Вимоги до змісту і оформлення програм курсів за вибором

 

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО КУРСИ ЗА ВИБОРОМ ДЛЯ ДОПРОФІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ

 ТА ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

       На виконання Закону України „Про загальну середню освіту”, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 „Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”, Концепції профільного навчання  в старшій школі, наказу Міністерства освіти і науки України від 03.11.2006 року № 744 „Про затвердження плану заходів на 2006-2010 роки щодо впровадження профільного навчання учнів 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, “Галузевої програми впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки”  впроваджуються  спеціальні курси за вибором  для учнів 9-11 класів.

        Відповідно до Концепції профільного навчання в старшій школі профіль навчання охоплює таку сукупність  предметів: базові загальноосвітні, профільні та курси за вибором, факультативи. Курси за вибором – це  курси профільного характеру, які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають і доповнюють їх зміст (деякі з них інтегрують зміст).

Мета курсів за вибором: задоволення індивідуальних освітніх інтересів, потреб і нахилів кожного школяра.

Завдання курсів за вибором:

- Сприяти у виборі напрямку чи профілю навчання у старшій школі (через вивчення курсів за вибором  на допрофільному рівні учень має можливість свідомо вибрати профіль навчання).

-  Поглиблювати знання з профільних предметів.

-  Допомагати у професійному самовизначенні випускникам ЗНЗ.

- Стимулювати розвиток загально-навчальних і професійних умінь та навичок учнів.

-  Підготуватись до зовнішнього незалежного оцінювання, державної підсумкової    атестації.

      Курси за вибором виконують основні функції, а саме: 1)”надбудови” профільного курсу, вивчення основних профільних предметів на належному рівні за рахунок насичення профільного курсу додатковим змістом, який поглиблює і розширює знання з основних предметів; 2) розвивають зміст одного з базових навчальних предметів, вивчення якого здійснюється на мінімальному базовому рівні, що дозволяє підтримувати вивчення суміжних предметів на профільному рівні чи одержувати додаткову освіту для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні з обраного предмета на профільному рівні; 3) мають здатність задовольнити пізнавальні інтереси в різних сферах діяльності людини.

      Курси за вибором поділяються на два основних види: предметно-орієнтувальні, які дають можливість учням реалізувати власні пізнавальні інтереси в обраній освітній області та формують уміння та способи діяльності для практично важливих завдань (навчальна практика, проектна технологія, дослідницька діяльність); міжпредметні, завдання яких полягає у створенні умов для формування індивідуальної освітньої траєкторії розвитку професійних інтересів учнів; підтримують мотивацію учнів, тим самим сприяють внутрішньопрофільній спеціалізації.

       Зміст програм предметно-орієнтувальних курсів за вибором містить у собі поглиблене вивчення окремих тем базових загальноосвітніх програм і забезпечує підвищений рівень вивчення того чи іншого навчального предмета.

       Предметно-орієнтувальні курси за вибором поділяються на декілька груп:

-          курси підвищеного рівня, спрямовані на поглиблення навчального предмета. Такий  курс дозволяє вивчити окремий навчальний предмет не на профільному, а на поглибленому рівні (у такому випадку всі розділи курсу поглиблюються рівномірно);

-          курси, де поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що є обов’язковими в програмі даного предмета;

-          курси, де поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, які не входять до обовязкової програми даного предмета;

-         прикладні курси за вибором, мета яких – ознайомлення учнів з важливими шляхами і методами використання знань на практиці, розвиток інтересів учнів до сучасної техніки та виробництва;

-          курси вивчення методів пізнання природи;

-          курси за вибором історії предмета, що входить чи не входить в навчальний план (історія фізики, біології, хімії, географічних відкриттів, історія астрономії, техніки, релігії тощо);

-          курси вивчення методів розв’язування задач (математичних, фізичних, хімічних, біологічних та ін.), складання та розв’язування задач на основі фізичного, хімічного, біологічного експериментів.

       Зміст деяких спецкурсів повинен не повторювати зміст академічного чи профільного рівня, а доповнювати їх, мати інтегрований характер.

