. Виховувати любов до рідної мови; формувати вміння самостійно поповнювати свої знання й підвищувати культуру мовлення.

Обладнання: таблиці, картки, підручники, твори Т.Г.Шевченка, картина

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

 

                                                                              Ну що б, здавалося, слова...

                                                                              Слова та голос – більш нічого.

                                                                              А серце бється – ожива,

                                                                              Як їх почує…

                                                                                                 Т.Шевченко

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Фронтальна бесіда з учнями з використанням таблиці «Частини мови»

-         Які частини мови ви знаєте?

-         За якою ознакою частини мови поділяються на самостійні та службові?

-         Які ви знаєте самостійні частини мови?  Що вони означають і на які питання відповідають.

-         Якими членами речення може виступати кожна з названих частин мови?

-         Що ми називаємо прийменником? (Повторення вивченого в початкових класах).

-         Яку роль виконує прийменник у реченні?

-         Які ще службові частини мови ви знаєте?

 

ЧАСТИНИ  МОВИ

    Самостійні  змінні                                           Службові незмінні

1. Іменник                                                                   7.  Прийменник

2. Прикметник                                                            8.  Сполучник

3. Числівник                                                                9.  Частка

4. Займенник                                                           Особлива частина мови

5. Дієслово                                                                  10.  Вигук

  Самостійна  незмінна

6. Прслівник

 

2. Розібрати запропоноване речення за членами речення. Указати слова, що означають предмети, ознаки, дії тощо. Якими частинами мови є ці слова? Якими членами речення вони виступають? Назвати слова, які не мають власного лексичного значення, не відповідають на жодне питання, не виступають самостійно членами речення. Зробити висновок про те, яка частина мови називається прийменником.

   А по долині, по роздоллі із степу перекотиполерудим ягняточком біжить до річечки води напитись (Т.Шевченко).

 

Висновок.

Прийменник –це службова частина мови. Прийменники по, із, до виражають відношення дії (біжить) до предметів (долина, роздолля, степ, річечка), вказують на синтаксичні звязки між дієсловом та іменниковими формами.

  Прийменники допомагають виявити значення відповідної форми іменника і синтаксичну роль її у реченні. У наведеному реченні за допомогою прийменників виражаються різні значення просторових відношень: місця дії, поширення її (біжить по долині, по роздоллі), напрямку руху (біжить із степу, біжить до річечки).

 

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

 

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1.     Систематизуюча розповідь учителя з елементами бесіди.

 

Таблиця №1 «Види прийменників

 

                                    ВИДИ  ПРИЙМЕННИКІВ

ЗА  МОРФОЛОГІЧНИМ  СКЛАДОМ

ЗА  ПОХОДЖЕННЯМ

1.     Прості:

В, на, до, під, о, з, над, за, серед, із, без, від, по, між

2.     Складні:

З-за, із-за, поміж, задля, посеред, з-під, понад, поперед

3.     Складені:

Під час, з метою, у справі, за допомогою, у звязку з, відповідно до, незалежно від, у напрямку до

 

1.     Непохідні:

Без, від, для, у, до, про, за, по

2.     Похідні:

а) відменникові:

перед, край, коло, внаслідок, протягом

б) прислівникові:

замість, кругом, біля, близько, обабіч, навпроти, уздовж

в) віддієслівні:

завдяки, викликаючи

г) утворені способом складання:

з-над, із-за, понад, попід, посеред, з-під

 

 

 

 

Таблиця № 2 «Вживання прийменників»

 

ОСОБЛИВОСТІ  ВЖИВАННЯ  ПРИЙМЕННИКІВ

ІЗ  ПЕВНИМИ ВІДМІНКАМИ

відмінки

Кількість відмінків

Приклади

одного

двох

трьох

Родовий

Без, біля, коло, від, до, для, з-за, з-під, крім, окрім, після, проти, серед,близзько, кінець, край замість та ін.

поперед

Між, поміж,

Проміж, з, в(у)

Вийти з приміщення, запитав у майстра, рости біля тину, чорний від кіптяви, піти до школи

Давальний

Всупереч, навздогін, назустріч, наперекір, напереріз

 

 

Назустріч сонцю, вийшло всупереч сподівання

Знахідний

Крізь, повз, попри, про, через

В(у), за, на, над, о(об), по, перед, поза, понад

 

Минуло років з пятнадцять, увійти в клас, відпочивати по серпень

Орудний

 

За, над, по, перед, під, поза, понад

Між, поміж, проміж, з

Іти з дитиною, розмова між друзями

Місцевий

при

На, по, о(об)

В (у)

Працювати в бібліотеці, іти по дорозі

Місцевий відмінок ніколи не вживається без прийменника

Тези розповіді.

-         Прийменник – незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й реченні. Разом з іменними частинами мови у формі непрямих відмінків прийменник вказує на обєкт дії, напрямки, місце, час, причину, мету та інші значення.

-         Прийменник самостійно членом речення не буває.

-         За морфологічним складом прийменники бувають прості, складні, складені

-         За походженням прийменники бувають: непохідні, похідні.

 

2.     Самостійна робота учнів із підручником:

а) вивчити  параграф 34, порівняти з почутим і побаченим на таблицях.

б) виконання вправ: 445, 447, 450, 449(усно)

в) перевірка виконання запропонованих вправ.

 

3.     Робота з картками.

Списати речення. Вказати в них прийменники. Визначити відмінки іменників, з якими повязані прийменники. Що означають прийменники в реченнях (час, місце, причину тощо)?

1 картка.

Сонце гріє, вітер віє з поля на долину, над вербою гне з вербою червону калину... Коло гаю в чистім полі, на самій могилі, дві тополі високії одна одну хилить. На чужину з України брати розійшлись (Т.Г.Шевченко).

      2 картка.

 Веселе сонечко ховалось в веселих хмарах весняних. По діброві вітер віє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу. Ой сяду я під хатою, на вулицю гляну, як то тії дівчаточка без своєї Ганни (Т.Г.Шевченко).

      3 картка.                                                                                  

Як над Вавілоном, над його садами і над тим, що буде з нашими синами. І дід, і баба у неділлю на призьбі вдвох собі сиділи...  Отак на вулиці під тином ще молодий кобзар стояв і про невольника співав (Т.Г.Шевченко).

 

4.    Вибірковий диктант. Виписати словосрполучення, до яких входять прийменники. Визначити, які смислові відношення між головним та залежними словами виражені за допомогою прийменників.

На вгороді коло броду

Барвінок не сходить.

Чомусь дівчина до броду

По воду не ходить.

На вгороді коло тину

Сохне на тичині

Хміль зелений не виходить.

Дівчина з хатини.

На вгороді коло броду

Верба похилилась.

Зажурилась чорнобрива,

Тяжко зажурилась.

Плаче, плаче, та ридає,

Як рибонька бється...

А над нею, молодою,

Поганець сміється.

                       Т.Г.Шевченко

 

ІV. Завдання з розвитку звязного мовлення, культури мовлення та стилістики.

Написанти невеликий твір за картиною І.С.Їжакевича «Тарас – пастух».

 


V. Підсумки роботи на уроці. Аргументація оцінок.

 

·        Висновки.

-         Прийменники можуть вказувати на відношення просторові, часові, причинові, мети, способу дії, міжпредметні.

-         Прийменники походять від прийменників, іменників, дієсляв, прислівників.

-         Прийменники вживаються з пятьма відмінками (крім називного й кличного). Деякі прийменники можуть вживатися з трьома відмінками, а деякі лише з одним. Найменше є прийменників, які вживаються з давальним відмінком.

-         Прийменники вживаються при їменниках та займенниках.

 

·        Виставлення оцінок.

 

VI. Домашнє завдання.

Вивчити параграф 34. повторити правила чергування у-в (5 клас).

Вправа 448. * Виписати з творів Шевченка 3 речення з прийменниками.

 

 

 

Урок 2.

Тема.  НЕПОХІДНІ  ТА  ПОХІДНІ  ПРИЙМЕННИКИ

 

Мета: поглибити і закріпити уявлення про особливості прийменника як частини мови; удосконалювати вміння розрізняти прийменники з-поміж інших частин мови, правильно застосовувати їх в усному й писемному мовленні; поліпшувати навички редагування текстів, збагачувати словниковий склад; розвивати мислення, увагу, пам’ять, творчі здібності учнів; виховувати любов до народної творчості та інтерес учнів до уроків рідної мови.

Обладнання: підручник, таблиця, картки

Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування умінь і навичок на основі знань.

Форма проведення:  урок - конкурс

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Робота з перфокартками.

Прочитати подані речення. Виписати службові частини мови (помітивши їх хрестиком у таблиці).

1.     Липа у білім кожусі згадує літо, весну.

2.     Жебонить вода біля греблі.

3.     Навколо торішній очерет шумить сухими стрілами.

4.     А з-під коріння пробивається свіжа трава.

5.     Весняним квітом замаїлися береги.

6.     Вода подзвонює, на ліщині соловей не тихне.

7.     Зорі прихиляються зовсім низько, плещуть під ногами, і людина йде по стежці в зоряному колі.

8.     Біжить стежка понад ставом, пахне смоляними молодими бруньками.

9.     Перейти рівчак, і тут дві стежки перетнуться – одна в село, друга на хутір.

10.                       Село купається в теплі, сонці, мідному передзвоні та веселому співі веснянок.

11.                       Хай пісня буде щира і неложна, хай щира правда з неї устає.

12.                       Любить людей мене навчила мати і рідну землю, що б там не було.

 

Виконана робота матиме такий вигляд:

№ речення

прийменник

споглучник

частка

1

Х

 

 

2

Х

 

 

3

 

 

 

4

Х

Х

 

5

 

 

 

6

Х

 

Х

7

ХХХ

Х

 

8

Х

 

 

9

ХХ

Х

 

10

Х

Х

 

11

Х

Х

ХХ

12

 

ХХ

ХХ

 

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальн діяльності учнів.

1.     Завдання і запитання для учів.

·        Зробіть словотвірний розбір слова похідний. Які прийменники називаються похідними?

2.     Проблемне завдання.

·        Визначте до якої частини мови належать слова край, обабіч, навкруги, незважаючи на, близько. Свою відповідь аргументуйте.

 

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.

 

1.     Пояснення вчителя вчителя за таблицею «Поділ прийменників».

За походженням

Непохідні (первинні)

Похідні (вторинні), утворені

З (із, зі) за, до, для, без, в (у),  від (од), на, над, під, по, при, про, о, між (межи) ...

Складанням двох або кількох прийменників

З-під, з-над, із-за, з-поза, з-поміж, поза, задля, поміж, понад, заради, посеред, попід, попри...

Шляхом переходу інших частин мови у прийменники

Іменників

Край, кінець, круг, у разі, коло, протягом, шляхом, з метою...

Прислівників (і дієприслівників)

Навколо, уздовж, обабіч, близько,  не зважаючи на, поблизу, включаючи...

 

2.     Робота з підручником.

а/ Параграф 35

б/ Вправи 457, 458 (усно); 459.

в/ Перевірка виконання вправи.

 

ІV. Конкурсні завдання.

1. «Далі, далі...»

1.         Які частини мови ви знаєте?

2.         Назвіть самостійні частини мови ...

3.         Іменник – це ...

4.         Прикметник – це ...

5.         Числівник – це ...

6.         Займенник – це

7.         Дієслово – це ...

8.         Прислівник – це ...

9.         Назвіть службові частини мови ...

10.    Прийменник – це ...

11.    Яку роль виконує прийменник у реченні?

12.    З якою частиною мови найчастіше вживаються прийменники ...

 

2.«Будь уважним»

Складіть речення з фразеологізмами; назвіть до якої частини мови належить кожне слово; розібрати синтаксично.

-         за двома зайцями;

-         гратися з вогнем;

-         тримати при собі;

-         на сьомому небі.

 

3.     «Народ скаже, як завяже»

Переписати речення, на місці крапок вставити прийменники.

1) Хто рано підводиться, ... того й діло водиться. 2) ... невмілого руки не болять. 3) Не взявшись ... сокиру, хати не зробиш. 4) ... діла слабіє сила.

5) ... умілого і долото рибу ловить. 6) Треба нахилитися, щоб ... криниці води напитися. 7) Щоб рибу їсти, треба ... воду лізти. 8) ...лежачий камінь вода не тече.

 

4.     «Пятий зайвий»

1)    без, у, навчкрло, над, між;

2)    з-поміж, поза, заради, посеред, край;

3)    у разі, кінець, круг, край, коло;

4)    над, кінець, з-під, задля, навколо.

 

5.    «Якнайбільше»

Дібрати до прийменників якнайбільшу кількість синонімічних відповідників.

Степи круг (навколо, довкола, навкруг, доокруг, доокіл) Січі.

Дерева коло (край, біля, обабіч, понад) дороги.

 

6.     «Хто перший»

Право відповідати має той, хто перший підніме руку.

Перекласти слова, словосполучення з прийменниками українською мовою.

С начала до конца (від початку до кінця)

В подтверждение своих слов (на підтвердження своїх слів)

По делу (у справі)

По моей теории (за моєю теорією)

В пяти шагах (за пять кроків)

С общего согласия (за спільною згодою)

Из уважения к вам  (з поваги до вас)

Быть к десяти часам ( бути на десяту годину)

По имени (на імя)

К величайшему удивлению (на превелике диво)

Не о том речь (не про те мова)

По мне (як на мене).

 

7.     «Редактор»

Відредагувати текст.

Жупан

   Жупан це типова одежа козацьких часів на Україні, що на жаль дуже мало сберігся серед сучасного поселення. Жупан – шився з синьой катайки або з доброго сукна фабричного виробу. Покрой чоловічого жупану буває двух видів: жупан без воротника і зі стоячим воротником. Жіночий жупан був набагато гарніший. Шився він з тонкого сукна голубого або темного червоного кольора, з двума «вусами», що оздоблювалися золотими шнурками.

 

V. Завдання з розвитку звязного мовлення, культури мовлення та стилістики.

Робота в парах. «Юний журналіст»

Взяти інтервю в однокласника «Якби я був директором школи».

 

VІ. Підсумки роботи на уроці. Аргументація оцінок.

Самоаналіз відповідей учнів.

(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон»)

Виставлання балів. Визначення переможців.

 

VІІ. Домашнє завдання.

Параграф 35, вправа 461. * Скласти твір-опис «Весна іде», ввівши в текст похідні й непохідні прийменники.

 

 

 

Урок 3.

Тема.  НАПИСАННЯ  ПОХІДНИХ  ПРИЙМЕННИКІВ  РАЗОМ,  ОКРЕМО  ТА  ЧЕРЕЗ  ДЕФІС

 

Мета: забезпечити засвоєння учнями правил написання похідних прийменників, виробити відповідні правописні вміння й навички; розвивати логічне мислення, память, увагу, культуру усного й писемного мовлення; виховувати патріотичні відчуття, любов до прекрасного

Обладнання: підручник, таблиці, дидактичний матеріал

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда за запитаннями.

- Яка частина мови називається прийменником?

- Для чого служить прий менник?

- На які види поділяються прийменники за будовою?

- Назвіть непохідні прийменники.

- Як творяться похідні прийменники?

- З якими відмінками іменників вживаються прийменники?

2. Перевірка вправи 461.

3. Прочитати твір-опис «Весна іде», назвати похідні й непохідні прийменники.

