Історія закладу

НАША ШКОЛА – 
НАЙСТАРШИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД В РАЙОНІ

 Освіта на Правобережній Україні в кінці ХVIII століття була у вельми занедбаному стані. Родовиті й багаті шляхтичі, частина корінної української знаті забезпечували початкову освіту своїм дітям за рахунок приватних вчителів, причому перевага надавалася іноземцям: німцям, полякам, французам. 

Навчальні заклади світського типу у 30-х роках ХІХ століття поділялися на чотири розряди: приходські (в селах і містах), повітові (у містах), губернські (гімназійні) училища та університети.

12 жовтня 1832 року (ст.стиль) царськими властями було дано згоду на відкриття у місті Новограді-Волинському повітового дворянського училища, якому підпорядковувались би ще сім приходських училищ Волинської губернії: у Новограді-Волинському,  Полонному, Степані, Топорищах, Троянові та в інших. Цю дату безперечно можна вважати  днем народження Топорищенської школи.

За штатним розкладом приходське училище мало штатного, одного вчителя, який читав основні світські предмети, помічника учителя і законоучителя.  До училища приймали дітей віком від семи років, навчання у ньому тривало три роки. Як правило, серед учнів були лише хлопчики. В училищі давалися елементарні знання з арифметики, читання, письма і Закону Божого.

Вчитель-предметник, який працював у  приходському  училищі, отримував лише 45 карбованців щорічно, але мав казенну (державну) квартиру.

* * *

Місцева поміщиця  Софія Мяновська (Браженська) в 1901 році побудувала в селі Топорища (нині Топорище) за власний кошт нові приміщення школи. Випускники і вчителі старшого покоління пам'ятають теплі дерев'яні приміщення і затишне подвір'я Старої школи, які витримали і революцію, і колективізацію, і окупацію.

Восени 1984 року з горем навпіл здано в експлуатацію нове приміщення школи, побудоване силами місцевого колгоспу  і підприємства "МіжКолгоспБуд”. Недоробки, допущені при будівництві, ще й зараз негативно впливають на організацію навчально-виховного процесу, забезпечення санітарно-гігієнічних вимог.

В перші роки незалежності України середня освіта здійснювалась «за інерцією» за радянськими стандартами, за рахунок матеріальної і кадрової бази, створеної в УРСР.  А дошкільна освіта була майже повністю зруйнована.

В 2005 році стало питання відновлення  дошкільної освіти в сільській місцевості. Створення звичайного дитячого садка перевантажило б скромний сільський бюджет. Тому рішеннями районної ради та  Топорищенської сільської ради від 13 червня 2005 року Топорищенську ЗОШ було реорганізовано в навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів». Тягар реорганізації, створення з нуля матеріальної бази дошкільної ланки, підбору кадрів ліг на директора НВК та його заступників. Позитивну роль відіграли в цей період перебування НВК на балансі сільської ради, співпраця директора закладу з органами місцевого самоврядування.

Зараз в НВК навчається до 200 учнів, в дошкільній ланці – 20 дітей. Для вихованців дошкільної групи організовано 3-разове харчування і денний сон.

Для підвезення дітей з дванадцяти населених пунктів, участі в різноманітних змаганнях та конкурсах  використовується власний автобус. В НВК працюють вокальний гурток, спортивні секції, гурток художньої обробки деревини, «екологічна варта».

Головним надбанням навчально-виховного комплексу, звичайно, є учні, випускники з такими властивостями, які дозволяють їм влаштуватися в складних умовах сучасного українського буття.


У 2011 році Топорищенський НВК був переведений на утримання районного бюджету. Гостро стояло питання охоплення 100% дітей пятирічного віку дошкільною освітою.  У 2013 році у НВК відкрито другу дошкільну групу. Дошкільною освітою на території Топорищенської сільської ради охоплено 48 вихованців, що становить 78% дітей від року до шести років.
Comments