       Орієнтовне співвідношення  обсягу  базових  загальноосвітніх, профільних предметів і курсів за вибором  визначається  пропорцією 60:30:10.  Загальне  навантаження  учнів визначено Законом України "Про загальну середню освіту" .     Загальноосвітні школи створюють ті чи інші  профілі  навчання за  рахунок  комбінацій базових,  профільних предметів і курсів за вибором.  Цим  самим  забезпечується  гнучка  система  профільного навчання,   яка  дає  змогу старшокласнику обрати  індивідуальну освітню програму. Учням необхідно пропонувати обирати по два-три курси за вибором у кожному семестрі. Кількість годин, передбачених на вивчення курсу за вибором, може коливатися залежно від теми та спеціалізації: 17-51 год. на профільному рівні, 8-17 – на допрофільному рівні.

    Вибір спецкурсів повинен бути вільним для учнів, відповідати їх пізнавальним можливостям.

 

 

                                      Система оцінювання

          Курси за вибором не мають стандартів, а отже не повинні піддаватися підсумковій атестації. Зміст і правила засвоєння їх програми загальноосвітній навчальний заклад встановлює самостійно. Система оцінювання може бути бальна і рейтингова (диференційована, тестова, залікова, захист проектних робіт і рефератів тощо).

 

    Вимоги до змісту та оформлення програм курсів за вибором

     При розробці курсів за вибором у старшій школі треба враховувати такі принципи: індивідуальність, доступність, наступність, результативність. Навчальний матеріал спецкурсу має формуватися відповідно до критеріїв відбору змісту:

-  відповідність профілю навчального закладу;

     -  урахування сучасних досягнень профільної наукової галузі;

-  опирття на зміст базових навчальних предметів;

-         урахування регіональних потреби у працівниках певних спеціальностей та можливості реалізації програми спецкурсу (умови регіону, матеріально-технічна база навчального закладу тощо).

        Згідно Листа МОН України від 12.12.2002 р. № 1/9-556 «Порядок розроблення й запровадження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів»:

3.4. Навчальні програми для реалізації варіативної складової загальної середньої освіти (спецкурсів, курсів за вибором) розробляються за участю вищих навчальних закладів, окремими  особами або колективами, розглядаються й схвалюються  регіональними інститутами післядипломної педагогічної освіти.

Запроваджуються програми для реалізації варіативної складової навчальних планів наказом Міністерства освіти Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних  адміністрацій.  

3.5. Програми для факультативних занять, гурткової та інших форм позакласної й позашкільної роботи можуть бути розроблені вчителями, викладачами вищих навчальних закладів з урахуванням потреб закладів освіти та учнів у погодженні з методичними кабінетами відділів (управлінь) освіти міських рад та районних (міських) державних адміністрацій.

Запроваджуються програми  для факультативних занять, гурткової та інших форм позакласної й позашкільної роботи наказом управлінь  (відділів) освіти районних державних адміністрацій і міських рад”. 

Програма курсу за вибором, як і будь-яка навчальна програма, має містити: пояснювальну записку, змістову частину, додатки.

Титульний лист включає:

-         назву навчального закладу;

-         відомості про те, де, коли і ким затверджена програма;

-         назву курсу за вибором;

-         прізвище, посаду автора (авторів) програми;

-         назву міста, населеного пункта;

-         рік написання програми.

У пояснювальній записці повинні бути відображені такі структурні елементи:

а) вступ: мета та завдання факультативу або курсу за вибором;

б) характеристика структури навчальної програми;

в) особливості організації навчально-виховного процесу;

г)  рекомендації щодо роботи з програмою. 

 

   Зміст навчального матеріалу програми можна подавати у вигляді таблиці разом із вимогами до рівня підготовки учнів: 

Клас. Напрям профілю.

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня підготовки учня

Розділ (кількість годин)

Тема (кількість годин)

Зміст навчального матеріалу теми

Перелік практичних і лабораторних робіт, лабораторного практикуму

описує

наводить приклади

пояснює

порівнює

характеризує

спостерігає

використовує

розв’язує

дотримується правил

класифікує

аналізує

оцінює

виносить судження

обґрунтовує тощо

 


                             Основні критерії якості програми спецкурсу:

- відповідність загальним принципам розвитку системи освіти, критеріям відбору змісту;

-  реалізація завдань з підвищення якості загальної освіти;

- забезпечення поєднання фундаментальних і практичних знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів;

    -  розкриття значення набутих знань.