 

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

 

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

 

1.     Пояснення вчителя за таблицею «Правопис прийменників».

ПРАВОПИС   ПРИЙМЕННИКІВ

Спосіб написання

Правила

Приклади

РАЗОМ

Разом пишуться похідні прийменники, утворені від прислівників та іменників

Напередодні, навкруги, внаслідок, поруч, навколо, вздовж, наперед

ЧЕРЕЗ  ДЕФІС

Через дефіс пишуться похідні прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників

З-під, з-понад, з-поміж, з-над, з-за, із-за, з-поза

ОКРЕМО

Окремо пишуться похідні прийменники, утворені поєднанням прислівників та іменників з непохідними прийменниками

З метою, незалежно від, за винятком, під час, згідно з, незважаючи на, слідом за, поряд з, у відповідності до

 

2.     Робота з підручником.

Параграф 34, вправа 449, 451 (усно)

 

3.     Вибірковий диктант. Виписати прийменники.

   Петрик пробує встати з ліжка, яле пекучий біль у нозі знову примушує його лягти.

   Петрик – герой. Учора врятував життя сусідчиній дівчинці. Вийшла з двору та й простує трамвайними рейками. Ззаду трамвай дзеленчить, ось-ось наїде. А за трамваєм, його переганяючи, візник коня пустив на всю кінську рись. Не видно йому з-за трамвая дівчинки. Злякається вона дзенькоту, кинеться вбік з рейок і сама попаде коневі під ноги...

   Побачив це Петрик і кинувся до білого сміхотливого клубочка. Миттю перебіг вулицю, схопив дівча на руки і виніс з-під самісінької кінської морди.

   Але чи голоблею, чи колесом штовхнуло його. Лежить тепер хлопчик з компресами на нозі, не може ходити. А знадвору чути, як гуркочуть машини, як крокують люди (За С.Пилипенком)  

 

4.     Робота з картками. Розкрити дужки, пояснити написання прийменників. З двома скласти речення.

1.     З/за, з/над, з/поза, в/наслідок, за/ради, зі/сходу, не/залежно/від

2.     За/для, із/за, з/по/між, про/між, поряд/з, на/перед, із/над

3.     По/під, з/перед, з/ним, не/зважаючи/на, з/по/між, із/під, на/вкруги

4.     З/по/серед, з/гідно/з, по/над, на/зустріч, по/під,на/в/коло.

 

5.     Диктант переклад.

     С точки зрения, дом в пять этажей, вовлечь в работу, с утра до вечера, от всего сердца, у самого моря, идти за водой, в семь часов утра, обратиться к сестре, к началу года.

 

6.     Самостійна робота з таблицею. Розбір прийменника як частини мови.

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРИЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ

·        Прийменник. Загальне значення.

·        Який він за будовою: простий, складний чи складнений.

·        Який він за походженням: непохідний чи похідний (від якої частини мови)

·        З яким відмінком ужитий?

·        Особливості написання (якщо є).

 

А до травня з гаю птиці озивались (М.Сингаївський).

 До – прийменник, служить для звязку слів. Непохідний.Ужитий з родовим відмінком іменника, який звязує слова травня і озивались.

 З – прийменник, служить для звязку слів. Непохідний.Ужитий орудним відмінком іменника. Звязує слова гаю і озивались.

 

7.     Робота в парах. Скласти діалог зі своїм товаришем, обіграти одну із запропонованих життєвих ситуацій. Під час розмови памятати про інтонацію, жести, міміку.

-                     Обмінюєтесь із сусудом думками з приводу цікавих телепередач.

-                     Розпитуєте один одного про уподобання, звички, страви, свята. Розмова щира, невимушена.

-                     Ви – близькі друзі, але давно не бачилися. У вас багато приємних спогадів...

-                     Ви казкові персонажі з відомої казки Шарля Перо «Попелюшка». Яка розмова відбувається між вами у казковому королівстві?

 

8.     Словниковий диктант.

Понад озером, з-над прірви, з-попід урвища, поміж деревами, з-поміж дерев, попри всі недоліки, із-за гаю, з-над хмаровиння, назустріч бурі, наперекір долі, поперед батальйону, із-під нагляду, наприкінці виступу.

 

9.     Пояснювальний диктант. (Якими частинами мови виступають слова край, кругом).

1.     Хочеться хоч подивитись на свій край на милий.

2.     Насипали край дороги дві могили в житі.

3.     Тече вода край города.

4.     На край світу билину море покотило.

5.     Кругом широколистії тополі.

6.     Кругом поле, як те море широке, синіє.

7.     Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали.

8.     Я подивився кругом себе.

9.     Встала мати, кругом оглянулась.

                                           (Т.Шевченко).

 

ІV. Завдання з розвитку звязного мовлення, культури мовлення та стилістики.

 

«Будь уважний і кмітливий»

 

   Прослухайте текст і визначте його основну думку.

   Український князь Яруслав Мудрий, що княжив по Володимирі, дбав дуже про свою столицю Київ.

   Було це вже велике місто, що мало більше як сто тисяч мешканців. З усіх сторін зїздилися д о Києва свої й чужі люди: чи то купити, чи продати щось, чи їншою своєю власною або й державною справою, чи до суду, чи до уряду.

   Давній город, що стояв на горі, не міг уже помістити під час небезпеки усіх його мешканців. Ярослав розширив його втроє й наново укріпив. Довкола йшли високі вали, збудовані з каміння і землі, з дерев’ яними і мурованими вежами, з глибоким ровом, що через нього вели мости. До міста можна було увійти з трьох сторін через укріплені ворота.

   Найславнішими були «Золоті Ворота» з південного заходу, збудовані з каміння та цегли і покриті золотою бляхою.

   Серед валів, побіч Десітинної церкви, Ярослав поставив нову княжу палату і різні церкви. Найбільшу славу мала велика церква святої Софії, або Божої Мудрості, з десятьма банями, прикрашеними різьбою, гарними образами і малюнками.

   По чужих землях розійшлася слава про золотоверхий Київ.

   За далекими морями, за карпатськими горами та темними лісами, далеко від нашого краю ширилася слава про нашу столицю. (З журналу)

·        Складіть   для групи суперників тестові завдання з метою перевірки рівня сприйняття прослуханого тексту.

·        Обміняйтеся з іншою групою учнів тестовими завданнями і виконайте їх.

·        Напишіть переказ тексту.

 

V. Підсумки роботи на уроці. Аргументація оцінок.

Опитування – інтервю.

(використовується інтерактивний метод «Мікрофон»)

- Що вам найбільше сподобалоя на уроці?

 

V. Домашнє завдання.

Скласти твір «Світ моїх захоплень», вживаючи непохідні та похідні прийменники.

 

 

 

Урок 4.

Тема.  УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО  ПРО  ПРИЙМЕННИК

 

Мета: поглибити, узагальнити й систематизувати знання учнів про прийменник як частину мови, удосконалювати орфографічні навички, уміння вживати прийменники в усному та писемному мовленні; розвивати вміння чітко, логічно висловлювати свої думки. Виховувати любов до природи, рідної землі.

Тип уроку: узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

Форма проведення:  урок – журнал

Обладнання: роздатковий матеріал, підручник

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальн діяльності учнів.

1.     Сторінка «Розумна»

Дати відповіді на запитання.

1.     На які відношення можуть указувати прийменники? (просторові, часові, причинові, мети, способу дії, міжпредметні)

2.     Від яких частин мови походять прийменники? (іменників, дієслів /дієприслівників/, прислівників)

3.     При яких частинах мови вживаються прийменники? (іменниках, займенниках)

4.     Зі скількома відмінками вживаються прийменники? (5: родовим, давальним, знахідним, орудним, місцевим)

5.     З яким відмінком уживається найменше прийменників? (з давальним)

6.     Як відрізнити прийменник від прислівника? (прийменник на запитання не відповідає, прислівник – відповідає)

7.     Як пишуться прийменники, складені з двох і більше частин? (одним словом)

8.     Як пишуться прийменники, утворені поєднанням повнозначних частин мови з прийменниками? (двома і більше словами).

 

2.     Сторінка «Уважна»

Записати під диктовку текст, підкреслити прийменники. Придумати заголовок

   Сиві хмари розбрелися по небу. Подекуди вони просвічувалися. Із-за них ясніла тиха блакить, відбивалася понад гаєм, поверх дерев розпускалися сонячні стяги. Сонце світило на землю ніби крізь вікна. Посеред узлісся височіла тополя, зеленіючи густо, буйно.

   Хмарки стягувалися докупи, ставали хмарами, а потім розпускали навколо себе павутиння, щоб заснувати клаптики блакиті.

   Сонце пробивалося з-поза хмар, але було затуманене і блищало наче крізь сулу. Понад землею повзли сині тіні. З-за обрію встало темно-синя важка хмара.

       

3.     Сторінка  «Кмітлива»

Перкласти українською мовою.

-         по обеим оторонам – з обох боків

-         плыть по течению – пливти за течією

-         по выходным дням –  у вихідні дні

-         ударить по мячу – ударити по мячу

-         по требованию –  на вимогу

-         по недоразумению – через непорозуміння

-         коса по пояс – коса до пояса

-         по погоде – залежно від погоди

 

4.     Сторінка  «Ігрова»

Епіфора – стлістичний прийом, який передбачає повторення однакових елементів наприкінці суміжних синтаксичних одиниць. Перемагає той, хто швидше за інших добере правильні слова.

   Епіфору утворюють три букви.

-         Т ...; М ...; К ...; Ф ...; П ... Відповідь: ара (тара, мара, кара, фарв, пара)

-         К ...; Г ...; П ...; Н ...; Т ... Відповідь: ора

-         В ...; С ...; К ...; М ...; Вр ... Відповідь: ода

-         Б ...; С ...; М ...; К ...; Ц ... Відповідь: іль

-         Шар ...; Пор ...; Трі ...; Зав ...; Тир ... Відповідь: ада.

 

5.     Сторінка  «Морфологфчна»

Розбір прийменника як частини мови.

1.     Спочатку морок поліз з-поміж очеретів (М.Коцюбинський).

(З-поміж - прийменник, служить для звязку слів. Похідний, утворений з прийменників з, по, між. Ужитий з родовим відмінком іменника, який звязує слова поліз і очеретів.  Пишеться через дефіс.)

2.     Забіліли сніги навколо Києва (О.Довженко).

(Навколо - прийменник, служить для звязку слів. Похідний, утворений від прислівника навколо. Вжитий з родовим відмінком іменника. Зв’язує слова забіліли і Києва. Пишеться разом.)

 

6.     Сторінка  «Орфографічна».

Розкрити дужки.

По/під, з/під, із/за, під/час, на/перед, на/в/коло, з/над, із/по/між.

 

7.     Сторінка «Тест»

1.                прийменники без, від, до, для, крім вживаються лише з відмінками:


а) знахідним

б) місцевим

в) родовим

г) називним


2.                слова біля, під, над, попід є:


а) сполучниками

б) частками

в) прийменниками

г) прислівниками


3.                на початку речення та після розділового знака пишемо прийменник:

а) в                                                                 б) у

4.                прийменники з ... поза, з ... перед, з ... поміж, з ... над завжди пишуться:

а) разом                                 б)через дефіс                       в) окремо

5.                у словосполученнях полоти на клумбі, зусріти на галявині, зупинитись біля берега, зайти в будинок прийменник вказує:


     а) місце

б)час

в)причину


6.                прийменники для, до, над, під:


а)похідні

б)непохідні

в)складні

г)складені


7. вкажіть серед поданих непохідний прийменник:


а) біля

б)протягом

в)під час

г)на відміну від


8. вкажіть, який з варіантів прийменника слід вставити у речення на місці пропуску.

І білий місяць на ту пору ... хмари де-де виглядав.


а) з

б) із

в) зі

г)за


9. визначте, який з прийменників пишеться разом:


               а) з/поміж

               б) на/прикінці

               в) на/користь

               г) з/нагоди


10. визначте, яким прийменником з поданих можна замінити виділений у реченні.

               Чи в Києві, чи в Полтаві, чи в самій столиці, ходив чумак з мазницею помежи крамниці (С.Руданський).


а) зсередини

б) довкола

в) вздовж

             г)між

             д)поза


 

ІІІ. Завдання з розвитку зв’язного мовлення, культури мовлення та стилістики.

1. Твір – роздум.

Продовжити текст роздумом про цінність і значення хліба, дібрати заголовок.

   Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. Із скоринкою золотою. Це від вогню позолота в нього.

   Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А це зерно в золотому колоску на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмивалося.Золоте проміння сонячне в себе увібрало. Від сонця позолота в хліба. Та чи тільки від нього?

2. Виписати з тексту прийменники, розібрати як частину мови.

 

ІV. Підсумки роботи на уроці. Аргументація оцінок.

 

V. Домашнє завдання.

Повторити параграф 34. Написати діалог «Інтервю у гостя нашого села», використавши непохідні й похідні прийменники.

 

 

Урок 5.

Тема.  СПОЛУЧНИК  ЯК  СЛУЖБОВА  ЧАСТИНА  МОВИ.  СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ  Й  ПІДРЯДНОСТІ,  ЇХ  ВИДИ

На матеріалі творів О.Олеся

 

 

Мета: ознайомити учнів з особливостями сполучника як службової частини мови; формувати вміння розпізнавати їх у тексті, правильно використовувати в мовленні. Дати поняття про сполучники сурядності та підрядності; розвивати память. Виховувати потріотичні почуття, любов до рідного слова, показувати красу української мови.

Обладнання: таблиці, картки, твори О.Олеся, підручник

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Епіграф                                             О мово, ночі колискова!

                                                           Прийми мій радісний привіт.

                                                           Навік пройшла пора безславна...

                                                           Цвіти і сяй, моя державна

                                                                                                   О.Олесь

                                              

                                        Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань учнів.

·        На дошці записані прості й складні речення, у яких сполучники поєднують однорідні члени речення й частини складного.

Завдання.

   Виразно прочитати речення. Виділити сполучники. Розповісти про вживання розділових знаків при однорідних членах речення та у складному реченні. Зробити висновок про те, яка частина мови називається сполучникомі яка його роль у реченні.

 

   В землі віки лежала мова

   І врешті вибилась на світ.

                       . . .

   Навіки пройшла пора безславна...

   Цвіти і сяй моя державна...

                      . . .

   Для всіх ти мертва і смішна,

   Для всіх ти бідна і нещасна,

   Моя Україно Прекрасна,

   Пісень і волі сторона!

                       . . .

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось вово співа, бринить.

                    . . .

Тільки вірю: ніколи не вмреш Україно,

Бо співучий народ і в біді не помре.

                                 З творчості     О.Олеся

 

 

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальн діяльності учнів.

 

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

 

1.     Розповідь учителя з використанням узагальнюючої схеми «Сполучник».

                                                   СПОЛУЧНИК

 

       НЕЗМІННА  ЧАСТИНА  МОВИ

       СПОЛУЧАЄ  ОДНОРІДНІ  ЧЛЕНИ  РЕЧЕННЯ

       СПОЛУЧАЄ  ЧАСТИНИ  СКЛАДНОГО  РЕЧЕННЯ

       ЧЛЕНОМ  РЕЧЕННЯ  НЕ  БУВАЄ          

ЗА  БУДОВОЮ  РОЗРІЗНЯЮТЬСЯ

ПРОСТІ:

і, та, а, але, чи, мов, що, хоч

СКЛАДНІ:

проте, зате, якщо, начебто, мовби

СКЛАДЕНІ:

тому що, незважаючи на те що, в міру того як

ЗА  ЗНАЧЕННЯМ  ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:

І.    СУРЯДНОСТІ

    ЄДНАЛЬНІ:

ПРОТИСТАВНІ:

РОЗДІЛОВІ:

І, й, та(і), також

А, але, та(але), проте, зате, однак

Або, то, чи, хоч, то...то

ІІ.    ПІДРЯДНОСТІ

 – ПРИЧИНОВІ: бо, тому що, через те що, у звязку з тим що ...

