Простір вільних ініціатив
Локальні ініціативи, що творять краще майбутнє
Завітайте у музейно-культурний центр “На Унтервалю”. Це неподалік від Львова, у селі Підгайчики.
Ми майже певні, що вам досі не доводилося відвідувати музеї у такому форматі. От знаєте, відчиняєш двері, і відразу відчуваєш такий рідний-рідний запах горища.
Тут ховаються давні сімейні згадки про тих, хто раніше мешкав у цьому домі. У нас так само, тільки дещо сучасніше. Один крок за поріг, і ви поринаєте у простір, де зберігаються свідчення того, що на цій місцевості колись жили аж чотири національності
Архів фотографій
Що у нас нового?
У цьому розділі найактуальніші новини та напрацювання від нашої команди. Більше - у розділі "Новини"
У селі Підгайчики відкрили оновлений музейно-культурний центр «На Унтервалю», що показує мультикультурне минуле галицького села.
Кінець 1920-их років. Підгайчики біля Львова. Родина Івана та Анастасії Романівих не була бідною. Проте надзвичайно працьовитою. Іван - чоловік вирішив поїхати до Америки та спробувати своє щастя. А потім і дружину забрав з собою. Планували заробити грошей і повернутися. Доля закинула їх... у Нью-Йорк.
В 30-х роках минулого століття у Підгайчиках були майстрині, які ткали для себе, а також працювали на всесвітньо відомій килимарній фабриці Михайла Хамули в Глинянах.
У селі Підгайчики відкрили оновлений музейно-культурний центр «На Унтервалю», що показує мультикультурне минуле галицького села.
Кінець 1920-их років. Підгайчики біля Львова. Родина Івана та Анастасії Романівих не була бідною. Проте надзвичайно працьовитою. Іван - чоловік вирішив поїхати до Америки та спробувати своє щастя. А потім і дружину забрав з собою. Планували заробити грошей і повернутися. Доля закинула їх... у Нью-Йорк.
В 30-х роках минулого століття у Підгайчиках були майстрині, які ткали для себе, а також працювали на всесвітньо відомій килимарній фабриці Михайла Хамули в Глинянах.
Німці Галичини до Другої світової війни - це закриті спільноти, які берегли і плекали свою ідентичність. Тому мішані шлюби між німцями та іншими національностями були рідкістю. Та все ж були.
Уявіть, ви йдете вулицями, де граються діти і спілкуються між собою переважно українською мовою. Час до часу з однієї з хат лунає гучний крик жінки, звернений до своїх дітей...
У селі Підгайчики, що біля Львова, оновлюють туристичну локацію «На Унтервалю». Це музейно-культурний центр, що покаже мультикультурне минуле галицького села.
Колонія Унтервальден заснована німцями-лютеранами з Північного Пфальцу 1784 року. Німці активно підтримували та розвивали привезені з батьківщини традиції, релігію, освіту, навіть стиль побудови будинків відрізнявся від українського. Вони привезли також нові (не властиві українцям) способи обробітку землі.Відомо, що 1808 року в «Унтервальдені» проживало 138 людей. Унтервальден хоч і засновувався на землях Підгайчиківського монастиря, проте одразу став окремим селом.
Після розпаду Австо-Угорської імперії (1919 р.) Галичина увійшла до складу Другої Речі Посполитої, тоді на теренах Галичини утворились нові одиниці адміністративно-територіального поділу — гміни. Унтервальден 14 липня 1934 року увійшов до складу гміни Погорільці, яка об'єднала крім того ще й Ганачів, Ганачівку, Станимир, Лагодів та Підгайчики.Станом на 1 січня 1939 року в Унтервальдені проживало 580 осіб: 60 українців, 20 латинників (греко-католиків поляків чи римо-католиків українців), 40 жидів та 460 німців.
У листопаді 1939 року німецьке населення виселено з Унтервальдену після підписання документів про "обмін населенням" між Радянським союзом та Третім Рейхом.