   

Памятка для вчителя щодо складання програми курсу за вибором

 

Основними  вимогами до  навчальних  програм
елективних курсів є:

u   короткотривалість

u   відповідність віковим особливостям учнів

u   науковість змісту

u   практична спрямованість

u   можливість застосування інтерактивних методів навчання

Курси за вибором

u   Впроваджуються за рахунок шкільного компоненту навчального плану

u   Вносяться у розклад і є обов'язковими для відвідування учнями

u   Повинні задовольняти інтереси учнів

u   Можуть обиратись не тільки згідно з обраним профілем, а й за власним бажанням учня, який хоче поглибити власні знання з певних дисциплін

 Наприклад: учень, що обрав гуманітарний профіль, може обрати курс за вибором з економіки, інформатики тощо.

u   У різних школах з однаковим профілем навчання можуть існувати різні за темою елективні курси

(Це залежить від рівня підготовки вчителів, матеріально-технічної бази ЗНЗ, традицій школи, а найголовніше – від запитів, інтересів і можливостей самого учня)

Їм властиво:

u   варіативний характер

u   достатня кількість

u   оригінальний зміст

u   активні методи

Особливості  курсів за вибором

u   Оскільки елективні навчальні предмети орієнтовані  на задоволення запитів конкретних груп учнів, то можна допустити значне коригування програми, яку вчитель може здійснювати, виходячи із своїх професійних можливостей, інтересів і особливостей та бажань учнів.

u   Курси жорстко не визначають обов'язкового для вивчення обсягу навчального матеріалу, оскільки зміст підсумкового контролю (по можливості цікавішого, ніж зазвичай) визначається самим вчителем.

u   Темп вивчення елективного курсу може бути адекватним реальній ситуації: на чомусь затримались з-за особливого  інтересу учнів, щось розглянули оглядово, а деякий матеріал взагалі випустили.

 

         Оцінює можливість і педагогічну необхідність (логічність) курсів за вибором методична рада школи.

          Введення у навчальний план можливе після проведення експертизи методичною радою.

          План проведення курсів складається адміністрацією школи відповідно до потреб навчального закладу, результатів анкетування  учнів і їх батьків.

          Контроль за веденням курсів здійснює адміністрація школи. Підбір педагогічних кадрів для проведення курсів за вибором здійснює адміністрація школи.

u   Особливу роль в успішному введенні курсів за вибором відіграє підготовка додаткової літератури, використання комп’ютерних технологій, зв'язок з соціумом.

u   В якості навчальної літератури курсів за вибором можуть бути використані посібники з факультативних курсів, для гурткової роботи, науково-популярна література, довідкові видання, досвід навчальних закладів, інтернет-видання тощо.

Логіка курсу

u   «Від А до Я» , тобто послідовне розгортання матеріалу

u   Концентричне розміщення   матеріалу (по спіралі),
тобто на кожному  етапі повторюються концентри логічно завершених проблем.

Методи навчання  курсів за вибором

      Самостійне вивчення основної і додаткової навчальної літератури та інших джерел інформації;

      оглядові і настановчі лекції;

      лабораторні і лабораторно-практичні роботи;

      семінари, співбесіди, дискусії, творчі зустрічі тощо.;

      інформаційна підтримка з допомогою навчальних відеофільмів, електронних текстів, Інтернету тощо;

      проведення творчих конкурсів, публічних захистів проектів;

      екскурсії на виробництва, спеціалізовані виставки;

      практики на навчальних робочих місцях.

Види курсів за вибором на до профільному рівні

u   Пропедевтичні

u   Пробні

u   Орієнтуючі

Пропедевтичні
(вступні до предмета)

 Пробні

(предметного і міжпредметного характеру)

 Їх мета :

u   зацікавити учнів певним предметом чи міжпредметною проблемою (наприклад екологічною чи демографічною)

u   допомогти учневі у профільному самовизначенні, формуванні свідомого професійного вибору

Орієнтуючі

u   призначені ознайомити учнів з певною професією і зорієнтувати на вибір професії

«Юний журналіст»

 «Офісні технології»

«Пізнай себе»

  (Можна залучати батьківський комітет школи, де представники на громадських засадах розповідають про особливості своєї професії і агітують учнів за її вибір; колишніх учнів, що здобули певні професії тощо)