 – МЕТИ:  щоб, для того щоб, аби ...

 – УМОВНІ:  як, коли, якщо, якби ...

 – ЧАСОВІ:  коли, як тільки, щойно, вміру того як ...

 – ДОПУСТОВІ:  хоч, незважаючи на те що, дарма що ...

 – ПОРІВНЯЛЬНІ:  як, наче, мов, немов, ніби ...

       ЗЯСУВАЛЬНІ:  що, щоб, як ...

ЗА СПОСОБОМ  ВЖИВАННЯ:

ОДИНИЧНІ:

І, а, проте, мовби, коли, якщо, або ...

ПОВТОРЮВАЛЬНІ:

Ні...ні, то-то, і...і, чи то...чи то  ...

           ПАРНІ:

Не тільки...а й,  як...та і  ...

 

  Тези розповіді.

       Сполучник це незмінна службова частина мови, яка вживається для вираження сурядного звязку між рівноправними членами речення, словосполученнями, а також сурядного й підрядного звязків між частинами складного речення, співвідносними з простими реченнями.

        Сполучник може також вживатися для звязку речень у тексті.

        Сполучник членом речення не буває.

 

*  За значенням (синтаксичною роллю) сполучники поділяються на 2 групи: сполучники сурядності й підрядності.

        Сполучники сурядності поєднують однорідні члени речення і частини               складносурядного речення як рівноправні, незалежні одне від одного.

 

        Сурядні сполучники:

Єднальні: і(й), та, ні...ні,також, як...так і, не тільки...а й;

Протиставні: а, але, та(але), проте, зате, однак;

Розділові: або, чи, то, хоч, або...або, то...то, чи то...чи то, не то...не то.

 

         Сполучники підрядності поєднують частини складнопідрядних речень. Вони виражають з’ясувальні, обставинні та інші відношення залежності підрядного речення від головного чи від іншого підрядного при послідовному підпорядкуванні частин.

 

        Підрядні сполучники:

       Зясувальні:  що, щоб, як;

       Причинові: тому що, через те що, бо, оскільки, затим що;

       Мети:  щоб(щоби), для того щоб, аби;

       Умовні: якщо, якби, аби, як, коли, коли б, як тільки;

       Часові: коли, в міру того як, тільки, як, щойно, відколи, ледве;

       Допустові: хоч, хай, незважаючи на те що, дарма що;

       Порівняльні: як, що, мов, немовби, начебто, ніби, нечаче;

       Пояснювальні:  тобто, а саме, як-от, або.

 

*  Групи сполучників за будовою(за морфологічним складом):

       Прості (морфологічно нерозкладні сполучники): і, а, бо, що, та, ні;

       Складні (утворені з кількох слів, але пишуться разом): щоб (що+б), немовби (не+мов+би), нібито (ні+би+то);

       Складені (утворені з двох і більше слів): тому що, подібно до того як, незважаючи на те що.

 

*  За особливостями вживання розрізняють:

       Одиничні (виступають в реченні як засіб вираження замкненості одного ряду або складної структури): а, і, якщо, щоб, як, якби ...

       Повторювальні (вживаються при кожному однорідному члені речення або перед кожною частиною складного речення з перелельною підрядністю): чи – чи, то – то, ні – ні, і – і ...

       Парні (складаються з двох частин, кожна з яких розподіляється між членами речення чи його частинами, виражаючи парний взаємозвязок): не тільки ... а й, хоч ... але, якщо ... то ...

        

2.     Самостійна робота з підручником з метою уточнення й осмислення матеріалу:

а) прочитати параграф 35.

б) виконати вправу 470, 471, 476, 481(усно).

 

3.     Перевірка самостійної роботи.

 

ІV.  Усвідомлення нових знань у процесі практичної діяльності.

1.     Диктант з коментуванням. Сполучники підкреслити. Вказати ті з них, що поєднують однорідні члени речення, та ті, що поєднують частини складного речення.

  Сміються, плачуть соловї і бють піснями в груди... Ти не дивись, що буде там, – чи  забуття, чи зрада... Чому ж стоїш без руху ти, коли весь світ співає? Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось воно співа, бринить. Коли б я знав, що розлучусь з тобою, о краю мій, о земленько моя... (З тв. О.Олеся).

   

2.     Розподільний диктант. Сполучники сурядності та підрядності записати в дві колонки. Зясувати. До якої з груп належить кожен сполучник підрядності.

    Але, проте, незважаючи на те що, бо, однак, немовби, якщо, мов, зате, і, щоб, або – або, та, хоч, оскільки, аби, ні – ні, ледве, коли, начебто, та.

 

3.     Робота в парах. Продовжити прислівя. Назвати вжиті сполучники, визначити, до яких груп за значенням вони належать. Пояснити вживання коми.

·        Ні швець, ... (ні жнець, ні на дуду гравець). Ні з губи мови, (ні з носа вітру). Пішов на комара з доючком, а ... (на вовка з швайкою). За смак не берусь, а ... (гаряче буде). Ходив три дні та ... (виходив злидні). З вогню та ... (в полумя). І холодно, і голодно, і ... (додому далеко).

·        Скласти речення з повторюваними сполучниками  чи ...чи, парними не так ... як, хоч ... але. Розібрати сполучники як частину мови за таблицею:

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ СПОЛУЧНИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ

·        Сполучник. Що він зєднує.

·        Який він за значенням: сурядності чи підрядності.

·        Який він за будовою: простий, складний чи складнений.

·        За способом вживання: одинийний, повторювальні, парні.

·        Особливості написання (якщо є).

 

4.     Вставити у поданих парах слів замість крапок потрібні сполучники.

   Батько ... син, черешні ... вишні, малий ... сміливий, степи ... ліси, ввечері ... вранці, піднявся ... полетів, світить ... не гріє, замерз ... не одягнувся, смачна ... спіла.

 

5.     Вибірковий диктант. Виписати сполучники.

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче, і миліш,

І дорожче в час недолі?!

   Рідна мова! Рідна мова!

Що в єдине нас злива, -

Перші матері слова,

Перша пісня колискова.

Як розлучимось з тобою,

Як забудем голос твій,

І в вітчизні дорогій

Говоритимем чужою?!

   Краще нам німими стати,

   Легше гори нам нести,

   Ніж тебе розіпясти,

   Наша мово, наша мати!

                                О.Олесь

 

V.              Завдання з розвитку зв’язного мовлення, культури мовлення та стилістики.

1.     Подані вирази замінити стійкими словосполученнями з парними сполучникамисурядності ні – ні. Записати.

   Сказати невлад, недоречно. Розгубитися, не знаючи, що робити. Дуже переляканий, вражений, здивований. Безпричинно, безпідставно приставати.

   (ні в тин ні у ворота, ні в сих ні в тих, ні живий ні мертвий, ні з сього ні з того)

 

2.     Висловити свої думки про значення рідної мови в житті кожної людини. У структурі тексту використати різні сполучники, а також однозвучні з ними слова.

 

VІ.  Підсумки роботи на уроці. Аргументація оцінок.

·       Висновки.

1.     Єднальні сполучники (і, та в значенні і, ні ... ні та ін.) вказують на сукупність явищ; протиставні (а, але, та в значенні але, проте та ін.) – на протиставлення, виключення або порівняння; розділові (або, чи та ін.) – на взаємовиключення або чергування явищ.

2.     Сполучник та залежно від контексту може означати і або але.

3.     Українська мова уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. При цьому пауза сприймається як приголосний. Перед словом, яке починається на й, завжди ставиться і.

4.     Підрядні сполучники виражають відношення причини, мети, умови тощо.

5.     Одиничні сполучники вживаються лише один раз між двома словами чи частинами складного речення; повторювані – повторюються два або більше разів підряд; парні – вживаються двома частинами при двох різних однорідних членах або частинах складного речення.

·       Визначення переможців у парах. Виставлення балів.

 

VІІ. Домашнє завдання.

         Параграф 35, впр.485. *Написати невелику розповідь або вірш на тему: «Подорож славетною Україною»

 

 

Урок 6.

Тема.  НАПИСАННЯ  СПОЛУЧНИКІВ

 

Мета:  поглибити знання учнів про сполучник як службову частину мови, удосконалювати вміння школярів розпізнавати їх у тексті, правильно використовувати в мовленні, знаходити вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил. Поліпшувати навички редагування текстів, збагачувати словниковий запас учнів фразеологізмами, розвивати вміння звязно висловлювати свої думки; виховувати працелюбність, любов до навчання.

Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування умінь і навичок на основі знань.

Обладнання: підручник, картки, дидактичний матеріал

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Повторення вивченого, перевірка домашннього завдання.

1. Скласти звязне висловлювання на тему «Сполучник як службова частина мови»

2. Перевірка виконання вправи

3. Прочитати розповідь: «Подорож славетною Україною»

 

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальн діяльності учнів.

Проблемне запитання.

Чому обидва варіанти написання поданих слів правильні?

Щоб, що б; якби, як би; теж, те ж; зате, за те; проте, про те.

 

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

 

1.     Спостереження.

   Щоб уникнути помилок, треба вміти розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, щоб, проте, зате (які пишуться одним словом) і однозвучні поєднання інших частин мови те ж, то ж, як би, що б, про те, за те (які пишуться двома словами).

   Є два способи, як їх розрізняти.

1.1. Спробуйте замінити синонімічним сполучником, що в дужках, сполучник (написаний одним словом) і однозвучне поєднання слів (написані двома словами). Коли це можливе?

1. Таж я тобі казав.  Та ж думка виникла й у мене.(Адже). 2. Якби знав, де впадеш...  Як би не тис мороз, а весна буде. (Коли б). 3. Весна, проте ще холодно. Я про те вже говорив. (Однак). 4. Повільно, зате надійно. Я поважаю тебе за те, що ти завжди дотримуєш слова. (Але).

1.2. Подані парами вислови розберіть за членами речення й зясуйте, чи самі сполучники відповідають на якесь питання. А однозвучні поєднання слів? Зробіть висновок.

1. Щоб було добре, роби добре. Що б не трапилося, будь людиною. 2. Я теж виконав завдання. Я виконав те ж завдання.

 

2.     Робота з підручником.

Параграф 36, вправа 487, 489, 491 (усно)

 

3.     Розподільний диктант. Сполучники прості, складні та складені записати в три колонки.

Хоч, немовби, тому що, якби, теж, бо, для того щоб, але, проте, якби, наче, незважаючи на те що, також, після того як.

 

4.     Тести.

1.     У якому рядку всі слова – сполучники сурядності?


а) Ніби, щоб, тому що, а

б) і, а, але, та, також, проте

в) тільки-но, хоча, ледве, бо

г) так що, чи ... чи, якщо, щойно.


2.     Як пишуться складні сполучники?


а)  разом

б) окремо

в) через дефіс

г) по-різному


3.     Визначте рядок, у якому всі сполучники пишуться разом:

а) мов/би/то, не/наче, то/б/то, що/б

б) буцім/то, але/ж, коли/б, хоч/би

в) про/те, не/мов, тільки/но, так/що

г) не/зважаючи/на/те/що, не/хай, за/тим/що/б.

4.     Визначте, у якому рядку наведені не сполучники, а сполучні слова.

а) якби, тому що, у міру того як, бо

б) подібно до того як, незважаючи на те що, через те що

в) хто, котрий, куди, коли, скільки

г) неначебто, так що, дарма що, чи ... чи

5.     Серед поданих слів вкажіть сполучник.


а)  тоді

б)  для того щоб

в)  з радощів

г)  хто


6.     Визначте, яким сполучникомз поданих можна замінити виділений у реченні. Вона плаче, тому що їй важко, і вона страждає (О.Довженко).


а) Щоб

б) Що

в) Для того, щоб

г) Бо

ґ) проте

д) Як


7.     Визначте, який зі сполучників пишеться окремо.


а) Як/раз

б) Коли/б

в) Не/вже

г) Ато/ж


8.     Зясуйте, в якому реченні сполучники пишуться разом.

а) Де країна є така, що/б рука трудівника все, що зла розбила сила, ні/би чаром воскресила?

б) Я памятаю – і забуть, хоч/би й хотів, повік не зможу.

в) Вона пливе в прозорім танці, простерши білих два крила, немов/би Грузія киянці свій дух гірський перелива.

г)Як/би хотілося обїхати всю Україну!

 

5.      До кожного російського фразеологізму дібрати українські відповідники. Підкреслити словосполучення.

1.     Лучше меньше, да лучше. 2. Готовь сани летом, а телегу зимой. 3. Дома и стены помогают. 4. Чем богаты, тем и рады. 5. Нет друга – ищи, а нашёл – береги.

 

6.     Творчий диктант. Продовжити речення, використовуючи сполучники.

1.     Прийшла весна ...

2.     На сонце неможливо тепер дивитися ...

3.     Сліпучими потоками воно ллється із високості ...

4.     Весняний вітерець пахне прілим листям ...

5.     Батько любив повторювати ...

6.     Книга привчає мислити ...

 

7.     Завдання – гра.

     Утворити:

-               З розділового сполучника – протиставний і сполучник підрядності (а – бо)

-               Із складного сполучника підрядності – два простих сполучники підрядності (як – що)

-               З іменника іншомовного походження першої відміни мякої групи – протиставний сполучник та особовий займенник (але – я)

-               З дієслова в неозначеній формі на означення руху – єднальний сполучник та особовий займенник (і – ти)

-               З прикметників із значенням часу – однокорінні прикметники та сполучник підрядності (що – денний, що – годинний, що – місячний і т.д.)

-               З іменника, що означає взуття, у називному відмінку множини – простий сполучник підрядності та особовий займенник другої особи (бо – ти)

-               З іменника другої відміни твердої групи на р – простий сполучник. Що може бути єднальним або протиставним, та іменник чоловічого роду другої відміни (та – бір).

 

8.     Редагування тексту. (Робота на картках)

     Прочитайте текст. Виправте недоліки.

   Струмок хотів якомога далі втекти від снігу, тож побіг швидко-швидко. Це ж був перший весняний струмок, і  струмок плутав то праворуч, то ліворуч.

   По дорозі ліворуч з-під кори осики вилізла мурашка. Мурашка розправила крильця та  кілька разів змахнула крильцями – це була для мушки ранкова зарядка – і спитала:

-         То це справді починається весна?

   А струмок побіг далі по лісі і будив усіх і праворуч, і ліворуч.

   Першою серед дерев прокинулася молоденька верба над річкою, яка була тоненька-тоненька. Вербі легко було. Але зараз верба потяглася до сонця. І на гілочках у верби виступили бруньки, немов білі зайчики побігли (За О.Іваненко).

 

ІV. Завдання з розвитку зв’язного мовлення, культури мовлення та стилістики.

1. Пригадати, що ви знаєте про листування, які бувають листи? Які вимоги до їх написання? Скласти листа своєму товаришеві за опорними словами.

