Проект відновлення

“19 березня ми з друзями прийшли оглянути масштаби робіт на кладовищі, на 26 березня вже попередньо анонсували толоку. На цвинтарі ми побачили купи побутового сміття поміж повалених пам’ятників і дикорослих кущів. Зрозуміли, що більше не готові терпіти тут смітник, тому й назвали проект так гучно й категорично: Unterwalden: сміттєзвалище чи меморіальний комплекс?” - пояснює координатор проекту Станіслав Клосовський.

Окрім впорядкування цвинтаря, в межах проекту активісти планують здійснити опис та облік усіх німецьких будинків у селі. Також вони намагаються пояснити односельцям потребу реставрувати, а не руйнувати історичну забудову. Для учнів місцевої школи передбачена культурно-проствітницька програма: відкриті уроки-презентації проекту та екскурсії вулицями колишньої колонії.

“З початку лютого почалося наше спілкування з редактором німецького журналу Blikpunkt Galizien п. Крістофером Зоклером. Його дуже зацікавила ідея впорядкувати німецький цвинтар у Підгайчиках, на якому поховані німецькі колоністи. Він додав нам впевненості в тому, що ми робимо потрібну і дуже важливу справу. Оскільки, крім впорядкування цвинтаря, було багато інших ідей щодо Унтервальдену, то ми вирішили об’єднати їх у комплексний проект”, - пояснює Станіслав.

Організатори вже збирають матеріали про Unterwalden: фотографують будинки, що залишилися, збирають старі фотографії колоністів чи їхніх осель. Також у справі відновлення історичного спадку молодь сподівається на підтримку влади та місцевих підприємців, шукає співпраці з громадськими організаціями. Щоб зібрані матеріали не просто висіли десь по шкільних коридорах, ініціатори проекту мають ідею відкрити у селі повноцінну історично-мистецьку виставку про “своїх” німців, а, можливо, навіть тематичну придорожню кав’ярню зі смачною випічкою за німецькими рецептами та кімнату-музей в одній із колоністських хат.

Влітку у Підгайчиках планують провести конференцію, на якій історики та етнографи зможуть висвітлити свої здобутки у дослідженнях історії німецьких колоній на Галичині. А на місці цвинтаря, за сміливим задумом молоді, постане справжній меморіальний комплекс, який відкриють фестивалем німецької та української культури вже у вересні.

До речі, в тому ж часі до Підгайчиків планує візит ще один редактор Blikpunkt Galizien - п. Діетер Шефер.

Своїми найпершими успіхами організатори проекту називають 2 загальносільські толоки, співпрацю з реставраторами ГО “Вирій” та студентами кафедри реставрації університету “Львівська політехніка”, потужну інфомаційну підтримку місцевих Золочівських медіа, журналу Blikpunkt Galizien та сайту Galizien Deutschen у Німеччині, а з 4 квітня - і всебічну підтримку Департаменту культури, релігій та національностей Львівської ОДА.

Активно долучається до проекту і п. Назар Крегенбільд - нащадок унтервальдівських німців, який на толоці 26 березня віднайшов на кладовищі могили своїх предків.

Організатори радо запрошують до співпраці всіх охочих, а також наголошують, що мають на меті своїм прикладом заохотити інших до активності: вони вірять, що гідну Україну потрібно будувати малими кроками, починаючи зі своїх громад. Адже громадянське суспільство, відповідальність, цінності - усе це формується не десь далеко в Києві, а тут, у селах та містечках, у родині, в дружній компанії, за спільною справою.

Історична довідка

Німецька колонізація Галичини почалася 1783 року. Протягом наступних двадцяти років землі Східної Галичини прийняли близько 300 тисяч німецьких колоністів. У Підгайчиках оселилися 30 сімей лютеранів. Господарювали вони на землях ліквідованого незадовго до того монастиря кларисок майже до середини 20 століття.

Німці активно підтримували та розвивали привезені з батьківщини традиції, релігію, освіту, навіть стиль побудови будинків відрізнявся від українського. Вони привезли також нові (не властиві українцям) способи обробітку землі.

Відомо, що 1808 року в “Унтервальдені” проживало 138 людей. До 1910 року тут діяв молитовний дім, 1910 року колоністи збудували свою кірху. У колонії діяла німецька школа.

Репатріація німців до Райху, згідно з пактом Молотова-Ріббентропа, почалася в грудні 1939 року і тривала до квітня 1940-го. Тоді з Галичини виселили близько 60 тисяч німців. Їхні поселення часто ставали новою домівкою для переселених із різних земель українців.

Контакти координатора проекту

Станіслав Клосовський

+38 (093) 48 67 406

klosovskyi@gmail.com

facebook.com/klosovskyi

facebook.com/pidhaichyky