Види курсів за вибором на профільному рівні

u   Предметні

u   Міжпредметні

u   Надпредметні

Предметні

u   Забезпечують для найздібніших школярів підвищений рівень вивчення навчальної дисципліни

u   Розвивають зміст одного із базових курсів, включаючи поглиблення окремих тем базових навчальних програм

u   Дають змогу учневі реалізувати власні пізнавальні інтереси

u   Створюють умови для якісної підготовки до ЗНО, ДПА

1. Курси підвищеного рівня:

u   направлені на поглиблення навчального предмета

u   вибір курсу дозволить вивчити обраний предмет не на профільному, а на поглибленому рівні

u   всі розділи курсу поглиблюються більш-менш  рівномірно

2. Поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що входять в обов'язкову програму даного предмета

u   В елективних курсах даного типу вибрана тема вивчається глибше, ніж це можливо при виборі курсу типу «курс підвищеного рівня».

u   Приклад таких курсів: у фізиці є - «Механіка», «Будова і властивості речовини», «Термодинаміка», «Хвильова оптика», «Спеціальна теорія відносності», «Фізика атома і атомного ядра» тощо.

 3. Поглиблено вивчаються окремі розділи основного курсу, що не входять в обов'язкову програму даного предмета

u   Приклад таких курсів: у фізиці є - «Гідроаеродинаміка», «Фізика плазми», «Елементи квантової механіки» тощо

u   У математиці: «Комбінаторика», «Елементи теорії ймовірності», «Елементи математичної логіки», «Елементи теорії множин» тощо

u   У інформатиці: « Інформаційні системи і моделі», «Інформаційні основи управління», «Мережеві технології»

u   «Створення і розміщення сайтів» тощо

4. Прикладні елективні курси

Мета:

u    знайомство учнів зі шляхами і методами використання знань на практиці

u   розвиток інтересу учнів до сучасної техніки і виробництва

 

u   Приклад курсів:  «Фізика і комп'ютер», «Курс прикладної фізики з вивченням основ механізації виробництва», «Курс прикладної фізики і автоматика», «Прикладна фізика в сільськогосподарському виробництві», «Техніка і оточуюче середовище», «Хімічні технології» тощо

5. Присвячені вивченню методів пізнання природи

Приклад:

u   «Вимірювання фізичних величин»

u   «Шкільний фізичний практикум: спостереження, експеримент, моделювання»

u    «Як робляться відкриття»

u    «Фізико-технічне моделювання»

u   «Вчимося проектувати на комп'ютері»

u    «Комп'ютерне моделювання»

u    «Комп'ютерна графіка»

u    «Основи методології і методики біоекологічних досліджень» тощо

6. Присвячені історії предмета, що:

u    входить в навчальний план ЗНЗ (історія фізики, біології, хімії, відкриття з географії)

u   не входить в навчальний план ЗНЗ (історія астрономії, техніки, релігії тощо)

7. Присвячені вивченню методів

u   Розв'язування задач (математичних, фізичних, хімічних, біологічних тощо)

u   Складання і розв'язування задач на основі фізичного, хімічного, біологічного експерименту

ІІ Міжпредметні

u   Забезпечують міжпредметні зв'язки і дають можливість вивчати суміжні предмети на профільному рівні

u   Підтримують мотивацію учня, сприяючи   внутрішньопрофільній  спеціалізації:

u   «Фізика  і техніка»

u   «Ділова мова»

u    «Основи журналістики»

u    «Математика для економіста»

u    «Соціологія і статистика»

ІІІ.  Надпредметні:

u   Забезпечують реалізацію пізнавальних інтересів школярів, що виходять за рамки традиційних предметів

u   Присвячені  психологічним, соціальним, культурологічним, мистецтвознавчим проблемам

 

Алгоритм розроблення програми курсу за вибором

u   Проаналізувати зміст навчального предмета в межах обраного профілю.

u   Визначити, чим зміст курсу буде відрізнятися від базового або профільного.

u   Визначити тему, зміст, цілі та функції запропонованого  курсу.

u   Зміст програми поділити на блоки, розділи, теми і дати до них погодинну розбивку.

u   З’ясувати можливість матеріально-технічного і методичного забезпечення вивчення пропонованого  курсу.

u   Вказати список літератури для вчителів та учнів.