·        Здрастуй; повідомляю тебе про те; незважаючи на те, що; якби ти знав, як; радий, тому що; трудно було, зате; я стою за те; як би ти мені допоміг.

 

V. Підсумки роботи на уроці. Аргументація оцінок.

Робота в парах (взаємоконтроль).

- Перевірте, як ви засвоїли тему «Сполучник». Перевірку побудуйте у вигляді діалогу.

 

V. Домашнє завдання.

Параграф 36, вправа 494, *Скласти діалог «У магазині», використовуючи сполучники.

 

 

Урок 7.

Тема.  УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО  ПРО  СПОЛУЧНИК

              На матеріалі творів Василя Симоненка

 

Мета: узагальнити й закріпити знання учнів з теми «Сполучник»; удосконалювани орфографічні вміння й навички; розвирати  увагу, кмітливість, образне мислення й мовлення; виховувати інтерес до творчості земляка В.Симоненка; прищеплювати любов до рідного краю, рідного слова.

Тип уроку: узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

Форма проведення:  урок – КВК.

Обладнання: підручник, індивідуальні картки, дидактичний матеріал, твори В.Симоненка

 

 

Епіграф                                               Світ який – мереживо казкове!..

                                                              Світ який – ні краю ні кінця!

                                                                                        В.Симоненко

                                                        

                                               Хід уроку

 

І. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

   Учитель повідомляє тему, й мету уроку. Для проведення КВК клас поділено на дві команди, вибрано капітанів команд. Записується в зошит число, тема та епграф уроку. Завдання виконується на окремих картках.

 

ІІ. Проведення мовного КВК.

·        Розминка. Вибірковий диктант.

Прослухайте уривок з поезії Василя Симоненка «Тиша і грім». Яким настроєм перейнятий вірш? Випмшіть сполучники. Виконайте письмово морфологічний розбір їх.

Довго спали вітри у ярах на припоні.

Довго тиша гнітюча полями повзла.

І стояли дерева німі на осоні,

Знемагала в пилюці вечірня імла.

  І на трави не бризнули роси. Мов перли,

  Як румянець густий раннє небо залив.

  І здавалось – життя задрімало, завмерло,

  Заблукало в безмежжі неміряних нив.

І здавалось – нема ні початку, ні краю

Цій нудоті німій і нудній німоті...

Найстрашніше, мабуть, тільки тиша карає,

Коли поруч з тобою повзе по житті.

 

·        Мовознавча хвилинка.

Дайте відповіді на запитання.

1 команда.

- Чи має сполучник лексичне значення?

- чи буває сполучник членом речення?

- назвіть групи сполучників за способом уживання.

- наведіть приклади сполучників підрядності.

- на які групи поділяються сполучники сурядності?

 2 команда.

- Чи змінюється сполучник за родами, числами відмінками?

- Сполучник – це самосійна чи службова частина мови?

- Які є групи сполучників за синтаксичною роллю в реченні?

- Наведіть приклади сполучників сурядності.

- Назвіть групи сполучників за будовою.

 

·        Конкурс кмітливих.  

 

Запрошується до дошки представник від кожної команди.

1 команда.

1.     Сполучники але, а, проте, зате, однак:

а/   єднальні          б/ розділові           в/ протиставні      г/ підрядні

2.     Сполучники про(те), за(те), що(б), як(би), як(що), як(же) пишуться:

а/   разом                            б/   окремо                  в/  через девіс                         

3.     Сурядні сполучники або, чи, або ... або, ні ... ні, то ... то, чи ... чи є:

а/   єднальні          б/ розділові           в/ протиставні      г/ підрядні

4.     Підрядні сполучники щоб, для того щоб, з тим щоб є:

а/ зясувальні            б/  часові            в/   мети               г/  допустові

5.     Сполучники бо, щоб, який, коли служать для поєднання:

а/однорідних членів речення                                 

б/ частин складного речення                                      

в/слів у словосполученні                                 

6.     Сполучники у реченні виступають:

а/ головним членом речення

б/ другорядним членом речення

в/ членом речення не бувають.

 

      2 команда.

1. Сполучники в міру того як, для того щоб, незважаючи на те що є:

а/ простими            б/  складними        в/ складеними           г/ сурядними

2. Підрядні сполучники якщо, коли, коли б є:

а/ зясувальні            б/  часові            в/ порівняльні              г/  допустові

3. У складному реченні перед сполучниками а, але, щоб ставимо:

а/  кому          б/  крапку з комою          в/  тире                 г/  двокрапку

4. Сполучники сурядності зате, проте пишуться разом, коли:

а/  можна замінити однак

б/  можна замінити але

в/  можна замінити а.

5. Однозвучні зі сполучниками слова за те, про те, як же пишуться:

а/   разом                            б/   окремо                  в/  через девіс

6.Сполучники схожі з прийменниками тим, що:

а/  виступають головним членом речення

б/  не бувають членом речення

в/  виступають другорядним членом речення.   

                  

·        Плутанина.

Роздаються картки з приказками чи прислів’ями, компоненнти яких переставлено місцями; їхнє завдання полягає в тому, щоб реконструювати первісний вигляд кожної з наведених прислівїв протягом певного відліку часу.

 

1 команда.

    1. Велике свято, що в діда не стане й душі. 2. коли їв, то упрів, а  в вічі плюватиму. 3. Не відає голова ні на печі, ні на лавці. 4. Ні сіло, ні впало, спускайтеся на дно. 5. Грім не гряне, ти, Марку, грай! 6. Заліз у чужу солому, що язик лепече. 7. Поки баба спече книші, нехай тюрму знає. 8. Невигода нашій бабаці, ще й шелестить. 9. Замкнув вовка межи вівці, давай, бабо, сало. 10. Не тратьте, куме, сили, Гриць у церкві. 11. Хоч нічого не виходить, ледачий не стане. 12. Хоч на споді лежатиму, а коли працював, то аж задрімав.

   Відповіді.

   1.Велике свято – Гриць у церкві. 2. Коли їв, то упрів, а коли працював, то аж задрімав. 3. Невідає голова, що язик лепече. 4. Ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало. 5. Грчм не гряне, ледачий не встане. 6. Заліз у чужу солому, та ще й шелестить. 7. поки баба спече книші, у діда не стане душі. 8. не вигода нашій бабаці ні на печі, ні на лавці. 9. Замкнув вовка межи вівці, нехай тюрму знає. 10. Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно. 11. Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай! 12. Хоч на споді лежатиму, а в вічі плюватиму.

 

   2 команда.

  1. Убила баба лося, щоб карась не дрімав. 2. Винувата діжа, а дорога учить. 3. Ти від нього спиною, що блищить. 4. На тобі, небоже, та на сто рублів чвані. 5. На те щука в морі, що не смакує Їжа. 6. Піч тучить, так їй довелося. 7. Посади свиню за стіл, що з медом солодка. 8. Не дурний крук, а вернувся стрижений. 9. Хвалилася калина, що мені негоже. 10. Пішов по шерсть, щоб впустив із рук. 11. не все те золото, а воно до тебе рилом. 12. Хоч копійка в каптані, вона й ратиці на стіл.

   Відповіді.

  1.Убила баба лося – так їй довелося. 2. Винувата діжа, що не смакує їжа. 3. Ти від нього спиною, а воно до тебе рилом. 4. На тобі, небоже, що мені негоже. 5. На те щука в морі, щоб карась не дрімав. 6. Піч тучить, а дорога учить. 7. Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл. 8. Не дурний крук, щоб впустити з рук. 9. Хвалилася калина, що з медом солодка. 10. Пішов по шерсть, а вернувся стрижений. 11. Не все те золото, що блищить. 12. Хоч копіка в каптані, та на сто рублів чвані.

 

·        Лінгвокоманда.

 І команда – то/ж, тільки/но, не/зважаючи/на/те/що, з/тим/щоб, тому/то

ІІ команда – за/тим/що, то/б/то, через/те/що, тим/часом/як, або/ж.

 

·        Поетична мозаїка.

   Виразно прочитайте поезію В.Симоненка. знайдіть у тексті сполучники.

                          Грудочка землі

Ще в дитинстві я ходив у трави,

В гомінливі трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво

У краплинах ранньої роси.

  Бігла стежка в далеч і губилась,

  А мені у безтурботні дні

  Назавжди, навіки полюбились

  Ніжні і замріяні пісні.

В них дзвеніло щастя непочате,

Радість невимовна і жива,

Коли їх виводили дівчата,

Як ішли у поле на жнива.

  Ті пісні мене найперше вчили

  Поважати труд людський і піт,

  Шанувать вітчизну мою милу,

  Бо вона одна на цілий світ.

                             Любов

Дзвенять німою тугою ліси,

Коли їх ніч тремтлива обнімає

І від очей у ревності ховає

Принади їх первісної краси.

  Бринять живою радістю ліси,

  Як ранок спалахне на небокраї,

  Як сонце огняне завісу піднімає

  Із їх первісної і чистої краси.

Мені здається, - може, я не знаю, -

Було і буде так у всі часи:

Любов, як сонце, світу відкриває

Безмежну велич людської краси.

І тому світ завжди благословляє

І сонце, що встає, і серце, що кохає.

 

·        Лото. Доповни прислів’я.

   Кожен учасник команди по черзі продовжує прислівя.

1.     Людей питай, (але і свій розум май).

2.     Наука в ліс не веде, (а з лісу виводить).

3.     Ліпше своя хата, (як чужа плата).

4.     Не кажи – не вмію,( а кажи – навччусь).

5.     Скажи мені, хто твій друг, (і я скажу тобі, хто ти).

6.     Під лежачий камінь (і вода не тече).

7.     Не мудруй багато, (а працюй завзято).

8.     Так треба жити, (щоб нікому зла не чинити).

9.     Розуму палата, (та ключ від неї загублений).

10.                      На голові блищить, (а в голові свистить).

11.                      Винувата діжа, (що не смакує їжа).

12.                       Як не наївся, (то не налижешся).

13.                       Писав писака, (що що не розбере й собака).

14.                      Ворона за море літала, (а розуму не набрала).

15.                       Любить, як душу, (а трусить, як грушу).

16.                      Коли у травні дощ надворі, (то восени хліб у коморі).

 

·        Конкурс капітанів.

Скласти та записати речення із словами: якби, як би.

 

·        Конкурс «Поезія».

Скласти вірш, використовуючи сполучники сурядності, підрядності.

 

·        Індивідуальна робота. (робота з картками)

 

Виписати службові частини мови з фрагментів тексту.

...Там, де гори і долини,

Де гуляє вітровій, -

Там цвіте краса-країна

З дивним імям Сльозолий.

І колись в країні тій

Був на троні цар Плаксій.

***

Не любили Лоскотона

Цар Плаксій і Пласкуни,

Видавали заборони

Проти лоскоту вони.

І за дядьком Лоскотоном

Із нагайками в руках

Охоронці злих законів

Полювали по хатах.

***

Як розплющили всі очі,

Закричали:

- Тру – лю – лю!

Я роблю тепер, що схочу,

Що захочу, те й роблю!

Ми потрапили  -таки

У країну Навпаки!..

***

Як розплющили всі очі,

Гульк – уже в своїм дворі

Їх стрічають, обнімають

І бабусі, й матері.

***

Та поки гуло весілля,

То пяниці вартові

Напились якогось зілля

Та й поснули у траві.

***

А вночі йшли до вязниці

Батраки й робітники,

Щоб звільнити із темниці

Лоскотона на віки...

 

                  (З тв. В.Симоненка)

 

ІІІ. Підсумки роботи на уроці. Аргументація оцінок.

  Визначається команда – переможець.Виставляються й коментуються оцінки, дається оцінка всього уроку.

 

    Висновок.

   – Ви побачили, як цікаво й змістовно можна провести КВК з мови. Сподіваюся, що такі уроки додадуть вам бажання досконало оволодіти українською мовою.

 

ІV. Домашнє завдання.

   Написати міні-твір-роздум «Земля – наш дім. Бережіть її». Зробити морфологічний розбір 5 сполучників.




                                      З  досвіду  роботи 

вчителя  української  мови  і літератури

Суховієнко Оксани Василівни

                         

2.     Урок 1. Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль………………………………………………..9              

3.     Урок 2. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних та пасивних дієприкметників теперішнього та минулого часу………………..17

4.      Урок   3. Відмінювання дієприкметників. Правопис голосних у закінченнях дієприкметників……………………………………………………………….21

5.      Урок 4. Дієприкметниковий зворот. Виділення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника)……………..25

6.      Урок 5. Дієприкметниковий зворот. Кома при дієприкметниковому звороті. Тренувальні вправи…………………………………………………………………28

7.      Урок 6. Безособові дієслівні форми на но-, то-……………………………………31

8.      Урок 7. Не з дієприкметниками…………………………………………………………..34

9.      Урок 8. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники. Написання –н- у дієприкметниках та –нн- у прикметниках дієприкметникового походження…………………………………………………………37

10.                        Урок 9. Контрольна робота (тестування)………………………………………………40

                                             УРОК  1

Тема.Дієприкметник як особлива форма дієслова:загальне  зна-

             чення,морфологічні ознаки, синтаксична роль.                                                                                                                                                                                                             Мета:дати поняття про дієприкметник як особливу форму  --оооо ттттттдієслова;навчити учнів розпізнавати дієприкметники в                                                                                                                                       ссссссреченнях,визначати їх морфологічні ознаки,синтаксичну ьььььроль;правильно використовувати в мовленні;розвивати юю

        юлогічне мислення та мовлення школярів;виховувати любов та ьььььповагу до рідної мови,до Батьківщини.

 Девіз уроку:Все,що рідне, хай нам буде

                            Найдорожче і святе,

                            Рідна віра, рідна мова,

                         Рідний край наш над усе.

                                                 Ю.Шкрумеляк

 

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Обладнання: проектор слайдів, слайди з узагальнюючими табли-

            цями та завданнями, роздатковий матеріал.

 

                                  Хід уроку                                                            

 І.Вступне слово вчителя.

Cлайд 1. Україна    

                      

 - Щасливі ми ,що народилися і живемо на такій мальовничій землі,на нашій Україні. Тут жили наші прадіди,діди,тут живуть батьки,тут корінь народу українського,що сягає сивої давнини. І де б ми не були,скрізь відчуваємо поклик рідної землі,хвилюємося аж до сліз ,зачувши рідне слово

    Мовадуша народу. Народ говорить: «Слово до слова -

 зложиться мова».

    Найбільше і найдорожче добро в кожного народуце його мова,та жива сходинка людського духу,його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя,і свої сподіванки,розум,досвід,почування.

    І сьогодні на уроці ми в цьому переконаємося.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

1.Бесіда.

 - Яку частину мови ви закінчили вивчати?(Дієслово)

 - Що таке дієслово?(Самостійна частина мови,що називає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити?що зробити?)

 -Які форми дієслова ви знаєте?Коротко охарактеризуйте їх .