u   Зазначити основні види діяльності учнів, особливо для практикумів, лабораторних дослідів, експериментів.

u   Визначити, які освітні продукти мають бути створені учнями як результат опанування курсу

u   Визначити критерії оцінювання знань з програми курсу

Освітній продукт:

Матеріали, розроблені учнями в ході пізнавальної, дослідницької діяльності:

u   Тези

u   Конспекти

u   Моделі

u   Макети

u   Вироби

u   Твори тощо

Структура програми:

u   Пояснювальна записка з висвітленням актуальності курсу, мети, вимог тощо

u   Навчально-тематичний план з розгорнутою характеристикою змісту

u   Список літератури для вчителя та учнів

u   Вимоги до знань та вмінь

При розробці та реалізації курсів за вибором у старшій школі доцільно враховувати такі принципи навчання:

u   Індивідуальність

u   Доступність

u   Наступність

u   Результативність

 

   

Методичні рекомендації щодо розробки програми спецкурсів

профільного навчання

 

 

      Відповідно до Концепції профільного навчання в старшій школі передбачено впровадження загальноосвітньої профільної та допрофільної підготовки. Для забезпечення профільного навчання розроблені Типові навчальні плани, які дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за напрямами: природно-математичним, філологічним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним, спортивним. Вказані напрями конкретизуються в окремі профілі навчання: фізичний, математичний, біолого-хімічний, економічний, географічний, екологічний, правовий, історико-філологічний, інформаційно-технологічний.

         Кожний напрям передбачає вивчення предмета на одному з трьох рівнів: стандартному, академічному, профільному. Саме профільний рівень передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію.

            Профіль навчання формується загальноосвітнім закладом з урахуванням рівня його кадрового та навчально-методичного забезпечення. При цьому загальноосвітній навчальний заклад самостійно визначає перелік спецкурсів, що забезпечують даний профіль, який включає в себе базові загальноосвітні предмети, профільні предмети та спецкурси. 

Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу. Крім профільних предметів інваріантної складової, можуть вивчатися: рідний край, довкілля, мови національних меншин, друга іноземна мова, хореографія, креслення, валеологія, безпека життєдіяльності, громадянський вибір тощо. Тобто курси за вибором мають різну тематику, але направлені на поглиблення й розширення знань з профільних предметів відповідно до певної спеціалізації.

Курси за вибором поділяють на факультативи (facultative – необов’язковий ) і спецкурси, або елективи (elective - вибірковий), тобто курси, тематику яких учень може вибирати, але після вибору повинен обов’язково відвідувати.

          У Концепції профільного навчання визначається, що  курси за вибором - це навчальні курси,  які входять до складу профілю навчання.  Основні їхні функції:  поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання.  Курси за вибором створюються за рахунок варіативного (шкільного  та  регіонального) компонента змісту освіти. кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов’язкові . (2, с.10)

        На відміну від спеціального курсу, зміст факультативу безпосередньо не пов’язаний із загальнообов’язковим навчальним змістом і обирається учнем для розширення свого світогляду, ознайомлення з новими сферами знань і людської діяльності (1, с.130).

        Спеціальні курси, або спецкурси (елективи) – це курси профільного доповнення,  які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають і доповнюють їх зміст (деякі з них інтегрують зміст), забезпечують внутрішньо профільну спеціалізацію й професійну спрямованість, тобто виконують роль надбудови, доповнюючи зміст профільних курсів (3 с.13).

     Спеціальні курси виконують такі  основні завдання:

·       орієнтують особистість на індивідуалізацію та самостійність;

·       розширюють знання учнів з профільного предмета;

·       виявляють індивідуальні здібності учня до вибраного ним напряму;

·       допомогти старшокласнику визначитися у своєму професійному виборі.

    Треба зауважити, що зміст спецкурсів не повинен повторювати зміст академічного і профільного рівня, а доповнювати їх, мати інтегрований характер.