 

   Слайд 2.                     Таблиця «Форми дієслова»

Назва форми                 Загальне значення               Відповідає на питання                Приклади

 Неозначена              Дія,стан або процес поза ча-        Що робити?                                Знати,             

 форма                       сом,способом,числом,осо-            Що зробити?                              зняти

                                     бою

  

 Особове                    Дія,стан предмета                            Що роблю?Що буду                Пишу,

дієслово                                                                                робити?Що зроблю?               прочитаю,

                                                                                                   Що робив?..                             любив

 

Безособова                 Дія,яку сприймаємо,як                  Що зроблено?                        Вивчено,

форма на но-,то-            результат                                                                                          зшито 

                              

Дієприслівник            Додаткова дія,ознака,                    Що роблячи?                         Пишучи

                                        обставина дії                                   Що зробивши?                      Записавши

 

Дієприкметник          Ознака предмета за дією               Який?Яка?Яке?                    Написаний

                                                                                                        Які?                                      зароблена

 

2.  Біг з барєрами.

 - Перед ваминевеличке завдання. Для того ,щоб продовжити наш урок,потрібно його виконати.
 
Використовуючи таблицю «Форми дієслова», запишіть дані у робочих зошитах слова в залежності від того,до якої із форм дієслова вони належать.(Слова записати у стовпчик)

Здумати,списує,скуто,утираючи,підбити,зріже,читаний,зєдна-ти,змальовано,викидав,передано,зносивши,сказаний.

-         Підкресліть у кожному слові другу літеру. Що вийшло?

  Слайд 3.

Неозначена форма:  з Д умати

                                       п І дбити

                                       зЄ днати

 Особові дієслова:     с П исує

                                       з Р іже

                                       в И кидав

Безособові форми:   с К уто

                                       з Мальовано

                                       п Е редано

Дієприслівник:           у Т ираю

                                       з Н осивши

Дієприкметник:         ч И таний

                                       с К азаний

                                                                              

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку.

 

Слайд 4.Тема, девіз уроку

-Отже,як ви вже здогадалися,тема нашого уроку «Дієприкметник». Девізом будуть слова поета Юрія Шкрумеляка:

              Все,що рідне, хай нам буде

              Найдорожче і святе,

              Рідна віра, рідна мова,

              Рідний край наш над усе.  

 Слайд 5.Завдання уроку  

       Ми навчимося не тільки розпізнавати дієприкметники в реченнях , а й визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

IV.Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Пояснення вчителя із використанням узагальнюючої таблиці   «Дієприкметник як особлива форма дієслова».

Слайд 6.Узагальнююча таблиця «Дієприкметник»

                                       ДІЄ+ПРИКМЕТНИК

             (виражає ознаку предмета за дією або станом )

                                       поєднує ознаки

            дієслова                                           прикметника

1)вид:доконаний,недоконаний                          1)відповідає на питання який?яка?                      

(спечений,печений);                                                  яке?які?;

2)час:теперішній,минулий                                    2)змінюється за родами,числами,

(сивіючий,посивілий);                                                відмінками;

3)може мати залежні слова(ім..,                          3)залежить від іменника;узгоджується  

    займ.,присл.):заколихана                                       з ним у роді,числі,відмінку       

   піснею.                                                              ( забута пригода );                                   

  4)стан:активний,пасивний                                  4)у реченні виступає означенням,час-

   (пожовкле листя,спечений пиріг)                     тиною іменного присудка:

З дитинства я закохана в слова.                  Вишита сорочка їй сподобалась.

  Тези розповіді :

1.Дієприкметник – особлива форма дієслова,що виражає ознаку          предмета за дією або станом.

  2.Слово «дієприкметник» складається з двох частин(діє+прикмет-

ник). Це говорить про те,ця форма дієслова має ознаки і дієслова,і     прикметника.

3.Дієприкметник зберігає вид дієслова-доконаний,недоконаний.                  4.Дієприкметники мають два часи-теперішній і минулий.                                                                             5.Як прикметник змінюється за родами ,числами,відмінками,  залежить від іменника.

   6.У реченні виконує роль означення,присудка.

   7.Початковою формою для дієприкметника , як і прикметника , є форма називного відмінка однини чоловічого роду.

2.Проблемне завдання учням.

Слайд 7.  Таблиця «Порівняй» та словосполучення     

                                       Порівняй:

       Дієприкметники                                  Прикметники

              вказують                                                         вказують

на ознаку предмета за дією                          на постійну ознаку

  охолоджений напій                                           холодний напій                 (напій,який охолодили)                                                                                  

     побілена хата                                                        біла хата                                                                 (хата,яку побілили)                      

         Черствий хліб              ---         зачерствілий хліб

           темний ліс                    ---         темніючий ліс

           тиха музика                  ---        притишена музика

Назвіть словосполучення з дієприкметниками. За допомогою таблиці «Порівняй» скажіть,у чому полягає відмінність між прикметниками та дієприкметниками? (Прикметник виражає постійну ознаку предмета,а дієприкметник виражає ознаку,пов’язану з дією або станом предмета:

Хліб,який зачерствів;ліс,який потемнів;музика,яку притишили)

V.Закріплення вивченого матеріалу.

 

Слайд 8. Українська земля   

- Ми живемо на славній землі,що зветься Україна. Як же ж з’явилася наша країна? Ось яку легенду записала Ольга Семенко.

                                             Наша земля

    Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки

 кинулись пізніше,але землі їм уже не дісталося. От вони й прийшли до Бога,а

 він у цей час молився,і вони не сміли йому щось казати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся,сказавши,що вони чемні діти ,хороші. Дізнавшись,чого прийшли до нього,запропонував їм чорну землю. «Ні, - відповіли наші предки, - там уже живуть німці,французи,іспанці,італійці». «Ну тоді я вам дам землю ту,що залишив для раю,там усе є – ріки,озера,ліси, пустелі. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – то ворогам дістанеться».

    Пішли наші предки на ту землю,оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну свою назвали Україною.

    А як відомо,у кожного народу є своя мова. У нас – українська. Запашна, співуча, сповнена музики і квіткових пахощів.

 

Слайд 9.   Завдання І.

У запропонованому тексті підкреслити дієприкметники,усно поставити їх у початковій формі.

                                   Українська мова

Мово моя українська -                              В чистій воді смакована.

Батьківська,материнська.                         Болем очей продивлена,

Я тебе знаю не вивчену -                          Смутком багать продимлена,

Просту,домашню,звичну.                         З хлібом у душу всмоктана,

Не з-за морів прикликану,                        В поті людськім намокнута,

Не з словників насмикану.                        З кров’ю моєю змішана.

Ти у мене із кореня -                                   І аж до скону залишена

Полем мені наговорена,                            В серці моїм…

Дзвоном коси прокована,                                                      

                                                                                                             В.Бичко

Слайд 10 ( готове завдання ).

    Дивуєшся нашій мові: в ній що не звук, то подарунок, що не слово, то діамант. Слів безліч, і за кожним – глибинна суть і краса.
    Пригадаймо хоча б такі слова, як «оксамит», «перли», «намисто», «рушник», «світанок». Кожне з них  має своє походження, значення.

Слайд 11. Хохол – «син неба»: «кок» - небо, «ол (ул)» - син.

    А таке,дещо образливе для українців слово ,як «хохол» ,звідки взялося? Багатьом,напевно, цікаво буде дізнатися,що з’ясувати його значення допоміг нам татарський літератор Шекір Селімов. Це слово татарське і перекладаєть- ся на українську як «син неба»; «кок» - небо, «ол(ул)» - син.

   Виходить, що ми, українці, сини, а точніше, нащадки сина неба, зазначає письменник Степан Пушик. Хто цим сином був – неважко встановити, бо русичі в «Слові о полку Ігоревім» названі Даждьбожими внуками,а Даждьбог-  Сонце – золоте,а Небо – синє. Очевидно,саме тут слід шукати відгадку таємниці походження синьо-жовтого прапора. До речі,монгольською мовою синьо-жовтий – «хохол».

Слайд 12 (речення, словникова робота).

Завдання ІІ.

   У  даних реченнях підкреслити члени речення. Визначити дієприкметники, зясувати їхню синтаксичну роль.

      1.Люблю України коханої небо( В.Сосюра ).

     2.Україно!Я  зачарована тобою.

    3.Я дуже люблю народну українську мову,звучну, барвисту й таку

      м’яку( Л.Толстой ).

    4.Я несу в майбутнє слово незабутнє( Ю. Рибчинський ).

-А який мудрий наш народ! Все бачить, все підмічає,все запам’ятовує і  знання ці безцінні у вигляді прислів’їв та приказок нащадкам передає. Хотіли чужинці собі цей коштовний скарб присвоїти,та поки додому добиралися,частину його розгубили,а іншу кинули,бо не зуміли розгадати суті його. То ж давайте наведемо лад у прислів’ях.

 

Слайд 13.Завдання ІІІ. Реставрація прислів’їв

  Доповнити прислів’я відповідною частиною з довідки. Дієприкметники підкреслити.

   1. Зароблена копійка краща…

   2.Брехливий чоловік – як вугіль: …

  3.Хвалений борщ …

  4.Під лежачий камінь…

  5.Не шкода горілки випитої, а шкода …

  6. Краденим добром …

Довідка:1)…і вода не тече;2)… надвір виливають;3)…краденого  карбован-ця;4)…хоч не спалить, то очорнить;5)…розуму пропитого;6)…не забагатієш.

Слайд 14 (готове завдання ).

- Діти, чи можете ви мені сказати , про яких людей йдеться у відтворених вами прислів’ях?(1) Про чесних та роботящих, 2) брехливих,3) про хвальків, 4)про ледарів,5) п’яниць,6) про злодіїв) 

      -Ви бачите ,скільки вад може бути у людини,і тільки від вас залежить,якою

 людиною будете ви.

-Чого тільки не понапридумував наш народ, щоб зробити рідну мову більш виразною, образною, емоційною. Замість «кричати» - «дерти горло». Замість «зволікати» - «тягти кота за хвіст». І назву дивну цим влучним виразам придумав – фразеологізми.

 

Слайд 15. Завдання ІV. Творча робота

(Клас ділиться на групи,кожна отримує свою частину завдання.)               

  Замінити подані в дужках дієслова на дієприкметники. Відшукати в реченнях фразеологізми,пояснити їх значення.

І. 1.Любила мене мати,пестила,наче з ( писати ) торбою носилася.(Виявляла надмірну увагу)                                                                                                       2.Бабуся знала кожного з нас , як ( облупити).(Знала дуже добре)                  3.Ти своїми натяками зачепила в мене( боліти) струну.(Ненароком чи навмисне нагадала про те,щонайбільше хвилює людину,викликала душевний біль)                                                                                                            4.Твоя карта (бити),Семене,здавайся!(Справа програна)                              5.Чого ж ти ломишся у ( відчиняти) двері,коли вже й так всі згодилися допомогти Петрові.(Доводиш те,проти чого вже ніхто не заперечує)

ІІ. 1.Тому й посварилися свекруха з невісткою,бо одним миром (мазати). (Про людей з однаковими поглядами,рисами(часто з негативним відтін-     ком))                                                                                                                               2.Ляже( не клясти),встане (не м’яти), наїсться, нап’ється, вигуляється, так чому ж їй не бути хорошою.(Ні від кого не залежна,сама собі голова)     3.Має те,про що люди тільки мріють,так вона ще й( пекти) льоду забажала.(Забажала неможливого,про примхи,пусті забаганки)                   4.Не знає людина ,звідки їй піднесуть( натерти) хріну.(Заподіють неприємність)                                                                                                                              5.Після розмови з батьком хлопець ходив,мов у воду (опустити). (Пригнічений,розгублений)

Довідка для вчителя: І. 1)Писаною; 2)облупленого; 3)болючу; 4)биту;           5) відчинені.                                                                                                           ІІ.1)Мазані; 2)не клята,не м’ята; 3)печеного; 4)натертого;  5)опущений.                                   

VI.Підсумок уроку

 

ому навчилися сьогодні на уроці ?

Україна. Народ. Мова…Ці поняття переплелися між собою навіки. Вони не можуть існувати окремо, бо без мови нема народу,а без народу – країни. Тож любіть свій край,бо кращого немає,любіть свій народ, бо ви – його частинка,любіть свою мову, бо це мова батьків ваших.

   Людина,яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду і племені. А щоб знати мову,потрібно її вчити.

Слайд 16.

Якщо з українською мовою                          І журлива вона, й піднесена,

В тебе, друже, не все гаразд,                       Тільки фальш для неї чужа.                                                                                                                               

Не вважай її примусовою,                             В ній душа Шевченкова й Лесина,

Полюби, як весною ряст.                               І Франкова у ній душа.

Примусова тим, хто цурається,                    Дорожи українською мовою,

А хто любить, той легко вчить:                     Рідна мова – основа життя.

Все,як пишеться,в ній вимовляється,-        Хіба мати бува примусовою?

Все, як пісня , у ній звучить.                          Непутящим бува дитя!(Д.Білоус)

 

Слайд 17. VІІ. Домашнє завдання

І ряд : Виписати 6 речень з дієприкметниками із твору Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

ІІ ряд : Виписати 6 речень з дієприкметниками з твору Андрія Чайковського «За сестрою».  

                             

                                              УРОК  2

 

Тема. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних та пасивних   

           дієприкметників теперішнього і минулого часу.

 

Мета:дати поняття про активні та пасивні дієприкметники, пояснити  

           відмінність  між ними, особливості творення та правопис; розвивати

           вміння утворювати активні та пасивні дієприкметники, правильно

           писати дієприкметникові суфікси; розвивати пам'ять, логічне мислення;

           виховувати любов до рідного слова.

 

Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу.

 

Обладнання: підручник, таблиця.

 

                                       Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Фронтальна бесіда.

- Що називається дієприкметником?

- Які властивості дієслова має дієприкметник?

- Які властивості прикметника має дієприкметник?

 

2. Гра"Злови слово".

- Із запропонованих слів записати лише дієприкметники і вказати в дужках      дієслова, від яких вони утворені.

  Жовтий,пожовклий,зелений, посивілий, дрібний,здрібнілий, голодний, звільнений, гострий, зголоднілий, кривий, розсипаний, мудрий, синіючий.

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

 

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

 

   1.Спостереження за мовним матеріалом.

  Вправа 228.У запропонованих словосполученнях визначити дієприкметники.

Назвати дієприкметники,які вказують на ознаку предмета за дією, яку вони самі  виконали. Назвати дієприкметники, які вказують на ознаку предмета за дією, виконаною над ними.

 

    2.Пояснення вчителем теоретичного матеріалу з використанням таблиці

«Творення активних та пасивних дієприкметників».

-         Дієприкметники бувають активні та пасивні.

Дієприкметник, який вказує на ознаку предмета за його ж дією, є дієприкметником активного стану. Наприклад:Повітря тремтить під владою вже завмираючих звуків.

Дієприкметник, який вказує на ознаку предмета за дією над ним, є дієприкметником  пасивного стану. Наприклад: Як небо зорями,той мамин хліб обсипаний був зернятками тмину.

 

     Таблиця «Творення активних та пасивних дієприкметників»

                     АКТИВНІ  ДІЄПРИКМЕТНИКИ

                 недоконаного виду теперішнього часу

Спосіб творення: основа теперішнього часу неперехідних / перехідних діє-

слів + суфікси -уч- , -юч- (для І дієвідміни) або –ач- , -яч- (для ІІ дієвідміни):

                              ревуть – ревучий,

                              атакують – атакуючий,

                              лежать – лежачий,

                              киплять – киплячий;

                       доконаного виду минулого часу

Спосіб творення: основа інфінітива неперехідних дієслів + суфікс  -л- :

                               згоріти – згорілий,

                               опасти – опалий.