       Орієнтовне співвідношення  обсягу  базових  загальноосвітніх, профільних предметів і курсів за вибором  визначається  пропорцією 60:30:10.  Загальне  навантаження  учнів визначено Законом України "Про загальну середню освіту" .     Загальноосвітні школи створюють ті чи інші  профілі  навчання за  рахунок  комбінацій базових,  профільних предметів і курсів за вибором.  Цим  самим  забезпечується  гнучка  система  профільного навчання,   яка  дає  змогу  обрати  старшокласнику  індивідуальну освітню програму. Учням необхідно пропонувати обирати по два-три спецкурси у кожному семестрі. Кількість годин, передбачених на вивчення спецкурсу, може коливатися залежно від теми та спеціалізації: від 17 до 51 години. Вибір спецкурсів повинен бути вільним для учнів, відповідати їх пізнавальним можливостям.

     При розробці курсів за вибором у старшій школі треба враховувати такі принципи: індивідуальність, доступність, наступність, результативність. навчальний матеріал спецкурсу має формуватися відповідно критеріям відбору змісту:

·        відповідність профілю навчального закладу;

·        урахування сучасних досягнень профільної наукової галузі;

·        спирання на зміст базових навчальних предметів;

·        урахування регіональної потреби у працівниках певних спеціальностей та можливості реалізації програми спецкурсу (умови регіону, матеріально-технічна база навчального закладу тощо).

     Виділяють типи курсів за вибором:

    І. Предметні курси, завдання яких – поглиблення і розширення знань з предметів, які входять до базового навчального плану загальноосвітнього навчального закладу.

     У свою чергу, предметні курси за вибором можна поділити на кілька груп:

1) Курси за вибором підвищеного рівня, які спрямовані на поглиблення того чи іншого навчального предмета та тематично і тимчасово узгоджуються з цим навчальним предметом. Такий курс за вибором дасть змогу вивчити обраний предмет не на профільному, а на поглибленому рівні. У цьому випадку всі розділи курсу поглиблюються більш-менш рівномірно.

2) Курси за вибором, у яких поглиблено вивчаються окремі розділи основного предмета, які  входять до обовязкової програми предмета.

3) Курси за вибором, у яких поглиблено вивчаються окремі розділи основного предмета, які не входять до обовязкової програми предмета.

4) Курси за вибором, мета яких ознайомити учнів з найважливішими методами застосування знань на практиці, розвиток інтересу учнів до передової техніки і виробництва.

5) Курси за вибором, присвячені вивченню методів пізнання природи.

6) Курси за вибором, присвячені історії предмета, які входять до навчального плану загальноосвітнього навчального закладу (історія фізики, біології, хімії, географічних відкриттів), так і тих, що не входять до нього (історія астрономії, техніки, релігії тощо).

7) Курси за вибором, присвячені вивченню методів розв’язування задач (математичних, фізичних, хімічних, біологічних тощо) складанню і розв’язуванню задач на засадах фізичного, хімічного, біологічного експериментів.

ІІ. Міжпредметні курси за вибором, мета яких – інтеграція знань учнів про

природу і суспільство.

ІІІ. Курси за вибором, які не входять до базового навчального плану. Курси за вибором у всіх випадках повинні відповідати запитам учнів, які їх вибирають, хоча ці курси і відрізняються цілям і змісту (2, с.56).

 

    Цілі спецкурсів зводяться до таких різновидів:

·        поглиблення змісту одного з базових предметів;

·        доповнення змісту профільних предметів;

·        задоволення пізнавальних інтересів у галузях діяльності, що виходять за межі обраного профілю (підвищення загального культурного рівня, загальної ерудиції).

    Відповідно до цілей спецкурсів визначаються різновиди  структури програм:

·        лінійна (окремі частини навчального матеріалу послідовно звязані між собою);

·        концентрична (періодичне звертання до вивчених знань, при цьому зміст поступово розширюється, збагачується новими відомостями, звязками, залежностями. У міру зростання пізнавальних можливостей учнів поглиблюється та розширюється обсяг їх знань та вмінь);

·        спіральна (поступово за рахунок розширення та поглиблення кола знань, повязаних з питаннями, що вивчаються, зростає обсяг знань учнів);

·        мішана (комбінація лінійної, концентричної та спіральної структур).

При розробці програми спецкурсу необхідно:

1.     Проаналізувати зміст навчального предмета в межах обраного профілю.

2.     Визначити, чим зміст спецкурсу буде відрізнятися від базового або профільного.

3.     Визначити тему, зміст, цілі та функції запропонованого спецкурсу.

4.     Зміст програми поділити на блоки, розділи, теми і дати до них погодинну розбивку.

5.     Зясувати можливість матеріально-технічного і методичного забезпечення вивчення цього курсу, вказати список літератури для вчителів та учнів.

6.     Зазначити основні види діяльності учнів, особливо для виконання експериментальної частини програм, практикумів, лабораторних дослідів.

7.     Поміркувати, які освітні продукти мають бути створені учнями як результат опанування спецкурсу (моделі, тези, серія дослідів тощо).

8.     Визначити критерії оцінювання, в тому числі альтернативні, за якими буде оцінена успішність засвоєння спецкурсу та форму звітності за результатами засвоєння програм обраного курсу (проект, вибір тощо).

  Програма спецкурсу, як і будь-яка навчальна програма має містити: пояснювальну записку з висвітленням актуальності курсу. мети, вимог тощо; навчально-тематичний план за такою схемою:

 

№ п/п

Наукові

 теми

Кількість годин

Форми і методи

  проведення,

   наочність

 

Освітній продукт

Лекції 

Практичні

заняття







 

    Експертиза програми спецкурсу визначає її якість, показниками якої є наявність необхідних компонентів: пояснювальної записки, навчально-тематичний план, вимог до знань, умінь та навичок учнів, переліку літератури, що має відповідати сучасним вимогам наукової галузі, методики навчання й виховання. Програма спецкурсу має включати теоретичну і практичну підготовку, самостійну роботу, елементи науково-дослідницької творчої роботи.

   Основні критерії якості програми спецкурсу:

·        відповідність загальним принципам розвитку системи освіти, критеріям відбору змісту;

·        реалізація завдань з підвищення якості загальної освіти;

·        забезпечення поєднання фундаментальних і практичних знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів;

·        розкриття значення набутих знань.

  Програма спецкурсу має бути актуальною, оригінальною, мати значущі зміст і структуру, враховувати сучасні досягнення науки.

Рецензія на програму спецкурсу пишеться в довільній формі, однак повинна мати такі елементи:

1.     Вступ, в якому вказується назва спецкурсу, автор, навчальний заклад, мета і вид експертизи (попередня, первинна, повторна).

2.     Основну частину, що включає в себе всебічний аналіз програми відповідно до загальних критеріїв оцінки і призначення для використання в навчальному процесі, достовірності матеріалу програми у відповідності до концепції, цілей і завдань.

3.     Заключну частину, яка містить аргументований висновок, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення програми. При цьому можливі таки висновки:

·        рекомендувати до використання в навчальному процесі;

·        не рекомендувати до використання в навчальному процесі;

·        програма потребує доопрацювання згідно з зауваженнями і пропозиціями рецензента, після чого має бути проведена повторна експертиза.

4.     Підпис рецензента  із зазначенням посади. місця роботи, вченого ступе-

ня, звання, розшифрування підпису (прізвище, ім’я, по батькові) і дати. Підпис рецензента засвідчується печаткою за місцем його основної роботи.

 

Література:

 

1.     Кизенко В.І. Спеціальні курси в структурі профільного навчання // Профільне навчання: Теорія і практика: Зб. наук. праць за матеріалами метолог. семінару  АПН України. – К.: Пед. преса, 2006. – С. 129-131.

 

2.     Кизенко В.І., Орищак Л.Л., Чернега В.Г. Курси за вибором у структурі профільного навчання // Профільне навчання: теорія і практика/ За ред. канд. пед. наук Липової Л.А. – К.: ВВП „Компас”, 2007. - С. 5.

3.     Концепція профільного навчання в  старшій школі:  Затв. рішенням  колегії М-ва освіти і науки України від 25.09.03 №10/12-2 /АПНУкраїни. Ін-т педагогіки; Уклад.: Л. Березівська, Н. Бібік, М. Бурда та ін. //Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. - 2003. - № 24. - С. 3-. 15.

4.     Липова Л., Малишев В., Замазкіна П. Сперкурси як важлива складова змісту профільного навчання // Рідна школа. – 2007. - № 1. – С. 13 -15.

5.     Липова Л., Малишев В., Замазкіна П. Програма спецкурсів профільного навчання: дидактичні засади створення та експертиза // Практика управління закладом освіти. – 2008. - № 1(18). – С. 14-23.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

Comments