               

                           ПАСИВНІ  ДІЄПРИКМЕТНИКИ

        недоконаного та доконаного виду минулого часу

Спосіб творення:основа інфінітива перехідних дієслів + суфікси-н-,-ен-,-єн-,-т-:

                               орати – ораний,

                               бачити – бачений,

                               напоїти – напоєний,

                               зшити – зшитий

 

Примітки: 1. В українській мові дієприкметники активного стану вживаються частіше із значенням минулого часу доконаного виду: посивілий, загорілий.

2.Дієприкметники активного стану теперішнього часу недоконаного виду вживаються рідше: крокуючий, благаючий, літаючий.

3.Якщо в неозначеній формі дієслова є суфікс –ну- ,при творенні дієприкметника він випадає:засохнути-засохлий.

4.У суфіксах дієприкметників пасивного стану пишеться одна буква н:сіяний, білений, улюблений. Дієприкметники пасивного стану не слід плутати з прикметниками типу нездоланний, незліченний,які пишуться через –нн-.

5.У суфіксах пасивних дієприкметників пишеться лише е,є (а не и,ї ):

зачинити-зачинений, присвоїти-присвоєний.

6.Можливі чергування:

[д]-[дж]-погодити-погоджений;

[зд] – [ждж] – об’їздити-об'їжджений;

[г], [з ]-[ж ] – зберегти – збережений,вразити - вражений;

[с ] - [ ш] – оголосити – оголошений;

[ к] - [ч ] – сікти – січений.

7.Від дієслів на –ся дієприкметники не утворюються.

 

V.Закріплення вивченого матеріалу.

 

Завдання І.Вправа 229.Прочитати. Визначити дієприкметники, з’ясувати їхню належність до активних чи пасивних та час кожного.

 

Завдання ІІ. Від поданих дієслів утворити:

а) активні дієприкметники теперішнього часу.

Зростати, радіти, знати, карати, керувати, існувати;

б) активні дієприкметники минулого часу.

Обважніти, зів’янути, постаріти, розтанути, пошерхнути, змокнути.

в) пасивні дієприкметники.

Затримати, розбити, посіяти, проколоти, заплатити, принести.

Виділити їхні суфікси. Вказати вид дієприкметників. З двома-трьома утвореними дієприкметниками ( за власним вибором ) скласти словосполучення.

 

Завдання ІІІ. Розподільний диктант.

Записати активні та пасивні дієприкметники у два стовпчики. Пояснити, за якими ознаками їх розрізняють. Визначити час дієприкметників.

  Літаючий, погашений, достиглий, скриплячий, бажаючий, почервонілий, напоєний,зрубаний, люблячий, политий, квітуючий , сяючий, подоланий, розігрітий, досліджений, намальований.

 

Завдання ІУ. Вибірковий диктант. Прочитати. Записати спочатку словосполучення «активний дієприкметник+іменник», потім – «пасивний дієприкметник + іменник», позначити головне слово у словосполученні. Визначити рід, число, відмінок дієприкметників.

   Підписаний лист,у поріділому лісі, палаючим вогнем, розлита вода, шитий костюм, нев’янучою славою, передплачений журнал, на відчинених дверях, здійснене бажання, зростаючі потреби, підкованого коня, воркуючим голубом, через засклені вікна, у позеленілій воді.

 

Завдання У. Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені букви.

  Тремт..чий, скрипл..чий, розкле..ний, напо..ний, замуч..ний, вимрі..ний,скруч..ний, скош..ний, насич..ний, зневаж..ний, в’їждж..ний.

 

Завдання УІ. Робота групами «Знаєш – зробиш!»

 Прочитати. Переписати речення, розкриваючи дужки і утворюючи 1)дієприкметники активного стану теперішнього чи минулого часу;

2)дієприкметники пасивного стану. Виділити суфікси. Визначити рід, число та відмінок дієприкметників.

 

   1)Роман кинув (тліти ) губку на ожеред соломи(М.Коцюбинський).

Старий , з червоної ,аж (почорніти) цегли, він і сьогодні вражає своєю похмурістю(Ю.Збанацький). Зморене і (схуднути) його обличчя зараз сяяло, як вранішнє сонце(П.Панч). На опушених інеєм гілках і на (змарніти) обличчі Пилипка стрибало ясне проміння сонця(П.Мирний). В (оживати) деревах підіймались нестримні весняні соки(О.Гончар). З-під шолома спливало довге і густе ,(сивіти)вже волосся на його плечі(І.Франко).

 

  2)Ми йшли лугом, (вкрити) яскравими квітками(З журналу). Тихо над річкою, в ніченьку темную спить (зачарувати) ліс(С.Черкасенко).А десь далеко край села стоїть (зажуритися) хатина(В.Сосюра). Рівно й спокійно дише (натомитися) з праці земля(М.Рильський). Повні, рожеві , як діти, (збудити) зі сну, пливли по небу хмаринки(М.Коцюбинський). Жагучими пахощами дихала земля,(розпалити ) сонцем(З.Тулуб).

 

 Завдання  УІІ. Робота з підручником. Виконання вправ 232-235(на вибір учителя).

 

VІ. Підсумок уроку.

 

  1.Бесіда з учнями.

- Що таке активні дієприкметники? Як вони утворюються? Наведіть приклади.

- Що таке пасивні дієприкметники? Як вони утворюються? Наведіть приклади.

 

  2.Творча робота.

 - Відредагуйте речення. Знайдіть у них дієприкметники, визначте стан.

 Застарівше обладнання рішили поміняти на нове.

Посивівший дідусь сидів на призьбі і щось читав.

Заросший бур’яном сад ще давав врожай.

 

VІІ. Домашнє завдання.

 

 1.Опрацювати теоретичний матеріал про творення активних та пасивних дієприкметників (§ 21) .

 2.Виконати вправу 244.

 3.Виписати з художніх творів по 5 речень з дієприкметниками активного та пасивного стану.

 

                                               УРОК   3

 

Тема. Відмінювання дієприкметників. Правопис голосних у закінченнях      

            дієприкметників.

 

Мета: ознайомити учнів з відмінюванням дієприкметників та правописом 

            голосних у їх закінченнях; формувати вміння відмінювати дієприк-

            метники,визначати відмінки, вживати дієприкметники у правиль-

            ній відмінковій формі;виховувати любов до природи.

 

Тип уроку:урок осмислення нових знань, формування умінь і навичок на   

            основі знань.

 

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

                                   

                                       Хід уроку 

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 

   1.Бесіда з учнями.

   - Як творяться активні дієприкметники теперішнього часу? А минулого? Наведіть приклади.

   - Як творяться пасивні дієприкметники? Наведіть приклади.

 

   2. Вибірково-розподільний диктант.

   - Виберіть дієприкметники і розподіліть їх у два стовпчики:

І)дієприкметники активного стану ;2)дієприкметники пасивного стану.

Визначити час дієприкметників.

 Опале листя, здичавіла тварина,квітуючий сад, засіяне поле, відчинене вікно, стояча вода, зрошена трава, заснулі будинки, зрубане дерево, посивіле волосся,вишита сорочка, намальована картина, погашений вогонь, розігрітий обід, співаюча дитина, лежачий камінь.

ІІІ . Актуалізація опорних знань учнів.

Завдання. Прочитати. Порівняти закінчення дієприкметників та прикметників. Однакові чи різні закінчення мають дієприкметники і прикметники?

Н. розрізаний    великий кавун

Р. розрізаного  великого кавуна

Д. розрізаному  великому кавуну

З. розрізаний   великий  кавун

О. розрізаним великим кавуном

М. на розрізаному великому  кавуні

      на розрізанім  великім кавуні

 

-         Що треба знати, щоб визначити відмінкове закінчення прикметника?

 

VІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

      учнів.

V. Вивчення нового матеріалу.

 1.Пояснення вчителем теоретичного матеріалу.

  Тези розповіді:

 

   а)дієприкметник, як і дієслово, вказує на час(теперішній, минулий), вид(доконаний, недоконаний);

   б)подібно до прикметника, змінюється за родами, числами, відмінками;

   в)дієприкметники мають такі ж відмінкові закінчення, як і прикметники твердої групи;

   г)щоб визначити відмінкове закінчення дієприкметника, треба знати рід, число і відмінок іменника, від якого залежить дієприкметник;

   д)за родом, числом і відмінком іменника визначається рід, число, відмінок дієприкметника.

 

2.Робота з підручником.

Виконання вправи 222 (усно).

 

VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

1.Провідміняти дані словосполучення. У дієприкметниках виділити закінчення.

    Прочитана книга, написаний вірш, зів’яле листя.

 

2.Списати,на місці крапок дописуючи закінчення слів. Визначити відмінки прикметників та дієприкметників. Довести, що прикметники і дієприкметники мають однакові відмінкові закінчення.

     Мокр.., стомлен.., але радісно усміхнен.., ми входимо в ліс, бредемо струмком і вражено зупиняємось прямо в розбурхан.. воді: напроти нас , за галявиною, веселка порозвішувала свої стрічки. Я падаю у натоптан.. сіном сани, дядько Себастіан умощується на передку, і ось уже кінь виносить нас у широк.. засніжен.. світ(М.Стельмах).

 

3.Записати словосполучення,розкриваючи дужки та ставлячи слова у потрібній формі. Визначити рід, число, відмінок дієприкметників,виділити закінчення. З кількома словосполученнями скласти речення.

      У (споруджений) будинку, (збережений) годиною,на (зачинений) дверях, (зростаючий) добробутом, (пожовклий) листя, на (заощаджений) кошти, над (синіючий) долом,на  (відцвілий) дереві, на (зігрітий) землі, у (виконуваний) завданні, (посаджений) яблуня, на (намальований) портрет.

Словникова робота: добробут, діл.

 

4.Вибірковий диктант.                                                                                         Виписати словосполучення  «дієприкметник + займенник», «дієприкметник+іменник». Визначити головні і залежні слова у словосполученнях. Замість крапок дописати закінчення дієприкметників.

    1.Над засніжен.. лісом стояв повний місяць, на темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблен.. промінням місяця(Ю.Збанацький).2.Лось встав і дрімав стоячи. Він був, зрештою,і тепер закрит.. сніговими стінами, яма була досить глибока, бо виглядали з неї тільки хребет, вкрит.. інеєм, і голова, оздоблен.. двома величезними, багатопалими долонями рогів(В.Гжицький).3.Молодий сум боляче й солодко обгортав мою стомлен.. голову.4.Холодок приємно дихав у лице над запорошен.. сивою росою травою(В.Винниченко).

 

5.Тренувальний диктант.

 Прекрасна моя земля. Весною білопінно цвітуть яблуневі та вишневі сади,зеленіють озимі, плантації цукрових буряків, купається синє небо у дзеркалах ставків. Влітку з високих крутосхилів вона здається великою квіткою. А довкруг половіють хліба. Восени – вона, ніби наречена, прикрита легенькою, прозорою, золотисто-багряною фатою. У садах червоніють яблука. Дбайливо зорані чорноземи гріються на ще теплому осінньому сонці. Взимку земля вкрита білим пуховиком відпочиває після трудового літа(З журналу).

 

6.Робота з підручником.

Виконання вправ 223 – 225 (на вибір учителя).

 

VІІ. Підведення підсумків уроку.

 

1. Запитання для бесіди.

-Над чим ми сьогодні працювали на уроці?

-Як визначити рід, число та відмінок дієприкметника?

 

2.Завдання.

Скласти речення з дієприкметником,виділити закінчення. Визначити стан,час, вид , рід, число та відмінок вжитого в реченні дієприкметника.

 

VІІІ. Домашнє завдання.

 

 1.Підручник, §20, вправа 226.

 

 2.Скласти міні-твір «Зимовий ранок», використовуючи дієприкметники. Визначити їх рід, число, відмінок .

 

 

 

 

                                                     УРОК   4             

 

Тема. Дієприкметниковий зворот. Виділення комами дієприкметникових зво-

            ротів(після означуваного іменника).

 

Мета:дати учням поняття про дієприкметниковий зворот,навчити визнача-

           ти дієприкметникові звороти в реченнях; формувати вміння правиль-

           но інтонувати речення з дієприкметниковими зворотами та ставити

           розділові знаки; розвивати вміння застосовувати здобуті знання на

           практиці; виховувати любов до рідного слова.

 

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання:підручник, картки, схеми.

 

                                     

                                          Хід уроку 

             

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 

   1.Індивідуальна робота учнів з картками.

 

                                          КАРТКА 1

Прочитати речення. Виписати дієприкметники,визначити їх стан, вид, час, суфікс,рід, число, відмінок.

  Не маком заквітчана, не барвінком повита, не весела, танцюриста, в червоному намисті стала перед нею доля, а побита холодом і голодом, укрита латками, з убогими торбами на плечах, в драній свитині, з плакучими очима стала перед нею її доля(І.Нечуй-Левицький).

 

                                           КАРТКА 2

Прочитати речення. Виписати дієприкметники , визначити їх стан, вид, час,суфікс, рід, число, відмінок. У другому реченні підкреслити всі члени речення.

  1.Між сірими скелями стоїть на низині стара церква з трьома банями, сіра, поросла сизим та зеленим мохом, як самі скелі, а друга, нова й гарна, мурована, стоїть над самою водою, на високім шпилі, з високою дзвіницею.

2.Дашкович заговорив про свою Черкащину, про Дніпро широкий, про садки зелені, і про пишні свої Сегединці, залиті черешнями(І.Нечуй-Левицький).

 

 

                                           КАРТКА 3

Списати речення, вставити пропущені букви. Підкреслити дієприкметники, визначити їх стан , вид, час. Один дієприкметник (на вибір) провідміняти.

  1.Світлиця була чиста, світла, простора; стіни були помал..овані (ясно)жовтою фарбою; поміст був чистий,вимал..ований; ч..р..з світлицю слався вузен..кий килим, витканий з чорних і білих ниток.2.Всю світлицю дуже красила нова картина, виш..та гарусом(І.Нечуй-Левицький).

  

 2.Пояснювальний диктант.

   Підкреслити дієприкметники,виділити в них закінчення. Визначити рід, число та відмінок дієприкметників.

  Світ здається повним хвилюючих обіцянок. При світлі місяця молоді берестки грізно тріпочуть настовбурченим листям. Зорі сумно дивились з темного неба і крізь листя здавались заплаканими очима. Кінці хмар, як розігріте до білого залізо, заіскрилися сонячним світлом(В.Винниченко).

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

 

 Робота з підручником . Вправа 207.

 

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

 

V.Сприйняття та засвоєння  учнями навчального матеріалу.

 

  1.Пояснення вчителем теоретичного матеріалу.

 

               Схеми «Кома при дієприкметниковому звороті»  

  

ДЗдієприкметниковий зворот, ПСпояснювальне слово.

 

1.     ДЗ      ПС  .            2.   ПС  ,  ДЗ.       3. ПС  ,  ДЗ  ,      .        

 

 Основні тези:

 

-Дієприкметниковий зворот - дієприкметник разом із залежними від нього словами.

-У вимові ДЗ виділяється інтонацією, а на письмі-комами.

-ДЗ у реченні виступає завжди означенням.

-ДЗ, що стоїть після ПС,завжди виділяється комами(ДЗ у кінці речення-кома після ПС, коли ДЗ в середині речення, він виділяється комами з обох боків).

-Якщо ДЗ відділений від ПС іншими словами, кома теж ставиться.

-Кілька ДЗ стоїть поруч - ставимо розділові знаки, як при однорідних членах речення .

-Як правило, відокремлюються одиничні дієприкметники(незалежно від позиції щодо означуваного слова), які відносяться до особового займенника.

 

  2.Вправи на закріплення.

(Учитель може запропонувати учням виконати вправи з підручника).

 

Завдання 1: замінити у даних конструкціях зі сполучним словом який , де це можливо, на конструкцію з дієприкметниковим зворотом. Наприклад:Пташка, яка співає – співаюча пташка.

  Студент, який читає. Дитина, яку купає мати. Син, якого вмила мати. Перемога,яку здобули визволителі.  Свято, яке давно очікували. Листя, яке зів’яло. Хлопчик, який одягається.            

 

  Завдання 2:  записати речення; дієприкметникові звороти підкреслити,

означувані ними слова виділити прямокутниками; сформулювати правила вживання розділових знаків у реченнях з дієприкметниковими зворотами.

  Лежить дорога, золотом прошита. Самі на себе дивляться ліси, розгублені від власної краси Немов прийшов незримий Левітан, то там торкнув їх пензликом, то там. Настане день, обтяжений плодами(Ліна Костенко). Ніч, осяяна цвітом яблуні, затуманена, мов роса(Д.Павличко).

Покритий дрібним м’яким порохом шлях здається схожим на старого, змученого, знесиленого життям чоловіка(В.Винниченко).

 

   Завдання 3: доповнити речення словами, які пояснюють дієприкметник, списати, поставити розділові знаки,означувані слова підкреслити.

  1.У молодому гаю посадженому … було прохолодно і приємно.2.Дерева одягнені … стояли задумані, урочисті.3.Новий будинок збудований …ось-ось заселять.4.Прочитана … лекція викликала велике зацікавлення.5.Вмиті … дерева зустрічають ранок.6.Ми йшли лугом вкритим … .

 

   Завдання 4: доповнити речення дієприкметниковими зворотами, підкреслити їх, пояснити пунктограми.

  1.Мою кімнату прикрашають квіти, … .

  2.       день не забудеться.

 3.Дерева,    , стоять задумані.          

 

   Завдання 5: з кожної пари речень скласти одне, ускладнене дієприкметниковим зворотом ; пояснити вживання розділових знаків.

  1.Біля школи зеленіє чудовий сад. Його посадили торік.2. Молоді вишеньки простягають до сонця гілля. Воно вкрите глянцевим свіжим листям.

3.Абрикоси пишаються стрункістю. Її подарувала їм матінка-природа.   

 

    Завдання 6.Диктант з коментуванням.

  Під землею нам тільки снилося воно, задумане і золотеє. Та на тебе, чужу і кохану, я б і славу свою проміняв. Ну чого, одірваний, я хочу, загубив кого я у руді? З ним я у бурі йшов,обдертий,та ясний… (З тв.. В.Сосюри).

 

VІ. Підсумок уроку.

 

Бесіда «Дієприкметниковий зворот. Кома при дієприкметниковому звороті».

 

VІІ.  Домашнє завдання.

 

1.Підручник,§19, вправа 216.

2.Виписати з художньої літератури по чотири речення з дієприкметниковим зворотом перед означуваним словом та після нього.

        

                                                     

                                                      УРОК   5

 

  Тема. Дієприкметниковий зворот. Кома при дієприкметниковому звороті.

             Тренувальні вправи.

 

  Мета:закріпити здобуті знання про дієприкметниковий зворот;розвивати

             вміння будувати речення з дієприкметниковим зворотом; формува-

             ти вміння правильно ставити розділові знаки при дієприкметниковому   

             звороті; виховувати в учнів любов до природи.

 

Тип уроку:урок закріплення вивченого .

 

 Обладнання:підручник,завдання.

 

                                    Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

 

ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

 

    Запитання для бесіди.

 

- Що називається дієприкметником?

-У чому різниця між дієприкметниками активного та пасивного стану?

- Як відмінюються дієприкметники?

- Що таке дієприкметниковий зворот?

- Поясніть вживання розділових знаків уреченнях, ускладнених дієприкметниковими зворотами. Наведіть приклади.

- Коли ставиться кома при одиничному дієприкметнику? Наведіть приклади.

 

VІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

1.Диктант з коментуванням.

Не в’яліте добре серце, вишите надіями. Горде слово, розкуте молотом, переважує всі скарби. За обрієм гуляє листопад, земля рипить, морозами окута. Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах (А.Малишко).Буде квітами повите по землі ходити літо. Через снігом завіяні гори хай це слово летить (В.Сосюра). Нарцис, закоханий в лілею, дививсь на неї , в’янув, млів (О.Олесь). Осінні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем (Ліна Костенко).

 

2.Прочитати. Пояснити, чому звороти не виділені комами. Усно перебудувати речення так, щоб звороти потрібно було виділяти.

  Сонце стояло над самим садком і через одчинені в садок вікна заливало світлом усю кімнату (І.Нечуй-Левицький).Сонце весело усміхалось до яро-зелених акацій, жовтих комишевих тинів, прибитої росою дороги (М.Ко-

цюбинський).

 

3.Переробити записані на дошці речення, утворивши дієприкметниковий зворот.

 Листя стало схоже на гору хрумкого печива, яке було посипане цукровою пудрою. Скелі, що розкинулись купами понад берегом під кручами, далеко розсипаються в морі. Усі побігли по широкій греблі, яку обсадили знизу вербами. Через гілки берестів синіло море, блищала широка тераса над морем, яку заставили столами та стільцями (І.Нечуй-Левицький).

 

4.Вибірковий диктант.

Виписати речення з дієприкметниковими зворотами. Поставити потрібні розділові знаки. У підкреслених словах назвати орфограми.

 Взимку полівка не голодувала. У її підземних коморах був великий запас зерна пшениці і ячменю та й житло своє вона влаштувала на межі вкритій дикими засохлими травами. Принагідно вона живилась ними та їхнім корінням.

 Весняне сонце яскраво освітлює межу між полем конюшини і яровим клином. Конюшина скошена пізнім літом до зими знову яскраво зазеленіла а потім її вкрив сніг. Полівка зробила довгі підземні ходи від свого лігва до конюшинного поля і цілу зиму харчувалася свіжою зеленню та соковитим корінням.

 Межа вела одним кінцем до узлісся порослого травою та молодими деревами. Тут росла щедра розлога груша, яка щороку рясно родила. Але цього літа груша не радуватиме більше людей. Узимку полівки пробралися під снігом до дерев і дуже їх пошкодили.

 

5.Скласти та записати речення відповідно до таких схем:

 

 А)                                        ,  дієприкметниковий зворот.

 Б)            ,   дієприкметниковий зворот  ,                            .

 В)             ,  дієприкметниковий зворот  ,                                             .

 Г)                            , дієприкметниковий зворот ,                 .

 

6. Самостійна робота.

 

  1.Прочитати. Записати спочатку речення з дієприкметниковими зворотами, потім – з одиничними дієприкметниками. Поставити , де потрібно коми. У І групі речень виділити означуване слово прямокутником і від нього до звороту поставити питання;

  2.У ІІ групі з’єднати стрілкою дієприкметник зі словом , від якого він залежить , і теж поставити запитання. У першому реченні підкреслити всі члени речення.

 

     Вмиті росою дерева зустрічають ранок. Серед ліщин розкинулася кругла галява поросла роменом. А он, за старою дуплавою липою , стоїть підперта вилчатками берізка, яку, видно, похилила буря. Далі, на почорнілому пні , -  зграя вертлявих пташок. Біля верби, від широкого лугу до крутого протилежного берега, зводиться барвиста веселка заклечана хмелем. Стовбур берізки ніби тонким білим шовком огорнуто, а на опущених вітах уже розгорнулося блідо-зелене листя. Недалеко від берізки заворушилася розрита земля. Потім на галявину налетіло багато білих метеликів. Вони тихо сідали на встелену листям землю (А.М'ястківський).

 

V. Підсумок уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.

 

1.Повторити теоретичний матеріал.

 

 2.Скласти та записати міні-твір «Ранок» , вживаючи дієприкметникові звороти та одиничні дієприкметники.

 

                                             УРОК   6

Тема: Безособові дієслівні форми на –но,-то.

 

Мета:ознайомити учнів з особливостями творення та вживання безособових

            дієслівних форм на –но, -то; формувати вміння знаходити в реченнях ииии  дієслівні форми та використовувати у власному мовленні; розвивати

            увагу, логічне мислення;виховувати повагу до історичного минулого

            нашої країни.

 

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

 

Обладнання:підручник.

 

                               

                                                 Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Робота з підручником.

Виконання вправ 247-248 (усно).

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

 

ІУ. Вивчення нового матеріалу.

 

  1.Робота з підручником. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу учнями (ст.146).

  2.Бесіда.

 

- Якими членами речення виступають безособові дієслівні форми на –но, -то?

- Який відмінок іменника не вживають при таких дієслівних формах?

- На що вказують безособові дієслівні форми?

- Як утворюються дієслівні форми на –но, -то? Наведіть приклади.

- Яке допоміжне дієслово вживається разом з безособовими дієслівними формами для наголошення значення минулої дії? Наведіть приклад речення.

 

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

 

   ( Учитель може запропонувати учням виконати вправи з підручника.)

 

  1.Пояснювальний диктант.

Дієслівні форми на –но, -то підкреслити. З’ясувати їх синтаксичну роль.         

  Шаблю було вибито з рук, але з серця не вибито духу волі й жадання кра-си (О.Гончар). Хилилася у гетьмана старого голова. На вістрі шаблі сховано всі вольності й права (І.Драч). На сизих луках скошено отаву, і літо буйне в береги ввійшло. Човни у пристанях , і згорнуто вітрила (М.Рильський). Що нами зроблено – то буде увіковічено, як правда, і святиня , і закон. Передумано геть-чисто, що було, що є. За борами синіми дні мої почато. Не докуто словечко, бо впала туча, не доміряно правди: вона колюча (А.Ма-

лишко).

 

  2.Вибірковий диктант.

Виписати дієслівні форми на –но, -то.

  На заході раннє небо мов кров’ю залито;прийшли вісті до милої, що милого вбито…Не на війні його вбито – затягнено в жито, червоною китайкою рученьки прикрито, зеленою оливою очиці залито (Л.Боро-

виковський). Ой ти, зелена дібровонько, як тебе рано спустошено, траву на сіно покошено, ой покошено й пограблено, ще й у копиці посклада-          но (Народна творчість). Ой чого, чого в славнім Гадячі в усі дзвони задзвонено? Ой чого, чого усі могилки корогвами закрашено?...Ой кого, кого пишнім поїздом у почеті привезено, вороного коня в сріблі-золоті за труною приведено?(П.Куліш)

Словникова робота:китайка,олива,корогви.

 

   3.Замінити дієприкметники дієслівними формами на –но, -то. Яка відмінність останніх? У якому відмінку стоїть при них іменник? Яке слово в утвореному словосполученні є головним? Запишіть за зразком.

                            х                                                               х 

З р а з о к: будинок споруджений – будинок споруджено.

 

Грядка прополота, вікно відчинене, твір написаний, сукня пошита, план накреслений, книжка прочитана, почута відповідь, зібраний урожай, скошена трава, просіяне борошно, загартована сталь, ділянка зорана, пофарбована підлога, відправлений лист.

 

   4.Утворити пасивні дієприкметники і безособові дієслівні форми на –но, -то. Скласти з ними речення так, щоб обидві форми виступали присудками. Підкреслені дієслова розібрати за будовою,назвати орфограму у префіксах.

  Розбити, потопити, спорудити, повторити, скосити, прочитати. 

 

   5.Списати речення, дієслівні форми на –но, -то підкреслити як члени речення,ставлячи розділові знаки та вставляючи пропущені літери.

  Штурм висоти намічено на ніч. А поки що матросам і солдатам дозволено відпочивати. Під час нічного бою за висоту сержанта Богомола було поранено в руку. Тоді був мирний час. Тоді тебе, Андрійку, було вчасно і добре нагодовано, вчасно покладено спати, про тебе піклувалися дбайливі материнські руки. «Радіограму прийнято», - підтверджує він і записує сигнал кінця радіозв’язку (З тв.. Д.Ткача).

 

  6.Творча робота.

Переписати народні прислів’я, на місці крапок вставляючи пропущені безособові дієслівні форми на –но, -то.

  Що … , те й уродить. Не … , так виведено. Неначе медом … . Під носом засіялось, а на розум ще й не …  . Вилами по воді    .На лобі    .І злодія не було, а батька    .

 

   Д л я  д о в і д о к: Посіяно. Випхано. Помазано. Орано. Писано. Написано.  Вкрадено.

 

Написати міні-твір (5-6 речень) за змістом одного із запропонованих прислів’їв. Ввести в речення безособові дієслівні форми на –но, -то.

 

   VІ. Підсумок уроку.

 

   1.Запитання для бесіди.

 

- Що означають безособові дієслівні форми на –но, -то?

- Як вони творяться?

-  Коли застосовуються?

- З якими словами найчастіше вживаються?

 

2.     Завдання.

 

Від даних дієприкметників утворити безособові форми на  -но, -то.Дібрати антоніми до утворених слів.

 

   З р а з о к: затемнений-затемнено-освітлено.

 

Відкритий(зачинено).

Збільшений (зменшено).

Відвезений (привезено).

Віднесений (принесено).

Охолоджений (нагріто).

 

VІІ. Домашнє завдання.

 

  1.Підручник,§22, вправа 256.

 

  2. Виписати з підручника історії 6 речень із безособовими дієслівними формами на –но, -то.

 

 

                                        УРОК   7

 

Тема. Не з дієприкметниками.

 

Мета:ознайомити учнів з правилами написання НЕ з дієприкметниками,

           формувати вміння правильно писати НЕ з дієприкметниками;розви-

           вати вміння застосовувати здобуті знання на практиці;виховувати

           повагу до людей праці.

 

Тип уроку:урок осмислення нових знань, формування умінь і навичок.

 

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця.

 

                                    

                                             Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 

   Самостійна робота.

 

 Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники,а від дієприкметників – безособові дієслівні форми на –но, -то.

  З трьома утвореними безособовими формами скласти речення, підкреслити у них усі члени речення.

 

  З р а з о к:  прибити – прибитий – прибито.

 

 Варіант І.

Вивчити, закрити, перечитати, визнати, виписати, виявити.

 

Варіант ІІ.

Відправити, подарувати, вишити, обговорити, спекти, зорати.

 

ІІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

 

   Прочитати речення . Визначити дієприкметники, з’ясувати їх синтаксичну роль. Звернути увагу на написання НЕ з дієприкметниками.

 

   Я бачу непрополену грядку.

   Я бачу ніким не прополену грядку.

   Грядка не прополена.

 

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

 

V. Мотивація навчальної діяльності школярів.

 

     Проблемне завдання.

 

-         Згадайте, як пишеться НЕ з дієсловами?

-         Як пишеться НЕ з прикметниками?

-         Чи схожі правила написання НЕ з дієприкметниками на правила написання НЕ з дієсловами чи прикметниками?

 

VІ. Вивчення навчального матеріалу.

 

 1.Опрацювання теоретичного матеріалу.

 

- Порівняти речення та вивести правила написання НЕ з дієприкметниками.

 

 Р а з о м : Багато є іще нечитаних книжок.

                   Виднілись клаптики нескошених луків.

 

О к р е м о:Багато є іще нечитаних тобою книжок.

                    Виднілись клаптики нескошених ніким луків.

 

-Робота з таблицею «Написання НЕ з дієприкметниками».

 

             Таблиця «Написання НЕ з дієприкметниками»

 

                       НЕ з дієприкметниками пишеться

 

         РАЗОМ :                                                                 ОКРЕМО:

1.Якщо дієприкметник не має        1.Якщо дієприкметник має при собі

  при собі залежних слів:непо-           залежне слово:Не политі ніким квіти.

  литі квіти.                                            2.Коли є протиставлення:Костюм не шитий,

2.Якщо дієприкметник утворе-           а в’язаний. 

  ний  від дієслів,що пишуться         3.Коли дієприкметник виступає в ролі при-

  з недо-  разом:недобудований,       судка:Сад не посаджений.

  недоспіваний.

 

2. Вправи на закріплення.

  ( Учитель може запропонувати вправи з підручника.)

 

Завдання І.Записати речення. Виділити орфограму – не з дієприкметниками.

  Гарно в полі, де палають райдуги високі, де не вкриті під громами тільки ти і сокіл. Чисте, незаросле місце то звужувалось, то місцями розходилось, ніби озерце(І.Нечуй-Левицький). До Дніпра приніс Іван Паляниця неушкоджене своє серце і невтомне в праці тіло(О.Копиленко). Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний, тільки мав талант до віршів не позичений, а власний(Леся Українка).Недосліджені землі ваблять до себе.

 

Завдання ІІ. З поданими словами утворити словосполучення, в яких би не писали окремо, а в інших – разом.

 

  З р а з о к:                            незібране жито;

                   (Не) зібраний    не зібране комбайном жито;

                                               Не комбайном зібране, а скошене косаркою жито.

 

(Не)сіяний, (не)прополений, (не)змелений, (не)скопаний.

 

Завдання ІІІ. Пояснювальний диктант. Пояснити написання не з дієприкметниками. Встановити, в якому значенні вжиті займенники Вам, Ваше у 5-му і 6-му реченнях. Назвіть речення зі звертаннями.

 

        1.Поглянь на хлібні ниви й греблі – це теж діла невтомних рук.2.Прогнавши геть непрохану печаль, пісні твої співаєм вечорами…З Обухова у несходиму даль дорога пролягла під яворами.3.Спасибі вам, літа, за хліб і сіль, полтавське жито й кримські гарні вина, за радість і не виплаканий вами біль, за присмерк літ у злетах і провинах.4.Схилилось над ліжком привітне чоло, дрімали натомлені очі. Спасибі Вам ,мамо, за вічну любов і всю неоплачену ласку(Д.Луценко).5.Ніким не помічений, він залишив кімнату.6.Хвіртка не замкнена, батько тільки натиснув на неї рукою, сама відчинилася(Д.Драч).6. Чоловіка б’ють не лежачого , а ледачого(Народна творчість).

 

Завдання ІУ. Реставрація прислів’їв. Доповнити прислів’я відповідною частиною з довідки. Пояснити написання не з дієприкметниками.

   1.У лінивого піч до спини не прив’язана, а … .2. Дурням закон  … . 3.Пес бреше, бо … .4.Чого Івась не навчений, того Іван …  .

 Д о в і д к а:1. … не писаний.2. …приклеєна.3. … співати не привчений.

                      4. … не буде знати.

 

Завдання У. Списати, розкриваючи дужки.

  В душі бринить цілющим джерелом любові ще (не)випита крини-

ця(Д.Луценко). Стомлена, спечена, пилом прибита, журиться нива, дощем (не)полита. Степ мовчить, нема одвіту, мов козак той (не)добитий, він од рани знемагає…(І.Манжура). І ліс в (не)бачених одежах гучними барвами горить. І віщих струн (не)чувані ще згуки зіллються вмить на щастя і на муки(С.Черкасенко). На (не)очищеній від снігу землі вже цвіли квіти.

 

VІІ.  Підсумок уроку.

 

   Опитування-інтерв'ю .

 

- Що найбільше сподобалося на уроці?

- Закінчіть речення «Сьогодні на уроці я навчився …».

 

 VІІІ. Домашнє завдання.

 

1.Підручник, §25, вправа285.

2.Записати 10 прислів’їв , у яких дієприкметники з не писалися б разом чи окремо.

 

 

                                            УРОК   8

 

Тема. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники. Написання –н-  у     пппппдієприкметниках та –нн- у прикметниках дієприкметникового ммм  ииииипоходження.

 

Мета: дати поняття про перехід дієприкметників у прикметники та іменники,

            ознайомити учнів з правилами написання –н- у дієприкметниках

            та –нн- у прикметниках дієприкметникового походження; формува-

            ти вміння знаходити дану орфограму, правильно писати слова з нею;

            розвивати увагу, вміння аналізувати мовний матеріал; виховувати  

            любов до рідного слова.

 

Тип уроку: урок комбінований.

 

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал,сигнальні картки.

 

                                    Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 

                              Самостійна робота.

    Варіант І.

 

1.Пояснити, коли не з дієприкметниками пишеться окремо.

2.Записати словосполучення, розкриваючи дужки, позначити орфограми.

  (Не)скошена трава; (не)полита досі розсада; (не)бачена краса; (не)бачена ніколи фортеця; (не)скопане, а зоране поле; (не)дочитана книга; (не)скінчена розмова; ще (не)замкнені двері;залізо (не)нагріте.

3.З одним із словосполучень скласти речення, підкреслити в ньому всі члени речення.

 

    Варіант ІІ.

 

1.Пояснити , коли не з дієприкметниками пишеться разом.

2.Записати словосполучення, розкриваючи дужки, позначити орфограми.

   (Не)замкнені двері; нічим (не)підтверджений факт ; ні до кого (не)спрямоване слово; (не)витрачена сила; (не)дописаний вірш; (не)зшита,а зв’язана кофтина;(не)зібраний урожай; оті (не)скошені трави; (не)дозрілі хліба.

3.З одним із словосполучень скласти речення, підкреслити в ньому всі члени речення.

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

 

ІУ. Вивчення навчального матеріалу.

 

   1.Опрацювання теоретичного матеріалу.

 

Робота з підручником. Самостійне опрацювання учнями теоретичного матеріалу про перехід дієприкметників у прикметники та іменники (§23).

 

Пояснення вчителя.  Написання –н- у дієприкметниках та –нн- у прикметниках дієприкметникового походження.

 

   2.Практична робота.

 

Записати дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження. Пояснити вживання –н- та –нн-. Поставити наголос.

Прочитаний, оновлений, зроблений, насипаний, бездоганний, неоціненний, нездоланний, незлічений, неоцінений, нездоланий, незлічений, благословенний.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

 

(Вчитель може запропонувати учням виконати вправи з підручника.)

 

  Завдання І.Записати словосполучення, виділяючи орфограми –н- та –нн- у суфіксах. З’ясувати, якими частинами мови є слова із зазначеними орфограмами. Поставити в словах наголос.

    Неоцінені старання – неоціненна послуга; нездійснений план – нездійсненна мрія; нескінчений роман – нескінченний потік.

 

  Завдання ІІ. Розподільний диктант. У І стовпчик записати словосполучення з прикметниками, у ІІ – з дієприкметниками. Пояснити написання –н-,-нн-.

  Несказане слово, незбагненна вірність, незліченні багатства, несказанна краса, неописаний експонат, незлічені можливості, незрівняна поверхня, незрівнянна атмосфера.

 

  Завдання ІІІ. Пояснювальний диктант. Пояснити написання –н- та –нн-   у запропонованих учителем словах. Якими частинами мови вони є?

  Сонце зараз було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багаття. Ми тихо стояли, дивились, як ясно на темному небі незлічені світла сіяли. Огні незліченні, мов стрічки огненні, до моря спускаються з міста, а в пристані грає, огнями сіяє корабликів зграя барвиста. У розчинене вікно видно, як стигнуть у небі розжарені зорі. Високо в небі, майже над горизонтом, стояло палюче сонце.Як я малим збирався навесні піти і світ незнаними шляхами, сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками. Невблаганний час іде вперед, його не зупинити.

 

Завдання ІУ.У дані словосполучення вставити орфограму – н чи нн. Визначити, якими частинами мови чи формами дієслова є залежні слова у даних словосполученнях. З виділеними словосполученнями скласти речення.

   Несказа..і слова – несказа..а радість, нескінче..а робота – нескінче..ий потік, неоціне..і товари – неоцінне..а послуга, незліче..і вівці – незліче..а кількість.  

 

 Завдання У. Диктант з коментуванням.

  І слава наша, числами незлічена, породить слова праведний вогонь(Д.Ма-

Лишко). Вже там цвіли і квіти незчисленні… Ліси мої , гаї мої священні! Світ незбагненний здалеку й зблизька. Чи, може, ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води?(Ліна Костенко). Так наміри нездійснені лягають на душу мертвим листям(Д.Павличко). Як п’яніє кров од духу трав, роси, од сочистої незайманої землі!(В.Винниченко).

 

VІ. Підсумок уроку.

 

1.     Бесіда з учнями.

 

- Коли пишеться одна буква Н у суфіксах дієприкметників?

- Коли пишеться –НН- у прикметниках дієприкметникового походження?

 

   2. Робота з сигнальними картками.

  Надрукований, випечений, неподоланний, невдоволений, несказанний, нескінчений, нескінчений.

 

VІІ. Домашнє завдання.

 

   1.Підручник,§§ 23-24, вправа 274.

 

   2. Скласти таблицю, яка б допомогла запам’ятати вивчений матеріал.

 

 

                                             УРОК   9

 

Тема. Контрольна робота (тестування).

 

Мета: перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів з теми «Дієприк-

            метник як особлива форма дієслова»; розвивати логічне мислення,

            пам'ять , навички використовувати здобуті знання на практиці;

            удосконалювати навички самостійної роботи.  

 

Тип уроку: урок перевірки та обліку здобутих знань, умінь та навичок.

 

Обладнання: тестові завдання з теми «Дієприкметник як особлива форма

              дієслова».

 

                                           Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Повідомлення теми уроку, мети перевірки і способів її проведення.

 

ІІІ. Проведення тестування.

 

1.     Роз’яснення щодо проведення тестування.

 

2.     Виконання учнями тестових завдань.

 

ІV. Підсумок уроку.

 

V. Домашнє завдання.

 

1.Повторити орфограми та пунктограми , пов’язані з написанням дієприкметників.

 

2.З мови зникли дієприкметники. Скласти казку «У пошуках дієприкметника».

 

   Тести для контрольної роботи

 

                                    І ВАРІАНТ

1.Дієприкметник – це :

 ® а) особлива форма дієслова»

    б) самостійна частина мови;

    в) службова частина мови;

    г) особлива форма прикметника.

2. Які дієслівні ознаки має дієприкметник?

 ® а) Стан, час, вид;

    б) число, час, особу;

    в) перехідність-неперехідність;

    г) спосіб, рід, число.

3. Вказати рядок, в якому всі дієприкметники належать до пасивного стану:

    а) посинілий, сидячий, стоячі;

 ® б) сказаний, зігнутий, бачений;

    в) замкнений, прогнилий, світліючий ;

    г) прочитаний, працюючий, шитий.

4. У якому рядку всі дієприкметники писатимуться з НЕ окремо?

 ® а) ще (не)привезений хліб, (не)оброблена селянами земля,   (не)варена

       картопля, а печена;

    б) (не)вивчений вірш, (не)засіяні поля, (не)сподівана зустріч;

    в) (не)зігріта сонцем земля, (не)дописаний вірш, (не)витрачена сила;

    г) (не)виконана робота, (не)дочитана книга, (не)стихаючий шум.

5. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з –НН- :

®а) недійсне'..ий, нездола'..ий, неоціне'..ий;

  б) прихова..ий, застеле..ий, непримире'  ий;

  в) варе..ий, неді'йсне..ий, неска'за..ий;

  г) просія..ий, незліче'..ий, схиле..ий.

6. Укажіть речення з дієприкметниковими зворотами, в яких правильно розставлені розділові знаки.

    а) На притрушеній снігом дорозі, лишилося двоє звірів.

 ® б)Глибокі урвища Соколиного бору, порослі густими чагарниками,  ніколи

       не бачили сонця.

  ®в) Милуюся лісовою галявиною, вкритою молодою травою та різнобарв-

       ними квітами.

    г) Барвисті стрічки вплетені у дівочі коси, весело грають від легкого подуву 

        вітру. 

7. Скласти речення, вживаючи дієслівні форми на –но, -то. Підкреслити всі члени речення . 

8. Записати речення, у якому б дієприкметниковий зворот стояв перед означуваним словом. Розібрати дієприкметник як особливу форму дієслова.                                            

9. Скласти та записати речення з двома дієприкметниковими зворотами. Зробити розбір одного з дієприкметників.

10. Написати міні-твір «Улюблена пора року», використовуючи одиничні дієприкметники та дієприкметникові звороти та підкреслюючи їх.

 

                                            ІІ ВАРІАНТ

1.Особлива дієслівна форма, що виражає ознаку предмета за дією,називається:

   а) дієсловом;

    б) прикметником;

®  в) дієприкметником;

    г) іменником.

2. Які ознаки прикметника має дієприкметник?

 ® а) Рід, число, відмінок;

    б) особу, відмінок;

    в) особу, рід, число;

    г) число, особу.

3. Вказати рядок, у якому всі дієприкметники належать до активного стану:

 ® а) посивілий, достигаючий, ваблячий;

    б) атакований, улюблений, пожовклий;

    в) полотий, помарнілий, одягнутий;

    г) прибраний, знайдений, квітуючий.

4.У якому рядку всі дієприкметники писатимуться з НЕ разом?

    а) (не)спіймана пташка, (не)зміряна ласка, (не)бачені ніким квіти;

  ®б) (не)спіймана риба, (не)нагрітий обід, (не)дорозказана  історія,

    в) (не)заплетена коса, закон (не)писаний, (не)вигадана подія;

    г) (не)закінчене вчасно діло, (не)метена хата, (не)кований кінь.

5.Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з –Н- :

    а) невпи..ий, непримире..ий, невблага..ий;

    б) незліче..ий, нездола'..ий, невдоволе..ий;

  ®в) невиснажне..ий, неврівноваже..ий, прихова..ий;

    г) стара'..ий, недозволе..ий, нагородже..ий.

6.Укажіть речення з дієприкметниковими зворотами, в яких правильно розставлені розділові знаки.

  ®а) Тарас Іванович глянув на величезну рекламу, вивішену на кінотеатрі.

  ®б) На великому камені, порослому мохом, безліч крилатих мурашок.

    в) На столі лежав окраєць хліба дбайливо загорнутий у чистий рушник.

    г)  Осяяні сонцем, гори блищать.

7. Записати речення, вживаючи дієслівні форми на –но, -то. Підкреслити всі члени речення.

8. Скласти речення , у якому дієприкметниковий зворот стояв би після означуваного слова. Дієприкметник розібрати як особливу форму дієслова.

9. Скласти та записати речення з двома дієприкметниковими зворотами. Зробити розбір одного з дієприкметників.

10. Написати міні-твір «Ранок», використовуючи одиничні дієприкметники та дієприкметникові звороти та підкреслюючи їх.

 


 

 


Comments